Духовна музика
• ознайомити учнів із жанрами духовної музики; вчити вирізняти жанр духовної музики серед інших музичних жанрів; • дати визначення понять: духовна музика, хоровий концерт, а капела, меса, літургія, реквієм; • розвивати співацькі навички, творчі здібності, музичну культуру як частину духовної культури, виробляти навички хорового співу, • створювати правильний ритмічний рисунок вправ, відтворювати ритмічні вправи; • виховувати високі моральні якості.
Глухів: Троїцький собор
Севастопільський храм: Миколая Чудотворця
Харківський храм: Ікони Божої матері "Взыскание погибших"
Ужгородський храм: Христа Спасителя
Душа блаженно завмирає, Тихіше, люди, ХОР, співає. Не має значення, то хор столичний, Чи наш сільський, простий і звичний. Хор – це об’єднання, громада, Порив душі, цвітіння саду. Чудова пісня з серця лине, Хто любить спів, той хор не кине. Співайте, люди, хор любіте, І будьте завжди яко діти. Душа блаженно завмирає, , Тихіше, люди, ХОР співає… Генріх Акулов
Літургія – жанр хорової музики, що виконується а капела у православному храмі.
Меса – жанр духовної музики; багаточастинний хоровий твір, написаний на духовний текст, що виконується в католицьких храмах.
Меса присвячується споминам про Ісуса Христа і виконується хором у супроводі органа.
Духовна музика – це вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети. Вважається, що звуки музики в храмах – це наслідування ангельського співу.
Запам’ятай: • Капела – спеціальне церковне приміщення, де розміщувався чоловічий хор; або професійний хоровий колектив, який виконує твори із супроводом і без нього. • А капела (італ. a cappella) – хоровий спів без інструментального супроводу. • Капельмейстер (нім. Kapellmeister) – керівник хору або оркестру.
Вольфганг Амадей Моцарт (1756 – 1791)
Иоганн Себастьян Бах
Генрих Шютц
Георг Фридрих Гендель
Дмитро Степанович Березовський (1751 -1825)
Реквієм – жанр духовної музики; багаточастинний твір скорботно-піднесенного характеру для хору та оркестру.
Артемій Лук'янович Ведель Народився в сім'ї київського міщанина Лук'яна Власовича й Олени Григорівни Ведельських, імовірно в квітні 1767 року. Садиба родини Ведельських містилася на Подолі у парафії Різдво-Предтечинської (Борисоглібської) церкви. Тут Ведель жив до 1788, з квітня 1792 до весни 1796 та з літа 1798 до серпня 1799. У батьковому домі композитор також закінчив свій життєвий шлях у 1808. Батько Веделя Лук'ян Власович Ведельський (1730— 1815) був художником-різьбярем, мав власну майстерню, виготовляв іконостаси. Прізвище композитора Ведель — вірогідно, скорочена форма від Ведельський. Ведель навчався в Києво-Могилянській Академії до 1787, пройшов курс до класу філософії включно, де здобув ґрунтовну гуманітарну й музичну освіту. В Києво-Могилянській Академії Ведель почав компонувати свої перші музичні твори, диригував студентським хором та оркестром, виступав як соліст і скрипаль. Співак з хору, яким керував Ведель у Академії, розповідав згодом дослідникові В. Аскоченському: «…це був красивий юнак з очима, що випромінювали світло, мав ніжний голос, спокійний характер і був надзвичайно тактовним» .
Меморіальні дошки в Києві
