Друкарство графіка доби бароко в Україні Друкарні

Друкарство, графіка доби бароко в Україні

Друкарні та друкарство Музей книги і друкарства України

У 17 – 18 ст. друкарні працювали В частині Українських містах: владою в. Поряд зі стаціонарними друкарнями також були таких України, яка перебувала під пересувні. XVIII столітті царський уряд Москви, у До середини XVII століття нараховувалося вже близько 40 різних проводить реакційну політику щодо Київ (друкарня Києво-Печерської друкарень. Найбільшу питому вагу у друкарській книгодрукування. Були заборонені публікації Лаври); продукції мали книги введені цензурні українською мовою, релігійного характеру, але видавалися також наукові трактати, довідники, обмеження. В інструкції друкарням, яка Львів; календарі, в 20 -х роках Деякі століття, з'явилася підручники. XVIII з підручників відігравали важливу роль в освіті. повинно говорилося, (друкарня Єлецького Чернігів що книгодрукування Так, граматику, автором якої був Мелетій Смотрицький (1619), здійснюватися так, щоб «никакой розни и монастиря); Михайло Ломоносов назвав «вратами штрафи, особливого наречия не было» . Через вченості» . Вона перевидавалася більше 150 років накладені на Чернігівську друкарню, вона Новгород-Сіверський (Спасопрактично у незмінному вигляді. Запорозькоїтой збанкрутувала. Після ліквідації Примітний Січі Преображенський монастир); факт, що в домашніх бібліотеках багатих у 1775 книгодрукування українською мовою Почаїв. львівських міщан нараховувалися десятки і сотні занепало. книг.

Випуск нових книжок значно збільшився. Зростання книгодрукування в Україні Львівська друкарня (1591— 1622 ілюструється такими цифрами. Якщо рр. ) — 13 книжок; за 30 років (1574— 1605) друкована Острозька (1574— 1595 рр. ) — 18 продукція всіх друкарень в Україні книг; знаходилася в межах 460 Київська (1615— 1630 приблизно друкарських аркушів (що рр. ) — 40 книг; еквівалентно 46 сучасним книгам на 150 сторінок), то тільки за 5 років Значну частина – це монументальні (1636— 1640 рр. ) — вже понад 1927 твори на 500— 1500 сторінок. друкарських аркушів.

Друкарня Києво – Печерської Лаври

Друкарня Києво – Печерської Лаври Друкарня випускала літературу таких тематичних напрямків: • • Церковно-службова; Богословська; Навчальна; Світсько-полемічна література та віршовані твори.

Видання 20 грудня 1616 року видали першу книгу — «Часослов» . Більшість видань складала церковнослужбова література. «Служебник» ; «Псалтир» ; «Номоканон» ; «Тріодь» ; «Акафіст» .

Видання Навчальна книга: “Лексікон “Тлумачення Андрія Кесарійського Апокаліпсису Іоана Богослова” (1625 старослов'янський” р. ). “Євангеліє вчительне” (1637 р. ) — збірник повчань у недільні дні, вибраних із творів Іоана Златоуста. Діячі київського гуртка переклали та відредагували “Бесіди Іоана Златоуста на 14 послань св. ап. Павла” (1623 р. ) та “Бесіди Іоана Златоуста на дії св. апостолів” (1624 р. ). Видання богословських книг було одним із засобів боротьби проти католицизму і уніатства.

Видання Лаврські Видання Києво-Печерської друкарні видання відзначались високою поліграфічною починались з технікою. Більшість із них, особливо титульного богословські твори, видавались аркуша, форматом «в аркуш» . Такі книги мали прикрашеного парадний вигляд, а, отже, коштували гравюрами на сюжет книги. дорого. Книги, розраховані на більш Крім назви книги, на ньому зазначалися рік і місце масовий вжиток ( «Часослов» , видання. Зі зворотньої сторони вміщували герб «Псалтир» , «Лексикон» ), віршована меценатів друкарні і вірші, які тлумачили література друкувалась в піваркуша. геральдичні знаки. Як правило, книги супроводжувались передмовами, присвятами, післямовами.

Новгород-Сіверська друкарня (Спасо-Преображенський монастир)

Чернігівська друкарня (Єлецький монастир)

Львівська друкарня Івана Федорова

Літописи З козацького літопису С. Величка.

Літописи Авторами літописів виступали Яскравою й унікальною сторінкою найбільш освічені представники українського літописання є козацькі козацької старшини, причому літописи XVII—XVIII ст. Їх поява була прізвища деяких із них досінаціональної пов'язана із зростанням точно не встановлено. самосвідомості українського народу й розгортанням його визвольної боротьби проти польського панування на українських землях. Більшість із них присвячена Визвольній війні українського народу середини XVII ст.

Літописи Козацькі літописи: Наразі відомі такі літописи, у яких подано послідовний виклад подій § Самовидця - про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман до 1621 року: Ракушка-Романовський; Львівський літопис; § Григорія Грабянки - 1710, про Межигірський літопис; події від виникнення козацтва до Хмільницький літопис. 1709; § Самійла Величка - 1720, про події в Україні 1648 — 1700.

Козацькі літописи У цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648 — 54, а й подається економічна, політична, і культурна, характеристика країни, змальовується міжнародне становище у Європі та Азії у зв’язку з подіями 1648 — 54, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін.

Графіка

Графіка Книжкова графіка - гравюра і рисунок з’явилась тоді, коли виникла потреба ілюструвати друковані видання. У тематиці важливе місце займала гербова емблематика, а також панегіричні композиції. Як і в бароковій літературі, в графіці популярними були різні панегіричні тези. У центрі панегіричної гравюри майже завжди був ідеалізований образ когось із духовної чи світської знаті. Урочистість, декоративне багатство таких творів мали служити піднесенню суспільного престижу того, кому присвячено панегірик.

Відомі майстри в області книжкової графіки Олександр та Леонтій Тарасевичі; Щирський; Мигура; Галяховський; Карновський; Зубрицький; Левицький; Адам та Йосип Гочемські.