Документознавство в системі інформаційних наук Виконала Уч Групи

Документознавство в системі інформаційних наук Виконала Уч. Групи Д – 32 Маляренко Олена

Джерелами в документознавчих дослідженнях можуть виступати практично будь-які документи, документації системи і комплекси документів. На їх основі можна отримати певне уявлення про рівень роботи з документами, способи документування, про діловодної культурі тієї чи іншої епохи. Проте головну роль відіграють все ж таки ті документи, в яких зафіксовані правила, норми, рекомендації, нормативи й т. д. , регламентують які регулюють різні і напрями, спосіб і форми роботи з документами. Це перш за все законодавчі та правові акти, стандарти, класифікатори, інструкції, методичні вказівки. Джерела є необхідною базою для проведення теоретичних досліджень, для вдосконалення практики документаційного забезпечення управління та визначення основних тенденцій розвитку документаційних процесів.

Об'єктом документознавства є комплексне вивчення документа як системного об'єкта, спеціально створеного для зберігання та розповсюдження інформації в просторі та в часі. Предметом документознавства — є створення наукового знання про документ в його єдності матеріальної та інформаційної складових, про закономірності його створення та функціонування в суспільстві.

Основні завдання : 1. Вивчення документу на теоретичному, історичному та методологічному рівнях. 2. Визначення основних механізмів й закономірностей створення й функціонування документальних систем. 3. Дослідження документу як системи. 4. Вивчення властивостей, параметрів, структури та функцій документу. 5. Вивчення методів й способів документування, класифікації й типологізації документів. 6. Аналізування й узагальнення результатів досліджень документа та документних систем. 7. Пошук ефективних шляхів документування всіх сфер діяльності людини.

Методи документознавства – загальнофілософські, загальнонаукові, спеціальні (аналітико-тематичний, структурнотипологічний, топографічний), конкретні. Принципи – історизму, об’єктивності, усебічності та цілісності. Термін «документознавство» вперше було використано в доповіді радянського вченого, професора Костянтина Мітяєва на конференції архівістів СРСР в червні 1942 р. К. Мітяєв запропонував уважати документознавство як архівознавчу дисципліну. З часом відбулося відокремлення науки про документи в самостійну наукову дисципліну.

Остання третина 20 -го століття ознаменувався переходом цілого ряду країн до постіндустріального, інформаційного суспільства, працюючих в умовах основна маса якого зайнята у сфері інформаційної діяльності, а головним продуктом виробництва і є інформація товаром. В даний час інформація стала найважливішим ресурсом суспільства і придбала стратегічне значення. Інформаційні процеси активно впливають на всі сторони людського життя. Використання новітніх інформаційних технологій багаторазово підсилює цей вплив. Щоб реалізувати свої потенційні можливості, досягти професійних успіхів, стати гармонійно розвиненою особистістю, сучасна людина повинна мати досить високим рівнем інформаційної культури. Тім годиною велика частина інформації фіксується на матеріальних носіях, що міститься в різноманітних документах.

документаційних процесів, засад роботи з документами є невід'ємною частиною інформаційної культури людини. Особливо велика роль інформації в процесі управління на всіх рівнях його і в усіх сферах: v Політичній, v Економічній, v Науковій, v Культурній.

На сучасному етапі, документознавство є науковою дисципліною, яка виникла з традиційного документознавства. Єдине, що можна сказати з упевненістю це те, що назва «документознавство» добре закріпилася саме за сучасною його частиною. Воно має більш високу теоретичну забезпеченість, розглядає термін «документ» у широкому значенні. Сучасне документознавство має на своєму рахунку багато прогресивних концепцій та теорій. Його представники ведуть нескінченну працю з розширення його бази, ними написано багато книг та статей, котрі високо оцінені світовим науковим товариством. Питання розвитку та функціонування документознавства є дуже актуальними на наш час і потребують детальнішого його вивчення, де особливе значення треба приділити саме змісту та структурі цієї наукової дисципліни.