Додаток ДОДАТКОМ називається другорядний член речення що

Додаток

ДОДАТКОМ називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована чи якого стосується дія, процес, ознака, стан.

Додаток має такі диференційні ознаки: а) це другорядний член речення; б) виражає об'єктні семантико-синтаксичні відношення; в) виражається найчастіше іменниками у формах непрямих відмінків або їх еквівалентами;

г) стоїть після опорного слова; д) поєднується з опорним словом підрядним зв'язком керування; е) відповідає на питання непрямих відмінків.

Додатки поділяються на прямі й непрямі ПРЯМИЙ ДОДАТОК вказує на об'єкт, що безпосередньо охоплений дією, процесом або перебуває у певному стані. Він залежить від перехідних дієслів і виражається знахідним відмінком без прийменника. У кількох випадках прямий додаток може виражатися й родовим відмінком без прийменника, а саме: а) якщо при перехідному дієслові є заперечна частка НЕ; б) якщо дія поширюється не на весь предмет, а лише на його частину.

НЕПРЯМІ ДОДАТКИ виражаються іменниками чи Іншими субстантивними словами у формі знахідного відмінка з прийменником або у формах інших непрямих відмінків як із прийменниками, так і без них. Непрямі додатки можуть також відноситися до членів речення, виражених іменниками, прикметниками, дієприкметниками та дієприслівниками.