Дніпропетровський національній університет імені Олеся Гончара Тема Психологічні

Скачать презентацию Дніпропетровський національній університет імені Олеся Гончара Тема Психологічні

Презент 1.pptx

Количество слайдов: 42

Дніпропетровський національній університет імені Олеся Гончара Тема: “Психологічні особливості становлення професійних навичок та умінь” Виконала: аспірантка 2 го року навчання Матухно Юлія Олександрівна Спец. 07. 00. 01 історія України

Психологічні особливості становлення професійних навичок та умінь

Психологические особенности формирования профессиональных навыков и умений Мета розглянути особливості психологічних умов формування професійної компетентності студентів в період навчання у вищому навчальному закладі; Ø забезпечити професійну компетентність майбутніх практичних психологів шляхом ознайомлення з психологічними закономірностями трудового процесу, психологічними вимогами до особистості працівника, а також формування навичок здійснення відповідної психологічної допомоги співробітникам організацій, іншим клієнтам. Ø отримання студентами теоретичних знань щодо соціально-психологічних і мотиваційних механізмів ефективної праці; Ø активізації психічних функцій людини в процесі праці; психологічних особливостей профорієнтації, профвідбору. Теоретична підготовка студентів слугуватиме основою їхньої подальшої практичної діяльності. Ø Загальноосвітня дати уявлення про психологічні компоненти становлення студента як професіонала в умовах вузівської підготовки; Ø Розвиваюча забезпечити засвоєння особистістю інформації; Ø Виховна сприяти підвищенню уваги до психологічної складової під час навчання у вищому навчальному закладі при підготовці професійних кадрів.

Завданння: Ø Ø Ø вивчення теоретико-методологічних та соціальноекономічних аспектів психології праці; знати джерела становлення та розвитку психології праці; опанування знаннями щодо психологічних особливостей закономірностей професійного становлення та особистісного зростання майбутніх фахівців; формування навичок і вмінь самостійно розробляти і обґрунтовувати заходи щодо режимів праці та відпочинку, раціоналізації трудових процесів, зниження монотонності праці; сприяння професійному самовизначенню і набуттю студентами професійної ідентичності.

Після освоєння даної теми очікуються наступні результати: Ø сформовані уміння і навички використання фактографічних даних психології праці; Ø забезпечення студентів і слухачів системою знань про методи психологічного дослідження особистості сучасного професіонала, сформовані уміння самостійного застосування отриманих знань при рішенні прикладних завдань психології праці (професійна орієнтація, відбір, профадаптація, професійне консультування); Ø знання основ професіографічного аналізу різних видів трудової діяльності, що дозволяють здійснювати як аналіз існуючих, так опис і проектування нових видів професійної діяльності;

Студент повинен знати: Ø психологічну характеристику праці як одного з основних видів діяльності людини; Ø мотиви, що спонукають до трудової дiяльностi; Ø сучасний стан психологiчних дослiджень в галузi психологiї працi. Студент повинен уміти: Øзастосовувати теоретичнi знання до розв'язання практичних проблем виробництва, профосвiти, соцiально-професiйного самовизначення молодi; Øздiйснювати практичне професiографування з метою рацiоналiзацiї працi, профдобору, профорiєнтацiї та профнавчання; Øздiйснювати розробки-рекомендацiї по удосконаленню i пiдвищенню ефективностi роботи працiвникiв як в iндивiдуальнiй, так i спiльнiй дiяльностi.

ØВ процесі вивчення навчальної дисципліни використовуються оглядові лекції та лекція -діалог, диспут, дискусія, мозковий штурм, психодіагностика особистості, візуалізація курсу ( інтерактивна дошка та слайди), ØЗа характером логіки пізнання впроваджуються аналітичний, індуктивний та дедуктивний методи. ØЗа рівнем самостійної розумової діяльності – проблемний виклад та частковопошуковий метод.

Agenda 1. Теорії професійного розвитку: вітчизняна та 2. 3. 4. 5. 6. зарубіжна складова. Стадії та етапи розвитку профздібностей людини ( Є. Климов, В. Толочек) Уміння, навички, вправи та автоматизм основні компоненти професіотворення людини Висновки Тести Список використаних джерел та літератури

Коротка характеристика основних зарубіжних теорій професійного розвитку Напрям Диферинційнодіагностичний Представники концепцій і теорій Ф. Парсонсон Г. Мюнстенберг Психодинамічни З. Фрейд, У. Мозер, Е. й Рое, Є. Бордін, А. Маслоу Теорії рішень Підстави професійного вибору і розвитку Індивідуальні особливості (властивості, якості) Генетичні передумови, потреби Х. Томе, Г. Ріс, П. Цилер, Система орієнтувань у про. Д. Тідеман фесійних альтернативах Теорії розвитку Е. Гінзберг, Д. Сьюпер, У. Джейд Процесуальні характерис тики онтогенетичного роз витку. Типи особистості

Концептуальні підходи до професійного розвитку у вітчизняній психології Форми професійного розвитку Об’єкт розвитку Основи професійного розвитку Представник и концепції Особистість Соціальна ситуація, провідна діяльність Т. В. Кудрявцев, Є. О. Климов, Е. Ф. Зєєр Процес професіоналізац ії Суб’єкт діяльності Рівні виконання діяльності (успішність) Н. С. Глуханюк, О. Р. Фонарьов, Л. М. Мітіна Особистіснопрофесійний розвиток Зріла особистість Самоактуалізаці я А. О. Деркач, В. Г. Зазикін, А. К. Маркова Професійне становлення

Основні стадії розвитку людини як суб'єкта праці є (Є. О. Климов) : Ø «Оптант» * – стадія підготовки до життя, до праці, свідомого і відповідального планування і вибору професійного шляху; Ø «Адепт» – стадія професійної підготовки, яку проходить більшість випускників шкіл; Ø «Адаптант» – стадія входження в професію після завершення професійного навчання (продовжується від декількох місяців до 2 - 3 років). Ø «Інтернал» – стадія входження в професію як повноцінного колеги, датного стабільно працювати на нормальному рівні. Ø «Майстер» – стадія, коли працівник помітно виділяється на загальному тлі (про нього можна сказати: "кращий" серед «гарних» ) Ø «Авторитет» – стадія, яка означає, що працівник став "кращим серед майстрів". Ø «Наставник» – стадія, яка характеризує вищий рівень роботи будь-якого фахівця; *Оптація – це не стільки вказівка на вік, скільки на ситуацію вибору професії (людина, що знаходиться в ситуації професійного самовизначення називається "оптантом"; у ситуації "оптанта" цілком може виявитися і доросла людина, наприклад, безробітний).

Основними етапами процесу формування професійної придатності людини (В. О. Толочек) : 1) Трудове виховання і навчання (підготовка дитини, підлітка до праці і вибору професії); 2) Трофесійна орієнтація (допомога у виборі професії: освіта, мінімального досвіду в конкретній роботі й ін. ); 3) Професійний відбір (визначення ступеня придатності людини до даної професії, трудової посади, робочого місця); 4) Професійна підготовка (обґрунтування і розробка рекомендацій, програм навчання, методик, засобів і ін. ); 5) Професійна адаптація (розробка засобів, методів, критеріїв оцінки успішності діяльності суб'єкта, у цілому – психологічний супровід суб'єкта на початкових етапах його професійної кар'єри); 6) Професійна діяльність (забезпечення раціональної організації її умов, процесів, оптимальних ділових контактів і взаємодії, розвиток професіоналізму, ефективності, задоволеності працею, охорони праці й ін. ); 7) Професійна атестація (періодична оцінка кваліфікації з метою обґрунтування рекомендацій з посадових переміщень, оплати праці); 8) професійна реабілітація (відновлення стану психічного і фізичного здоров’я)

Навичка це дії, доведені до певного ступеня досконалості, що виконуються легко, швидко, економно, з найвищим результатом та з найменшою напругою. Уміння це складне психічне утворення, що визначає знання і розуміння необхідних способів реалізації професійних навичок у звичайних (штатних) та нестандартних умовах трудового процесу. Вміння і навик співвідносяться так само, як програма дії і його реалізація. Вміння припускають різні варіанти реалізації дій. Професійне становлення – це формування професійної спрямованості, компетентності, соціально-значущих та професійно важливих якостей і їх інтеграція, готовність до постійного професійного зростання, пошук оптимальних прийомів якісного і творчого виконання діяльності у відповідності до індивідуально-психологічних особливостей людини.

Професійні знання - це що характеризують особливості конкретної діяльності відомості, які необхідні для ефективної її реалізації. Знання можуть виступати у формі наочних уявлень (образів) і понять, які є абстрактним і узагальненим відображенням дійсності. Роль навичо к Розвантажують свідому діяльність від регулювання щодо елементарних актів, внаслідок чого вона може спрямовуватися на вирішення більш складних завдань* *не вбудь-яку дію треба доводити до автоматизму - іноді це може бути навіть шкідливим через втрати оперативного контролю (особливо в складних умовах роботи) за якістю його виконання.

Професійні навички Сенсорно-перцептивні (навички сприйняття) Моторні (рухові навички) Інтелектуальні (прийоми розв'язання задач)

У формуванні рухового навику можна виділити наступні етапи: Попередній формується програма навику, розчленовуються окремі рухи на компоненти, що виробляються пробні, орієнтовні руху, відбирається необхідна інформація для конкретного навику Аналітичний (генералізований) руху виконуються окремо, проводиться чуттєвий аналіз сили, величини, тривалості кожного руху; Синтетичний (детермінований) окремі елементи дій поєднуються в одне ціле, формується узагальнений образ, в який входить послідовна сукупність рухів; Етап автоматизації усуваються зайві руху, переміщується з процесу дії на результат, утворюється ритм формується довільна регуляція темпу увага його руху, його

Етапність у формуванні професійних навичок чітко простежується в процесі навчання льотчика на тренажері Сформовані навички існують не ізольовано один від одного, вони вступають у взаємоді. : старі навички в одних випадках сприяють оволодінню новими (позитивний перенос навичок), в інших - гальмують їх утворення (інтерференція навичок).

Етапи формування навичок (за Л. Ітельсоном) Ознайомлення з прийомами виконання дій. Осмислення дії та її подання. Чітке розуміння мети, нечітке способів її досягнення. Опанування окремих елементів дії, аналіз способів їх виконання. Чітке розуміння способів виконання дій. Свідоме, однак невміле і нестійке її виконання. Співвідношення і об'єднання елементарних рухів в одну дію. Автоматизація елементів дії. Удосконалення рухів, усунення зайвих, перехід до мускульного контролю. Опанування довільного регулювання характеру дії. Пластичне пристосування до ситуації. Гнучке, доцільне виконання дії.

Основним засобом формування навичок є вправи. Вправа організоване певним чином повторне багаторазове виконання дій з метою розвитку навичок і умінь. Ефективність використання вправ визначається наявністю чіткої мети, послідовним і поступовим ускладненням, оцінкою результату, самоконтролем процесу вправи, системою зворотного зв'язку за результатом навчання, активністю учня, повнотою і визначеністю інструкції. На бази знань та навичок в результаті вправ (при навчанні і в реальному діяльності) формується вміння людини працювати.

Взаємовплив навичок реалізується як їх трансфер (перенесення) позитивний вплив раніше виробленої навички на наступну, та інтерференція - негативний вплив раніше виробленої навички. У результаті виконання вправ змінюється структура дії, до неї входять контроль і характер регулювання виконання рухів. Ці зміни характеризуються злиттям окремих рухів у складніший єдиний акт, вилученням зайвих, проміжних, поєднанням кількох рухів у часі, що фіксує загальна програма побудови довільних рухів. У результаті прискорюється темп і підвищується якість їх дій, змінюється характер контролю за ними: від зовнішнього зорового до внутрішнього м'язевого, кінестетичного (внутрішнього м'язевого відчуття), а також характер центрального регулювання дією. Увага від сприймання способів дії переключається на умови її виконання.

Перехід навички у автоматизовану дію ü Навички є компонентами свідомої діяльності людини, ü ü які виконуються повністю автоматично. Якщо під дією розуміти частину діяльності, що має чітко поставлену свідому мету, то навичкою також можна назвати автоматизований компонент дії. У результаті неодноразового виконання одних і тих самих рухів людина має можливість виконувати певну дію як єдиний цілеспрямований акт, не ставлячи перед собою спеціальної мети свідомо підбирати для неї способи її виконання, не зосереджуючи спеціально уваги на виконанні окремих операцій. Завдяки тому, що деякі дії закріплюються у вигляді навичок і переходять у план автоматизованих актів, свідома діяльність людини звільняється від необхідності регулювати відносно елементарні акти, а спрямовується на виконання складніших завдань.

Зміни в структурі діяльності при трансформації автоматизму до навички По-перше, автоматизовані дії та операції зливаються в єдиний цілісний акт, який називають умінням (наприклад, складна система рухів людини, яка пише текст, виконує спортивну вправу, проводить хірургічну операцію, виготовляє деталь предмета, читає лекцію тощо). При цьому зайві, непотрібні рухи зникають, а кількість помилкових різко падає. По-друге, контроль за дією або операцією при їх автоматизації зміщується з процесу на кінцевий результат, а зовнішній, сенсорний контроль заміняється внутрішнім, пропріоцептивним. Швидкість виконання дії та операції різко зростає, стаючи оптимальною або максимальною. Усе це відбувається в результаті вправ та тренувань.

Узгодження навичок відбувається тоді, коли: Ø а) система рухів, що належать до однієї навички, відповідає системі рухів, що належать до іншої навички; Ø б) коли реалізація однієї навички створює сприятливі умови для виконання іншої (одна з навичок слугує засобом кращого засвоєння іншої); Ø в) коли кінець однієї навички є фактичним початком іншої і навпаки. Інтерференція має місце тоді, коли у взаємодії навичок з'являється одне з таких протиріч: Ø а) система рухів, які належать до однієї навички, суперечить, не узгоджується з системою рухів, які складають структуру іншої навички; Ø б) коли при переході від однієї навички до іншої фактично доводиться переучуватися, руйнувати структуру старої навички; Ø в) коли система рухів, що належать до однієї навички, частково міститься в іншій, уже доведеній до автоматизму навичці (у цьому випадку при виконанні нової навички автоматично виникають рухи, характерні для раніше засвоєної навички, що призводить до викривлення рухів, необхідних для нової навички); Ø г) коли початок і кінець послідовно виконуваних навичок не збігаються один з одним. За повної автоматизації навичок явище інтерференції зводиться до мінімуму або зовсім зникає.

Пізнаваль ні Рухов і Типи уміннь та навичок Практичні Теоретич ні

ØРухові включають різноманітні рухи, складні і прості, що складають зовнішні, моторні аспекти діяльності. Є спеціальні види діяльності (наприклад, спортивні), цілком побудовані на грунті рухових умінь та навичок. Ø Пізнавальні вміння включають здатність вести пошук, сприймати, запам'ятовувати та обробляти інформацію. Вони співвідносяться з основними психічними процесами і передбачають формування знань. Теоретичні вміння і навички пов'язані з абстрактним інтелектом. Вони виявляються у здатності людини аналізувати, узагальнювати матеріал, висувати гіпотези, теорії, здійснювати переведення інформації з однієї знакової системи в іншу. Такі вміння і навички найбільше виявляються у творчій роботі, пов'язаній з одержанням ідеального продукту думки. Практичні вміння виявляються при виконанні практичної діяльності, виготовленні конкретного продукту. Саме на їх прикладі можна Ø Ø

Процес формування навички залежить від a) цілеспрямованості; b) внутрішньої мотивації і зовнішнього інструктування, які створюють установку; c) правильного розподілу вправ за періодами (етапами) навчання; d) включення тренованої навички в значущу навчальну ситуацію; e) поінформованості студента про результати виконання дії; f) розуміння учнем загального принципу, схеми дії, в яку включено дію, що тренується; g) врахування впливу трансферу та інтерференції.

Об'єктивними показниками сформованості навички є: 1. Правильність і якість її реалізації (відсутність помилок); 2. Швидкість виконання операцій або їх послідовності (зовнішні критерії); 3. Відсутність спрямованості свідомості на спосіб виконання дії, напруженості і швидкої стомлюваності, випадання проміжних операцій, тобто редукування дії (внутрішні критерії)

На ефективність вироблення навички впливають: Ø правильний розподіл вправ у часі; Ø розуміння, осмислення принципів, що засвоюються, основного плану виконання дій; Ø знання результатів виконаної дії; вплив раніше засвоєних знань і вироблених навичок на момент научіння; Ø раціональне співвідношення ре-продуктивності і продуктивності

Умови для вироблення, формування і закріплення навичок

Висновки Ø Навичка це дії, доведені до певного ступеня досконалості, що виконуються легко, швидко, економно, з найвищим результатом та з найменшою напругою (Сенсорно-перцептивні, моторні, інтелектуальні) Ø Уміння це складне психічне утворення, що визначає знання і розуміння необхідних способів реалізації професійних навичок у звичайних (штатних) та нестандартних умовах трудового процесу. Вміння і навик співвідносяться так само, як програма дії і його реалізація. Вміння припускають різні варіанти реалізації дій. Ø Професійне становлення – це формування професійної спрямованості, компетентності, соціально-значущих та професійно важливих якостей і їх Сенсорно-перцептивні інтеграція, готовність до постійного професійного зростання, пошук оптимальних прийомів якісного і творчого виконання діяльності у відповідності до індивідуально-психологічних особливостей людини. Ø Професійні знання - це що характеризують особливості конкретної діяльності відомості, які необхідні для ефективної її реалізації. Знання можуть виступати у формі наочних уявлень (образів) і понять, які є абстрактним і узагальненим відображенням дійсності Ø Етапи формування рухового навику: попередній, аналітичний (генералізований), синтетичний (детермінований), етап автоматизації Ø Вправа організоване певним чином повторне багаторазове виконання дій з метою розвитку навичок і умінь.

Тести 1. Назвіть стадію професійної підготовки за теорією Є. Климова, яку проходить більшість випускників шкіл: А. адепт Б. оптант В. майстер Г. авторитет 2. Основним засобом формування навичок є. . : А. звичка Б. уміння В. знання Г. інтуїція 3. Пізнавальні вміння включають. . : А. рухи Б. розуміння, пошуку інформації В. інтуїтивні особливості Г. Практичну діяльність

4. Назвіть теоретичний напрям формування професійних умінь, що вивчали Ф. Парсонсон Г. Мюнстенберг: A. Психодинамічний B. Теорія рішень C. Диферинційно-діагностичний 5. Чи можливий професійний розвиток лише на базі теоретичних знань: А. Так Б. Ні В. Залежить від віку Г. Залежить від майстерності вчителя

Список використаних джерел та літератури Ø Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка Ø Ø учителя в системе высшего педагогического образования. – М. : Просвещение, 1984. – 208 с. Агавелян В. С. Психолого-педагогическая диагностика и регуляция психических состояний учителя в образовательном процессе. – Челябинск: Челябинский гос. ун-т, 2001. – 44 с. Акмеологія з основами психології кар’єри: Навч. -метод. посібн. / О. М. Гавалешко (уклад. ). – Чернівці: Рута, 2004. – 84 с. Антонова Н. О. Кризові явища у професійному становленні студентів-психологів та психологівпрактиків // Актуальні проблеми психології. – Т. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. / За ред. С. Д. Максименка. – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2007. – Вип. 6. – С. 3 – 9.

Ø Кокун О. М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця: Ø Ø Ø Ø Моно- графія. – К. : ДП "Інформ. -аналіт. агенство", 2012. – 200 с. Климов Е. А. Психолого-педагогические проблемы профессиональной консультации. – М. : Знание, 1983. – 96 с. Климов Е. А. Введение в психологию труда. М. : Изд-во Моск. ун-та. 1988. – 199 с. Климов Е. А. Психология профессионала. – М. : Изд-во "Институт практической психологии"; Воронеж: НПО "МОДЭК". – 1996. – 400 с. Люсев В. Н. Эвристические средства интеграции образовательной и профессионально-производственной еятельности // Педагогическое образование и наука. 2012. № 1. С. 81 -86. Мельник Н. М. Методология профессиональной подготовки выпускника вуза к деятельности в условиях инновационного развития экономики // Вестник Самарского государственного технического университета. Серия: Психолого-педагогические науки. 2012. № 2 (18). С. 126 -137. Толочек В. А. Современная психология труда: Учебн. пособие. – СПб. : Питер, 2005. – 479 с. Хрусталькова Н. А. , Борисова А. К. Становление и развитие системы непрерывного образования технического вуза в условиях реформирования профессионального образования (региональный аспект) // XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего плюс. 2012. № 4 (08). С. 176 -179.