Дніпропетровський національний університет ім О Гончара Презентація з

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара Презентація з дисципліни: Педагогіка та психологія вищої школи МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЛЮДИНИ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ Підготувала: аспірант кафедри східноєвропейської історії Потіцка Катерина Сергіївна

ПЛАН 1. Сутність процесу соціалізації студентів 2. Характеристика механізмів соціалізації особистості у ВНЗ 3. Вищий навчальний заклад – один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця 4. Висновки

1. СУТНІСТЬ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ Розглядаючи процес соціалізації, ми аналізуємо його також у зв’язку з формуванням особистості в процесі взаємодії та взаємовпливу соціальних груп, колективів і особистості. Соціалізація особистості людини – це процес і результат засвоєння позитивного досвіду попередніх поколінь.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ процес і результат засвоєння та активного відтворення індивідом соціального досвіду в діяльності та спілкуванні з іншими людьми.

АГЕНТИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

МЕТА СОЦІАЛІЗАЦІЇ Соціалізація – процес двохсторонній. З одного боку, індивід засвоює соціальний досвід, цінності, норми, установки, властиві суспільству й соціальним групам, до яких він належить, а, з іншого – активно залучається до системи соціальних зв’язків і набуває соціального досвіду. М. Б. Євтух та О. П. Сердюк зазначають, що мета соціалізації полягає в тому, щоб допомогти вихованцеві вижити у суспільному потоці криз і революцій: екологічних, енергетичних, інформаційних, комп’ютерних тощо, оволодіти досвідом старших, осягнути своє покликання, визначити власне місце в суспільстві, самостійно знайти шляхи найефективнішого самовизначення у суспільстві.

ЧИННИКИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ

ОСНОВНІ СФЕРИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДА

Л. МІЩИК ВИДІЛЯЄ НАСТУПНІ ЗЕТАПИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ

У СИСТЕМІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ ЧИ СТУДЕНТА В ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСОБЛИВЕ МІСЦЕ МОЖЕ ЗАЙНЯТИ РОБОТА З РОЗ’ЯСНЕННЯ ПОНЯТЬ “СПІВПОРЯДКУВАННЯ”, “СПІВВІДНОСИНИ”, ЯКІ СКЛАДАЮТЬСЯ МІЖ ЧЛЕНАМИ БУДЬ-ЯКОГО ОБ’ЄДНАННЯ.

З огляду на викладене, метою соціалізації студентів перш за все є активне опанування ними досвідом попередніх поколінь та уміннями використовувати його в інтересах створення власного добробуту не на шкоду іншим. Саме елемент “успішності”, як підкреслює О. Л. Сидоренко, пошук умов самореалізації та одержання насолоди від самого процесу життя, участі у виробничій чи навчальній діяльності, одержання бажаної винагороди за свої зусилля (адекватна оцінка за результати навчання, відповідна зарплата за виконану роботу, заохочення за підвищений рівень якості діяльності й т. п. ) відрізняє процес соціалізації учня (студента, особи взагалі) від процесу виховання.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ЗДІЙСНЮВАЛО ЦІЛИЙ РЯД НАУКОВЦІВ: А. Й. Капська, О. В. Безпалько, М. П. Лукашевич, С. В. Кириленко, С. І. Кривонос, І. Д. Звєрєва, Л. І. Міщик, А. В. Мудрик.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕХАНІЗМІВ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У ВНЗ Соціально-психологічні механізми соціалізації студентів вищих навчальних закладів виявляються в процесі ідентифікації та інтеріоризації.

Ідентифікація (від лат. Identificate – ототожнювати) – це процес ототожнення індивідом себе з іншими людьми, групою, осередком, який допомагає оволодівати різними видами діяльності, засвоювати соціальні норми та цінності, оволодівати соціальними ролями.

ФОРМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ 1) пряме емоційне ототожнення з реальною або нереальною особою. Ця форма домінує на початкових етапах соціалізації особистості; 2) самозалучення до певної номінальної соціальної групи (вікової, національної, фахової); 3) самозарахування ( з відчуттям належності до певної соціальної групи.

Інтеріоризація (від фр. interiorisation – перехід зовні всередину, а те від лат. іnterior – внутрішній) – перетворення структури предметної діяльності у структурі внутрішнього плану свідомості.

3. ВНЗ – ОДИН ІЗ ПРОВІДНИХ ФАКТОРІВ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ЯК ФАХІВЦЯ

«Я-КОНЦЕПЦІЯ» МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ складна, динамічна система уявлень студента про себе як особистість й суб’єкта навчально-професійної діяльності

СТРУКТУРА «Я-КОНЦЕПЦІЇ» МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ «Образ-Я» - сукупність уявлень про себе, власні якості, здібності, соціальний статус, що розкриває неповторність самосприйняття. Емоційно-ціннісне ставлення до себе, що визначається самооцінкою професійних якостей і особистісних властивостей, рівнем самоприйняття і самоповаги. як самопрезентація – певні дії (внутрішні чи практичні), які породжені уявленням про себе та самоставленням.

НАСЛІДКИ НЕГАТИВНОЇ «Я-КОНЦЕПЦІЇ» замикання в собі, «закривання» від оточуючих; демонстрація оточуючим «маски» , «хибного обличчя» ( «Я» , яке подається оточуючим радше за «Я-ідеальне» та суперечить «Я-реальному» ); надмірно чутливе реагування на критику, сміх і осуд; болісне переживання неуспіхів у навчанні та виявлених власних хиб (зокрема, під впливом вивчення психології); надмірна сором’язливість, некомунікабельність, схильність до психічної ізоляції, самотність, відхід від дійсності у світ мрій.

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ прийняття та засвоєння нових соціальних ролей – роль студента, майбутнього фахівця, молодіжного лідера тощо; професійно-рольова ідентифікація ( «Я – студент» , «Я – майбутній фахівець» , «Я – вчитель» тощо); наслідування як відтворення професійного досвіду авторитетних викладачів, стилю їх діяльності або манер поведінки членів референтної групи; інтеріоризація оцінних ставлень викладачів і однокурсників у навчально-професійній діяльності; орієнтація на соціальні очікування викладачів і групи, щоб добутися бажаного соціального статусу; порівняння себе з іншими студентами та фахівцями; навіюваність і конформізм.

РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТА: вироблення і трансформація власної системи поглядів на життя та ціннісних орієнтацій, формування життєвого ідеалу; засвоєння культури людських взаємин і соціально-професійних функцій; формування індивідуального стилю навчально-професійної діяльності; опанування професійною діяльністю та формами ділового спілкування.

ВИСНОВКИ Процес соціалізації учнів ВНЗ умовно можна подати як сукупність чотирьох складових: - стихійної соціалізації людини у взаємодії і під впливом об'єктивних обставин життя суспільства, зміст, характер і результати якого визначаються соціально-економічними і соціально-культурними реаліями; - відносно спрямовуваної соціалізації, коли держава застосовує певні економічні, законодавчі, організаційні заходи для вирішення своїх завдань, які об'єктивно впливають на зміну можливостей і характеру розвитку, на життєвий шлях тих або інших вікових груп (визначаючи обов'язковий мінімум освіти, вік її початку, строки служби в армії і т. ін. );

- відносно соціально контрольованої соціалізації (виховання) - планомірного створення суспільством і державою правових, організаційних, матеріальних і духовних умов для розвитку людини; - більш або менш свідомого самозмінювання людини, котра має просоціальний, асоціальний або антисоціальний вектор (самобудування, самовдосконалення, саморуйнування), відповідно до індивідуальних ресурсів і відповідно до об'єктивних умов життя або всупереч їм. Виховання - процес дискретний (перериваний), бо, будучи планомірним, воно здійснюється в певних організаціях, тобто обмежене певним місцем і часом. Соціалізація може бути регульованою і спонтанною. Вона здійснюється як у навчальних закладах, так і поза ними.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Вікова і педагогічна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, 3. В. Огороднійчук та ін. , - 2 -е вид. , допов. -К. : Каравела, 2009. - 400 с. Вікова психологія / за ред. Г. С. Костюка. - К. : Рад. шк. , 2010. -269 с. Возрастная и педагогическая психология : хрестоматия : [учеб. пособие] для студ. высш. учеб. заведений / сост. : И. В. Дубровина, А. М. Прихожан, В. В. Зацепин. - 5 -е изд. , стер. - М. : Академия, 2008. - 368 с. - (Высшее профессиональное образование). Возрастная и педагогическая психология / под ред. М. В. Гаме-зо. - М. : Просвещение, 2014. - 256 с. Возрастная и педагогическая психология / под ред. А. В. Петровского. - М. , 2009. Возрастная психология: детство, отрочество, юность : хрестоматия : [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / сост. : В. С. Мухина, А. А. Хвостов. - 7 -е изд. , пе-рераб. и испр. - М. : Академия, 2008. - 624 с. (Высшее профессиональное образование).