Дмитро 28 вересня 1929 Павличко Дата народження

Дмитро 28 вересня 1929 Павличко

Дата народження: 28 вересня 1929 Місце народження: в селі Стопчатові , що на Івано. Франківщині, у селянській родині Національність: українець Мова творів: українська Рід діяльності: поет Роки активності: з 1953 р Найвідоміші твори: збірки” Любов і ненависть”, ”Таємниця твого обличчя”, твори “Два кольори”, ”Якби я втратив очі, Україно…” , “О рідне слово, що без тебе я? !”

Український поет, перекладач, літературний критик, політичний діяч. Народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині у селянській родині.

Батьки • Мати — Параска • Батько — Василь Юріївна Бойчук — була Миколайович — був жінкою чоловіком освіченим неписьменною, але (як на свій час), вельми при тому багато знала працелюбним та з «Кобзаря» та енергійним. Франкових творів. Померла 1955 р. від тяжкої праці.

Навчання • Дмитро Павличко почав навчатися в Яблунівській сільській школі, потiм у Коломийськiй гiмназiï та радянськiй десятирiчцi. • У 1948 р. вiн вступив до Львiвського унiверситету , який закінчив в 1953 р. Львівський університет Коломийська гімназія

Життєвий шлях • З осені 1945 p. до літа 1946 р. був ув'язнений за сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у приналежності до УПА • Від 1957 по 1959 рр. Д. Павличко керує відділом поезії журналу «Жовтень» • Переїхавши до Києва 1964 р. , працює в сценарній майстерні кіностудії ім. О. Довженка

• 1966— 1968 роки віддані роботі в секретаріаті правління СПУ. • Секретар СП СРСР від 1986 р. , з 1988 р. — секретар правління СПУ.

Політична діяльність • Д. Павличко — один з організаторів Народного Руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. • З 21 жовтня 2005 року — народний депутат України. На IV Всесвітньому Форумі Українців, що відбувся в Києві 18 -20 серпня 2006 р. , Павличка Дмитра Васильовича було обрано Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради.

Рання творчість • 1 січня 1951 р. в газеті ЛДУ «За Радянську науку» був опублікований перший вірш «Дві ялинки» • Перша книжка Д. Павличка «Любов і ненависть» (1953)

Риси творчості • публіцистичність, громадянська напруга художнього слова; • утвердження ідеї незнищенності національної культури (збірка «Гранослов» (1968)); • синтез глибокого ліризму та інтелектуалізму; • поєднання конкретної художньої деталі з образами світового узагальнювального значення; • конфліктність ліричного сюжету; • показ особистості не як творця НТР, володаря природи, а як самоцінного начала всіх начал.

Творчий доробок Любов і ненависть, 1953 • • • • Моя земля, 1953. Чорна нитка, 1958. Правда кличе, 1958. Гранослов, 1968. Сонети подільської осені, 1973. Спіраль, 1984. Поеми й притчі, 1986. Покаянні псалми, 1994. Золоте яблуко, 1998. Сонети В. Шекспіра, 1998. 50 польських поетів, 2000. Поезії Хосе Марті, 2001. Наперсток, 2002. Не зрадь, 2005. Три строфи, 2007. Аутодафе, 2008.

Літературна творчість

Павличко-літературний критик Найповнішим виданням літературнокритичних праць Павличка є двотомник «Літературознавство Критика» , виданий видавництвом «Основи» у 2007 році.

Пісенна творчість • «Два кольори» — пісня про істинні людські цінності. Нелегким випадає шлях кожній людині. Як на вишитій сорочці червоний колір із чорним, так і у житті переплітаються радощі і смуток, щастя і горе, любов і ненависть. Та як би не склалося життя, у серці завжди житиме спогад про рідну неньку, про незабутні дитинства, про рідній поріг, від якого вирушив у незвідані світи. Багатьма дорогами пройшов ліричний герой, ось уже і сивина війнула в очі. Усе життя героя, що ототожнюється з життям самого автора, вмістилося на вишитій вправними маминими руками сорочці — «червоними та чорними нитками» — одвічними кольорамисимволами українців. • Пісня із кінофільму «Сон» : - Прозвучавши у кінофільмі «Сон» , пісня «Лелеченьки» стала однією з найпопулярніших у народі. Алегоричний образ птаха, у якого проклята чужина висушила силу, сприймається як узагальнення важкої долі, вираженням емігрантської туги за рідним краєм, із яким бодай у смерті мріє поєднатися кожен вигнанець

Співтворчість Дмитра Павличка та Олександра Білаша Композитор О. Білаш написав музику до пісень «Два кольори» , «Сибіряки» , «Атака» , «Пісня про Україну» , «Дзвенить у зорях небо чисте» , «Розплелись, розсипались, розпались» .

Павличко -перекладач • Дмитро Павличко - один з найвизначніших українських перекладачів. • Перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, ідиш та багатьох слов'янських мов. • Завдяки перекладацьким та організаторським зусиллям Павличка вперше українською мовою з'явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах (вид. "Дніпро" 1986 р. ). Український читач познайомився з Шарлем Бодлером , Гвєздославом, Луїсом де Камоенсом та багатьма іншими іменами світової літератури.

Павличко-дипломат • З жовтня 1995 до травня 1998 р. Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці. • Павличко був також Послом України в Республіці Польща в період з весни 1999 року по лютий 2002 року. Саме завдяки його старанням у центрі Варшави за півкілометра від знаменитих Варшавських Лазенок у березні 2002 року було споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку.

Державні нагороди • 1977 р. лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка. • Звання Герой України з врученням ордена Держави (2004)— за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність. • орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2009), V ст. (1999) • орден «За заслуги» III ст. (1997)

Два кольори Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне - то любов, а чорне - то журба. Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої пороги, Переплелись, як мамине шиття, Мої сумні і радісні дороги……

Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: особиста. Провідний мотив: доля людини й материнська любов. • Віршовий розмір: ямб. • Римування: перехресне. • Ідея: в червоно-чорних кольорах прадавнього українського орнаменту, де любов і журба переплелись дивними візерунками, закодовано найдорожчі поняття для людини: пам'ять роду, свята материнська любов, чисте сумління. • •

• Червоне та чорне-найпоширеніше поєднання кольорів в українській вишиванці, що асоціюється з радощами й печалями, злетами й смутками людського життя… • Ліричний герой, пройшовши через життєві випробування, зберіг найдорогоцінніший скарб - «згорточок старого полотна» , вишиту сорочку як часточку маминої душі, «свої пороги» - як початок і кінець людської долі, її духовні начала. Д. Павличко поетизує за допомогою простих і довершених художніх засобів-народної символіки, нечисленних епітетів і метафор. Для поета важливий не зовнішній словесний візерунок, а глибина думок і почувань.

Асоціативне мислення Червоний Чорний кохання радість щастя материнська любов горе смуток журба печаль