Дихальна система забезпечує дихання — процес газообміну між організмом і навколишнім середовищем. Розрізняють тканинне та легеневе дихання. Перше являє собою процес використання кисню в клітинах, а друге — газообмін у ле генях. Будова органів дихання. Виділяють повітроносні шляхи і власне дихальний (респіраторний) відділ. До повітроносних шляхів відносять носову порожнину, глотку, гортань, трахею, бронхи та бронхіоли; у них повітря, що вдихується, зігрівається, очищається від різних часточок і зволожується. У власне дихальному відділі, який скла дається з альвеол, здійснюються процеси газообміну. Носова порожнина ділиться кістково хрящовою перегородкою на дві половини. У кожній з них є три носові ходи. Слизова оболонка носової порожнини вкрита епітелієм. У слизовій оболонці верхнього носового ходу містяться нюхові (рецепторні) клітини. Епітелій середнього та нижнього носових ходів складається з війчастих і залозистих клітин. Останні продукують велику кількість слизу, який обволікає чужорідні часточки, а завдяки ритмічним рухам війок грудочки слизу пересуваються назовні й виводяться в зовнішнє середовище. Слиз виконує ще одну функ цію — зволожує вдихуване повітря. Під слизовою оболонкою знаходиться велика кількість кровоносних судин, тому повітря в носовій порожнині зігрівається. Повітря з носової порожнини потрапляє в глотку, а з глотки — у гортань. Гортань виконує дві функції: дихальну і голосотвірну. Вона складається з дев’яти рухливо сполучених хрящів, найбільшими з яких є щитоподібний, перснеподібний, надгортанний (надгортанник). Дихальна система
Хрящові пластинки щитоподібного хряща сполучені у чоловіків майже під прямим кутом і утворюють кадик. Внутрішня поверхня гортані вистелена слизовою оболонкою, яка виконує захисну функцію. У гортані знаходяться голосові зв’язки. Гортань переходить у трахею. Трахея проходить спереду стравоходу і складається з хрящових півкілець, сполучених між собою зв’язками. Частина стінки, звернена до стравоходу, утворена гладенькими м’язами, завдяки чому по стравоходу можуть проходити достатньо великі шматки їжі. Слизова оболонка трахеї представлена війчастими епітеліальними й залозистими клітинами й виконує ті ж функції, що й у носовій порожнині. На рівні п’ятого грудного хребця трахея розділяється на два бронхи
Легені займають практично весь об’єм грудної клітки. Права легеня складається з трьох часток; ліва легеня трохи менша за праву й складається з двох часток (це пов’язано з присутністю серця). Поверхня легенів вкрита легеневою плеврою із сполучної тканини. Пристінкова плевра зростається з внутрішньою поверхнею грудної порожнини, діафрагмою, перикардом, утворюючи замкнутий мішок. Між ними є герметична плевральна порожнина, частково заповнена рідиною (знижує тертя при русі легенів під час вдиху видиху). Бронхи входять у легені й багаторазово розгалужуються, утворюючи бронхіальне дерево. Головні бронхи за будовою нагадують трахею — вони мають хрящові кільця, сполучені зв’язками. У міру зменшення діаметру бронхів хрящі поступово змінюють форму і зовсім зникають у бронхіолах (їх діаметр не більший за 1 мм). Бронхіоли переходять в альвеолярні ходи, на стінках яких подібно до грон винограду знаходяться альвеоли. Альвеоли обплетені густою сіткою капілярів. Вони складаються лише з одного шару сплощених епітеліальних клітин. Таким чином, між просвітом альвеоли і просвітом капіляра знаходиться лише два шари клітин.
Травна система Травний канал являє собою порожнисту трубку, в якій відбувається травлення, всмоктування їжі й видалення неперетравлених залишків. Травний канал складається з трьох шарів. Зовнішня оболонка — серозна — представлена дірчастою сполучною тканиною. Середня — м’язова — утворена поздовжніми та кільцевими шарами м’язів (у ротовій порожнині та верхній третині стравоходу — поперечносмугасті, в інших відділах — гладенькі). Внутрішня по верхня — слизова — вистелена епітелієм. Травний канал включає відділи: ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонкий і товстий кишечник, який закінчується прямою кишкою з анальним отвором. Поза каналом знаходяться слинні залози, підшлункова залоза та печінка. Ротова порожнина починається ротовою щілиною, обмежованою губами. Верхньою стінкою ротової порожнини є піднебіння (м’яке і тверде), бічними — щоки, а нижньою — м’язи, на яких лежить язик. У ротовій порожнині знаходяться зуби, туди відкриваються протоки слинних залоз.
Зуби розташовані на верхній і нижній щелепах. Зуби різної форми виконують різні функції: різці — розрізають, ікла — розривають, малі кутні — подрібнюють, великі кутні — перетирають їжу. У зубі виділяють коронку, шийку і корінь. Речовина зуба складається з дентину, емалі та цементу. Дентин утворює основну масу зуба. Коронка зовні покрита емаллю, а корінь — цементом. Усередині зуба знаходиться порожнина — пульпа, в яку проходять нерви і судини. Змочування їжі та її хімічна обробка здійснюється слинними залозами. Є три пари великих слинних залоз — привушні, піднижньощелепні, під’язикові — і дуже багато дрібних (губні, щокові, піднебінні, язикові). Процес слиновиділення посилюється внаслідок подразнення ротової порожнини смаковими подразниками, носової порожнини — нюховими, завдяки приро дженим безумовним слиновидільним рефлексам. У ротовій порожнині відбувається визначення якості їжі, її механічна обробка, формування харчової грудки, а також початкові етапи розщеплення вуглеводів і ліпідів. Харчова грудка, що утворилася, за допомогою язика проштовхується до глотки. Харчова грудка підштовхується коренем язика встравохід — м’язову трубку завдовжки близько 25 см. Рух їжі по стравоходу здійснюється завдяки хвилеподібним скороченням його м’язів. Тверда їжа досягає шлунка через 4— 6 секунд. Шлунок — це мішкоподібне розширення травного каналу, що має вигнуту форму. Ємність шлунка може сильно варіювати через складчастість його стінок. М’язова оболонка шлунка складається з трьох шарів м’язів — поздовжніх, кругових і косих. У слизовій оболонці розташовані залози, які виділяють різні компоненти шлункового соку.
Функції шлунка: 1) травна — механічна обробка їжі за рахунок скорочень шлункової стінки, розщеплювання білків і всмоктування води та вітаміну B 12; 2) захисна — низьке значення р. Н перешкоджає проникненню хвороботворних мікроорганізмів у кишечник; 3) транспортна — частково переварена їжа порціями транспортується в тонкий кишечник. До складу шлункового соку входять: хлоридна кислота (HCl); травні ферменти (пепсин); слиз. Пепсин розщеплює білки до пептидів. Хлоридна кислота виконує такі функції: 1) активує пепсин і забезпечує його функцію; 2) знищує мікроорганізми, що потрапили до шлунка; 3) денатурує білки. Слиз, який у значній мірі виділяється шлунковими залозами, обволікає слизову оболонку й оберігає її від дії хлоридної кислоти. Тонкий кишечник має довжину 5— 7 м і складається з трьох відділів: дванадцятипалої, порожнистої та клубової кишок.
Функції тонкого кишечника: 1) травна — розщеплювання пептидів, вуглеводів і ліпідів та їх всмоктування; 2) транспортна — просування речовин, що не всмокталися, далі по травному каналу. У кишечнику розрізняють два види травлення: порожнинне — ферменти виділяються в порожнину кишки, і пристінкове — травні ферменти містяться в мембранах клітин слизової оболонки. Підшлункова залоза розділена перегородками на ряд часточок. По всій довжині залози проходить протока підшлункової залози, що відкривається в два надцятипалу кишку. Залозисті клітини часточок (екзокринна частина) виробляють підшлунковий сік. До складу підшлункового соку входять: 1) бікарбонат, який нейтралізує хлоридну кислоту; 2) травні ферменти. Виділення підшлункового соку відбувається періодично. Воно починається через 2— 3 хвилини після початку їжі й триває протягом декількох годин. Виділення активується як нервовою системою, так і гормоном кишкової стінки — секретином. Печінка — найбільша залоза людського тіла. Вона розташована в черевній порожнині під діафрагмою і бере участь у різних процесах обміну речовин. Жовч виділяється печінкою безперервно і надходить у жовчний міхур, де накопичується і згущується. Із жовчного міхура вона по загальній жовчній протоці порціями надходить у дванадцятипалу кишку. Жовч виконує такі функції: 1) нейтралізує хлоридну кислоту; 2) емульгує жири; 3) виводить з організму деякі продукти обміну, лікарські препарати.
Кишковий сік виділяється спеціалізованими залозами, які розташовані вздовж усього тонкого кишечника в його слизовій оболонці. Слизова оболонка тонкого кишечника утворює велику кількість складок — ворсинок. Стінки ворсинки складаються з одношарового епітелію і підтримуються поздовжньо і поперечно орієнтованими пучками гладеньких м’язів. Усередині кожної ворсинки проходять кровоносні та лімфатична судини. Клітини ворсинки мають вирости мембрани — мікроворсинки. У мембрані мікроворсинок є ферменти, що розщеплюють дісахариди на моносахариди й олігопептиди на амінокислоти. Пристінкове травлення забезпечує найретельніше розщеплення поживних речовин і всмоктування мономерів. Всмоктування — фізіологічний процес перенесення речовин з отвору кишки у внутрішнє середовище організму. Всмоктуються амінокислоти, олігопептиди, моносахариди, гліцерол, жирні кислоти, вода, електроліти. У тонкому кишечнику всмоктується 90 % білка, що надійшов з їжею, 95 % жирів і практично всі моносахариди. Харчові залишки, які не перетравилися і не всмокталися, пересуваються по тонкому кишечнику і потрапляють у товстий. Рух здійснюється завдяки перистальтиці — ритмічним хвилеподібним скороченням кишкової стінки. Перистальтика регулюється нервовими сплетеннями (підслизовим і міжм’язовим), розташованими вздовж усього кишечнику. Товстий кишечник (1, 5— 2 м) представлений такими відділами: 1) сліпа кишка з червоподібним відростком; 2) ободова кишка (висхідна ободова, поперечна ободова і низхідна ободова); 3) сигмоподібна кишка; 4) пряма кишка, що закінчується анальним отвором. У товстому кишечнику відбувається інтенсивне всмоктування води (4 л/добу), формування калових мас і бактерійна обробка неперетравлених залишків. Сли зова оболонка товстого кишечнику має півмісяцеві складки. Залози виробляють сік. Речовини, що мають хімічні зв’язки, непридатні для їх розриву травними ферментами, розщеплюються тут бактеріями. Бактерії синтезують деякі вітаміни з групи B і вітамін К, необхідні організму людини.
Скачать презентацию Дихальна система забезпечує дихання процес газообміну між
Презентация Microsoft PowerPoint (2).pptx