Дисципліна МЕНЕДЖМЕНТ ТЕМА 2 ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЛАН

Дисципліна “МЕНЕДЖМЕНТ” ТЕМА 2 “ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ”

ПЛАН ЛЕКЦІЇ 1. ПОНЯТТЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЇЇ ВИДИ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙ 3. ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗАЦІЙ 4. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗАЦІЙ 5. ВИДИ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ

1. ПОНЯТТЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЇЇ ВИДИ ОРГАНІЗАЦІЯ – це: Ø Ø Ø ГРУПА ЛЮДЕЙ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ КООРДИНУЄТЬСЯ (СВІДОМО АБО СПОНТАННО) ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ПЕВНОЇ МЕТИ СОЦІАЛЬНЕ УТВОРЕННЯ, ЩО ОБ’ЄДНУЄ БАГАТО ЛЮДЕЙ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ МАЄ ПЕВНУ СУСПІЛЬНО КОРИСНУ МЕТУ Й ПЕВНИМ ЧИНОМ КООРДИНУЄТЬСЯ СПЕЦИФІЧНЕ СОЦІАЛЬНЕ УТВОРЕННЯ, СИСТЕМАТИЧНО ОРІЄНТОВАНЕ НА ВИРОБНИЦТВО ТОВАРІВ І (АБО) ПОСЛУГ.

УМОВИ ІСНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ: НАЯВНІСТЬ ПРИНАЙМНІ ДВОХ ОСІБ ¡ НАЯВНІСТЬ ПРИНАЙМНІ ОДНІЄЇ СПІЛЬНОЇ МЕТИ ¡ ПОГОДЖЕННЯ ВСІХ ЧЛЕНІВ ГРУПИ ПРАЦЮВАТИ РАЗОМ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ СПІЛЬНОЇ МЕТИ ¡

ОЗНАКИ КЛАСИФІКАЦІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОСІБ ТА МЕТА УТВОРЕННЯ, ü КІЛЬКІСТЬ ЦІЛЕЙ, ü ВЕЛИЧИНА, ü ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС, ü ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА, ü ХАРАКТЕР АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІН ü

РІЗНОВИДИ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗА СПОСОБОМ УТВОРЕННЯ: ¡ ФОРМАЛЬНІ ¡ НЕФОРМАЛЬНІ

ФОРМАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ¡ групи людей, діяльність яких свідомо планується, організовується, мотивується задля досягнення певної мети ¡ характеризує певний порядок, зафіксований у статуті, правилах, планах, нормах поведінки, що дає змогу свідомо координувати соціальні взаємодії для досягнення конкретної загальної мети.

НЕФОРМАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ групи людей, які виникають спонтанно, але в яких люди вступають у взаємодію на підставі спільних інтересів; ¡ ґрунтується на товариських взаєминах, особистому виборі зв'язків, відображає реальний стан справ, який може не відповідати формальній організації і виявляється в наявності «малих» груп (до 10 осіб) ¡

РІЗНОВИДИ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗА КІЛЬКІСТЮ ЦІЛЕЙ: ¡ ПРОСТІ (мають одну ціль) ¡ СКЛАДНІ (ставлять перед собою комплекс взаємопов'язаних цілей), яких в економіці переважна більшість.

РІЗНОВИДИ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗА ВЕЛИЧИНОЮ: ¡ ВЕЛИКІ, ¡ СЕРЕДНІ ¡ ДРІБНІ

РІЗНОВИДИ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗА ФОРМАМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА: ¡ ПІДПРИЄМСТВА, ¡ ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА, ¡ БАНКИ, ¡ СТРАХОВІ КОМПАНІЇ, ¡ ІНВЕСТИЦІЙНІ ФОНДИ ТОЩО

РІЗНОВИДИ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗА ЮРИДИЧНИМ СТАТУСОМ: ¡ юридичні особи - статус офіційно зареєстрованих організацій (офіційне визнання, атрибути державної реєстрації, рахунок у банку, форма підприємництва тощо). ¡ неюридичні особи - всі інші організації

РІЗНОВИДИ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗА ХАРАКТЕРОМ АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІН МЕХАНІСТИЧНІ – характеризуються: консерватизмом, негнучкою організаційною структурою управління, автократизмом у контролі та комунікаціях, фетишизацією стандартизації тощо; ¡ ОРГАНІЧНІ – характеризуються: динамічністю, гнучкістю організаційних структур управління, розвинутим самоконтролем, демократизацією комунікацій тощо). ¡

ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕ: ВІДКРИТА ДИНАМІЧНА СИСТЕМА, ЩО ЯВЛЯЄ СОБОЮ СУКУПНІСТЬ ВЗАЄМОДІЮЧИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬ ЦІЛІСНЕ УТВОРЕННЯ

ОЗНАКИ ВІДКРИТОЇ СИСТЕМИ ¡ ¡ ¡ цілісність одноосібність; перспективність незалежність; спеціалізованість; перетворенням вхідних елементів на вихідні; централізація; зростання; циклічність розвитку; рівновага; непередбачуваність причин можливих збурень.

ПІДСИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ

ПРОЦЕС ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК СИСТЕМИ: ВХІД ПРОЦЕС ПЕРЕТВОРЕННЯ ВИХІД Матеріальні ресурси Продукція, послуги Фінансові ресурси Трудові ресурси Прибуток / Збиток Кваліфікація, Інформаційні ресурси ОБРОБЛЕННЯ ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ВХІДНИХ РЕСУРСІВ Професіоналізм Сегмент ринку

Запам’ятайте! У процесі функціонування організації утворюється ефект синергїі – зростання сукупної ефективності управлінської діяльності внаслідок поєднання, інтеграції та взаємодії керуючої та керованої систем). ¡ Синергія створює умови, за яких загальний ефект перевищує суму показників віддачі окремих підсистем організації, які діють незалежно. ¡

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙ Загальні характерні особливості організацій ¡ ВИЗНАЧЕННЯ МІСІЇ ТА ЦІЛЕЙ; ¡ НАЯВНІСТЮ РЕСУРСІВ: ¡ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ¡ ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ; ¡ ВЕРТИКАЛЬНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ, ¡ НЕОБХІДНІСТЬ УПРАВЛІННЯ; ¡ НАЯВНІСТЬ ФОРМАЛЬНИХ І НЕФОРМАЛЬНИХ ГРУП; ¡ ЗДІЙСНЕННЯ ПЕВНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ

УМОВИ УСПІХУ ОРГАНІЗАЦІЇ: РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ (ЕФЕКТИВНІСТЬ) ¡ ПРОДУКТИВНІСТЬ ¡ ВМІННЯ ЕФЕКТИВНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ІНВЕСТИЦІЇ ¡ ЗДАТНІСТЬ ДО САМОРОЗВИТКУ ¡ ЗДАТНІСТЬ ДО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ¡

ВИРОБНИЧО ГОСПОДАРСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСНОВНА ЛАНКА НАЦІОНАЛЬ НОЇ ЕКОНОМІКИ, У ЯКІЙ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПЕРВИННЕ, БЕЗПОСЕ РЕДНЄ ПОЄДНАННЯ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА: ЗЕМЛІ, КАПІТАЛУ І ПРАЦІ

ВНУТРІШНІ ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙ ¡ поділу завдань; ¡ синтезу завдань; ¡ інстанцій; ¡ єдності розпорядництва.

СКЛАДОВІ КАТЕГОРІЇ «ОРГАНІЗАЦІЯ» ¡ «соціально економічна ¡ «система» управління» ¡ «організаційна форма системи» ¡ «організаційна структура системи» ¡ «організаційна форма управління» ¡ «організаційна структура управління (менеджменту)»

СИСТЕМА це СУКУПНІСТЬ ВЗАЄМО ПОВ'ЯЗАНИХ І РОЗМІЩЕНИХ У ПЕВНОМУ ПОРЯДНУ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО УТВОРЮЮТЬ ЄДИНЕ ЦІЛЕ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ПЕВНОЇ МЕТИ

Категорія «організаційно-правова форма» відображає зовнішні аспекти організації в системному розумінні, тобто охоплює внутрішній зміст організації, процеси, що в ній відбуваються, місце у складнішій системі, зовнішні зв'язки.

В Україні організаційно-правові форми господарювання регламентує «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» , затверджена наказом Держстандарту України від 22 листопада 1994 року за № 288. У межах конкретних організаційно-правових форм реалізуються взаємозв'язки і взаємодія елементів системи, її внутрішня побудова, тобто організаційно-виробнича структура.

СТРУКТУРА – ЦЕ ЧАСТКОВЕ УПОРЯДКУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТА ВІДНОСИН МІЖ НИМИ ЗА ОДНІЄЮ ПЕВНОЮ ОЗНАКОЮ (ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА)

КОНЦЕПЦІЯ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ОРГАНІЗАЦІЙ: зародження (реєстрація, початкове інвестування діяльності); ¡ зростання (нарощування обсягів виробництва і збуту, формування іміджу, зростання прибутку); ¡ «пік» діяльності (максимальні прибутки, обсяги виробництва і збуту); ¡ спад (згортання діяльності та переорієнтація). ¡

3. ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗАЦІЙ

СКЛАД ОСНОВНИХ ПІДСИСТЕМ ОРГАНІЗАЦІЇ

4. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗАЦІЙ ФАКТОРИ НЕПРЯМОГО ФАКТОРИ ВПЛИВУ (ОПОСЕРЕД ПРЯМОГО КОВАНОГО) (БЕЗПОСЕРЕДНЬ ОГО) ВПЛИВУ ВПЛИВАЮТЬ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ОПОСЕРЕДКОВАНО, ВПЛИВАЮТЬ НА ПОЗНАЧАЮТЬСЯ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ Й ЧЕРЕЗ ПЕВНІ МЕХАНІЗМИ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ЦІЄЇ ТА ВЗАЄМИНИ ¡ ¡ ДІЯЛЬНОСТІ

ФАКТОРИ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРЯМОЇ ДІЇ ¡ ПОСТАЧАЛЬНИКИ ¡ СПОЖИВАЧІ ¡ КОНКУРЕНТИ ¡ ДЕРЖАВА ¡ ГРОМАДСЬКІ УСТАНОВИ

ФАКТОРИ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НЕПРЯМОЇ ДІЇ МІЖНАРОДНІ ПОДІЇ ТА ОТОЧЕННЯ ¡ НАУКОВО ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС ТА ТЕХНОЛОГІЇ ¡ ПОЛІТИЧНІ ОБСТАВИНИ ¡ СТАН ЕКОНОМІКИ ¡ СОЦІО КУЛЬТУРНІ ¡ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ¡ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ З НАСЕЛЕННЯМ ¡

ХАРАКТЕРИСТИКИ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ¡ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ ¡ СКЛАДНІСТЬ ¡ ДИНАМІЧНІСТЬ ¡ НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ОРГАНІЗАЦІЇ

5. ВИДИ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА