Державний бюджет Тема 15
1. Зміст державних фінансів 2. Державний бюджет 3. Державні доходи та методи їхньої мобілізації 4. Державні видатки, їх економічне та соціальне значення
1. Зміст державних фінансів За економічною сутністю державні фінанси – це грошові відносини з приводу розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави і її підприємств та використанням державних засобів на витрати стосовно розширення виробництва, задоволення зростаючих соціально-культурних потреб членів суспільства, нестатків оборони країни та управління.
Структура державних фінансів України
§ Для виконання загальних функцій у межах країни наша держава формує центральний бюджет. § Його ресурси призначаються для фінансування державних цільових комплексних програм, забезпечення державних витрат.
2. Державний бюджет § Державний бюджет – система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.
Державний бюджет, як фонд грошових коштів, має специфічні ознаки: 1) великі розміри; 2) має силу закону; 3) в складі бюджету утворюються бюджетні резерви, що сприяє зміцненню його стійкості.
На розмір найбільшого в країні фонду грошових коштів впливають наступні чинники: § рівень розвитку економіки, розміри виробленого валового національного продукту; § методи господарювання (ринкові, командноадміністративні); § склад системи оподаткування; § масштаби зрушень в народному господарстві, соціальних і економічних завдань, які передбачається вирішити і профінансувати за рахунок коштів бюджету.
Як інструмент впливу на розвиток економіки і соціальної сфери, бюджет завжди використовується державою і був: § фінансовою базою для виконання покладених на неї функцій по впливу на економіку, по управлінню і обороні країни; § найважливішим джерелом фінансування невиробничої сфери; § інструментом для вирішення соціальних і національних проблем, джерело виплат по соціальному забезпеченню населення; § інструментом міжтериторіального і міжгалузевого перерозподілу коштів; § з допомогою бюджету здійснюється вплив на розвиток продуктивних сил, науково-технічний прогрес; § з бюджету у значній мірі фінансуються затрати по охороні навколишнього середовища, по зовнішньоекономічній діяльності.
В Україні за структурою бюджетна система складається з республіканського бюджету та бюджету адміністративно-територіальних одиниць, а саме: § бюджету Республіки Крим; § місцевих бюджетів: обласних, районних, міських, селищних та сільських. § Всі вони мають дві частини: доходи й видатки.
Важливе значення в системі бюджетних відносин приділяється місцевим бюджетам § Місцеві бюджети все більше використовуються для регулювання економічних процесів, впливають на розміщення продуктивних сил, сприяють підвищенню конкурентоспроможності продукції, що випускається місцевими підприємствами, створенню територіальної інфраструктури, фінансуванню витрат щодо відтворення трудових ресурсів.
Окрему ланку в складі державних фінансів створюють позабюджетні фонди § § До позабюджетних фондів відносяться: Фонд соціального страхування, Пенсійний фонд, інші цільові фонди державного та регіонального значення (природоохоронний, охорони праці тощо).
Специфічною частиною державних фінансів виступають грошові відносини, що складають зміст державного кредиту § Відносини з державного кредиту виникають у зв'язку з мобілізацією тимчасово вільних коштів підприємств, організацій і населення та передачею їх у тимчасове користування органам державної влади для забезпечення фінансування державних витрат.
§ Основними формами державного кредиту є позики та казначейські позички
§ Бюджетна система ґрунтується на взаємодії бюджетів усіх рівнів, що відбувається за допомогою використання регулюючих доходних джерел, створення цільових і регіональних бюджетних фондів, їх часткового перерозподілу.
§ Бюджетний дефіцит - це та сума, на яку в даному році витрати бюджету перевищують його доходи.
Причини дефіциту бюджету пояснюються цілим рядом факторів: § зниженням рівня суспільного виробництва; § глибокою структурною й технологічною незбалансованістю виробництва, постійним виснаженням природних ресурсів, зниженням науковотехнічного потенціалу; § послабленням контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, постійним зростанням цін, інфляцією; § нераціональною зовнішньоекономічною діяльністю держави; § великомасштабним оборотом "тіньового" капіталу; § великими непродуктивними витратами, приписками, крадіжками, втратами виробленої продукції.
§ Державний борг - це сума нагромаджених у країні за певний час бюджетних дефіцитів за винятком позитивних сальдо бюджетів, що мали місце за цей же час. § Розрізняють зовнішній і внутрішній державний борг.
§ Зовнішній державний борг - це борг іноземним державам, організаціям й окремим особам. § Він лягає на країну важким тягарем, оскільки їй доводиться розраховуватися за нього цінними товарами, сировиною, надавати певні послуги, щоб сплатити відсотки й погасити сам борг.
§ Внутрішній борг - це борг держави своєму населенню. § Відповідно до законодавства державним внутрішнім боргом є боргове зобов'язання уряду виражене у валюті, перед юридичними й фізичними особами.
§ Бюджетний дефіцит і державний борг тісно пов'язані, адже державна позика є важливим джерелом покриття бюджетного дефіциту.
3. Державні доходи та методи їхньої мобілізації При функціонуванні державних фінансів виникають два тісно взаємозалежних процеси: § мобілізація фінансових ресурсів у розпорядження державних структур; § використання засобів на різні державні потреби.
§ Державні доходи представлені тією частиною фінансових відносин, що пов'язана з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави (в особі різних його структур) і державних підприємств.
§ Акумульовані державою фінансові ресурси відносяться до розряду централізованих, що залишилися в розпорядженні державних підприємств до децентралізованих.
§ Централізовані державні доходи формуються в основному за рахунок податкових надходжень, доходів від зовнішньоекономічної діяльності і платежів населення. § Децентралізовані утворюються з грошових доходів і нагромаджень самих підприємств.
§ У складі централізованих державних доходів основне місце займають доходи бюджету, за рахунок яких забезпечується вирішення економічних і соціальних завдань суспільства.
§ Об'єктом грошових відносин, що складають зміст поняття державних доходів, виступає вартість суспільного продукту (частково – національного багатства), яка на різних етапах і стадіях розподілу з'являється і; різних фінансових формах.
§ Головним джерелом формування державних доходів є національний доход.
Усі джерела державних доходів можна розділити на дві групи § внутрішні § зовнішні.
§ До внутрішнього відносяться національний доход і національне багатство, створювані всередині країни та використовувані державою для виконання властивих їй функцій. § До зовнішнього — національний доход, а у виняткових випадках - і національне багатство іншої країни, якщо вони запозичаються у формі державних позик або надходять у вигляді репараційних платежів.
§ Склад державних доходів значною мірою обумовлений методами, за допомогою яких держава акумулює необхідні йому грошові кошти.
§ В умовах ринкової економіки основними методами мобілізації державних доходів є податки (в різних їхніх формах), позики й емісії. § Співвідношення між цими методами в різні історичні періоди неоднакове і визначається безліччю факторів: змістом фінансової політики, господарською кон'юнктурою, конкретною економічною і соціальною ситуацією, ступенем гостроти виникаючих соціальних протиріч.
§ Сукупність усіх видів державних доходів, сформованих різними методами, їхнє взаємопов'язане застосування складають систему державних доходів.
Центральне місце в системі державних доходів займають податки § Вони є універсальною і разом з тим вихідною категорією, що виражає основні властивості фінансів, які функціонують у розвинутій економічній системі ринкового типу.
Другим за фіскальним значенням доходом є державні позики § Вони використовуються не тільки для покриття бюджетного дефіциту, але й для забезпечення різних капітальних витрат, особливо в частині інвестування засобів у державний сектор економіки.
§ Між податками і державними позиками існує тісний зв'язок, обумовлений тим, що фінансовою базою погашення позик виступають податки.
Третім методом мобілізації державних доходів є емісія § причому не тільки паперово-грошова, а й кредитна. § До емісії держава вдається лише в тому випадку, якщо податкові і позикові надходження не забезпечують покриття зростаючих державних витрат, а на фінансовому ринку складається ситуація, несприятлива для випуску нових позик.
Доходи Державного бюджету України утворюються за рахунок: § податків, які повністю або частково надходять в бюджет у відповідності із діючими законами; § частини доходів від приватизації державних підприємств; § надходжень від зовнішньоекономічної діяльності; § орендної плати за оренду майна цілісних майнових комплексів, що перебувають у загальнодержавній власності; § внесків до тимчасово приєднаних до Державного бюджету України позабюджетних фондів; § надходжень від внутрішніх позик; § дивідендів, одержаних від цінних паперів, що належать державі; § інших доходів, встановлених законодавством України.
§ Найбільшу питому вагу в структурі доходів Державного бюджету займають податкові поступлення, а також внески до державних цільових фондів.
4. Державні видатки, їх економічне та соціальне значення § Державні видатки — це частина фінансових відносин, обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. § Специфіка державних витрат є в забезпеченні потреб державної сфери діяльності.
§ Специфічним видом державних витрат в умовах ринкової економіки є витрати на інвестиції в діючі або знову створювані підприємства, нерідко здійснювані на часткових засадах. Створювана за рахунок державних інвестицій власність передається спеціальним органам керування держмайном.
§ Державні витрати в галузі економіки мають важливе народногосподарське значення: вони сприяють структурній перебудові суспільного виробництва, нарощуванню науково-технічного потенціалу, модернізації підприємств і технічному переоснащенню всіх галузей народного господарства.
§ Важливу економічну та соціальну роль відіграють децентралізовані державні витрати, здійснювані безпосередньо державними підприємствами, об'єднаннями, організаціями.
Витрати державних підприємств охоплюють два види витрат: 1) пов'язані з господарською діяльністю підприємств - поточною й інвестиційною. Цей вид витрат необхідний для забезпечення розширеного відтворення основних і оборотних фондів, ефективного їхнього використання, одержання високого фінансового результату. 2) обумовлені соціальними запитами трудового колективу й окремих працівників. Цей вид витрат сприяє зростанню рівня задоволення соціальних запитів працівників.
§ Об'єктом державних витрат виступають мобілізовані в розпорядження держави та її підприємств доходи, що свідчить про тісний кількісний взаємозв'язок понять "державні доходи" і "державні витрати"
§ Сукупність конкретних видів державних витрат, тісно взаємозалежних між собою, складає систему державних витрат. § Організаційна побудова даної системи базується на певних принципах, установлюваних державою. До числа найважливіших із них відносяться: цільовий напрямок засобів, безповоротність використання державних ресурсів, дотримання режиму економії.
Цільовий напрямок засобів § означає, що державні витрати здійснюються чітко за цільовим призначенням відповідно до напрямків витрат, передбаченими у фінансових планах.
Принцип безповоротності використання державних ресурсів § означає, що засоби використані на фінансування народного господарства, соціальні й інші цілі, не мають потреби в обов'язковому їхньому відшкодуванні.
Дотримання режиму економії § Рухові найбільшої результативності в процесі здійснення державних витрат відповідає принцип їхньої організації.
Склад видатків з Державного бюджету України: 1) фінансування загальнодержавних програм по підтримці і підвищенню життєвого рівня народу, соціальний захист населення; 2) фінансування загальнодержавного значення установ невиробничої сфери (освіта, культура, охорона здоров'я, наука); 3) фінансування виробничого і невиробничого будівництва, проектнопошукових та інших робіт відповідно до загальнодержавних програм; 4) оборона; 5) охорона навколишнього середовища; 6) утримання правоохоронних і митних органів, податкової та контрольно-ревізійної служби, захисту прав споживачів, законодавчої, виконавчої, судової влади та прокуратури; 7) здійснення зовнішньоекономічної діяльності; 8) надання дотацій, субвенцій обласним бюджетам та бюджету Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя; 9) створення державних матеріальних та фінансових резервів; 10) обслуговування державного внутрішнього та зовнішнього боргів.
