ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ Зміст Вступ 3

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Зміст Вступ 3. Державний нагляд у сфері страхування тимчасової втрати працездатності 4. Державне регулювання рівня та якості життя населення Висновок

Вступ

Соціальне страхування це гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок захворювання, втрати працездатності, щодо підтримки материнства, а також з охорони здоров’я членів суспільства в умовах безплатної медицини. Ніхто, крім держави, не може законодавче захистити життя людей від можливого безробіття, фінансової скрути, зубожіння. На жаль, механізми такого захисту в Україні майже повністю відсутні. Напружена ситуація з державним бюджетом призводить до падіння загального рівня доходів і диференціації різних верств суспільства за доходами, дедалі більша частина людей потребує державної допомоги, претендує на соціальні трансферти. До урядових трансфертів традиційно відносять допомогу з безробіття, пенсії, допомоги малозабезпеченим, старим, хворим. Тому формування системи соціального страхування в Україні – одна з найактуальніших проблем і наріжний камінь політики зайнятості. Для її розв'язання необхідно вивчити досвід функціонування аналогічних систем у розвинутих країнах у поєднанні з ретроспективним дослідженням вітчизняної практики.

ТРЕТЄ ПИТАННЯ

Державний нагляд у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі ЗДСС) у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, виконує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, який здійснює контроль за дотриманням страхувальниками та страховиком законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері ЗДСС у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Якщо Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення з порушенням законодавства про соціальне страхування або страхувальник не виконує вимог цього законодавства, орган державного нагляду вказує на допущені порушення та встановлює строк для їх усунення.

Якщо протягом цього строку Фонд або страхувальник не усуне порушення, орган державного нагляду скасовує незаконне рішення з подальшим відшкодуванням збитків за рахунок Фонду або страхувальника. Страхувальник або Фонд може оскаржити рішення органу державного нагляду у двотижневий строк до суду. Орган державного нагляду може вимагати скликання позачергового засідання правління Фонду. Якщо цю вимогу не буде виконано, орган державного нагляду може сам скликати та провести засідання правління Фонду. За рішенням органу державного нагляду члени правління Фонду в разі невиконання своїх обов’язків можуть бути позбавлені своїх повноважень. З ініціативи органу державного нагляду може призначатися проведення аудиторської перевірки діяльності Фонду та органів його управління.

ЧЕТВЕРТЕ ПИТАННЯ

Рівень і якість життя – інтегровані показники соціально-економічного розвитку країн. Для визначення рівня життя в різних країнах експерти використовують поняття індекс розвитку людського потенціалу, або скорочено – індекс людського розвитку (ІЛР). Цей показник запропонований ООН у 1990 році як інтегрована оцінка рівня цивілізованості країни.

Тривалість життя населення Обсяг ВВП на душу населення Складові ІЛР Рівень освіти

Граничні значення для кожного показника індексу людського розвитку Тривалість життя населення Рівень освіти Обсяг ВВП на душу населення 25 -85 років 0 -100% (кількість років, які провів в режимі навчання після 15 років “середній громаданин”) Від 200 до 400 дол. США

Низьким вважається індекс людського розвитку, менший за 0, 5, високим – 0, 9 -1. Економічна комісія ООН, оцінюючи життєвий рівень населення Європи, надає перевагу такому показнику, як кількість товарів та послуг, які населення змогло отримати. Еталонний розмір складає 100%.

Рівень життя населення – міра задоволення матеріальних, духовних та соціальних потреб людей. Поняття “якість життя” конкретизує категорію “рівень життя (ІЛР)”. В ООН було запрпоновано комбінований показник – індекс якості життя, який характеризує: • рівень освіти • тривалість життя • рівень медичного обслуговування • міру зайнятості населення • платоспроможність населення • доступ до політичного життя. Конкретними показниками є: • кількість автомобілів, телефонів, квадратних метрів житла, лікарняних ліжок на одну людину (на тис. населення) • якість медичного обслуговування • рівень шуму (децибел) • швидкість руху в години пік.

Основною складовою демографічної політики має бути збереження і поліпшення здоров’я населення як єдиного з найважливіших пріоритетів нації, що дбає про своє сучасне і майбутнє. Це сприятиме не тільки зниженню смертності та відповідному пом’якшенню депопуляції, але й загальному добробуту суспільства, гуманізації його розвитку. Підвищення рівня народжуваності Основні важелі демографічної політики: Зростання середньої тривалості життя Оптимізація міграційних процесів і мінімізація міграційних втрат Розв’язання проблем старіння населення.

Структурні завдання державної політики у системі охорони здоров’я Зниження смертності населення, а саме: Поліпшення медикаментозно го та матеріально-технічного забезпечення охорони здоров’я, а саме: Підвищення ефективності державної політики щодо формування здорового способу життя: • зниження смертності немовлят та материнської смертності • захворюваності та смертності від хвороб системи кругообігу • рівня канцерогенності довкілля • захворюваності на бронхіальну астму • зниження темпів поширення СНІДУ та ін. • створення системи гарантування якості виробництва ліків • забезпечення розробки, виробництва та впровадження нової медичної техніки та виробів медичного призначення, доведення їх до рівня сучасних світових стандартів; нових лікарських засобів відповідно до потреб охорони здоров’я. • розробка і впровадження комплексу економічних, правових та адміністративних заходів, спрямованих на скорочення споживання населенням алкогольних напоїв, тютюнових виробів; створення ефективної системи протидії їх незаконному обігу • забезпечення оснащеності навчальних закладів та закладів фізичної культури і спорту необхідним фізкультурно-спортивним інвентарем та обладнанням Раціоналізація системи надання медичної допомоги та розвитку інституту сімейної медицини.

З метою забезпечення нормального рівня життя держава визначає розмір прожиткового мінімуму. В Україні його визнано базовим державним соціальним стандартом. При аналізі прожиткового мінімуму розрізняють: Фізіологічний мінімум – вартість товарів та послуг, необхідних для задоволення тільки основних фізіологічних потреб, причому протягом дещо короткого періоду, майже без придбання одягу, взуття, інших продовольчих товарів. Соціальний мінімум (бюджет мінімального достатку) – мінімальні норми задоволення фізіологічних, соціальних і духовних потреб. Це вартість товарів та послуг, які суспільство визнає необхідними для збереження прийнятного рівня життя.

Ціни Рівень прожиткового мінімуму обумовлюють такі фактори: Інфляція Кількісна оцінка набору споживчих благ та послуг Прожитковий мінімум визначається на основі так званого кошика споживача. Кошик споживача – вартість стандартного набору товарів та послуг масового вживання середнього споживача в конкретній країні в певний час. Світова практика широко використовує таку категорію, як індекс вартості життя – індекс роздрібних цін спеціального набору товарів і послуг, що входять до бюджету середнього споживача (споживчий кошик) і становить його прожитковий мінімум.

Висновок

Отже, державне регулювання соціального страхування є досить актуальним, адже соціальне страхування є базовим інститутом соціального забезпечення. В системі соціального захисту воно виконує функцію захисту людини від випадків, які виникають раптово під впливом певних обставин – страхових ризиків. Соціальне страхування – це система правових, економічних і організаційних заходів, покликаних компенсувати окремі види таких ризиків. Соціальне страхування виходить за межі системи соціального забезпечення – воно розв’язує також завдання, пов’язані зі збереженням і відновленням здоров’я, профілактикою професійної захворюваності та виробничого травматизму, запобіганням безробіттю.

Дякую за увагу!