Державна фіскальна служба України Тернопільська об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області Для підприємців про РРО Актуальна інформація для фізичних осіб – підприємців щодо використання РРО. Липень – 2015 р.
Застосування реєстраторів розрахункових операцій – по-новому! • Закон України від 1 липня 2015 року № 569 -VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» дозволено не застосовувати РРО платникам єдиного податку: • першої групи; • другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 мільйон гривень. У разі перевищення доходу застосування РРО є обов’язковим і розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах дії свідоцтва платника єдиного податку.
Про реєстрацію РРО Відповідно до Порядку реєстрації та застосування • • реєстраторів розрахункових операцій № 417 для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до податкової інспекції: - заяву про реєстрацію РРО за формою № 1 -РРО; - копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, чи іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО; - копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО; - копію договору суб’єкта господарювання з Центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Про реєстрацію РРО • Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню. • Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи - підприємця. • У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб’єктом господарювання пред’являються оригінали відповідних документів. • При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються в податковій інспекції разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.
Про реєстрацію РРО • Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, а копії залишаються в податковій інспекції. • Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотримання вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» , «Про електронний цифровий підпис» . • Порядок та строки розгляду реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.
Про реєстрацію РРО • У разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати довідку про резервування фіскального номера РРО та копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікаційного зв’язку на адресу своєї електронної пошти. • Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання таких документів: в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в органі доходів і зборів.
Про реєстрацію РРО • У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова інспекції не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2 -РРО. • Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п’яти робочих днів з дати її видачі чи надсилання на адресу електронної пошти суб’єкта господарювання. • Протягом п’яти робочих днів з дати видачі/надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в ЦСО.
Про реєстрацію РРО • Для завершення процедури реєстрації РРО до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера потрібно надати до ДПІ копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною. • Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа ДПІ не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3 -РРО, що засвідчує реєстрацію РРО.
Про реєстрацію РРО • Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи. • До реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування ДПІ за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.
ШАНОВНІ ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ! • Державний реєстр РРО, затверджений Наказом ДФСУ від 09. 07. 2015 р. № 485, можна переглянути на офіційному веб-сайті ДФС за адресою: • http: //sfs. gov. ua/dovidniki--reestri-perelik/reestri/94957. html.
Центри сервісного обслуговування РРО міста Тернополя: • ТОВ ОЦСО “Теркон” – пр-т. Злуки, 1, тел. 52 -41 -22, (e-mail: terkon@ukr. net). • ТОВ ”Надзбруччя Cервіс” – вул. С. Крушельницької, 18, тел. 43 -05 -88, (email: office@nzs. te. ua, www. nzs. te. ua). • ТОВ “Іріда плюс”–пр-т. С. Бандери, 45, тел. 51 -54 -85. • ПМП “Хелена”– вул. Камінна, 6, тел. 52 -3494, (e-mail: office@helena. te. ua). • ПП «Інтер-Сервіс» вул. Бродівська, 47, тел. 22 -36 -17.
Порядок реєстрації розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій • Відповідно до п. 8 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міндоходів від 28. 08. 2013 № 417 перша книга обліку розрахункових операцій (далі – Книга ОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО. • Надходження заяви про реєстрацію книги ОРО за формою № 1 -КОРО до органів ДФС є підставою для реєстрації саме другої та наступних книг ОРО на РРО.
Порядок реєстрації книжок, книг обліку розрахункових операцій • Крім того, п. 7 Заяви про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за формою № 1 -РРО передбачено заповнення даних щодо Книги ОРО на РРО, а саме серія та номер засобу контролю Книги ОРО та кількість аркушів. • Таким чином, перша Книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО шляхом подання Заяви 1 -РРО із зазначенням в ній, зокрема, даних щодо Книги ОРО. Заяву про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою 1 КОРО для реєстрації першої Книги ОРО на РРО подавати не потрібно.
Що може стати причиною відмови реєстрації касового апарату? • Звернімось до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28. 08. 2013 № 417 (далі – Порядок). Відповідно до п. 8 глави 2 розділу II даного Порядку, протягом двох робочих днів після отримання документів, визначених у пункті 4 цієї глави, в реєстрації РРО може бути відмовлено, якщо: • - РРО вже зареєстрований; • - модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;
Що може стати причиною відмови реєстрації касового апарату? • - РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві; • - ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО; • - документи подано не в повному обсязі; • - в ДПІ наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності; • - відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
Що може стати причиною відмови реєстрації касового апарату? • - суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; • - суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в податковому органі, до якого подано документи на реєстрацію РРО; • - суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в податковому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.
Що може стати причиною відмови реєстрації касового апарату? • За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО податковий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.
Використання книг обліку розрахункових операцій або резервного касового апарату на період виходу з ладу РРО • Максимальний термін використання книг обліку розрахункових операцій або резервного реєстратора розрахункових операцій на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або відключення електроенергії може бути не більше 7 робочих днів, а центри сервісного обслуговування впродовж даного терміну зобов’язані відновити роботу реєстратора розрахункових операцій.
Строк служби реєстраторів розрахункових операцій • Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами і доповненнями, строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. • Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
Скасування реєстрації РРО • Заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до органу ДФС за місцем реєстрації РРО. • Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО. • Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО та повертає органу ДФС реєстраційне посвідчення. • Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких органом ДФС прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
Скасування реєстрації РРО • У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ. • Посадова особа органу ДФС протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення органу ДФС про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
День касира: крок за кроком • Головна дійова особа в касі – касир. Від його вміння та вправності залежить, як якісно та швидко обслужать клієнта. До того ж, практичні знання та уважність касира допоможуть уникнути значущих фінсанкцій у сфері застосування РРО. То ж, розкладемо робочий день касира по поличках, що дозволить побачити з якими ситуаціями йому доводиться зіштовхуватись та як із них виходити.
Початок робочого дня • • • Увімкнути касовий апарат. Перевірити чи правильно налаштовані дата та час. Звернути увагу на наявність контрольної стрічки. Це не актуально, якщо контрольна стрічка у вашому РРО формується в електронному варіанті. Перевірити справність блокувальних пристроїв. Пробити нульовий чек (службовий Х - звіт), щоб перевірити чіткість та правильність друкування реквізитів фіскального касового чека (ф. №ФКЧ -1). Внести суму розмінної монети за допомогою операції «Службове внесення» - при необхідності.
Продаж товару за готівку • • • Ввести в РРО код товару (вручну або за допомогою сканера штрих-кодів). Пробити кількість товару, що придбавають (якщо кількість більша одиниці). Застосувати до товару знижку (за наявності). Назвати клієнтові суму покупки та отримати від нього готівку. Надрукувати та передати клієнту ф. № ФКЧ - 1 разом із рештою.
Продаж товару через платіжний термінал • • Підключити термінал до джерела живлення та перевірити час і дату на екрані. Звернути увагу на наявність контрольної стрічки в апараті. Надрукувати нульовий чек, щоб упевнитися в правильності роботи терміналу. Ідентифікувати платіжну картку (перевірити наявність на картці підпису її власника, перевірити, чи не закінчився термін дії картки). Якщо на зворотному боці картки підпису одержувача немає, варто попросити клієнта пред’явити паспорт.
Продаж товару через платіжний термінал • • • Провести картку (магнітною смугою) через зчитувальний пристрій термінала. Дати змогу клієнту ввести пін-код (за необхідності). Надрукувати два примірники сліпу термінала. Отримати підпис клієнта на сліпі (якщо останній вводив пін-код, то цей пункт опускається). Заповнити графи 5 -8 розділу 2 Книги обліку розрахункових операцій (далі КОРО). Зауважимо, що дозволено завести податкові графи для сум розрахунків, отриманих із використанням платіжних карток. У загальну суму розрахунків, зафіксовану в гр. 5 розділу 2 КОРО, має потрапити також частина розрахунків, проведених за допомогою платіжної картки (із Z-звіту).
Помилково вибитий чек • 1. Надрукувати та видати чек покупцю: – – • Варіант 1 Фіскальний чек видачі коштів (ф. № ФКЧ - 2). Підходить для фірм, у яких алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Варіант 2 Чек «Служба видача» . Беруть на озброєння тоді, коли касовий апарат не дозволяє пробивати суми із знаком «» . Будьте пильні! Варіант 2 дозволений, тільки якщо варіант 1 технічно неможливий.
Помилково вибитий чек • • • 2. Скласти акт про скасування помилково проведеної суми в довільній формі (якщо сума, яку повертають, перевищить 100 грн. ). У ньому мають фігурувати: - дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; - сума виданих коштів; - номер, дата і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (фіскального касового чека за ф. № ФКЧ-1). Зважаючи на те, що ми маємо справу з помилкою, то фактично, товару не продавали та не повертали, а грошей не приймали та не видавали. Тоді, логічно цю суму не включати до граф 5 – 8 розділу 2 КОРО.
Відключення електроенергії 1. Підрахувати суму виручки на місці проведення розрахунків (у ящику РРО). Вона повинна до копійки зійтися з виручкою за день, відображеною в контрольній стрічці РРО. 2. Записати в корінці першої розрахункової квитанції (далі РК) із позначкою "Службове внесення суму готівки з ящика РРО на момент відключення електроенергії.
Відключення електроенергії 3. Заповнити графи 1 - 5 розділу З КОРО: - у гр. 1 - номер першого фіскального касового чека на початок робочого дня; - у гр. 2 - номер останнього чека за ф. № ФКЧ-1, виконаного перед відключенням електроенергії; - у гр. З - номер РК, яку використовуватимуть під час вимкнення електроенергії; - гр. 4 - дату й час початку використання РК; - у гр. 5 - серію та номер першої РК.
Відключення електроенергії 4. Отримати гроші від покупця за товар. 5. Заповнити РК, відділити її відривну частину (також заповнену) та видати квитанцію покупцеві разом із здачею. • 6. Записати в корінець РК суму готівки, яку вилучають протягом чи після закінчення робочого дня з місця проведення розрахунків, із позначкою "Службова видача". • 7. Заповнити розділ 2 КОРО наприкінці робочого дня (за традиційною схемою). До запису за перший день включити дані про відповідні суми за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту вимкнення електроенергії (гр. 3 розділу 2 КОРО).
Відключення електроенергії • 8. Підрахувати суму виручки, одержану за час відключення електроенергії (за корінцями РК), після відновлення електропостачання. • 9. Включити РРО та вибити чек на суму виручки, отриману під час відключення електроенергії, на підставі корінців РК окремо за кожною ставкою ПДВ. Якщо через вимкнення електроенергії оперативна пам'ять РРО обнулилася, то після відновлення світла провести через РРО також виручку, отриману до відключення ( підстава – дані контрольної стрічки). • 10. Виконати Х-звіт та звірити його суму з підрахованою за корінцями РК (та, можливо, контрольної стрічки РРО). • 11. Вибити чек «Службова видача» на суму коштів, вилучених із місця проведення розрахунків за РК.
Відключення електроенергії • 12. Надрукувати Z-звіт та заповнити графи 5 -8 розділу 2 КОРО. • • • 13. Заповнити графи 6 -8 розділу 3 КОРО: - у гр. 6 – дата та час виписування останньої РК; - у гр. 7 – серія та номер останньої використаної РК; - у гр. 8 – номер Z-звіту, роздрукованого після введення РРО в дію. • • 14. Оформити чек «Службове внесення» на суму виручки, отриману за час відключення електроенергії, - за потреби. • 15. Роздрукувати Z-звіт наприкінці робочого дня та підклеїти його в КОРО.
Поломка касового апарата – робота з РК Правила застосування РК, замість поламаного РРО, ідентичні з тими, що працюють у разі відключення електроенергії. Єдине доповнення – касиру доведеться зробити кілька записів: • 1. Заповнити графи 1 -2 розділу 4 КОРО (зазначають дату та час виходу РРО з ладу). • 2. Реалізувати товар покупцю. • 3. Проконтролювати, щоб після відновлення роботи РРО особа, яка провела ремонтні роботи (представник ЦСО), заповнила графи 3 – 5 розділу 4 КОРО : • - гр. 3 – характер несправності; • - гр. 4 – дата й час відновлення роботи РРО; • - гр. 5 – підпис та індивідуальне клеймо працівника ЦСО, який ремонтував касовий апарат.
Поломка касового апарата – робота з РК • 4. Заповнити графи 6 та 7 розділу 4 КОРО: • - гр. 6 – спосіб реєстрації розрахунків під час ремонту РРО (РК або резервний касовий апарат); • - гр. 7 – номер першого Z - звіту, роздрукованого після відновлення роботи РРО.
Поломка касового апарата: робота з резервним РРО • 1. Узяти контрольну стрічку основного РРО та внести в резервний РРО суми розрахунків (окремо за кожною ставкою ПДВ) за період роботи, що передував його виходу з ладу. • 2. Надрукувати Z-звіт, підклеїти його до КОРО та заповнити розділ 2 КОРО. • 3. Заповнити графи 1 -2 розділу 4 КОРО (зазначити дату та час виходу РРО з ладу). • 4. Реалізувати товар покупцю. • 5. Проконтролювати, щоб після відновлення роботи РРО особа, яка провела ремонтні роботи (представник ЦСО), заповнила графи 3 - 5 розділу 4 КОРО.
Поломка касового апарата: робота з резервним РРО • 6. Заповнити графи 6 та 7 розділу 4 КОРО. • 7. Якщо у відремонтованому РРО обнулилася фіскальна пам'ять – збити суми розрахунків (за кожною ставкою ПДВ), узявши за основу контрольну стрічку основного РРО на дату виходу з ладу. • 8. Провести операцію “Службова видача” та надрукувати Z – звіт на резервному РРО, а на його підставі зробити запис у розділі 2 КОРО. • 9. Оформити чек ”Службове внесення” в основному РРО на суму виручки, отриману під час роботи з резервним РРО, - за потреби. • 10. Перекласти гроші з резервного РРО до основного. • 11. Роздрукувати Z- звіт наприкінці робочого дня та підклеїти його в КОРО.
Покупець хоче повернути товар • 1. Скласти акт про повернення товарів та видачу коштів у довільній формі (якщо сума перевищить 100 грн. ). • 2. Надрукувати фіскальний чек видачі коштів (ф. №ФКЧ- 2) та видати його покупцеві разом із грошима. Якщо касовий апарат не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, то оформлюють чек “Службова видача”.
Покупець хоче повернути товар 3. Заповнити розділ 2 КОРО: – гр. 4 - сума повернення коштів (якщо фіксували не від’ємний результат, а вдавалися до операції “Службова видача”); – гр. 8 - сума виданої покупцю готівки. • Важливо! Сума повернених коштів не зменшує загальної суми готівки, заробленої за день (гр. 5 розділу 2 КОРО). Відповідно, не потрібно зменшувати й графи 6 та 7 розділу 2 КОРО.
Кінець робочого дня 1. Скласти Z-звіт, у якому, серед іншого, має бути відображено інформацію про операції “Службове внесення ” та ”Службова видача”. 2. Роздрукувати Z-звіт і підклеїти його до КОРО. 3. На підставі даних Z-звіту заповнити розділ 2 КОРО: - гр. 1 – дата; - гр. 2 – номер Z – звіту; - гр. 3 – сума готівки за операцією “Службове внесення”; - гр. 4 – сума готівки за операцією “ Службова видача”; - графи 5 та 6 – сума розрахунків: загальна та за ставкою ПДВ 20%; - гр. 7 – сума ПДВ; - гр. 8 – видано під час повернення товару. 4. Здати виручку до каси підпиємства. 5. Вимкнути РРО.
ШАНОВНІ ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ! Тернопільська ОДПІ просить не порушувати чинне законодавство. Практичні консультації щодо порядку застосування РРО можна отримати у Центрі обслуговування платників за адресою: вул. Білецька, 1 та за телефоном: 43 -46 -10.
Скачать презентацию Державна фіскальна служба України Тернопільська об єднана ДПІ ГУ
862b48374523fd2f04e7b4cb43becddc.ppt