ДЕНДРОЛОГІЯ ВСТУП ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДЕНДРОЛОГІЇ МЕТА ТА

ДЕНДРОЛОГІЯ. ВСТУП. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДЕНДРОЛОГІЇ

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ n n Метою та завданнями навчального процесу є: формування у студентів основних понять дендрології – науки про деревні рослини, що вивчає їх зовнішню будову, біологічні особливості, умови зростання і поширення, господарське і економічне значення; здобуття студентами знань про види дерев, кущів і ліан, що природно зростають на території України або інтродуковані з інших країн світу (біологічні і екологічні особливості, умови зростання, географічне поширення, вирощування та використання); формування у студентів умінь добре розрізняти ознаки деревних видів та використовувати ці рослини у озелененні та навчальному процесі.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати: n n n життєві форми деревних рослин, основні морфологічні особливості видів, що вивчаються, та їх декоративних форм; біологічні і екологічні особливості видів природної дендрофлори України та найпоширеніших інтродуцентів; основи систематики деревних рослин; можливості використання деревних порід в озелененні; основні характеристики лісів України та їх взаємини з довкіллям; принципи раціонального використання та охорони лісових багатств; уміти: n n n визначати рослини за гербарними зразками, встановлюючи їх належність до певних видів, родин; проводити фенологічні спостереження за рослинами; здійснювати посадку, догляд, розмноження рослин; проводити оцінку і підбір асортименту для озеленення міст та інших населених пунктів; оформляти дендрологічний гербарій та проводити фенологічні спостереження за деревно-чагарниковими видами. здійснювати навчально-виховну роботу використовуючи знання про дерева та кущі.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Базова Булыгин Н. Е. Дендрология. – Л. : Агропромиздат, 1991. – 352 с. Липа О. Л. Дендрологія з основами акліматизації. – К. : Вища школа, 1977. – 224 с. Калініченко О. А. Декоративна дендрологія. – К. : Вища школа, 2003. – 199 с. Колесников А. И. Декоративная дендрология. – М. : Лесная пром. , 1974. – 704 с. Холявко В. С. , Глоба-Михайленко Д. А. Дендрология и основы зеленого строительства. – М. : Агропромиздат, 1988. – 248 с. Щепотьев Ф. Л. Дендрология. – К. : Вища школа, 1990. – 287 с.

Допоміжна Бродович Т. М. , Бродович М. М. Деревья и кустарники запада УССР. Атлас. – Львов: Вища школа, изд-во при Львов. ун-те, 1979. – 251 с. Гроздова Н. Б. Занимательная дендрология. – М. : Лесная промышленность, 1991. – 208 с. Гроздова Н. Б. , Некрасов В. И. , Глоба-Михайленко Д. А. Деревья, кустарники и лианы. – М. : Лесная пром-сть, 1986. – 349 с. Деревья и кустарники СССР /под ред. П. И. Лапина. – М. : Лесная пром-сть, 1986. – 637 с. Валягина-Малютина Е. Т. Деревья и кустарники средней полосы европейской части России – СПб. : Специальная литература, 1998. – 112 с. Качалов А. А. Деревья и кустарники. – М. : Лесная промышленность, 1970. – 408 с. Коновалова Т. Ю. , Шевырева Н. А. Декоративные кустарники или 1000 растений для вашого сада. Иллюстрированный справочник. – М. : ЗАО «Фитон» , 2004. – 192 с. Меннинджер Э. Эти причудливые деревья/ под ред. П. И. Лапина. – М: : Мир, 1970. – 371 с. Сімкін Б. Ю. Дерева лісів і парків. – К. : Рад. школа, 1988. – 136 с. Плотникова Л. С. Деревья и кустарники рядом с нами. – М. : Мысль, 1994 – 175 с. Погребняк П. С. Основы лесной типологии. 2 -е изд. , испр. и доп. – К. : АН УССР, 1955. – 452 с. Рубцов Л. И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре. – К. : Наук. думка, 1977. – 272 с. Шиманюк А. П. Биология древесных и кустарниковых пород СССР: – М: Просвещение, 1964. – 477 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА n n n n n Аксёнов Е. С. , Аксенова Н. А. Декоративные растения. Т. 1 (Деревья и кустарники), АСТ, М. 2000. Аксёнова Н. А. , Фролова Л. А. Деревья и кустарники для любительского садоводства и озеленения. М. , МГУ, 1989. Булыгин Н. Е. Фенологические наблюдения над древесными растениями: учеб. пособие для вузов. – Л. : ЛТА, 1979. – 96 с. Деревья и кустарники СССР. М. , 1949 -1962. Жизнь растений / под ред. Н. В. Грушвицкого [и др. ]. – М. : Просвещение, 1974– 1982. Івченко С. І. Оповіді про дерева. Козубов Г. М. Муратова Е. Н. Современные голосеменные. – Л. : Наука, 1986. – 192 с. Кремер Б. П. Деревья. Местные и завезённые виды Европы. (перевод с немецкого). М. , 1998. Лесная энциклопедия / под ред. Н. П. Анучина [и др. ]. – М. : Сов. энцикл. –Т. 1. – 1985; Т. 2. – 1986. Сімкін Б. Ю. Дерева лісів та парків. – К. : Рад. школа, 1989. – 136 с.

СТРУКТУРА КУРСУ ТА ЙОГО ОЦІНЮВАННЯ n n n Змістовий модуль 1. Основні поняття дендрології. 25 балів Змістовий модуль 2. Основи екології деревних рослин. 25 балів Змістовий модуль 3. Систематика деревних рослин. 25 балів Змістовий модуль 4. Використання деревних видів у озелененні та навчально-виховному процесі. 25 балів ІНДЗ – 5, 10, 15 балів

Орієнтовна тематика ІНДЗ q q q q Найпоширеніші в озелененні міста Суми дерева. Найпоширеніші в озелененні міста Суми кущі. Різноманіття плодів дерев та кущів, які зростають в околицях м. Суми. Фенологія цвітіння дерев у місті Суми. Фенологія цвітіння кущів у місті Суми. Декоративні форми дерев та кущів. Способи розмноження декоративних дерев та кущів. Дерева та кущі на територіях парків-пам’яток садовопаркового мистецтва Сумської області. Створення віртуального гербарію найпоширеніших видів дерев. Створення віртуального гербарію найпоширеніших видів кущів. Створення віртуального гербарію деревних рослин кафедри ботаніки. Дерева у колекції ботанічного саду Сум. ДПУ. Кущі у колекції ботанічного саду Сум. ДПУ. Дерева та кущі на подвір’ях шкіл м. Суми.

ІСТОРІЯ ДЕНДРОЛОГІЇ. ЇЇ ЗНАЧЕННЯ. ДО Сад Швейцарія (напроти суконної фабрики)

n n n ЛІСІВНИЦТВО Бонітет лісу (нім. Bonita, від лат. bonita — доброякісність) показник продуктивності лісу, залежний від грунтовогрунтових і кліматичних умов (місцезростання). Визначається середньою висотою дерев пануючої породи насадження його віку. У радянській таксаційній практиці користуються шкалою класів бонітету, складеною в 1911 проф. М. М. Орловим. За цією шкалою насадження діляться на 5 класів бонітету, що позначаються римськими цифрами. До I класу відносять насадження найбільш продуктивні, до V класу — найменш продуктивні. Стигле соснове насаждення I класу бонітету.

ЛІСОВА ТИПОЛОГІЯ n Тип лісу об'єднує лісові й оголені від лісу ділянки, подібні за ґрунтовогідрологічними та кліматичними умовами.

ОЗЕЛЕНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Береза бородавчаста Спірея японська

Ландшафтний дизайн

САДІВНИЦТВО

ШКІЛЬНІ ЕКСКУРСІЇЇ Осіння екскурсія Весняна екскурсія

Рекорди, пов'язані з деревами * Найкрупніші жіночі шишки — у сосни Ламберта, їх довжина досягає 58 см; найдрібніші — в деяких ялівців — діаметром близько 0, 3 см. * Найбільшої висоти досягають дерева виду секвойя — до 113 м. * Найменше в світі дерево — бонсаї, його висота всього 12 мм. * Найтовще дерево в світі — баобаб, до 9 м в діаметрі. * *Стверджують, що найстаріше дерево в світі — гігантська ялина, зростаюча в горах на Заході Швеції, ймовірно, з Льодовикового періоду. Її вік складає близько 8 тис. років.

Зв'язок дендрології з суміжними науками n n Дендрологія дуже тісно пов'язана майже зі всіма розділами ботаніки: морфологією, систематикою, фізіологією, анатомією, фітоценологією, а також з екологією, фітогеографією, фенологією, лісівництвом, лісомеліорацією, полезахисним і грунтозахисним лісорозведенням, акліматизацією і інтродукцією, селекцією і насінництвом. Знання основ дендрології необхідне при створенні дендраріїв, ботанічних садів і парків, при озелененні населених пунктів, шосейних, залізних доріг. Різні галузі народного господарства накладають специфічний відбиток на вимоги, що пред'являються ними до деревних порід. Так, лісовому господарству потрібні породи для підвищення продуктивності лісів, їх водозахисних функцій, для створення нових лісів з порід найбільш цінних у господарському відношенні, швидкорослих, стійких до шкідників. У зеленому будівництві важливо знати декоративні властивості деревних рослин, їх місце в озелененні, а також санітарно-гігієнічне і захисне значення. Нарешті, для агролісомеліорації необхідні породи, придатні для створення полезахисних смуг в посушливих умовах, зміцнення пісків, ярів, гірських схилів, осушення боліт.

Методи дослідження дендрології та її об'єкти n. Основний метод вивчення деревних рослин в дендрології, як і в ботаніці, - морфолого-систематичний. n. Д. застосовує порівняльно-морфологічний. , анатомічний. , фізіологічний. , генетичний. , цитологічний, порівняльногеографічний. , експериментальний (порівняльні колекційні посадки) та ін. методи. Вивчення деревних рослин (місцеві та інтродуковані види і форми) ведеться в місцях їх природного зростання (у лісових біоценозах) і в дослідних посадках (у дендраріях і географічних. культурах). Результати цих вивчень використовуються при лісорозведенні і лісовідновленні, озелененні міст і інших населених місць, закладці дендрологічних колекцій і організації розплідників. Основний об'єкт Д. — види деревних рослин. Д. детально вивчає їх морфологічні ознаки (форма крони, стовбура, будова кори, особливості листя, бруньок, квіток, плодів), їх відмінності за характером зростання, цвітіння, розмноження і тому подібне. Види вивчаються в комплексі з іншими видами роду, характеризується їх зростання в межах природного ареалу і при інтродукції з урахуванням географічного розповсюдження у минулому.