Демографія - наука, що вивчає населення і закономірності його розвитку в суспільно-історичній обумовленості.
Демографія вивчає такі емпіричні дані про населення, як: кількість, статево-вікова структура, приріст (скорочення) населення та фізичне переміщення населення (міграція).
До задач демографії належить: аналіз статистичних даних про рівні народжуваності і смертності, шлюбів і розлучень, тривалості життя; короткочасні та довгострокові прогнози стану та динаміки руху населення. Сім’я та шлюб — як соціальні інститути, соціалізація конкретно-історичних індивідів як масовий процес — також належать до комплексу об'єктів демографії. Основною ціллю демографії можна вважати — виведення закономірностей та законів розвитку людності.
Демографія вивчає не просто кількість населення або населення як таке (кількість населення є об'єктом багатьох інших наук — від статистики до соціології), а саме процес відтворення, репродукції населення. Процеси народження, старіння, смертності, зміни генерацій (поколінь) — у демографії звуться природним рухом людності (населення). На відміну від нього — міграція являє собою механічний рух людності (населення)
Демографія вивчає не тільки кількість, як це вважалося раніше, але і якість людності(населення). До якості людності в першу чергу належить потенція до самовідтворення — «демографічний потенціал» .
Загальним практичним завданням не тільки демографії, але й багатьох інших наук, які вивчають народонаселення, є обґрунтування та вироблення політики народонаселення. Це завдання – частина комплексного завдання управління розвитком народонаселення у суспільному масштабі.
Політика народонаселення може бути визначена як діяльність, яка спрямована на врегулювання виробництва та відтворення головної виробничої сили суспільства, суб’єкта суспільного виробництва, тобто людини, населення. Інакше кажучи, її сфера – це умови праці та життя людей.