ДЕКОРАТИВНО-ЛИСТЯНІ РОСЛИНИ РОДИН ARAUCARIACEAE STRELITZIACEAE LAURACEAE MYRTACEAE MUSACEAE

ДЕКОРАТИВНО-ЛИСТЯНІ РОСЛИНИ РОДИН ARAUCARIACEAE, STRELITZIACEAE, LAURACEAE, MYRTACEAE, MUSACEAE, MALVACEAE 1. Ознайомлення з різноманіттям морфологічних форм стебла, листків, суцвіття та квітки. 2. Вивчення та розпізнавання представників родини Араукарієві (Araucariaceae). 3. Вивчення та розпізнавання представників родини Стреліцієві (Strelitziaceae). 4. Вивчення та розпізнавання представників родини Лаврові (Lauraceae). 5. Вивчення та розпізнавання представників родини Миртові (Myrtaceae). 6. Вивчення та розпізнавання представників родини Бананові (Musaceae). 7. Вивчення та розпізнавання представників родини Мальвові (Malvaceae). 1

РОДИНА ARAUCARIACEAE (ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ, КЛАС ХВОЙНІ) Викопні рештки араукарієвих датовані 150 -240 млн років тому. Для представників даної родини характерний гілкопад – здатність скидати цілі облиснені бокові пагони або ж гілки. Вони також можуть розвивати пилякові трубки, що галузяться. Пилякові зерна араукарієвих часто проростають не на насінному зачатку, а в пазусі шишкової луски. Рід араукарія отримав назву від провінції Арауко в південній частині Чілі. Найпершим описаним видом цього роду була араукарія чилійська у 1782 р. Пошкоджуються попелицями, борошнистим черв’яком, пошкоджуватись специфічними шкідниками хвойних. Розмножуються насінням, стебловими напівздере’вянілими живцями. можуть 2

АРАУКАРІЯ РІЗНОЛИСТА – ARAUCARIA HETEROPHYLLA Батьківщина – острів Норфолк в Тихому океані. Це гарні великі дерева з пірамідальною кроною, що досягають висоти до 60 м, з буруватою корою, що лущиться. Гілки розташовані у вигляді волоті, горизонтально відходять під прямим кутом до стовбура, утворюючи в цілому пірамідальну крону. Листки м'які, шиловидні, злегка вигнуті вгору, чотиригранні, маленькі, до 2 см завдовжки, голчасті, ясно-зелені, розташовуються густо по спіралі. 3

АРАУКАРІЯ ВУЗЬКОЛИСТА – ARAUCARIA ANGUSTIFOLIA Зростає в горах Південної Бразилії. Це великі дерева, що досягають у природі висоти 50 м. Гілки в цієї рослини тонкі, звисаючі. Листи лінійно-ланцетні, до 5 см довжиною, яскраво-зелені. Придатні для вирощування в кімнатах, тому що араукарія рідко в кімнатних і оранжерейних умовах виростає більше трьох метрів. Араукарія бразильська - найважливіше лісопромислове дерево в Бразилії. Її деревину широко використовує місцева промисловість як будівельний матеріал, а також для виготовлення меблів і всіляких виробів і навіть як сировину для паперу. Використовують її також при виробництві музичних інструментів. 4

АРАУКАРІЯ ЧИЛІЙСЬКА – ARAUCARIA ARAUCANA Батьківщина Чилі, західна частина Аргентини. Араукарія чилійська дуже велике дерево, що досягає висоти 60 м при діаметрі стовбура до 1, 5 м. Крона молодих дерев широкопірамідальна, а нижні її гілки лежать прямо на землі. З віком нижні гілки, як правило, обпадають. Бічні гілки дорослих дерев розташовані по 6 -7 у волотях, вони горизонтально простягнені або трохи звисаючі; в старих дерев крона стає плоскозонтиковидною, розташована лише на самій вершині стовбура. Кора смолиста, товста, повздовжньотріщинувата. Листки араукарії чилійської тверді, колючі, темно-зелені, спірально розташовані, покривають гілки дуже щільно одна до одної. Араукарія чилійська світлолюбна, росте в умовах вологого клімату, на рівномірно вологих, але незаболочених, досить багатих живильними речовинами ґрунтах. Добре переносить і посушливі умови, а також невеликі морози. Велике насіння араукарії чилійської живильне й смачне. Араукарія чилійська - досить коштовна декоративна рослина. 5

АРАУКАРІЯ БІДВІЛА – ARAUCARIA BIDWILLII 6

МІСЦЕВА НАЗВА — БУНІЯ-БУНІЯ У 1843 р. австралійський натураліст і мандрівник Джон Бідвілл, на честь якого названий цей вид, передав декілька екземплярів араукарії в Ботанічний сад Кью (Англія). Звідси вона поширилася по всій Європі в тому числі і в Україні. Це дводомна рослина, жіночі екземпляри досягають 40 -50 м висоти, діаметр стовбура — до 125 см. У дорослих дерев стовбур майже до половини висоти звільнений від гілок. Кора товста, смолиста, темна. Молоді дерева з широкопірамідальною кроною, бічні гілки у волотях, на кінцях повислі. Листки яйцеподібні з гострим кінцем, у верхній частині крони розташовані спірально, а на бічних пагонах в 2 ряди. Верхня поверхня листка блискуча, з багатьма паралельними жилками, продихові лінії є на всій нижній поверхні листка. Шишки 35 см довжини і масою до 3 кг. Це найбільші шишки серед араукарієвих. Деревина араукарії високо цінується і використовується в меблевому виробництві. Росте на сході Австралії, в Квінсленді, в лісах на тихоокеанському узбережжі. У цієї араукарії досить великий ареал, але популяції нечисленні. 7

РОДИНА СТРЕЛІЦІЄВІ – STRELITZIACEAE (ВІДДІЛ ПОКРИТОНАСІННІ, КЛАС ОДНОДОЛЬНІ, ПОРЯДОК ІМБИРОКВІТКОВІ) Родина стреліцієвих об’єднує лише 3 роди і 7 видів і має досить розірваний ареал. Біля основи стовбура види даної родини утворюють відприски, а кожен новий листок розвивається під захистом піхви старого листка, він скручений у трубку і нижня його половина залишається вже внутрішньою, що призводить до асиметричності листка. Суцвіття утворюються у пазухах листків. Цвітіння починається із нижніх завитків. Квітки двостатеві. Плоди – коробочки із жорсткими дерев’янистими стінками, насіння із яскравим арилюсом. Пошкоджується павутинним кліщем, щитівкою, білокрилкою. Розмножуються насінням, поділом рослин і відділенням бічних пагонів. 8

СТРЕЛІЦІЯ КОРОЛІВСЬКА - STRELITZIA REGINAE Синонім: С. дрібнолиста - S. Parvifolia. Живе в лісах на схилах гір у Капскій провінції (ПАР). Вічнозелена багаторічна рослина, утворює пишний кущ, висотою 1 -2 м. Листки темно-зелені, тверді, шкірясті, довгасто-ланцетні, довжиною до 50 см, шириною до 20 см, розташовані в 2 ряди. Черешки жолобоподібні, довгі, до 90 см, їхні основи утворюють своєрідне віяло. Суцвіття – видозмінений завиток, що приріс до приквіткового листка, довжина якого 20 -25 см. Квітне в лютому-серпні, на квітконосі висотою до 1 м. Квітки двостатеві, різко зигоморфні (неправильні), чашолистки яскравожовтогарячі, пелюстки фіолетово-сині. Насіння чорне, з жовтогарячим арилусом. 9

СТРЕЛІЦІЯ МИКОЛИ - STRELITZIA NICOLAI Зустрічається в ущелинах у тропічних вологих лісах, у горах на висоті 300 м над рівнем моря в Капскій провінції (ПАР). Багаторічна рослина із дерев’яніючим стовбуром 3 -5 м заввишки. Листки довгасто-еліптичні, з округлою основою, довжиною 1 -1, 5 м й шириною 60 см, на черешках довжиною 1, 2 -1, 5 м. Квітконос пазушний, із двома ланцетоподібними приквітниками, з 4 догори клювоподібними покривалами зеленувато-червоного кольору; зовнішні пелюстки білі, 15 -17 см довжиною й 0, 61, 8 см шириною, внутрішні сині. Цвіте в січні-червні. Популярне листяна і квітково-декоративна рослина, використовується на зріз квітів. 10

РАВЕНАЛА МАДАГАСКАРСЬКА – RAVENALA MADAGASCARIENSIS Батьківщина – Мадагаскар. Чагарникова рослина з одним стеблом, увінчаним ефектним віялом з листків, у основі ніби сплетеного в косичку. Листки продовгуваті, довжиною від 80 см до 1, 5 м зігнуті жолобом по центральній жилці. Суцвіття бічне, складне, до 1, 5 м завдовжки, в кожному покривному листку завдовжки до 50 см, що нагадує човник, знаходиться по суцвіттю – завиток (звивина), в якому 10 -15 квіток. Всього 10 -12 парціальних суцвіть у одному складному. Квітки слабо зигоморфні, білі. Насіння чорне з блакитним арилусом. 11

РОДИНА ЛАВРОВІ – LAURACEAE (ВІДДІЛ ПОКРИТОНАСІННІ, КЛАС ДВОДОЛЬНІ. ПОРЯДОК ЛАВРОЦВІТІ) У стародавній Греції лавр вважався священною рослиною і присвячувався богу Аполлону, висаджувався біля його святилищ. Згідно міфу, Аполлон покохав німфу Дафну, яка, уникаючи його переслідування, перетворилася на лавр. Майже всі представники родини вічнозелені, як правило, духмяні рослини. Окремі види отруйні. Квітки малі, двостатеві, рідше однодольні, циклічні, у більшості родів трьохчленні, у лавра – двохчленні. Плід, як правило, соковитий. Схожий на ягоду, рідше – кістянка. Пошкоджується борошнистим черв’яком, павутинним кліщем, щитівкою. Розмножується насінням, живцями й поділом. 12

ЛАВР БЛАГОРОДНИЙ - LAURUS NOBILIS Зростає на різних ґрунтах у лісах, прибережній смузі, на висоті до 300 м над рівнем моря, у Середземноморській області, у Західному Закавказзі. Чагарники або дерева 4 -8 м висотою. Гілки голі. Листки прості, довгасто-ланцетні, шкірясті, 7 -12 (до 20) см завдовжки й 2, 5 -4, 5 (до 8) см завширшки, загострені, голі, глянсуваті, на коротких черешках. Квітки дрібні, зібрані в зонтикоподібні суцвіття, розташовані в пазухах листків по 1 -2, жовті. Цвіте у квітні-травні. Коштовна харчова (пряна), ефірно-масляна, а також декоративна рослина. Широко застосовується для озеленення інтер'єрів, та для експозиції у відкритому ґрунті в літній період (у діжках і горщиках за межами субтропічних районів). Підходить для розміщення в прохолодних приміщеннях. Є ряд форм, що відрізняються за формою й розміром листків. Росте повільно. Вимагає яскравого освітлення, може витримувати прямі сонячні промені. Температура у літню пору 20 -26°C, восени температуру плавно знижують, узимку утримують при температурі не вище 12 -15°C, у цьому випадку зимівля протікає менш болісно для рослини. 13

АВОКАДО АМЕРИКАНСЬКЕ - PERSEA AMERICANA Росте в лісах у вологих областях, на схилах гір на висоті 600 -1500 (2400) м над рівнем моря в Мексиці й Центральній Америці. Вічнозелені дерева до 20 м висотою. Листки еліптично-ланцетні, овальні, 8 -25 (40) см довжиною й 5 -15 см шириною, цілокраї, зверху темно-зелені, глянсуваті, знизу сизуваті. Черешок до 10 см довжиною. Квітки двостатеві, зібрані у волоті. Плід велика кістянка до 10 -20 см довжиною, темнозелений, коричневий, червоний (м'якоть плода м'ясиста, масляниста, вершково-жовта, ароматна); плодоніжка до 35 см довжиною. Дуже коштовна плодова порода. Цвіте у культурі рідко. Освітлення має бути яскравим, але не прямим. Температура улітку вище кімнатної, узимку не нижче 18 -20°С. 14

РОДИНА МИРТОВІ – MYRTACEAE (ВІДДІЛ ПОКРИТОНАСІННІ, КЛАС ДВОДОЛЬНІ, ПОРЯДОК МИРТОВІ) Швидкорослі рослини, що вимагають яскравого освітлення, витримують прямі сонячні промені. Температура з весни до осені має бути біля 24 -26°C, узимку близько 16°C. Полив з весни до осені рясний, з осені полив скорочують, узимку поливають помірно. Вологість повітря має бути висока, рослини мають потребу в додаткових заходах, спрямованих на підвищення вологості повітря. Обприскувати не слід. Підживлення з весни до осені рідким органічним добривом кожні 2 -3 тижні. Пересаджують молоді рослини щорічно, дорослі - раз в 2 -3 роки. Склад ґрунтової суміші: дернова, перегнійна земля, пісок – 1: 1: 1. Ушкоджується попелицею, павутинним кліщем. Розмножуються насінням. 15

МИРТ ЗВИЧАЙНИЙ - MYRTUS COMMUNIS Зростає в підліску вічнозелених дубів і сосен, в заростях чагарників у Середземноморській області, на Азорських островах, у Північній Африці. Дерева або чагарники до 3 -4 м висотою; пагони 4 -гранні, дрібноволосисті, округлі, голі. Листки супротивні, іноді зібрані по 3, яйцеподібні, ланцетні, 2 -4 (до 5) см завдовжки й 1 -2 см завширшки, загострені, шкірясті, цілокраї, гладкі, голі, глянсуваті. Квітки білі, ароматні, невеликі (до 2 см у діаметрі), п’ятипелюсткові, розташовані по одній на довгих квітконіжках. У культурі рослина невисока (близько 60 см), рідко досягає 1 м. Мирт звичайний має безліч культурних форм, що розрізняються розташуванням листків і здатністю до цвітіння. Росте мирт досить повільно - річний приріст 10 -15 см. Освітлення яскраве, розсіяне, рослина здатна витримувати деяку кількість прямих сонячних променів. Температура навесні й улітку помірна або трохи нижче помірної, 18 -20°C. У зимові місяці миртове деревце найкраще утримувати при температурі не вище 8 -10°C. Рослини витримують обрізку й стрижку, тому їм можна надати будь-яку форму. Молоді рослини пересаджують щороку навесні, старші рослини - при необхідності через 2 -3 16 роки. Розмножується насінням, живцями.

ПСИДІУМ ГУАЯВА, ГУАВА - PSIDIUM GUAJAVA Синоніми: Psidium cujavillus, Psidium pomiferum, Psidium pumilum, Psidium pyriferum. Батьківщина виду - Тропічна Америка. Дерева до 8 -10 м заввишки, однак росте іноді кущем. Молоді пагони 4 -гранні. Листки довгасто-овальні, 7 -15 см завдовжки й 3 -7 см завширшки, зверху голі, знизу опушені й з жилками, що виділяються. Квітки по одній або по 2 -3, завширшки 2 -2, 5 см, білі. Плід округлий, грушоподібний, до 12 см завдовжки, з рожевою ароматною м'якоттю, багатонасінний (плоди деяких сортів з білою й жовтою м'якоттю). Рослини, що вимагають яскравого розсіяного освітлення, притінення від прямих сонячних променів. Температура цілий рік 22 -24°C. Полив рясний у міру підсихання верхнього шару субстрату. Вологість повітря має бути висока, рослину регулярно обприскують. Підживлення щомісяця органічним добривом. Пересаджують по мірі необхідності. Ґрунтова суміш: дернова, перегнійна земля, пісок у рівних пропорціях. Розмножується насінням, щепленням, повітряними відводками й напівзеленими й доспілими живцями. 17

ПСИДІУМ КЕТТЛІ – PSIDIUM CATTLEYANUM Батьківщина – Тропічна Америка. Широко культивується у тропічних країнах, зрідка вирощують у кімнатних умовах. Гуаява – дерево або великий кущ. Молоді пагони чотирьохгранні, листки еліптичні, 7 -15 см довжини і 3 -7 см ширини, зверху голі, знизу опушені, із жилками, що виступають. Квітки поодинокі або по 2 -3 у пазухах листків білі. Плід зелений, подібний на грушу, довжиною до 12 см із рожевою , білою або жовтою ароматною м’якотю. В кімнатах плодоносить рідко. Листки, квітки, плоди мають бактерицидну дію, оскільки містять в собі ефірні масла. Любить яскраве світло або напівтінь, полив рясний, потребує обприскування. 18

ФЕЙХОА СЕЛЛОУ - FEIJCHOA SELLOWIANA Південна Бразилія, Парагвай, Уругвай і Північна Аргентина. Вічнозелений чагарник висотою 3 -6 м з розкидистою густою кроною. Листки щільні, супротивні, цільні, короткоеліптичні, зверху зелені, знизу сріблясто-опушені, з ароматними залозками. Квітки 3 -4 см у діаметрі; двостатеві, зібрані в невеликі пазушні суцвіття; пелюстки зовні білі, усередині світло-малинові, із чисельними яскравочервоними або рожевими тичинками. Цвіте у травні-липні. Плоди - темно-зелені ягоди довжиною 4 -7 см, шириною 3 -5 см, з восковим нальотом; м'якоть щільна, соковита, кисло-солодка, із ароматом суниці й ананаса; дозрівають у жовтні - листопаді. Дорослі рослини витримують температуру до -12°C, стійкі проти посухи, не виносять надлишку вапна й вологи в ґрунті, розмножуються насінням, живцями, щепленням; починає плодоносити на 5 -й рік. Вимагає яскравого, але не прямого освітлення. Полив улітку рясний, у зимовий час помірний. Вологість повітря середня. Підживлюють з березня по вересень раз у два тижні. На початку весни стебла рослини обрізають на 1/3 їхні висоти, також необхідна прищіпка молодих рослин для посилення кущистості. Молоді рослини пересаджують щорічно, дорослі в міру необхідності кожні 4 -5 років, без руйнування земляної грудки. Субстрат: дернова, листова, перегнійна земля, пісок - 1: 1: 1. Пошкоджується 19 борошнистим черв’яком, щитівкою.

РОДИНА БАНАНОВІ – MUSACEAE Складається із двох родів і близько 50 видів. Рід банан об’єднує близько 40 видів. Бананові – це гігантські багаторічні трави із потужним підземним кореневищем та вкороченими клубневими стеблами, які майже не виступають над землею і несуть на собі спірально розташовані великі листки із надзвичайно довгими піхвами. Піхви охоплюють одна одну і утворюють багатошарову трубку псевдостебла, яке іноді досягає 5 -7 м у висоту. Листки розвиваються у піхві попереднього листка, скручені у трубку, а тому несиметричні. Дуже часто вони покриті восковим нальотом. Суцвіття – дуже деформований завиток. Квітки зигоморфні, як правило – двостатеві. Плід – ягода із шкірястою оболонкою та соковитою м’якотю, розвивається лише із жіночих квіток. 20

БАНАН ОКСАМИТОВИЙ - MUSA VELUTINA (ВІДДІЛ ПОКРИТОНАСІННІ, КЛАС ОДНОДОЛЬНІ, ПОРЯДОК ІМБИРОКВІТКОВІ) Батьківщина: тропіки й субтропіки Африки, Азії й Австралії. Досягає у висоту 1, 3 метри, рослина може зацвісти у віці 1 року. Приквітники рожеві, квітки яскраво-жовті із приємним ароматом. При розквітанні приквітники поступово відгинаються, а потім звертаються в трубочку. Плоди оксамитові, рожевуваті, з безліччю насіння. Цвітіння триває до декількох місяців. Швидкоросла рослина, що вимагає яскравого розсіяного освітлення, без прямих сонячних променів. Температура у весняно-літній період 24 -30°C, узимку не нижче 16°C, оптимальна 1820°C. Полив улітку рясний, у зимовий час полив скорочують, стежачи, щоб субстрат не був сильно перезволожений, але й не пересушений. Підживлюється з весни до осені раз на тиждень мінеральними й органічними добривами, у період спокою не підгодовують. Пересаджують навесні, щорічно. Субстрат: дернова, перегнійна, листова земля, пісок - 2: 2: 2: 1. Розмножується нащадками, поділом м'ясистих кореневищ. Ушкоджується білокрилкою, червоним кліщиком, павутинним кліщиком, трипсом, щитівкою. 21

БАНАН ЯСКРАВО-ЧЕРВОНИЙ – MUSA COCCINEA Батьківщина – Південно-Східна Азія. Квітки тримаються довго – від 3 до 6 місяців. Надає перевагу добре дренованому, слабо кислому ґрунту, (Ph близько 6). Любить сонячні місця, яскраве світло. Полив - рясний влітку, помірний взимку. Влітку ґрунт повинен бути постійно вологим. Вологість повітря помірна. Влітку необхідне обприскування. Взимку, якщо рослина стоїть в прохолодному місці, необхідно протирати вологою ганчіркою. Влітку бажано тримати на свіжому повітрі, взимку температура не повинна бути нижче, ніж 15 С. Розмножують боковими пагонами, що з’являються із кореневища старої рослини. Можливо також насінням: ємкість із висіяним насінням накривають склом і тримають при температурі 20 - 25 °С. Пересаджують весною у горщик значно більший, з добрим дренажем. Ґрунт: стандартна грунтосуміш із додаванням суглинку, а також добрив тривалої дії. Можливі труднощі. При недостатній вологості повітря або протягах взимку може вражатися щитівкою, трипсами, павутинним кліщем. 22

РОДИНА МАЛЬВОВІ - MALVACEAE Загальні відомості про рід абутілон Освітлення яскраве, розсіяне. Температура помірна, улітку 20 -25°C, узимку 1015°C. Полив улітку рясний, у зимовий час поливають обережно, стежачи щоб верхній шар землі між поливами підсохнув. Вологість повітря має бути висока, необхідне обприскування в спекотні дні. Підживлюють у період вегетації 1 раз в 2 тижні (із квітня по жовтень), узимку в період спокою рослини не підживлюють. Навесні стебла рослин обрізають на 1/2 їхньої висоти, також необхідна прищіпка молодих рослин для посилення кущистості. Пересаджують навесні: молоді щорічно, дорослі в міру необхідності кожні 2 -3 роки. Новий горщик не повинен бути занадто великий, тому що це стимулює рясне цвітіння. Субстрат повинен бути нейтральним або слабокислим (p. H близько 6), складається із рівних частин дернової, листової та перегнійної землі з додаванням піску. Уражується попелицею, білокрилою, павутинним кліщем, борошнистим черв’яком, трипсами. Розмножується навесні насінням й живцями; сорти із зеленими та пістрявими листками - живцями. 23

АБУТІЛОН ГІБРИДНИЙ - ABUTILON HYBRIDUM Батьківщина: тропіки й субтропіки всієї земної кулі. Кущ до 2 м заввишки, сильно галузиться, кора бурувата. Листки яйцеподібні, серцеподібні, кленоподібні, чергові, до 12 см завдовжки, по краю нерівно зубчасті, з м’яким опушенням. Зелені, у деяких форм - строкаті, жовто-зелені. Квітки поодинокі або в малоквіткових (2 -3) суцвіттях, дзвоникоподібні, до 5 см завдовжки, на довгих квітконіжках, звисаючі. Забарвлення у різних сортів варіює від білого, жовтого з темнішими жилками, оранжевочервоного до червоного та бордового. Тичинкові нитки зрослися у трубку, пиляки червоно-оранжеві. Цвіте із квітня по грудень. 24

АБУТІЛОН МЕГАПОТАМСЬКИЙ ABUTILON MEGAPOTAMICUM Батьківщина: тропіки й субтропіки всієї земної кулі. Чагарник висотою до 1, 5 метра, із численними тонкими пагонами, що никнуть. Листи подовжено-яйцеподібні, по краю нерівномірно зубчасті до 8 см завдовжки, яскраво або темно-зелені. Квітки поодинокі, звисаючі на довгих квітконіжках. Чашечка роздута трубчастоовальна, ребриста, у вихідного виду яскраво-червона. Віночок із клиноподібних ясно-жовтих пелюсток із червоною плямою в основі. При гарному догляді може цвісти цілий рік. У культурі, в основному, використовується як ампельна рослина в підвісних кошиках і кашпо, прикріплення до опори росте як кущ. Субстрат повинен бути нейтральним або слабокислим (p. H близько 6), складається із рівних частин дернової, листової та перегнійної землі з додаванням піску. Уражується попелицею, білокрилою, павутинним кліщем, борошнистим черв’яком, трипсами. Розмножується навесні насінням й живцями. 25

КИТАЙСЬКА РОЗА АБО ГІБІСКУС HIBISCUS ROSA-SINENSIS Зростає в Східній Азії й на островах Тихого океану. Дуже декоративний вічнозелений чагарник, висота якого (на батьківщині) досягає 3 м. В умовах культури - це дуже відома оранжерейна, кімнатна рослина. Листки темно-зелені, зверху глянцеві, овальні або яйцеподібно-подовжені, зубчасті по краю. Цвіте із весни до глибокої осені. Квітки великі (12 -16 см у діаметрі), прості, напівмахрові, різноманітного забарвлення - від вогненно- і оранжево-червоного до рожевого й жовтого залежно від сорту. 26

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ 27