ДАВНЄ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ДАНИМИ АНТРОПОЛОГІЇ ТА АРХЕОЛОГІЇ

ДАВНЄ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ДАНИМИ АНТРОПОЛОГІЇ ТА АРХЕОЛОГІЇ

Витоки праісторії людських спільнот на території сучасної України сягають найдавнішого етапу людського існування, відомого в історичній літературі під назвою палеоліту, тобто стародавнього кам’яного віку.

v Найдавніший комплекс знахідок ранньоашельської епохи на сьогоднішній день виявлено в палеолітичному поселенні поблизу селища Королеве Виноградівського району на Закарпатті. А це дає підстави вважати, що саме з Королеве розпочинається людська історія України.

Палеоліт, або давній кам’яний вік, тривав від 1 млн до 10 тис. років тому. Його поділяють на ранній (1 млн – 150 тис. ), середній (150 тис. – 40– 35 тис. ) пізній (40 тис. – 10 тис. ) – епоха появи й існування людини сучасного типу.

Кісток найдавніших мешканців Україні поки що виявити не пощастило. Та вчені припускають, що це були архантропи. Вони прийшли на територію Європи з Африки на початку зледеніння. Клімат іще був помірним, проте вже відчувалося холодне дихання льодовика

ЗРАЗКИ КАМ ’ЯНИХ ЗНАРЯДЬ

v Сліди діяльності архантропів виявлено неподалік села Рокосове на Закарпатті, поблизу сіл Лука. Врубловецька та Бабин на Дністрі й Амвросіївка в Донбасі, у передгір’ї Криму тощо.

v Крім Закарпаття, архантропи мешкали в Криму та в Північно-Східному Приазов’ї, а дещо пізніше з’явилися і в північних районах України - на Житомирщині. Усього на сьогоднішній день виявлено 30 ашельських стоянок.

Палеоантропи (неандертальці), заняття та початки духовного життя. На території України виявлено близько 200 стоянок неандертальців. Особливо багато їх досліджено в печерах гірського Криму. Відомі неандертальські стоянки у Закарпатті, Подністров’ї, на Житомирщині, в Надпорожжі тощо.

Невисокий зріст (близько 160 см), різка доліхокраня, прямий лоб, дуже низьке обличчям, низькі орбіти, широкий нос, що добре виступає з площини лиця, прогнатизмом. Поєднання доліхокранії, широконосості та прогнатизму вказує на наявність деяких екваторіальних (австралоїдних) рис …

Житло з кісток мамонта

v Найпоширенішими знаряддями неандертальців були гостроконечники та скребла. Гостроконечники правили за вістря до списів, скребла – за ножі.

Знаряддя праці неандертальців

v У печері Киїк-Коба, що в Криму, було розкопано неандертальське поховання: кістяки жінки і маленької дитини.

v Припускають, що в неандертальців поступово змінювалося ставлення до тварин: вони переставали бути лише об’єктом полювання, а набували значення символу.

v Отже, неандертальських часів сягає зародження мистецтва та релігійних уявлень. Паростки духовності проростали в середовищі неандертальців десятки тисяч років. Утім, археологічні знахідки засвідчують також первісну дикість і жорстокість. Так, чимало знахідок дає підстави твердити, що в середовищі неандертальців був поширений канібалізм.

v На території України досліджено кількасот стоянок, що їх відносять до часів пізнього палеоліту. Найвідоміші з них розташовані у селах Мізин на Чернігівщині та Межиріч на Черкащині, Добраничівка на Київщині. Знаною є й Кирилівська стоянка у Києві, Мізинська та Авросіївська стоянки.

МІЗИНСЬКА СТОЯНКА На правому березі Десни у селі Мізин Коропського району Чернігівської області було знайдено поселення давніх мисливців на мамонтів. Археологи дослідили рештки п’яти мисливських жител, місце обробки каменю й кістки, заглиблені вогнища, заповнені кістковим вугіллям, попелом, м’ясні ями, призначені для зберігання запасів м’яса протягом зими.

v Найбільшу цінність мають виявлені під час розкопок витвори давніх митців: жіночі статуетки та фігурки тварин із бивнів мамонта, унікальні браслети з мамонтових кісток, оздоблені складними різьбленими орнаментами, прикраси з бивнів мамонта і черепашок.

Орнаментований бивень мамонта

Реконструкція загального виду поселення мисливців на мамонтів (Межиріч)

Реконструкція житла

v Яскравою пам’яткою життєдіяльності мисливців на бізонів є Амвросіївське стійбище в Донбасі. Воно розташоване поруч із велетенським скупченням кісток бізонів. Майже тисячу цих могутніх тварин мисливці загнали в яр.

Реконструкція одягу жителів Наддніпрянщини у пізньому палеоліті

Реконструкція пізньопалеолітичного жіночого одягу

МЕЗОЛІТ v Мезоліт (IX - VI тис. до н. е. ) v На теренах України на сьогодні відомо понад 300 мезолітичних місцезнаходжень. Серед них — і довгочасні поселення з залишками жител, де могли мешкати від 50 — 60 до 100 — 150 осіб, і короткотривалі стоянки, і поодинокі поховання, і колективні родові некрополі. Зібрані під час розкопок цих пам’яток остеологічні колекції не мають собі рівних у світі.

v Уперше скелети людей мезолітичної доби були знайдені в Криму: в гротах Фатьма-Коба, де був похований чоловік зрілого віку, та Мурзак-Коба, де виявлено парне поховання — чоловіка зрілого віку та жінки 20 — 23 років. Дослідження показали, що всі вони характеризуються доліхокранією, широким обличчям, різко випнутим носом. Ці риси були властиві носіям так званого протоєвропейського, або пізньокроманьйонського, типу

v Важливі наукові дані були отримані під час вивчення палеоантропологічних матеріалів з колективних некрополів Дніпровського Надпоріжжя: Волоського (19 поховань), Василівського І (24 поховання) та Василівського III (45 поховань), розкопки яких у 1952 — 1955 pp. провели О. Бодянський, В. Даниленко, А. Столяр та Д. Телегін. Серед похованих переважали дорослі чоловіки, однак є й жінки, й підлітки, й діти. Небіжчиків найчастіше клали в позі «адорації» , тобто у зібганому стані на боці, з руками, піднятими до обличчя, головами на південний схід або схід. На кістяках з Василівки І і, меншою мірою, Василівки III виявлені сліди вохри.

v У мезоліті відбувалися значні зміни у виробництві і подальшому вдосконаленні знарядь праці. Зокрема, були винайдені лук і стріли. Почалося приручення диких тварин — собак, свиней. Таким чином, виникають перші форми відтворюючого господарства. Судячи з поховального обряду, люди вірили в загробне життя, поклонялися небесним світилам, передусім сонцю. Померлих почали ховати на могильниках, за межами стоянок.

НЕОЛІТ v Неоліт (VI — початок IV тис. до н. е. ) v В межах України відомо понад 600 неолітичних місцезнаходжень. На думку багатьох фахівців, вони належать принаймні до семи археологічних культур; а саме: бузькодністровської, тиської, лінійно-стрічкової кераміки, носії яких вже перейшли до землеробства й скотарства; ямково-гребінчастої кераміки, людність котрої займалася традиційними промислами — мисливством, рибальством і збиральництвом; сурськодніпровської, дніпровсько-донецької та кримської, що їм були характерні як традиційні, так і нові форми господарювання.

v На особливу увагу серед різних категорій пам’яток неолітичної доби України заслуговують великі колективні некрополі: Маріупольський, Вільнянський, Вовнизький, Дереївський, Нікопольський, Лисогірський та інші, звідки походить понад 800 кістяків. Більшість із них зосереджено в районах Дніпровського Надпоріжжя, Приазов’я та Сіверського Дінця, тобто в ареалі південної групи племен дніпровськодонецької культури, в середовищі якої деякі сучасні дослідники виділяють кілька археологічних культур.

Специфічною особливістю даної групи є значні розміри та загальна масивність кінцівок: за спостереженнями Г. Дебеця, ці люди були довгоногішими, ніж будь-який із сучасних народів, а кістки їхніх жінок навіть грубіші, ніж кістки сучасних чоловіків-москвичів.

Воїни. Неоліт, Лівобережжя Вождь з родиною. Неоліт, Лівобережжя

Реконструкція чоловічого вбрання за матеріалами Маріупольського могильника. Неоліт Жіноче вбрання за матеріалами Маріупольського могильника. Неоліт

ЕНЕОЛІТ v (IV — III тис. до н. е. ) Визначальними рисами енеоліту є подальший розвиток ранніх форм відтворювального господарства — землеробства та скотарства, підвищення продуктивності праці, створення умов для регулярного міжплемінного обміну. Починається розклад первіснообщинного ладу, спостерігається майнове розшарування, виділяється родоплемінна знать. Змінюються вірування, поховальні обряди та звичаї, виникають нові форми первісного мистецтва.

Люди, поховані тут, характеризувалися середнім зростом (165, 5 см у чоловіків і 157, 7 см у жінок), помірним розвитком м’язового рельєфу, доліхокранною формою черепа, гарно профільованим обличчям з невисокими орбітами й середнім за шириною носом, що виразно видається з площини лиця.

Трипільські жінки Чоловіки-трипільці

v Трипільські жриці

СТАТИСТИКА ЭНЕОЛІТИЧНИХ КРЕМЕНЕВИХ ЗНАХІДОК З ПОСЕЛЕ КАЙДАЩИНЕ-2

ДОБА БРОНЗИ v На початку II тис. до н. е. на півдні Східної Європи розпочалася доба бронзи, підставою для виділення якої стало поширення бронзових виробів: знарядь праці, зброї, прикрас. У цей період сталися важливі зміни в соціальноекономічному й етнічному розвитку давнього населення України, відбувся другий великий поділ праці — відокремлення ремесла від скотарства й землеробства, посилилася майнова диференціація членів первісних колективів, виникли союзи племен. Доба бронзи тривала близько тисячі років. За цей час в усіх регіонах України чотири рази змінювались археологічні культури.

Жіноче вбрання. Південь України, доба бронзи

Обладунки воїнів. Південь України, доба бронзи (воинские доспехи)

Вбрання жінок доби бронзи. Правобережжя Жіноче вбрання. Передкарпаття, бронзова доба

Племена Середньої Наддніпрянщини. Доба бронзи Жіноче вбрання. Закарпаття, доба бронзи

КІММЕРІЙЦІ, СКІФИ, САРМАТИ v Кочові племена — іраномовні номади, основою господарства котрих було скотарство, створили ряд яскравих культур, які послідовно змінювали одна одну.

Характеризувалися високим зростом (171 см у чоловіків), здебільшого видовженою формою голови з добре розвинутим м’язовим рельєфом, вузьким і високим лицем, досить широким носом v Кіммерійці

ЦАРСЬКІ СКІФИ

v Жінка-воїн

v Реконструкція сарматського одягу

v Сарматські воїни

ДОБА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Вже з’являються відмінності фізичного типу окремих груп людності Русі-України

v Давньослов'янські жінки

ДАВНЬОСЛОВ'ЯНСЬКИЙ ВОЖДЬ І ЖІНКИ, КИЇВЩИНА 5 СТ

v Численні археологічні матеріали свідчать про невпинне зростання населення території України за найдавніших часів історії людства. Наша земля – одна з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку країн Європи. Саме через Україну, котра розташована на крайньому південному заході Східної Європи, відбувалося заселення східної частини європейського континенту.

АНТРОПОЛОГІЧНИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Велике спасибі за увагу!!!