Ця історія розпочалась ще ранньою весною Наперекір

Ця історія розпочалась ще ранньою весною.

Наперекір вітрам і болю, І всьому злу наперекір Я намагався вирватись на волю, Зробити все, щоб буть з тобою. Летів я вихором до тебе, І відчував пекельний біль. Я піднімався з пилом в небо, А потім падав із дощем. Перетворився я на роси, І залишився на землі. Мені здавалось, наче сльози Лились з очей твоїх рясні. Дощем я був, і падав з неба, А потім плавав у ріці. Спустився з снігом я до тебе І лиш тоді помер я на твоїй щоці.

Кохаю. !!!!

Він уособлення і мужності й терпіння Вона ж любові ніжності й тепла І як притягуються полюси тяжіння І як жадали близькості тіла Її він бачив, цілував очима Вона ж як хвиля десь собі пливла Але обоє, мабуть разом наче, Десь потонули в океан тепла Забуло все – і страх і вир сумління Лиш пристрасть була як в останній раз Обоє знали – треба лиш терпіння Та знав лиш розум – а душа здалась.

І ось ми разом кохана.