Тема 4 Страх.ppt
- Количество слайдов: 40
Cтрахування фінансових та кредитних ризиків: страхування експортних кредитів Страхування в міжнародному бізнесі
План 1. Фінансові ризики та їх страхування. 2. Страхування експортних кредитів. 3. Міжнародний досвід страхування експортних кредитів
Фінансові ризики Фінансовий ризик — це ймовірність настання збитку в результаті проведення будь-яких операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій з фондовими цінностями, тобто ризик, що випливає з природи цих операцій.
Види фінансових ризиків
Ризики пов'язані з фінансово-кредитною сферою • Існує багато пов'язаних з фінансово-кредитною сферою ризиків, які не можна повною мірою віднести до фінансових ризиків. Такі, наприклад, ризики збитків, викликані: - шахрайством банківських службовців; - прийняттям банком фальшивих грошових знаків; - підробкою або втратою різних цінних паперів; - підробкою чеків, векселів, касових ордерів; - крадіжкою, знищенням чи ушкодженням грошових знаків, що знаходяться в приміщенні банку, дорогоцінних каменів, металів, цінних паперів, страхових полісів, бухгалтерських книг і т. д. • Названі ризики хоча і пов'язані з фінансово-кредитною сферою, відносяться скоріше не до фінансових, а до майнових, але їхнє страхування має велике значення для комерційних банків і має одержати широке поширення.
Класифікація видів страхування за групами фінансових ризиків 1. Страхування кредитів, у тому числі страхування: - ризику неповернення кредиту (страхувальник — банк); - відповідальності позичальника за неповернення (непогашення) кредиту (страхувальник — позичальник); - несвоєчасної сплати відсотків за кредит позичальникам; - споживчого кредиту (страхувальник — фізична особа); - комерційного кредиту (страхування векселів); - депозитів (страхувальник — банк чи вкладник); 2. Страхування непрямих ризиків, у тому числі: - на випадок втрати прибутку (доходу); - додаткових витрат (як окремий вид страхування); - тимчасового прибутку, орендної плати і т. п. 3. Страхування біржових ризиків, у тому числі: - ризиків неплатежу по комерційних справах; - комісійної винагороди брокерської фірми; - операцій з цінними паперами; 4. Страхування ризику неправомірного застосування фінансових санкцій державними податковими інспекціями. * Страхование коммерческих и финансовых рисков. - СПб. : Питер, 2002. – 240 с.
Страхування фінансових ризиків являє собою сукупність видів страхування, які передбачають обов'язки страховика по страхових виплатах у розмірі повної чи часткової компенсації втрати доходів (додаткових витрат), викликаних наступними подіями: а) зупинка виробництва або скорочення обсягу виробництва в результаті обговорених подій; б) втрата роботи; в) непередбачені витрати; д) невиконання договірних зобов'язань контрагентом застрахованої особи , що є кредитором згідно угоди; е) судові витрати, що понесла застрахована особа; ж) інші події.
Сутність страхування кредитів • Страхування кредитів базується на визнанні ризику неплатежу чи неплатоспроможності позичальників, який формується у процесі кредитування.
Схема делькредерного страхування кредиту
Делькредерне страхування складається з двох груп страхових відносин: І. страхування товарних кредитів ІІ. страхування фінансових (грошових) кредитів У першій групі страховий захист забезпечується як внутрішньому, так і зовнішньому (експортноімпортному) товарообігу, який здійснюється на кредитній основі. Другу групу делькредерного страхування становлять операції зі страхування фінансових кредитів, тобто переважно тієї частини споживчих кредитів та кредитів під інвестиційні потреби, яка видана у грошовій формі.
Взаємовідносини сторін при гарантійному страхуванні
Економічний зміст страхової гарантії зводиться до того, що страховик замість отриманої невисокої страхової премії бере на себе замість боржника роль гаранта оплати його повної заборгованості у визначених термінах на користь застрахованого (бенефіціанта) цієї гарантії. • • При гарантійному (заставному) страхуванні у відносини вступають не дві, як при делькредерному страхуванні, а три сторони: кредитор — суб'єкт, на користь якого має бути виконане зобов'язання і який одночасно є застрахованим та бенефіціантом страхової гарантії; позичальник — суб'єкт, зобов'язаний повернути борг, він же страхувальник; гарант — страховий заклад, який гарантує виконання зобов'язань, він же страховик.
Кредити, видані під різні фінансові гарантії, об'єднуються у дві групи: а) кредити, повернення яких гарантується залученням давно відомих фінансових інструментів б) кредити, повернення яких гарантується борговими зобов'язаннями фінансового характеру: облігаціями, акціями, комерційними паперами, сертифікатами фінансових активів підприємств. • • Ідеться про іпотечні та банківські кредити, які видаються під заставу іпотеки або іншого майна, що належить позичальникам. Іпотека та інше майно стають предметами страхування, а позичальник відповідно — страхувальником і застрахованим в одній особі; З огляду на різноманітність видів гарантій їх поділяють на гарантії, що стосуються відносин між приватними суб'єктами, та гарантії, що стосуються відносин, у яких одна зі сторін є суб'єктом загальнонародного, державного значення. Емітенти боргових зобов'язань самі й ініціюють таке страхування, щоб підняти довіру до себе.
При гарантійному страхуванні, як і при делькредерному, застосовують два способи надання страхового захисту: • одноразовий — застосування щодо окремої кредитної операції, яка потребує страхової гарантії; • багаторазовий, оборотний — щодо загальної кількості операцій, які можуть бути здійснені одним боржником протягом часу дії угоди про гарантійне страхування.
Страхування кредитних ризиків залежно від місця і причин виникнення кредитного ризику - види кредитного страхування Страхування банківського кредиту Страхування Комерційного (торгового/ внутрішнього) кредиту Страхування Експортних кредитів Страхування споживчого кредиту Страхування Фінансового кредиту Страхування вексельного кредиту
• 80% обсягу світової торгівлі здійснюється на умовах відтермінування платежу • 30 днів - сер. термін відстрочки (для споживчих товарів) • 12 -15 років - при постачанні готових об'єктів
Об'єктивні передумови страхування експортних кредитів: • Своєчасне одержання коштів по кредиту, навіть коли клієнт відмовляється* платити; • Можливість застрахуватися від політичних ризиків, що найчастіше відіграють основну роль в експортному кредитуванні; • Можливість освоєння нових ринків
Основні функції страхування експортних кредитів: • Стимулювання експорту (товарів, робіт і послуг) • Заохочення прямих іноземних інвестицій
Групи ризиків, що загрожують несплатою кредиту (50 ризиків): Комерційні (економічні): • Банкрутство; • Відмова від платежу або прийняття товару; • Несплата боргу в обумовлений термін, тощо Політичні • Військові дії; • Революції; • Заборона виплат закордон; • Скасування імпортної ліцензії; • Введення ембарго; • Націоналізація; • Консолідація боргів, тощо
Основні принципи страхування експортних кредитів 1. ) Страхування кредиту має випереджати в часі появу конкретного ризику. Так, не може бути застрахований товар, що вже відправлений, або товар, власник якого позбавлений можливості змінити умови по його відчуженню, Момент зміни приналежності товару може бути встановлений різним способами, але найбільш важливим є факт підписання контракту, яким встановлюються основні комерційні і кредитні умови угоди. Принцип, відповідно до якого страхування кредиту повинне або випереджати, або супроводжувати встановлення умов відчуження товару й фактичне його відчуження, є найбільш вірним засобом попередження можливості недоцільного використання гарантії страховика та перекручування самої природи страхування.
Основні принципи страхування експортних кредитів 2) Страховик забезпечує захист тільки від надмірного ризику (частки ризику, що перевищує визнану нормальну або залежну від самого експортера) • Страхова компанія, уважно досліджує умови діяльності фірми, що клопоче про страхування, визначає певну форму ризику, яку вона визнає нормальною, або такою, що залежить від самого експортера й характеру його діяльності, та погоджується страхувати будь-який ризик, що перевищує цю норму. • З метою усунення торгового ризику страхова організація нерідко починає спеціальну експертизу товару, щоб встановити, його відповідність замовленню й супроводжуючим документам. Нерідко, аби зменшити фінансовий ризик, страхова організація вимагає від клієнта надання акцепту якого-небудь солідного банку й погоджується лише на страхування акцептованого векселя. • Таким чином, при цих умовах страхуванню підлягає лише надзвичайний ризик, що може виникнути стихійно, як наслідок нестійких господарських відносин.
Основні принципи страхування експортних кредитів 3. Неповнота страхового захисту (страхування не може забезпечити захист від усіх ризиків) При повному страхуванні ризику експортера мало цікавить платоспроможність свого іноземного клієнта, в нього зникають стримуючі мотиви при наданні останньому кредиту. Хоча звільнення експортера від обов'язку спеціально вивчати фінансовий стан свого іноземного клієнта відповідало б прогресивному принципу поділу праці, проте, у торгівлі дуже важко відокремити фінансовий бік від комерційного й, зокрема, комерційний ризик від самої торгової операції. Тому, повне страхування від усіх ризиків виходить за межі класичного страхування й важко узгоджується з тими економічними цілями, до яких прагне страхування кредиту.
Основні принципи страхування експортних кредитів 4. Допоміжний характер функцій страховика • Страхова організація не є кредитною установою і не висуває організаційної проблеми заміни останньої. Її функції носять виключно допоміжний характер, і, якщо в деяких випадках гарантія страхової організації полегшує втрату гарантованого векселя на обліковому ринку або обліковому банку, проте не це є основним моментом діяльності страховика. • Покупця тратти може цілком забезпечити її акцепт будь-якої солідної кредитної установи й додаткова гарантія страхової організації може бути бажаною, але не є обов'язковою нормою її забезпечення.
info Ве ксель (нім. Wechsel)— цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу). В залежності від форми та способу використання розрізняють: • простий вексель— просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити власнику векселя у вказаний строк у вказаному місці вказану суму. • переказний вексель (тратта) — це письмовий наказ векселедавця платнику (трасату) про сплату векселедержателю певної суми грошей у визначеному місці у визначений час. Причому отримувачем коштів може виступати як перший векселедержатель (ремітент), так i кожний з наступних векселедержателів (індосат). • Казначейський вексель - це вид державного цінного паперу, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання Державного казначейства України сплатити після настання строку визначену суму грошових коштів власнику векселя.
Основні принципи страхування експортних кредитів 5. Вартість страхування залежить від розміру ризику, що страхова установа бере на себе. • Закордоном, у практиці страхування експортних кредитів при гарантуванні всього ризику, страховик повинен встановлювати більш високу ставку, ніж при страхуванні 50 або 75% від кінцевого збитку, що може мати місце при негативному підсумку торгової угоди. • Природно, що якою б високою не була преміальна ставка, експортеру все ж таки буде вигідніше застрахувати товар й сплатити певний відсоток страховику, ніж перекласти усю вартість можливого ризику на ціну партії експортованого товару.
Основні принципи страхування експортних кредитів 6. Можливість одержання експортером страхового відшкодування в розмірі застрахованої суми лише після встановлення розмірів остаточного збитку • Страхова організація додає усі зусилля до того, щоб, по-перше, одержати в дебітора тим чи іншим шляхом будь-яку частку застрахованої позики, і по-друге, реалізувати майно або товари, що служили забезпеченням кредиту. Потім страховик звертає усю виручену суму на відшкодування збитків експортера, що застрахував свій кредит. • Процедура потребує часу, але зазвичай не перевищує 3 місяців.
Парадокс страхування експортних кредитів З погляду наукової калькуляції, ризик, пов’язаний з іноземними кредитами – не може бути об'єктом страхування, оскільки не має кількісних ознак його оцінки Не встановлена класифікація форм ризику та не можуть бути вироблені тверді тарифи (технічні деталі договору страхування є унікальними у кожному конкретному випадку)
Характерні форми полісів по страхуванню кредитів Форми полісів Декларативний поліс по страхуванню векселів Декларативний поліс на угоди по відкритому рахунку Поліс виписаний на певний період
Декларативний поліс по страхуванню векселів • Трасованих* у зв'язку з продажем або постачанням товарів (*орф. переведений на іншу особу - про платіж) • Належним чином оформлені векселі повинні бути пред'явлені страховику і їх сума повинна бути списана із суми обороту на який виданий поліс.
Декларативний поліс на угоди по відкритому рахунку • Предметом страхування є не векселі, а фактури* (інвойс) • в комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д. ), умови постачання і зведення про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. • В міжнародній практиці використовується інвойс, який є аналогом рахунку-фактури.
Поліс виписаний на певний період • Поліс видається на термін до 12 місяців • Розмір ризику встановлюється у відношенні найбільшого кредиту наданого клієнтом його контрагенту упродовж визначеного періоду • Межа заборгованості іноземного контрагента не перевищує межі встановленої при страхуванні кредиту
3. Міжнародний досвід страхування експортних кредитів Механізм державного страхування експортних ризиків є елементом єдиної системи фінансової підтримки експорту. Система фінансової підтримки з боку держави створена у всіх країнах, що експортують продукцію високого ступеня переробки і оформлюється у національній системі страхування та кредитування експорту. Національні системи страхування та кредитування експорту промислово розвинутих країн у сучасному вигляді фактично сформувалися на початку 80 -х років.
Система фінансової підтримки експорту базується на пільговому кредитуванні та страхуванні політичних і комерційних ризиків банків-кредиторів. • страхування від економічних і комерційних ризиків здійснюється вузьким колом приватних страхових компаній. • Страхування ж від політичних ризиків здійснюється переважно державними страховиками або такими, у яких держава має контрольний пакет акцій, що дозволяє покривати збитки зарахунок бюджету держави. • Таким способом здійснюється непряме державне субсидування експорту.
Експортні Кредитні Агентства Ефективність міжнародної торгівлі у більш, ніж 70 країнах світу, забезпечена державною підтримкою фінансування та страхування експортних операцій, яка здійснюється через Експортні Кредитні Агентства або ЕКА (Export Credit Agencies – EСA).
Експортні Кредитні Агентства (ЕКА)/ (Export Credit Agencies – EСA). – це окремі страхові агентства, банки або департаменти міністерств, які реалізують державну політику підтримки експорту шляхом здійснення страхування експортних політичних і комерційних ризиків та надання гарантій з метою забезпечення конкурентноспроможних умов просування продукції/послуг своїх фірм на міжнародні ринки та стимулюють і забезпечують гарантії інвестицій за кордон.
Найвідоміші в світі ЕКА: французьке агентство COFACE - компанія страхування зовнішньої торгівлі; міністерство зовнішньої торгівлі і промисловості Японії; німецьке страхове товариство HERMES, Герлінг; кредитно-страхові агентства Польщі (KUKE); Італії (SAGE S. p. A) - підрозділ по страхуванню експортних кредитів державного концерну ІНА; Австрія - корпорацію фінансування експорту і страхування; Великобританії (ECGD - департамент гарантії експортних кредитів); США (OPIC - корпорація закордонних приватних інвестицій), а також Експортноімпортний банк; Чехії (EGAP); Іспанії (СЕSСЕ SA); Угорщини (МЕHIB); Канади (EDC); Швейцарії (ERG); Росії (Росексімгарант).
Україна • В Україні функції кредитної підтримки експортерів покладені на державний Укрексімбанк
Міжнародні правила та принципи страхування експорту Усі ЕКА керуються у своїй діяльності міжнародними правилами і принципами, головні з яких закріплені, так званим Консенсусом (рекомендації щодо надання та страхування експортних кредитів, що офіційно підтримуються державою) країн-членів Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР), а також договорами порозуміння Бернського Союзу. Ці правила є офіційно визнаними Світовою Організацією Торгівлі (СОТ) правилами державної підтримки кредитування і страхування експорту на основі залучення бюджетних коштів
Існують такі інституційні моделі Експортних кредитних агентств: 1. Департамент уряду як державна установа. 2. Приватне ЕКА як агент уряду. Серед країн ОЕСР лише у Великобританії і Швейцарії використовується зазначена модель ЕКА. У деяких країнах уряд укладає угоду з приватною компанією, такою як COFACE у Франції, EULER HERMER в Німеччині, ATRADIUS у Нідерландах. У деяких країнах, що розвиваються, послуги щодо експортного кредитування реалізуються через центральний банк або міністерства торгівлі чи промисловості, корпорації або агентства, власником яких є держава. Обрана компанія проводить початковий аналіз ризиків і пропонує уряду ті чи інші стратегії підтримки експорту. Коли приватна компанія є агентом уряду, всі ризики несе держава.
Кредитування під гарантії Експортних кредитних агентств можуть здійснюватися за двома схемами*: *Вибір конкретної схеми залежить від того, хто саме – банк або підприємство-експортер користується більшою довірою у банку і ЕКА 1) кредит надається вітчизняному банку для фінансування цільового контракту вітчизняного експортера; 2) зарубіжний банк кредитор надає прямий кредит вітчизняному експортеру під гарантії вітчизняного банку.