Cтановище Полтавщин и 20 -30 рр Х Х

Cтановище Полтавщин и 20 -30 рр. Х Х ст Виконала: Коваль Олена 10 -Б клас

Політика «воєнного комунізму»

Наслідки політики «воєнного комунізму» Більшовики на чолі з Леніним змушені були визнати провал політики “воєнного комунізму” і після рішень Х з’їзду РКП(б) (березень 1921 р. ) ввели “нову економічну політику” (НЕП).

Зміст НЕПу 0 В селі 0 В місті 0 Заміна продрозкладки фіксованим продподатком. 0 Відміна загальної трудової повинності. 0 Дозвіл на вільну торгівлю надлишками сільськогосподарської продукції. 0 Дозвіл на оренду землі 0 Ліквідація зрівняльної системи оплати праці. 0 Часткова приватизація промисловості (спочатку дрібної, потім середньої). 0 Перехід державних підприємств на госпрозрахунок; 0 Здача державних підприємств в оренду. Отже, НЕП передбачав часткове відновлення товарно-грошових відносин, введення в обсяг стійкої грошової одиниці – забезпеченого золотом червінця.

Нестор Махно Прізвисько: Батько Народився: 26 жовтня 1888 Гуляй Поле Катеринославської губернії (Запорізької області), Російська Імперія. Помер: 25 липня за іншими даними: 6 червня 1934(Париж, Франція). Роки життя: 1888 — 1934 Країна: Україна Командування: Армії України Керівник Повстанської Політичні погляди: Анархіст (1888 — 1934) Махно та махновщина є одним з символів світового анархістського руху.

Повстання та рейди Нестора Махна Рейди Махна на Полтавщині розпочалися з літа 1920 року, коли радянська влада вдруге оголосила його поза законом. Перший рейд Махна розпочався 29 червня 1920 року і лише частково зачепив Костянтиноградський повіт. Другий тривав протягом липня цього ж року. За цей час Повстанська армія Махна пройшла Костянтиноградським, Кременчуцьким, Полтавським, Зіньківським, Гадяцьким і Миргородським повітами. Рейди Махна майже повністю паралізували радянську роботу в селах Полтавщини. З великими зусиллями створені там ради і комітети незаможних селян були розігнані або існували формально, діяли час від часу. Полтавський губернський відділ по роботі на селі у звіті за серпень 1920 року змушений був визнати, що "Махно вщент зруйнував усю досі проведену роботу"

Голод 1921 -1923 рр. Тяжке господарське становище радянських республік 1921 р ще більше погіршилося катастрофічною посухою. У Поволжі, на Північному Кавказі й на півдні України, тобто у зонах товарного землеробства, селяни не змогли після жнив повернути посіяного. Задовольнити потреби суспільства у хлібі за рахунок районів, не охоплених посухою, виявилося неможливим, адже продрозкладка повсюдно викликала скорочення посівних площ і деградацію сільськогосподарського виробництва. Голод 1921 -1923 pp. коштував України, за приблизними оцінками, до 1, 5 -2 млн. жертв - це була та ціна, яку заплатила УРСР за те, що не стала самостійною державою.

Допомога полтавців голодуючим В. Г. Короленко (1853 -1921) Полтавці, незважаючи на вкрай скрутне економічне становище губернії, жертовно допомагали голодуючим. Уже на 1 вересня 1921 року в Поволжя було відправлено 90 вагонів зерна, пізніше – понад 1030 тонн городнього насіння. Полтавські лікарськохарчувальні загони діяли в 4 губерніях Поволжя. Особливо відзначився загін Короленка, що рятував голодуючих м. Полтави Самарської губернії. При Полтавському губвиконкомі ЦК Допгол ВУЦВК була започаткована 19 серпня 1921 року. Про губпрофраді розгорнула роботу комісія сприяння голодуючим. Активно працювала група Полтавського відділу Всеросійського комітету допомоги голодуючим, почесним головою якої був обраний В. Г. Короленко. Комісія допомоги голодуючим. м. Кременчук, 1921 р.

Вилучення церковних цінностей Кампанія з вилучення церковних цінностей набула тотального характеру. Реквізиціям підлягало церковне майно, особисті речі священнослужителів. Однак результати експропріації не задовольнили владу. В травні 1922, почали здійснювати повторні перевірки наявних у церквах цінностей, особливо ретельно це повинно було здійснюватися в Миколаївській, Полтавській, Волинській та Чернігівській губерніях. Крім того, було оголошено «тижневик добровільної здачі цінностей» тим священнослужителям, які клялися, що нічого не приховували. Підсумовуючи наслідки своєї роботи в 1922, ЦК КП(б)У відверто констатував: «кампанія вилучення церковних цінностей під гаслом боротьби з голодом виявилася блискавичним методом боротьби з церквою» .

Cтановище Полтавщини 20 -30 рр. Полтавським губком КП (б)У протягом квітня – липня 1921 року провів три партійні мобілізації, зорганізував ударні групи і загони самооборони незаможників для придушення селянських виступів. У Полтаві перебував штаб бригади частин особливого призначення , що координував своіх місцевих підрозділів. Врешті-решт, на кіінець 1921 р. в губернії, як і взагалом у республіці, хребет селянському рухові було знищено. Все ж саме селянські повстаня в поєднані з великими робітничими страйками змусили партійно-державне керівництво країни визнати провал політики “воєнного комунізму” й переглянути тактику соціалістичного будівництва. А 1921 -1922 р. були часом реалізації окремих складових непа і подолання голоду.