ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР План 1 2 3 4 Поняття

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР План: 1. 2. 3. 4. Поняття, значення та функції договору. Види договорів. Зміст та тлумачення договору. Укладення, зміна та розірвання договору.

Література: 1. 2. 3. 4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435 -ІV // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – Глави 52, 53. Панченко М. І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К. : Знання, 2005. – 583 с. – (Вища освіта ХХІ століття). Резніченко С. В. Договір у системі джерел конституційного права України: Монографія. – Одеса: Астропринт, 1999. – 56 -59. Харитонов Є. О. , Дрішлюк А. І. Цивільне право України. Елементарний курс: Навчальний посібник. – Суми: ВДТ «Університетська книга» , 2006. – 352 с.

5. 6. 7. 8. Томчишин С. Підстави для визнання договору неукладеним // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 11. Потопальський С. Недійсність договорів, що суперечать законодавству, інтересам держави, суспільства та публічному порядку // Підприємництво, господарство і право. - 2006. № 2. Бервено С. Щодо концепції класифікації цивільно-правових договорів у сучасному праві України // Право України - 2006. - № 6. Багач Е. Оцінка істотності (необхідності та достатності) деяких умов цивільно-правового договору // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 1.

Договір найпоширеніша підстава виникнення зобов’язання і являє собою різновид правочину. Поняття “правочин” ширше від поняття “договір”. Будь-який договір завжди є правочином, але не кожний правочин виступає як договір, оскільки в договорі виявляється воля не однієї сторони, а двох чи декількох.

Договір – домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. В сучасних умовах договір – основна форма, в якій реалізуються товарногрошові відносини в суспільстві. За допомогою договору задовольняють свої потреби у товарах та послугах споживачі, а це забезпечує безперечно розвиток виробничої сфери.

Принципи договірного права: n Справедливість – збалансованість зобов'язань сторін. Забезпечення захисту інтересів сторін, щоб не було переваги у однієї сторони по відношенню до іншої. n Добросовісність - передбачає бажання, намір виконати договір та взяті на себе зобов’язання найліпшим чином. n Розумність – передбачає найбільш адекватне рішення з урахуванням всіх договірних умов, змісту договору, вимог закону при певних обставинах.

n Довіри – передбачає віру контрагенту, яка дозволяє заключити з ним договір на певних умовах і виконання ним взятих на себе зобов'язань. n Взаємного співробітництва – кожна сторона повинна допомагати іншій стороні в виконання нею взятих на себе зобов'язань. n Рівності сторін – жодна із сторін не вправі нав'язувати іншій стороні свої умови неприйнятні для контрагента. n Свободи договору – сторони вправі самостійно регулювати свої відносини, можливість вільного вибору контрагента.

Функції цивільно – правового договору. Ініціативна – у Програмно – договорі сторони координаційна – Інформаційна – за реалізують не тільки свою рівність, правосуб'єктність, ай диспозитивність n за допомогою договору встановлюється певна програма поведінки сторін. її допомогою досягається формальна визначеність змісту договору Сутність функцій - закладення сторонами через договір забезпечувальних та стимулюючих засобів впливу, можливість застосувати міри захисту та міри відповідальності.

Види договорів Односторонній – договір Двосторонній – договір в в якому одна сторона має лише суб'єктивні права, а інша – лише суб'єктивні обов'язки. якому правами і обов'язками наділені обидві сторони. Основний – договір який безпосередньо породжує права та обов’язки сторін, пов'язані з передачею майна, виконанням роботи, наданням послуг. Попередній -договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти основний договір у майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором. Додатковий – договір, який доповнює основний

Мінові – договори, при Алеаторні – договори на ризик, укладенні яких сторонам відоме співвідношення та обсяг прав та обов’язків. при їх укладення сторони не можуть чітко визначити межі виконання своїх обов’язків, а втрата чи збагачення однієї із сторін залежить від випадку. Платні – в яких в замін переданої речі, здійсненої послуги, виконання роботи інша сторона виплачує гроші або здійснює інше майнове надання. Реальні – вважаються заключеними з моменту передачі речі, за умови досягнення сторонами згоди по всім істотним умовам. Безоплатні – в яких одна сторона передає іншій річ, здійснює послугу, виконує роботу без отримання зустрічного задоволення від другої сторони. Консенсуальні - вважаються заключеними з моменту досягнення згоди сторонами по всім істотним умовам.

За участю контрагента – договір, в якому боржник виконує свій обов'язок на користь кредитора. За участю третіх осіб – коли виконання по договору опосередковується участю третьої особи, яка не є стороною договору. Договір на користь третьої особи – коли боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Публічний – договір в Приєднання – договір, умови якого якому однією із сторін є підприємець, що взяв на себе обов'язок здійснювати певні послуги кожному, хто до нього звернеться визначені однією із сторін у формулярах, інших стандартних формах і можуть бути прийняті іншою стороною шляхом приєднання до договору в цілому.

Зміст договору – положення та умови договору, які визначають права та обов’язки сторін. Істотні умови: Умови без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотними умовами договору є: - умови зазначені в законі; - умови, які необхідно погодити саме для даного виду договору; - умови на погодження яких наполягає одна із сторін.

Звичайні умови: Умови які за звичаєм включаються в договір. Вони можуть бути і відсутні безпосередньо в договорі, але розуміється, що вони підлягають виконанню. Випадкові умови: Умови, які, як правило, не передбачаються даним видом договору, але можуть бути встановлені за погодженням сторін. Якщо випадкові умови за погодженням сторін знаходять місце в договорі, вони набувають ознак істотних умов.

Тлумачення договору n - - Основними способами, що використовуються для тлумачення юридичних норм в цілях їх реалізації визнаються: граматичний – з'ясування змісту слів і термінів, речень; логічний – виявлення логічного зв’язку між окремими положеннями; спеціально-юридичний – дослідження юридичних засобів вираження волі сторін; теологічний – встановлення цілі договору

Оскільки договір є правочином, його тлумачення здійснюється за правилами тлумачення правочинів (ст. 213 ЦКУ). Зміст договору може бути витлумачено як сторонами, так і судом за наявності спору. При тлумаченні змісту договору береться до уваги однакове для всього змісту договору значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Укладання договору Для вступу в договірні відносини один із учасників повинен виявити ініціативу Оферта ( стадія заключення договору) – пропозиція укласти договір, яка адресована одній чи кільком особам, містить вказівку на істотні умови і виражає намір особи вважати себе зобов'язаною за договором у разі її прийняття. Акцепт - відповідь особи, якій адресовано оферту, про прийняття нею пропозиції. Протокол розбіжностей – складається за наявності заперечень щодо умов договору підприємства чи організації, яка одержала проект договору і вважається новою офертою.

Момент укладання договору: n Коли особа, що зробила оферту, одержала від другої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом встановленого строку. Форма договору усна n n письмова Якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, моментом його укладання є посвідчення або відповідна реєстрація. У випадку і нотаріального посвідчення і державної реєстрації моментом укладання договору буде момент державної реєстрації.

Місце укладання договору n місце проживання фізичної особи (оферента) або місце знаходження юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір. За місцем укладання договору визначається і місце належного виконання, або інші юридичні факти, які виникають між сторонами, що заключили договір.

Зміна та розірвання цивільноправового договору Зміна договору – це зміна умов, на яких він був укладений. Зміни можуть стосуватися умов щодо предмета, місця та строків виконання договору. У разі зміни договору змінюється і зобов'язання, ним породжене, змістом якого виступають права та обов’язки сторін. Підставою для зміни договору може бути: згода сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін.

Розірвання договору – це припинення зобов’язання, ним породженого, у повному обсязі. Підставою для розірвання договору може бути: - згода сторін; - рішення суду; - одностороння відмова від договору; - істотне порушення договору однією із сторін; - істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Наслідки розірвання договору – зобов’язання сторін припиняються.