Цілі навчання історії Держстандарт Основи знань Усвідомлення подій

Цілі навчання історії Держстандарт Основи знань Усвідомлення подій, явищ Ціннісні орієнтації, переконання Досвід історії, гуманізм, моральність Інтерес до історії, культури

Функції навчання історії Історія Вчитель Виховна Учень Навчальн Розвиваю оча пізнаваль на Функція соціальної пам’яті

Концептуальні моделі навчання історії економіка політика історія класична військова історія мозаїчна соціокультурна історія Вітчизни Історія Розвиток релігій техніки прогресистська Розвиток Історія суспільної побуту думки середньовічне монастир місто Культурно-історична дворянський царський маєток двір

Шляхи визначення цілей уроку вчителем Структурно-функціональний аналіз історичного матеріалу Головні факти Неголовні факти Теоретичний матеріал Цілі навчання історії Емоції Освітня Уява Ставлення Факти Поняття Мислення Погляди Картини Судження Мовлення Переконання Образи Висновок Пам’ять Виховна Розвиваюча

Структурно-функціональний аналіз навчального матеріалу Головні структурні Результати компоненти емпіричного вивчення навчального матеріалу головних фактів Результати теоретичного вивчення навчального матеріалу 1. §Які історичні поняття, світоглядні ідеї формуються §Які теоретичні відомості, ціннісні судження отримують учні §Виховання яких поглядів та переконань відбувається 2. 3. 4. Які головні факти виділяються. Які теоретичні положення аналізуються. Які зв’язки (міжпредметні , міжкурсові) потрібно залучити для осмислення головного. Які неголовні факти залучаються. §Які можна створити історичні образи §Чи можливо викликати емоційне співпереживання, яке §Яким є вплив фактів на розвиток відтворюючої та творчої уяви §В чому розвиток наочно-образного мислення, мовлення §Розвиток яких вмінь відбувається.

Емпіричний та теоретичний рівні навчального пізнання історичного матеріалу НАВЧАЛЬНЕ ПІЗНАННЯ Уява Мислення Почуття Уявлення Сприйняття Відчуття Перша сигнальна система Чуттєвоемоційний ступінь пізнання Думки Висновки Судження Поняття Друга сигнальна система Логічний ступінь пізнання Діяльність

Індивідуально-психологічні фактори організації пізнавальної діяльності учнів Пізнавальні процеси Індивідуальні властивості особистості Відчуття Стійкий інтерес Спрямованість Сприйняття Творчий підйом Темперамент Пам’ять Переконаність Характер Мислення Сумнів Здібності Уява Апатія Увага Мовлення Емоційно-вольова характеристика особистості Почуття Емоції Воля

Мотивація навчання історії Широкі пізнавальні мотиви Орієнтація на оволодіння новими історичними знаннями Процесуальні Орієнтація на засвоєння способів навчання Пізнавальні мотиви Самостворена орієнтація на самостійне вивчення історії Широкі соціальні мотиви Розуміння соціальної значущості вивчення історії Позиційно-оціночні мотиви Прагнення зайняти певну позицію в суспільстві Мотиви співробітництва та спілкування Орієнтація на способи взаємодії з іншими людьми Усвідомленість, самостійність, дієвість, сталість, здатність переключатись, емоційне забарвлення, узагальненість

Поняття навчальності Навчальність Загальна Спеціальна Рівень розвитку пізнавальних процесів Індивідуальні показники Навчальність – індивідуальні показники швидкості та якості засвоєння школярами знань, вмінь, навичок

Рівні пізнавальної самостійності школярів у навчальній діяльності Пізнавальна самостійність школярів Властивість мислення Спосіб діяльності Евристична, проблемна та дослідницька діяльність Творча діяльність Пошук нових знань і способів діяльності Перетворююча діяльність Перенесення у нові ситуації Рівень активності особистості

Основні фактори розвитку в учнів пізнавального інтересу до історії Інтерес – емоційно-зафарбований прояв пізнавальних вимог особистості Зміст навчального матеріалу Характер Організація Емоційний вплив Наочність та ТЗН Організація навчального процесу Міжсуб’єктні відносини в навчальному процесі Методи, прийоми, засоби Форми пізнавальної діяльності учнів Комфортне спілкування Засоби залучення інтересу Характер засвоєння знань

Компоненти програм з історії (80 – початок 90 рр. ) Основні компоненти Тлумачна записка Цілі Зміст освіти Зв’язки МП ВК МК Фактичний + теоретичний матеріал Класи Курси Розділи Основні поняття ідеї теми Вміння + Додаткові компоненти Норма оцінки Методична література Наочні посібники

Зв’язки та їхні види у навчанні історії Предмет Історія Предмет Література МКС Курс Історія давнього світу Повстання С. Разіна Курс Історія середніх віків ВКС МПС Повстання Є. Пугачова Види Попередні Супутні Передуючі

Тематичні зв’язки у навчанні історії ДАВНІЙ СХІД 1 2 3 4 5 ДАВНЯ ГРЕЦІЯ 1 2 3 4 5 ДАВНІЙ РИМ 1 2 3 1 – економіка; 2 – політика; 3 – соціально-побутова історія; 4 – релігія; 5 - культура

Структура планування Календарно-тематична Розділ, тема курсу Номер та тема уроків І Кількість годин ІІ Тема, урок, тип Календарні строки ІІІ Основні поняття, ідеї Основна Література до тем ІV Вміння Зв’язки МП, ВК, МК Поурочна V Засоби навчання

Планування історичних курсів Поурочний календарний план Календарний тематичний план

Навчальний комплекс з історії Навчальні посібники для учнів Методична література для вчителя Наочні засоби навчання Література наукова, популярна, художня

Зміст навчального комплексу Монографії Книги для вчителя Посібники для учнів Художня література Навчальнометодичний комплекс Методична Навчальні посібники Підручники, хрестоматії, книги для читання, робочі зошити Наукова, науковопопулярна, художня література Наочні засоби навчання Друковані Об’ємні Екранні та екранно-звукові Методичні посібники, книги, статті, методичні рекомендації, збірники завдань

Основні структурні компоненти підручника історії Додатковий Основний Пояснювальний Документи Уривки з художньої літератури Біографічні довідки Розповідний Описовий Пояснювальний Проблемний узагальнюючий Визначення термінів Підписи до ілюстрацій Пояснення у дужках Підручник Питання та завдання Виділення у тексті Пункти параграфів Дати, терміни Таблиці Інструктивно-методичні матеріали Фотографії та репродукції картин Достовірні зображення епохи Картосхеми, карти Зміст Рубрикації Сигнали-символи Вказівки Рекомендована література Методичний Ілюстрації Апарат орієнтування

Взаємозв’язок текстових та ілюстративних компонентів підручників історії та їхні види Текст Ілюстрації Читач Ілюстрації Додаткові Незалежні Рівноправні Текст Ілюстрації Читач

Прийоми роботи учнів з текстовим та ілюстративним матеріалом підручника 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Пояснювальне і коментоване читання тексту. 56 Переказ змісту параграфу, відповіді на питання 5 -9 Бесіда за текстом підручника. 6 -8 Підтвердження висновків уроку словами з тексту підручника. 5 -6 Виписати власні імена і хронологічні дати 6 -11 Складання хронологічних, синхронічних таблиць за текстом. 5 -9 Скласти розповідь за ілюстрацією. 5 -9 Зіставити ілюстрації знарядь праці, озброєння у різних народів в різні епохи. 5 -9

Пояснити сюжет ілюстрації. 5 -9 10. Добір доказів до сформульованого висновку. 59 11. Зробити малюнки у зошитах. 5 -9 12. Зіставлення двох текстів підручника. 8 -11 13. Складання різних видів плану параграфів і теми. 6 -11 14. Зіставлення викладення фактів у підручнику з першоджерелами. 10 -11 15. Самостійне вивчення теми за матеріалами підручника. 10 -11 16. Підготовка рефератів за матеріалами підручників минулих років. 10 -11 17. Робота над формулюваннями, висновками, термінами. 5 -11 18. Робота із словником та апаратом орієнтування в 9.

Функціональна роль підручника історії Ядро засобів навчання Координуюча функція Джерело інформації Інформативна функція Система знань із предмету Систематизуюча функція Інтеграція знань і вмінь школярів Інтегруюча функція Підручник історії Носій обов’язкового навчального матеріалу Контролююча функція Засіб самостійного вивчення історії Функція самоосвіти Носій змісту програмного матеріалу Трансформаційна функція Засіб ефективного впливу на формування та розвиток особистості Виховна функція

Класифікація методів навчання ПО Джерело пізнання Рівні пізнавальної діяльності Усний Пояснювально-ілюстративний Друковано-словесний Репродуктивний Наочний Проблемний Практичний Частково-пошуковий Дослідницький

Прийом навчальної діяльності як історико-методична категорія Розумові операції Внутрішній план Прийом Матеріалізовані Зовнішній план дії Письмова Словесна ФОРМА Розумові операції Матеріалізовані дії Наочно-графічна

Методи і прийоми навчання Засіб Розповідь, монолог, діалог, бесіда Підручник, хрестоматія, література Наочність предметна, умовно-графічна, ілюстративна Ліплення, вирізання, склеювання, випилювання МЕТОД Усний (слово) Друкованословесний (текст+ слово Наочний Практичний Прийом Розробка сюжетної розповіді, аналітичного, картинного опису Аналіз документів; виписування понять; складання плану, таблиці; виокремлення смислових одиниць Аналіз картини, виконання малюнку, заповнення контурної карти Виготовлення моделей, макетів, виліплювання знарядь праці

Прийоми розумової діяльності Виявлення суттєвого Аналіз Синтез Прийоми Порівняння Абстрагування Доказ Конкретизація Узагальнення

Дослідницький метод у навчанні картинами та ілюстраціями документами Включення пошуку у завдання з роботи із картами таблицями археологічним матеріалом Розкриття вчителем пізнавального процесу Проведення наукового дослідження схемами доказ виклад ідей доповіді повідомлення реферати

Структура навчального історичного матеріалу Форма теоретичного знання Поняття Судження Сутність історичних явищ Умовивід Причинно-наслідкові зв’язки та стосунки Закономірності історичного розвитку Теоретичний матеріал Фактичний матеріал Зразки матеріальнопросторового середовища Зразки матеріальних предметів Образи людей, типові особистості Головні факти Хронологічний Картографічний Статистичний матеріал Неголовні факти Образи статичні цілісні Образи динамічні цілісні Статичні та динамічні неголовні факти

Структура історичних знань учнів Історичні уявлення Історичні поняття Знання з методології Поодинокі Про причинно наслідкові історичні зв’язки Про історичний час Загальноісторичні Про закономірності історичного розвитку Про історичний простір Соціологічні Знання про історичну науку Про факти минулого

Фактичний матеріал у навчанні історії Об’єм Складність Значущість ФАКТИ-ПОДІЇ одиничні Куликовська битва, повстання С. Разіна Вітчизняна війна 1812 року, реформа 1861 року ФАКТИ-ЯВИЩА факти, що багаторазово повторюються Здача оброку феодалу, князівський суд, середньовічний ярмарок, боротьба міст із сеньйорами, міжусобні війни ФАКТИ-ПРОЦЕСИ, що відображають взаємозв’язки та причинно-наслідкові зв’язки Поява мануфактур, утворення станових монархій, виникнення середньовічних міст

Поняття у шкільних курсах історії Соціологічні Окремі історичні Мушкет, боярин. . . Загальноісторичні Раб, християнська церква, середньовічна архітектура. . . Цивілізація, монархія, республіка, релігія, культура, держава, війна, повстання, знаряддя праці, зовнішня та внутрішня політика. . .

Шляхи формування понять Індуктивний Вивчення фактів, формування уявлень Виділення суттєвих ознак понять Визначення поняття Застосування поняття Дедуктивний

Загальна класифікація вмінь Навчально-організаційні Планування діяльності; раціональне виконання завдань; самооцінка; режим дня Н-о Речові (письмові та усні) Вміння відповідати на питання; переказувати текст; логічно викладати; рецензувати Р Навчально-інформаційні З книгою (підручником, хрестоматією, довідниками); бібліографією; каталогом Н-і Навчально-інтелектуальні Мотивація діяльності; логічне осмислення Н-інт та виклад інформації; розв’язання задач; сприйняття та відтворення; самоконтроль

Прийоми і вміння у навчальній діяльності Прийом навчальної діяльності Прийом Відомий історичний матеріал Прийом Новий історичний матеріал Нові способи діяльності Вміння Ступінь оволодіння прийомом навчальної діяльності

Основні вміння школярів при навчанні історії Теоретичний Фактичний матеріал Образи Відтворення історичних образів Джерела історичних знань Аналіз джерел Навчальні вміння Оцінка історичних явищ Картографічні Оціночні матеріал Логічні операції Осмислення теоретичного матеріалу 476 1380 14531640 14541861 1905 Хронологічні

Методика формування вмінь 1. Формування орієнтовної 2. основи вмінь 2. Первинне застосування операцій учнями під час самостійного виконання завдань 3. Тренувальні завдання 4. Застосування вміння за зразком все більш віддаленого переносу

Шляхи формування вмінь з історії Образне завдання Г. І. Годер Логічне завдання І. Я. Лернер Пізнавальне завдання навчальні умови, котрі вимагають активізації пізнавальних процесів Розгадування кросвордів Оперування термінами Лінгвістичні задачі Задачапрогноз Оціночне завдання П. В. Гора вправи Хронологічні задачі вправи Пізнавальна задачаумови, що спонукають учня до творчої діяльності Задачапротиріччя альтернатив а Задача на пошук невистачаючих даних Оперування цифрами Заповнення контурної карти Задачароздум, фантазія

Функції усного слова вчителя Функції оповідально-описова логічна доказова виховна емоційна Навчити відчувати, думати, міркувати, оцінювати

Загальні прийоми викладу історичного матеріалу ОСНОВНІ ПРИЙОМИ Міркування Розповідь Опис Емпіричний Характеристика Пояснення Теоретичний матеріал

Прийоми викладу головних історичних фактів ОБРАЗНА ХАРАКТЕРИСТИКА Картинний ОПИС Аналітичний Портретний Фактичний матеріал Сюжетний ВИКЛАД Образний Конспективний

Нетрадиційні прийоми викладу історії Фактичний матеріал Ефект присутності Пряма мова Персоніфікація Драматизація Фактичний матеріал Уявна мандрівка Інтерв'ювання персонажів РОЛЬОВА ГРА ДІЛОВА РЕТРОСПЕКТИВНА

Організація пізнавальної діяльності учнів при вивченні фактичного матеріалу Образи прийомів Образи пам’яті Наочна опора Перенесення прийомів Образи відтворюючої уяви Наочна опора Нові прийоми Образи творчої уяви

Прийоми усного викладу теоретичного матеріалу ПОЯСНЕННЯ Монолог ХАРАКТЕРИСТИКА Аналітична бесіда МІРКУВАННЯ Діалог Повторювальноузагальнююча бесіда Евристична бесіда

Письмово-графічні прийоми та засоби вивчення теоретичного матеріалу Тематичні Порівняльні Узагальнюючі Письмовографічні прийоми та засоби Логічні Графіки та діаграми Сутнісні ПЛАН Простий-інформативний План-перерахування Стереотипний Значеннєвий Складний

Наочні засоби навчання історії Наочність За характером зображуваного Зображувальна Предметна Умовнографічна Картини Аплікації Ілюстрації Кінофільми Макети Моделі Музейні експонати Карти Схеми Графіки Планшети За способом зображення Картини Карти Ілюстрації Аплікації Діафільми Кінофільми Платівки Відеозаписи Графічні зображення (картини, малюнки, таблиці) Друкована Екранна та екраннозвукова Комп’ютерна

Види навчальних картин Картини Що зображують події типологічні Культурноісторичні Портрет “Навчальна картина – параграф підручника, написаний пензлем”. В. Н. Бернадський

Способи роботи учнів за навчальною картиною -придумати назву вести спостереження за питаннями вчителя Способи роботи -робити опис окремих сюжетів -будувати розповідь за змістом -писати твір -інсценувати сюжети Придумувати за діючих осіб слова, робити висновки

ілюстрація характеристика “Бісмарк отримує з Франції контрибуцію” Наполеон ІІІ у вигляді дикобраза К “Чоловічок на одній нозі” символ “Кращий з королів”. . . (Фердинанд ІІ) портрет

Малюнок крейдою на уроці історії Крейдові картосхеми і плани Малюнок “у розрізі” Крейдові схеми Крейдовий малюнок + аплікації Статичний контурний малюнок Динамічний малюнок у розвитку

Курс “Людина і суспільство ” Мета: ¡ навчальна – засвоєння основ обов'язкового (наявність НМК) комплексного інтегрованого курсу; ¡ розвивальна – формування світогляду та соціальних компетенцій; ¡ виховна – виховання громадянськості, відповідальності за майбутнє Батьківщини Модель навчання - пошукового типу, прийоми – комунікативно - діалогові

Об'єкт Людина суспільство взаємодія цінності етнокультурні національні ДОМІНАНТА загальнолюдські

Методика викладання курсу “ Людина і суспільство ” • Об'єкт: формування гуманістичної світоглядної • культури учнів в процесі вивчення суспільствознавства Предмет: внутрішні закономірності взаємодії головних факторів процесу вивчення курсу “ Людина і суспільство ”: соціально обумовлена мета; зміст навчання; пізнавальні можливості учнів; навчальна робота вчителя і учнів та її результати

Курс “ Людина і суспільство § § § § § Філософія культурологія соціологія психологія політологія логіка етика естетика етнографія демографія Інтеграція

Зміст суспільствознавчої освіти: Система § наукових понять; § висновків; § категорій; § причинно-наслідкових зв'язків; § закономірностей; § законів суспільного розвитку

Структура курсу “ Людина і суспільство ” u Людина u Суспільство u Культура u Людина в сучасному світі