Чому на думку Е Геллнера нація є супутнім

“Чому на думку Е. Геллнера нація є супутнім продуктом від аграрного до індустріального суспільства ”

Дещо з біографії Дата народження: 9 грудня 1925 Місце народження: Париж країна: Британія Наукова сфера: соціальна антропологія, соціологія, політична філософія, філософія науки, історія Відомий як: дослідник і критик націоналізму. Праці: “Слова і речі. Критичний аналіз лінгвістичної філософії та дослідження ідеології» , «Нації та націоналізм» . Дата смерті: 5 листопада 1995 (69 років) Місце смерті: Прага

Е. Геллнер подає свою теорію, яка будується на поділі історії людства на три стадії розвитку… Доаграрна Аграрна Індустріаль на

Три найголовніш і чинники суспільства Еконо міка Держава - влада Культ ура

- У найбільш спрощеному вигляді еволюція і взаємодія економіки, держави (влади) та культури є тим підґрунтям і чинниками, з яких виростає націоналізм. - Націоналізм — це теорія політичної легітимності, згідно з якою етнічні межі не мають перетинатися політичними кордонами і, зокрема, етнічні кордони в межах певної держави не повинні відокремлювати правителів від решти (можливість цього просто виключається самим принципом).

Тому автор твердить що принципи ніціоналізму в доаграрних суспільствах неможливий, тому що на цій стадії відсутня держава і мова як компонент культури.

Стосовно аграрних суспільств, будова яких - Сртатифіковані, горизонтально відокремлені одна від одної військові, управлінські, духовні та іноді торговельні правлячі верстви Замкнені латеральні спільноти сільськогосподарсь кіих виробників

* Культура і держава освячують цю систему і суворо карають вихід за її межі; * Соціальні бар’єри цінуються і культивуються; *Економіка аграрного суспільства не потребує значної соціальної мобільності й задовольняється екстенсивним розвитком ; * Політична лояльність в агрописьменному суспільстві ґрунтується на відданості господареві, певній релігії;

“Націоналізм з’являється там, де виникає індустріальне суспільство” * Економіка даного суспільства грунтується на потребі розвитку технічних інновацій, зміни у структурі праці, потребує великої кількості індивідів іншого типу — мобільних, здатних змінювати не лише місце проживання, а й професію і статус; * впорядкована мова "високої" культури; * централізована освітня система;

* держава, яка в модерну епоху претендує на політичну, й таким чином, і економічну самостійність, має забезпечити умови для власної економічної конкурентоспроможності — отже, вона повинна створити у своїх межах і умови для соціальної мобільності та масового відтворення соціально адаптованих індивідів; * культура мусить здобути собі державу, щоб зберегти свій статус і забезпечити собі політичний дах — інакше вона має шанси перетворитися на антикваріат чи асимілюватися.

Націоналізм з’являється на історичній арені в епоху переходу людського суспільства від аграрної до індустріальної епохи, від традиційно-аграрного до модерно-індустріального 1 суспільства “ від Аграрії до Індустрії ”. Саме в цю епоху система ієрархічних соціальних зв’язків і статусних взаємин і бар’єрів, система обмеженої соціальної мобільності і розмаїття взаємно ізольованих локальних діалектів і культур стає перепоною на шляху розвитку індустріальної цивілізації. Виникає вимога культурної гомогенності — сформулювати цю вимогу покликаний націоналізм, реалізувати — національна держава.

Дякую за увагу)))