Чинний український правопис План Сучасний правопис та

Чинний український правопис

План: Сучасний правопис та його структура Зміни в українському правописі в наш час Порівняльна характеристика правопису 1929 року та чинного правопису

Сучасний правопис та його структура

Обізнаність пересічного українського інтелігента у справах мовознавства мала, і чим вона менша, тим палкіші дискусії у справах правопису. Юрій Шевельов

Правопис — сукупність загальновизнаних і загальнообов'язкови х правил, що встановлюють способи передачі мови на письмі

Структура чинного правопису I. Правопис основи слова II. Правопис закінчень відмінюваних слів III. Правопис слів іншомовного походження IV. Правопис власних назв (прізвищ) V. Найголовніші правила пунктуації

Принципи української орфографії Фонетичний Морфологічний Історичний Диференціюючий

Зміни в українському правописі в наш час

Теперерішній правопис – це радянська версія української мови. Володимир Кулик

А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по -своєму. Тарас Шевченко

З 1992 року постановою Кабінету Міністрів правописні норми третього видання “Українського правопису” були запроваджені в мовну практику, діловодство, освіту, видавничу справу, радіо й телевізійне мовлення, інші сфери суспільного життя.

До прикладів, які ілюструють правило передачі іншомовних g, h літерою г, додано такі географічні назви, як Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан. Винятки із цього правила у яких на місці англійського h виступає х: хобі, хокей, хол, Хемінгуей. Але: гандбол, гінді (мова), Гарвард, Йоганнесбург і т. ін.

Кількість винятків із загального правила, у яких зберігається подвоєння н, л, значно скоротилась. Серед винятків, що залишились: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (минний), мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, Білл, булла, вілла та подвоєний р у назві рослини дурра й у назві ароматичної смоли мірра. З винятків вилучені зокрема: бароко, беладона, бравісімо, ват (хоч ватт), групето, гун (гуни), інтермецо, лібрето, піанісімо, піцикато, стакато, фортисимо, гето.

Правила таких імен, прізвищ і прізвиськ, які пишуться окремо а) Прізвиська, які складаються з імені та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним іменником: Іван Волове Око, Олена Прекрасна, Річард Левове Серце; сюди належать і особові найменування американських індіанців: Маленький Вовк; б) псевдоніми, утворені з імені та прізвища: Джек Лондон, Леся Українка, Марко Вовчок, Панас Мирний; в) давньоримські особові назви, що складаються з особового імені та прізвища: Гай Юлій Цезар;

г) частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін. ) в іншомовних особових назвах: Людвіг ван Бетховен д) слово дон ( «пан» ) перед особовим ім'ям як форма ввічливого звертання: дон Базіліо. У власних назвах відомих літературних героїв це слово пишеться з великої літери: Дон Жуан, Дон Кіхот; е) складові частини корейських, в'єтнамських, бірманських та індонезійських особових назв: Кім Ір Сен, Хо Ші Мін, У Ну Мунг, Фетай Чотінучит.

Разом пишуться також слов'янські особові імена, утворені від двох основ (Владислав, Володимир, Мечислав, Ярополк), складні китайські імена, які йдуть після прізвищ (Го Можо, Ден Сяопін, Сунь Ятсен), і тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под. , що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбен, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Фадлан, а тюркське паша—через дефіс: Гедікпаша, Осман-паша.

Через дефіс пишуться: а) складні особові імена: Василь. Костянтин, Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія -Антуанетта, Мартін-Лютер, Фрідріх. Вільгельм; б) складні прізвища: Альтаміра-і-Кревеа, Гулак-Артемовський, Жоліо-Кюрі, Квітка. Основ'яненко, Нечуй-Левицький, Новиков. Прибой, Римський-Корсаков; в) імена з кваліфікаційними прикладками: Іван-царенко, Кирик-мужичок.

Правила, за фонетичними змінами приголосних, які відбуваються перед суфіксом -ський: а) г, ж, з (дз) + -ський -зький (-дзький): Буг — бузький, Гаага — гаазький, француз — французький; б) к, ц, ч + -ський -цький: Баскунчак — баскунчацький, Великі Луки — великолуцький, Вишній Волочок — вишньоволоцький, Владивосток — владивостоцький в) с, х, ш + -ський: Арзамас — арзамаський, Одеса — одеський, Тбілісі — тбіліський, тунгус — тунгуський, Ясси — ясський; Лепетйха — лепетиський, Цюрих — цюриський Винятки: баски — баскський, казах — казахський.

За новим виданням Правопису, тире ставиться між підметом і присудком тоді, коли останній виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку, а дієслова-зв'язки немає, тимчасом як у старому формулюванні цього правила підкреслювалось, що підмет і присудок повинні бути виражені тільки іменниками, напр. : Київ — столиця України; Три та сім — десять.

В лапки не беруться а) власні назви неумовного характеру; б) власні складноскорочені назви установ, управлінь, видавництв і т. ін. : Дніпрогес, Київенерго; в) назви телеграфних агентств: Українське інформаційне агентство, агентство Пренса Латіна; г) назви шахт, марок машин, літаків і т. ін. , позначені номером або складені з абревіатури та номера: шахта 3 -біс, літак Ту-334; д) назви марок машин, виробів, які стали загальновживаними: форд, макінтош т. ін. ; е) назви рослин, квітів, плодів: антонівка, конвалія. є) назви книжок у бібліографічних списках, у виносках, рецензіях, які наводяться після прізвища автора: Гончар О. Собор — К. , : Дніпро, 1988.

список слів з літерою Ґ ґава (птах), ґавдеамус (студ. гімн), Ґазда (господар), ґалаґан, ґамаша (панчоха), ґандж (хиба, вада), ґанок, ґаучо (пастух), ґвалт(крик), гв ардія, ґвер(рушниця), ґедзь (комаха).

Порівняльна характеристика правопису 1929 року та чинного правопису

Слід не тільки робити транскрипцію звуків чужої мови своїми літерами, але й почати відміняти саму форму слова, укранізувати його. Володимир Самійленко

Пpaвoпис |929 p. Пpoект |999 p. i чинний правопис Німецький і голандський дифтонг еі в нових запозиченнях передаємо через ай (після ляй): Айнштайн, Гайне, Шляйхер, гайзер. 1. Німецькі дифтонги еі, еи у новіших запозиченнях, зокрема у власних назвах, мають передавати через ай, ой: райх, Айзенах, маєр Але за традицією в зберігаємо через ей: Гейне, Енштейн, Лейпциг, Рейн. У чинному правописі таке саме формулювання, тільки замінено позиції: з початку йдеться про передання ей, а потім про новіші запозичення через ай. Грецьке у словах давно запозичених передаємо через и: псалтир, але в словах ново запозичених із Заходу передаємо через е: аритметика, Атени, хемія Відсутнє правило

Пpaвoпис 1929 p. Пpoект1999 p. i чинний правопис На початку слова е в чужих словах передаєм через е(а не є): Европа, Еспанія, ефект. Але в давніх запозиченнях із грецької мови є: Євген, єретик, Єгипет Е, крім випадків іншого звукового значення в іншомовних словах передаєм літерою е: екватор. В грецьких дифтонгах еи, аі: Євангелія, Єва, Європа. У чинному правописі Є передається літерою е: екватор, екзамен. На початку слова вимовляється як звукосполучення й + е, воно передається літерою є: Європа, єресь Англійське w і перед голосними передаємо через в (а не через у) : Вайлд(не Уальд), Вітман, Вестмінстер Англійське w у позиції перед наступним голосним передаємо через в: вік-енд, Вільсон, але за традицією: Уальд, Уолл. Стрит За чинним правописом Англійське w у власних назвах передається через в: Вільсон, але за традицією: Уельс.

Пpaвoпис |929 p. Пpoект |999 p. i чинний правопис Французьке u та німецьке передаємо через ю: бюджет, вестибюль, Мюнцер Німецький, французький та турецький uта подібні звуки з інших мов передаємо через ю: Ататюрк У чинному правописі відсутнє правило про передання німецького u Чужомовне І в українській мові почати У словах іншомовного походження І передаємо як нем’яке, себто ле, ла, ло, лу, передаємо твердим та м’яким – залежно л, початки м’яке, себто лі, ля, льо, лю, ль. від традиції, що склалася в українській Це пояснюється головним чином тим, що мові: чужі слова заходили до нас із різних мов, у а) л твердим(л, ла, ло, лу) у словах: бал, різні часи і різними шляхами. галантерея, блуза; Точно визначити випадки з м’яким і б) л м’яким (ль, ля, льо, лю): асфальт, нем’яким л неможливо. кльош, люкс. Сполучення Іе передаємо через ле: білет, лекція. Таке саме правописі. формулювання у чинному

Висновок Вирішення проблеми правопису залежить не так від лінгвістичних аргументів, як від можливостей суспільства зберегти культурно-національну традицію у супротиві до чужої ідеологічної тенденції. Герман Стюард