ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА У 1920 -Х РОКАХ ПРЕЗЕНТАІЮ ПІДГОТУВАЛА УЧЕНИЦЯ

ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА У 1920 -Х РОКАХ ПРЕЗЕНТАІЮ ПІДГОТУВАЛА УЧЕНИЦЯ 6 - КЛАСУ А ЯРЕМЕНКО ОЛЕНА

• ЯК ОКРЕМА ДЕРЖАВА ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА ПОСТАЛА 28 ЖОВТНЯ 1918 ВНАСЛІДОК ПОРАЗКИ АВСТРОУГОРЩИНИ У ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ ТА ДІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ ЧЕХІВ І СЛОВАКІВ ЗА КОРДОНОМ І В КРАЇНІ. ГОЛОВНИМИ ТВОРЦЯМИ ЧСР БУЛИ Т. МАСАРИК, Е. БЕНЕШ І ГЕНЕРАЛ М. ШТЕФАНИК. СКЛАДОВОЮ ЧАСТИНОЮ ЦЬОГО РУХУ БУЛИ ВІЙСЬКА, ЩО УТВОРИЛИСЬ У РЕЗУЛЬТАТІ З'ЄДНАННЯ ЧЕХІВ І СЛОВАКІВ, ЯКІ БУЛИ ОРГАНІЗОВАНІ ВУКРАЇНІ 1917 З ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ТА БУЛА УТВОРЕНА ЧЕХОСЛОВАЦЬКА НАРОДНА РАДА В КИЄВІ. ДЕЯКИЙ ЧАС У КИЄВІ ПЕРЕБУВАВ Т. МАСАРИК, УТРИМУЮЧИ ЗВ'ЯЗКИ З УКРАЇНСЬКОЮ ЦЕНТРАЛЬНОЮ РАДОЮ. У БОРОТЬБІ УКРАЇНЦІВ З ТИМЧАСОВИМ УРЯДОМ І БІЛЬШОВИКАМИ НАПРИКІНЦІ 1917 — НА ПОЧАТКУ 1918 ЧЕХОСЛОВАЦЬКИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОВІД І PP. ВІЙСЬКО ПРОЯВИЛИ НЕЙТРАЛІТЕТ. ЗВ'ЯЗКУ З ПІДПИСАННЯМ НР БЕРЕСТЕЙСЬКОГО У УНР У МИРУ ЧЕХОСЛОВАЦЬКЕ ВІЙСЬКО ПЕРЕД НАСТУПАЮЧИМИ НІМЕЦЬКОЮ І АВСТРІЙСЬКОЮ АРМІЯМИ ПОДАЛОСЯ НА СХІД У ОСІЮ І НА ИБІР (ДИВ. ТАКОЖ ЕХОСЛОВАЦЬКІ ЛЕГІОНИ). Р С Ч

• У 1919 УРЯД ДИРЕКТОРІЇ УНР ВСТАНОВИВ НЕОФІЦІЙНІ ДИПЛОМАТИЧНІ ВЗАЄМИНИ З ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНОЮ; ПОСЛОМ УНР У ПРАЗІ БУВ М. СЛАВИНСЬКИЙ. УРЯД ЗУНР ТАКОЖ БУВ РЕПРЕЗЕНТОВАНИЙ У ПРАЗІ З КІНЦЯ 1918 ОКРЕМОЮ ДИПЛОМАТИЧНОЮ МІСІЄЮ, СПЕРШУ ОЧОЛЮВАНОЮ С. СМАЛЬ-СТОЦЬКИМ, ЗГОДОМ Є. ЛЕВИЦЬКИМ. З 1921 ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА ВИЗНАЛА ДЕ ФАКТО УРСР, ПОВНОВАЖНИМ ПРЕДСТАВНИКОМ ЯКОЇ ВПРАЗІ БУВ М. ЛЕВИЦЬКИЙ. У ХАРКОВІ КОРОТКИЙ ЧАС 1921– 1922 ДІЯЛИ ЧЕХОСЛОВАЦЬКІ ТОРГОВА І ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЇ. 1922 Р. УРЯД ЧСР В ПОДАВ ДОПОМОГУ НАСЕЛЕННЮ ПІВДЕННОЇ КРАЇНИ, ПОТЕРПІЛОМУ ВІД У ГОЛОДУ, ОСОБЛИВО НА ЕЛІТОПІЛЬЩИНІ, ДЕ ЖИЛИ ТАКОЖ ЧЕСЬКІ М КОЛОНІСТИ. • СТАВЛЕННЯ УРЯДУ ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ БУЛО УЗАЛЕЖНЕНЕ ВІД СТАВЛЕННЯ ДО НЕЇ АЛЬЯНТІВ ІМИРНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ТА ВІД СИТУАЦІЇ НА РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОМУ ФРОНТІ. ПОЛІТИЧНИХ КОЛАХ У ЧСР КОНКУРУВАЛИ ЩОДО ЦЬОГО ДВІ ТЕЧІЇ — КОНСЕРВАТИВНА ПРОРОСІЙСЬКА (К. КРАМАРЖ, Ї. СТРЖІБРНІ, Й. ДЮРІХ ТА ІН. ) ТА КОЛА, ПРЕДСТАВЛЕНІ ГРУПОЮ МАСАРИКА (Е. БЕНЕШ, Я. НЕЧАС, П. МАХА, А. НЕМЕЦ, В. ГІРСА ТА ІН. ), ЩО ВЕЛИ ПРОУКРАЇНСЬКУ ПОЛІТИКУ.

• ЗОКРЕМА ЦЕ БУЛО ЗАСВІДЧЕНО У СТАВЛЕННІ ДОЗУНР ТА ЗУНР НЕВИЗНАННІ ПОЛЬСЬКИХ ПРЕТЕНЗІЙ ДО АЛИЧИНИ. З УРЯДОМ Г ЗУНР ПРАГА ПІДТРИМУВАЛА ПРИЯЗНІ ВІДНОСИНИ, УКЛАЛА ТОРГОВУ УГОДУ, ОТРИМУЮЧИ БОРИСЛАВСЬКУ НАФТУ Й ЕКСПОРТУЮЧИ ПРОМИСЛОВІ ТОВАРИ ТА ЗБРОЮ. СТАНИСЛАВОВІ Й САМБОРІ ДІЯЛИ УС У ЧЕХОСЛОВАЦЬКІ МІСІЇ. ИПЛОМАТИЧНО ЧСР ПІДТРИМУВАЛА Д ВИМОГУ НАЦІОНАЛЬНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ЩОДО ХІДНОЇ С ГАЛИЧИНИ. ЗАЦІКАВЛЕННЯ ПРАГИ УКРАЇНОЮ І РОСІЄЮ БУЛО МОТИВОВАНЕ НЕ ТІЛЬКИ ТРАДИЦІЙНИМ СЛОВ'ЯНОФІЛЬСТВОМ, А Й КОНКРЕТНИМИ ГОСПОДАРСЬКИМИ ІНТЕРЕСАМИ, ЗОКРЕМА ПЕРСПЕКТИВАМИ ЧЕСЬКОЇ ТОРГІВЛІ Й КАПІТАЛОВКЛАДІВ НАСХОДІ. З ПОГЛЯДУ БЕЗПЕКИ ЧСР БУЛА ЗАЦІКАВЛЕНА СПЕРШУ СПІЛЬНИМ КОРДОНОМ З УКРАЇНОЮ ЧИ РОСІЄЮ, А ЗГОДОМ УТВОРЕННЯМ БЛОКУ КРАЇН, ЩО НИМ МОЖНА БУЛО Б ШАХУВАТИ ВСТРІЮ Й УГОРЩИНУ; А ЗВІДСИ КОНЦЕПЦІЯ МАЛОЇ АНТАНТИ, В ІСНУВАННІ ЯКОЇ КЛЮЧЕВУ РОЛЮ ВІДІГРАВАЛА НАЛЕЖНІСТЬ АКАРПАТТЯ ДО ЧСР ( «МІСТ» МІЖ З ЧСР І РУМУНІЄЮ). НЕЗВАЖАЮЧИ НА СВОЮ ПРОЗАХІДНУ ОРІЄНТАЦІЮ ТА НЕПОГОДЖЕННЯ З РАДЯНСЬКИМ РЕЖИМОМ, КЕРІВНИКИ ЧСР НАМАГАЛИСЯ НОРМАЛІЗУВАТИ ВІДНОСИНИ З СРСР, ЩО В 1935 ПРИЗВЕЛО ДО ПІДПИСАННЯ ПАКТУ НЕАҐРЕСІЇ І ВЗАЄМОДОПОМОГИ.

• ТАК ЗВАНА ПЕРША РЕСПУБЛІКА ЧСР (1919— 38) БУЛА БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОЮ ДЕРЖАВОЮ. ЧСР КРІМ ЧЕХІВ І СЛОВАКІВ, В ЧСР ЖИЛИ НІМЦІ (23 % НАСЕЛЕННЯ), УГОРЦІ (5, 6 %), ПОЛЯКИ (0, 6 %) Й ЗАКАРПАТСЬКІ УКРАЇНЦІ (3, 85 %). ОСТАННІ ПРИЄДНАЛИСЯ ДО ЧСР У РЕЗУЛЬТАТІ ДОМОВЛЕННЯ МІЖ ПРЕДСТАВНИКАМИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ В ША І Т. МАСАРИКОМ ТА РІШЕННЯ УСЬКОЇ США Р С ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ В УЖГОРОДІ 9. 5. 1919; ЦЕ БУЛО САНКЦІОНОВАНЕ -ЖЕРМЕНСЬКИМ СЕН ДОГОВОРОМ 10. 9. 1919, ЯКИЙ ГАРАНТУВАВ ПУДКАРПАТСЬКІЙ РУСІ СТАТУС АВТОНОМНОГО КРАЮ В РАМКАХ ЧСР. (ПРО ПОЛІТИКУ ЧСР В УКРАЇНСЬКІЙ ЧАСТИНІ ДЕРЖАВИ ДИВ. ПІДКАРПАТСЬКА РУСЬ). ПРАГА ХРОНІЧНО МАЛА ПРОБЛЕМИ З СВОЇМИ МЕНШОСТЯМИ, ГОЛОВНИМ ЧИНОМ З НІМЦЯМИ Й УГОРЦЯМИ, У СПРАВІ ЯКИХ ВЕЛАСЯ РЕВІЗІОНІСТИЧНА АКЦІЯ З БОКУ ІМЕЧЧИНИ Й УГОРЩИНИ. СЛОВАКИ ТАКОЖ Н ДОМАГАЛИСЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ АВТОНОМІЇ.

• ВОСЕНИ 1938 ГІТЛЕРІВСЬКА НІМЕЧЧИНА, ПІДТРИМУВАНА ГОРЩИНОЮ Й ПОЛЬЩЕЮ; СТВОРИЛА МІЖНАРОДНУ У КРИЗУ ДОВКОЛА ЧСР. ДЛЯ ЗАХИСТУ ВЛАСНОЇ ТЕРИТОРІЇ ВЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ БУЛИ УТВОРЕНІ АРОДНІ ГВАРДІЇ. Н ПРОТЕ МЮНХЕНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 30. 9. 1938 СХВАЛИЛА ПЕРЕХІД ЧЕСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ( УДЕТСЬКА ОБЛАСТЬ) С НА ОКРАЇНАХ БОГЕМІЇ Й МОРАВІЇ ДО НІМЕЦЬКОГО АЙХУ. ПІД ТИСКОМ ПОЛЬЩІ УРЯД ЧСР ВІДДАВ ЇЙ ТЕШИНСЬКУ Р СІЛЕЗІЮ 2. 11. 1938 А УГОРЩИНІ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВІДЕНСЬКОГО АРБІТРАЖУ ПЕРЕДАНО ПІВДЕННІ ОКРАЇНИ СЛОВАЧЧИНИ І КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ. «ДРУГА» , ОБКРАЯНА, РЕСПУБЛІКА, НА ЧОЛІ З ПРЕЗИДЕНТОМ. ГАХОЮ, Е ПРОІСНУВАЛА ДО СЕРЕДИНИ БЕРЕЗНЯ 1939 ЯК ФЕДЕРАТИВНА ДЕРЖАВА З ШИРОКОЮ АВТОНОМІЄЮ, НАДАНОЮ СЛОВАЧЧИНІ, ЗА ЗАКОНОМ 22. 11. 1938 КАРПАТСЬКІЙ УКРАЇНІ. 15. 3. 1939 БОГЕМІЮ Й МОРАВІЮ ОКУПУВАЛИ НІМЦІ, СТАВШИ «ПРОТЕКТОРАТОМ» , А ЛОВАЧЧИНА І КАРПАТСЬКА УКРАЇНА ОГОЛОСИЛИ САМОСТІЙНІСТЬ; С ОСТАННЮ ТАКОЖ НЕВДОВЗІ ОКУПУВАЛА ГОРЩИНА. З 1940 У ЛОНДОНІ ОФОРМИВСЯ УРЯД У ЧСР В ЕКЗИЛІ НА ЧОЛІ З ПРЕЗИДЕНТОМ . БЕНЕШЕМ, ЯКОГО ВИЗНАЛИ АЛЬЯНТИ. ЦЬОМУ УРЯДІ ІНТЕРЕСИ ПІДКАРПАТСЬКИХ Е У РУСИНІВ ОБСТОЮВАЛИ П. ЦІБЕРЕ Й І. ПЕТРУЩАК. В СРСР ГЕНЕРАЛ Л. СВОБОДА ОРГАНІЗУВАВ В 1943 Р. ЧЕХОСЛОВАЦЬКУ БРИГАДУ ДЛЯ БОРОТЬБИ З НІМЦЯМИ НА БОЦІ АЛЬЯНТІВ, У ЯКІЙ ОПИНИЛОСЯ ЧИМАЛО ПІДКАРПАТСЬКИХ РУСИНІВ.

• У ЛЮТОМУ 1948 КОМПАРТІЯ СРСР ВЧИНИЛА ПЕРЕВОРОТ: ЧСР СТАЛА «НАРОДНОЮ ДЕМОКРАТІЄЮ» З ОДНОПАРТІЙНИМ РЕЖИМОМ, ІНТЕГРОВАНОЮ В РАДЯНСЬКИЙ БЛОК. ОЗПОЧАЛАСЯ КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ, Р ЯКА СУПРОВОДЖУВАЛАСЯ РЕПРЕСІЯМИ ПРОТИ «КУРКУЛЬСТВА» ТА ІНШИХ «АНТИНАРОДНИХ ЕЛЕМЕНТІВ» . ЕСЯТКИ ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ БУЛО Д ВІДПРАВЛЕНО ДО КОНЦЕНТРАЦІЙНИХ «ТРУДОВИХ» ТАБОРІВ, ТИСЯЧІ ЛЮДЕЙ У ЗМАНІПУЛЬОВАНИХ ПРОЦЕСАХ, ТАК ЗВАНИХ «ЮРИДИЧНИХ УБИВСТВАХ» , БУЛО ЗАСУДЖЕНО ДО СТРАТИ АБО ВІДПРАВЛЕНО ДО В'ЯЗНИЦЬ — В УМОВИ, ВИЖИТИ У ЯКИХ БУЛО НЕМОЖЛИВО. КОРДОН ЧСР ІЗ ФРН ТА АВСТРІЄЮ СТАВ «ЗАЛІЗНОЮ ЗАВІСОЮ» ІЗ АХІДНИМ З БЛОКОМ, ПЕРЕТНУТИ ЯКУ СТАЛО ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО. ЕПРЕСІЇ, Р ЯКІ БУЛИ СХОЖІ НА СТАЛІНСЬКІ Й ВІДБУВАЛИСЯ ЗА БЕЗПОСЕРЕДНІХ КОНСУЛЬТАЦІЙ ІЗ РАДЯНСЬКИМИ СПЕЦСЛУЖБАМИ, ТРИВАЛИ ПРОТЯГОМ ДЕСЯТИ РОКІВ. 1960 РОЦІ КРАЇНУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО У НА ЧЕХОСЛОВАЦЬКУ СОЦІАЛІСТИЧНУ РЕСПУБЛІКУ (ЧССР). У 1967 -1968 РОКАХ, ЗА А. ДУБЧЕКА, РОЗПОЧАЛИСЯ ДЕМОКРАТИЧНІ РЕФОРМИ — ЦЕЙ ПЕРІОД ОТРИМАВ В ІСТОРІЇ НАЗВУ « РАЗЬКА ВЕСНА» . ССР БУЛО П ЧССР Ч ПЕРЕБУДОВАНО НА ФЕДЕРАЦІЮ ЧЕХІВ І СЛОВАКІВ; В ОБИДВОХ ЗАКОНОДАВЧИХ ПАЛАТАХ, ЯК І ВСЛОВАЦЬКИХ НАЦІОНАЛЬНИХ ЗБОРАХ, БУЛИ ПРЕДСТАВНИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНШИНИ.

• У СЕРПНІ 1968 СРСР СКОЇВ ЗБРОЙНЕ ВТОРГНЕННЯ ДОЧССР І ПРИПИНИВ ЧССР ЕКСПЕРИМЕНТ «ДЕМОКРАТИЧНОГО СОЦІАЛІЗМУ» . ЧССР ОПИНИЛАСЯ ПІД РАДЯНСЬКОЮ ОКУПАЦІЄЮ, ХОЧА ПАСИВНИЙ ОПІР СЕРЕД ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ КІЛ (РУХ «АРТІЇ 77» ) Х ТРИВАВ. ДО ВЛАДИ В РАЗІ ТА БРАТИСЛАВІ ПРИЙШЛИ ВИРАЗНО ПРОРАДЯНСЬКІ П ЕЛЕМЕНТИ, СЕРЕД ЯКИХ ВИЗНАЧНУ РОЛЬ ВІДІГРАВАВ ЧЛЕН ПОЛІТБЮРО КПЧ, УКРАЇНЕЦЬ В. БІЛЯК. ГЕНЕРАЛЬНИМ СЕКРЕТАРЕМ ПАРТІЇ, А ЗГОДОМ І ПРЕЗИДЕНТОМЧССР (ПІСЛЯ Л. СВОБОДИ) СТАВ СЛОВАК . ГУСАК; У 1970 -Х PP. КРАЇНА СТАЛА ОДНІЄЮ З НАЙБІЛЬШ Ґ ІНТЕҐРОВАНИХ І КОНТРОЛЬОВАНИХ ДЕРЖАВ РАДЯНСЬКОГО БЛОКУ.

• 1944 -1945 ТЕРИТОРІЯ ЧСР БУЛА ОКУПОВАНА РАДЯНСЬКИМИ ВІЙСЬКАМИ (ЧАСТКОВО ЗАХІДНИМИ АЛЬЯНТАМИ), ЩО ПРИНЕСЛО КІНЕЦЬ СЛОВАЦЬКІЙ САМОСТІЙНОСТІ. УЛА ВСТАНОВЛЕНА «ТРЕТЯ» Б РЕСПУБЛІКА; З ЛИСТОПАДА 1944 ДО ЛЮТОГО 1945 ТИМЧАСОВО ДІЯЛА ДЕЛЕГАЦІЯ ЧЕХО-СЛОВАЦЬКОГО УРЯДУ В ХУСТІ, ЩО ЇЇ ОЧОЛЮВАВ МІНІСТРФ. НЄМЕЦЬ, УПРАВИТЕЛЬ 5 СХІДНИМИ ОКРУГАМИ АКАРПАТТЯ. З ДІЯЛЬНОСТІ ДЕЛЕГАЦІЇ ПЕРЕШКОДИЛА МІСЦЕВА КОМАНДААДМІНІСТРАЦІЯ НАРОДНОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ДМІНІСТРАЦІЯ А УКРАЇНИ, УТВОРЕНА ПІД ЕГІДОЮ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ ОРГАНІВ. ГОДОЮ 29 ЧЕРВНЯ 1945 ВІДДАЛА У ЧСР КОЛИШНЮ ПІДКАРПАТСЬКУ РУСЬ СРСР, І ВОНА УВІЙШЛА ДО СКЛАДУ УРСР. У РЕЗУЛЬТАТІ ЦІЄЇ УГОДИ ТА ПРИМУСОВОГО ВИСЕЛЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ МЕНШОСТІ, ХАРАКТЕР БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ ЗМІНИВСЯ: СЛОВАЧЧИНА ОДЕРЖАЛА ШИРОКУ АВТОНОМІЮ, ПОСТУПОВО ЗНОВУ ЗМЕНШЕНУ; КІЛЬКІСТЬ УКРАЇНЦІВ ЗМЕНШИЛАСЯ ДО 180 000 (1, 4 % ПОРІВНЯНО З 3, 8 % ПЕРЕД ВІЙНОЮ). УКРАЇНСЬКА, ПОЛЬСЬКА Й УГОРСЬКА МЕНШОСТІ КОРИСТУЮТЬСЯ ДЕЯКИМИ КУЛЬТУРНИМИ ПРАВАМИ. ( РО УКРАЇНЦІВ В П ЧСР ПІСЛЯ 1945 ДИВ.

У СЕРПНІ 1968 СРСР СКОЇВ ЗБРОЙНЕ ВТОРГНЕННЯ ДОЧССР І ЧССР ПРИПИНИВ ЕКСПЕРИМЕНТ «ДЕМОКРАТИЧНОГО СОЦІАЛІЗМУ» . ЧССР ОПИНИЛАСЯ ПІД РАДЯНСЬКОЮ ОКУПАЦІЄЮ, ХОЧА ПАСИВНИЙ ОПІР СЕРЕД ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ КІЛ (РУХ « АРТІЇ 77» ) ТРИВАВДО ВЛАДИ Х. В ПРАЗІ ТА БРАТИСЛАВІ ПРИЙШЛИ ВИРАЗНО ПРОРАДЯНСЬКІ ЕЛЕМЕНТИ, СЕРЕД ЯКИХ ВИЗНАЧНУ РОЛЬ ВІДІГРАВАВ ЧЛЕН ПОЛІТБЮРО КПЧ, УКРАЇНЕЦЬ В. БІЛЯК. ГЕНЕРАЛЬНИМ СЕКРЕТАРЕМ ПАРТІЇ, А ЗГОДОМ І ПРЕЗИДЕНТОМЧССР (ПІСЛЯ Л. ЧССР СВОБОДИ) СТАВ СЛОВАК . ГУСАК; У 1970 -Х PP. КРАЇНА СТАЛА Ґ ОДНІЄЮ З НАЙБІЛЬШ ІНТЕҐРОВАНИХ І КОНТРОЛЬОВАНИХ ДЕРЖАВ РАДЯНСЬКОГО БЛОКУ. ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМИНИ МІЖ ЧССР І УРСР ВИЗНАЧАЛИСЯ ФАКТОРАМИ ЇХНЬОГО СУСІДСТВА, СПІЛЬНОГО ПЕРЕБУВАННЯ В АДІ ЕКОНОМІЧНОЇ Р ВЗАЄМОДОПОМОГИ Й ГОСПОДАРСЬКОЮ СТРУКТУРОЮ ТА РЕСУРСАМИ ОБИДВОХ КРАЇН, ЯКІ ЗНАЧНОЮ МІРОЮ ВЗАЄМОДОПОВНЮВАЛИСЯ. В 1966 ЧССР ПОСІДАЛА ДРУГЕ МІСЦЕ В ЕКСПОРТІ УРСР; У 1967 ВЕСЬ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ОБІГ МІЖ УКРАЇНОЮ І ЧССР ПЕРЕВИЩИВ 550 МЛН КАРБ. УКРАЇНА ЕКСПОРТУВАЛА ДО ЧССР ЗАЛІЗНУ РУДУ (В 1958 — 3657000 Т, 74 % ЧЕХОСЛОВАЦЬКОГО ІМПОРТУ, 1964— 6953000 Т, У — 6953000 75 %), МАНҐАН (1964 — 84 % ЧЕХОСЛОВАЦЬКОГО ІМПОРТУ), ЧАВУН (74 %) І ВАЛЕЦЬ (ПРОКАТ) (75 %). ПОСТАЧАЛА УРСР ТАКОЖ ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ ЧССР: ЗБІЖЖЯ, М'ЯСО, МАСЛО Й СІЛЬ.

• У 1967 БУЛО ВІДКРИТО ГАЗОГІН « РУЖБА» , ЯКИЙ ПОСТАЧАВЧССР ПРИРОДНИЙ ГАЗ З ДАШАВИ. ЧЕРЕЗ Д ЧССР МІЖНАРОДНУ ЕЛЕКТРОПРОВІДНУ МЕРЕЖУ « ИР» КРАЇНА ПОСТАЧАЛА ЧССР ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ. УРСР БРАЛА М У УЧАСТЬ В УСТАТКУВАННІ ПОТУЖНОГО СХІДНОСЛОВАЦЬКОГО МЕТАЛОЗАВОДУ ВКОШИЦЯХ. ЧССР ЗІ СВОГО БОКУ СПРИЧИНИЛАСЯ ДО МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ КОПАЛЕНЬ І ТРАНСПОРТУ; ЧЕХОСЛОВАЦЬКЕ ОБЛАДНАННЯ ПОСЛУЖИЛО ЗНАЧНОЮ МІРОЮ ДО ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ ЗАЛІЗНИЦЬ. ІЖ ЧОПОМ І КОШИЦЯМИ М ПОБУДОВАНО ШИРОКОКОЛІЙНУ ЗАЛІЗНИЦЮ З МЕТОЮ ЕФЕКТИВНІШОГО ДОВОЗУ ТОВАРІВ З КРАЇНИ. ВВОЗИЛИСЯ У ТОВАРИ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОГО ІМПОРТУ Й ДОУРСР: ТОЧНЕ ПРИЛАДДЯ, ХОЛОДИЛЬНИКИ, КАБЕЛІ, ХІМІЧНІ ТА РСР У ФАРМАЦЕВТИЧНІ ПРОДУКТИ, МЕБЛІ, ДЕЯКІ ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ ТОЩОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ ТА СПІВПРАЦЯ МІЖ . ЧССР ТА УРСР УКЛАДЕНО В ПЛАНІ ЗАГАЛЬНОРАДЯНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ЧАСТО БЕЗ УРАХУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ. В ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ДЕЯКУ РОЛЬ ВІДІГРАВАЛИ РЕСПУБЛІКАНСЬКІ УСТАНОВИ (ВІДДІЛИ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОГО Й РАДЯНСЬКОГО ТОВАРИСТВ РУЖБИ) ТА МІЖОБЛАСНІ Д Й МІЖІНСТИТУЦІЙНІ ФОРМИ СПІВПРАЦІ (НАПР. , МІЖ ИЇВСЬКИМ І БРАТИСЛАВСЬКИМ УНІВЕРСИТЕТАМИ). НОДІ К І ВІДБУВАЛИСЯ ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ВЧССР ТА ЧЕХОСЛОВАЦЬКІ ДНІ В УКРАЇНІ. В КИЄВІ ДІЯЛО ГЕНЕРАЛЬНЕ ССР Ч КОНСУЛЬСТВО ЧССР. УРСР НЕ МАЛА ЖОДНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА В ССР. ЧССР Ч

• ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА УСПАДКУВАЛА 4/5 ПРОМИСЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІМПЕРІЇ ГАБСБУРГІВ І В 20 -30 -Х РОКАХ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА ВИСОКОРОЗВИНУТУ ЄВРОПЕЙСЬКУ ДЕРЖАВУ. ВОНА ТВЕРДО ЗАЙМАЛА МІСЦЕ В ДЕСЯТЦІ НАЙБІЛЬШ ПРОМИСЛОВО РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ. ЕКОНОМІЧНУ І ПОЛІТИЧНУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇНИ ЗАБЕЗПЕЧУВАВ ЗНАЧНИЙ ПРОШАРОК СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ - 13% ПРАЦЕЗДАТНОГО НАСЕЛЕННЯ БУЛО ЗАЙНЯТО ПІДПРИ- ЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ. J ПОРІВНЯНО ШВИДКИМИ ТЕМПАМИ ТУТ РОЗВИВАЛИСЯ ПРОВІДНІ ГАЛУЗІ ВИРОБНИЦТВА, ОСОБЛИВО ВАЖКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. ПРОТЕ СЛІД ЗАУВАЖИТИ, ЩО ПРОМИСЛОВІСТЬЧСР НІКОЛИ НЕ ПРАЦЮВАЛА НА ПОВНУ ПОТУЖНІСТЬ ІЗ-ЗА ВУЗЬКОСТІ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ І ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЕКСПОРТУУ ВАЖКІЙ. ПРОМИСЛОВОСТІ ПРОВІДНЕ МІСЦЕ ЗАЙМАЛО АКЦІОНЕРНЕ; ТОВАРИСТВО ''ШКОДА'', ЯКЕ ВИПУСКАЛО МАШИНИ, ЛІТАКИ, ВЕРСТАТИ, ОБЛАДНАННЯ, ЗБРОЮ ТА ІН. ВЗУТТЄВИЙ КОНЦЕРН ТОМАША БАТІ ЗАБЕЗПЕЧУВАВ ДО 80% ВИРОБНИЦТВА ВЗУТТЯ В КРАЇНІ. ЗНАЧНА ЧАСТКА ЙОГО ЙШЛА НА ЕКСПОРТ. ФІЛІАЛИ ЦЬОГО КОНЦЕРНУ БУЛИ РОЗТАШОВАНІ МАЙЖЕ НА ВСІХ КОНТИНЕНТАХ. ШВИДКІ ТЕМПИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ПРИВАБЛЮВАЛИ ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ, ЧАСТКА ЯКОГО СКЛАДАЛА 20% ВСІХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ. ПРОТЕ СЛОВАЦЬКІ Й ЗАКАРПАТСЬКІ ЗЕМЛІ БУЛИ РОЗВИНУТІ НАБАГАТО ГІРШЕ, НІЖ ЧЕСЬКІ ТА МОРАВСЬКІ. В НИХ ПЕРЕВАЖАВ АГРАРНИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ. ЖИТТЄВИЙ РІВЕНЬ В НИХ БУВ ЗНАЧНО НИЖЧИМ, ЩО ПОРОДЖУВАЛО НЕВДОВОЛЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНУ НАПРУЖЕНІСТЬ.

• У РОКИ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ 1929 -1933 PP. ЗАГОСТРИЛИСЬ СОЦІАЛЬНІ, А ЩЕ БІЛЬШЕ НАЦІОНАЛЬНІ ПРОТИРІЧЧЯ У КРАЇНІ. РАЙОНИ, ДЕ ПРОЖИВАЛА НІМЕЦЬКА МЕНШИНА, НАЙБІЛЬШ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД КРИЗИ. ЦИМ ВИРІШИВ СКОРИСТАТИСЯ ГІТЛЕР. У ЧЕХІЇ БУЛА СТВОРЕНА СУДЕТО-НІМЕЦЬКА ПАРТІЯ НА ЧОЛІ ЗК. ГЕНЛЕЙНОМ, ЯКА ДОМАГАЛАСЬ АВТОНОМІЇ СУДЕТСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЗАСЕЛЕНОЇ ПЕРЕВАЖНО НІМЦЯМИ. НА НІМЕЧЧИНУ ОРІЄНТУВАЛАСЬ ТАКОЖ СЛОВАЦЬКА НАЦІОНАЛЬНА ПАРТІЯ ГЛІНКИ, ЩО ВИМАГАЛА АВТОНОМІЇ СЛОВАЧЧИНИ. НА ТЕРИТОРІЇ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ І СЛОВАЧЧИНИ УГОРСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ ПАРТІЇ ВИСТУПАЛИ ЗА ПРИЄДНАННЯ ЦИХ ЗЕМЕЛЬ ДОУГОРЩИНИ. ПОРЯД З НИМИ ДІЯЛИ УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ЯКІ ПРАГНУЛИ АВТОНОМІЇ ДЛЯ АРПАТСЬКОЇ К УКРАЇНИ.

• Т. МАСАРИК МАВ ТІСНІ ЗВ'ЯЗКИ ЗУКРАЇНОЮ. ВІН З РОЗУМІННЯМ СТАВИВСЯ ДО УКРАЇНСЬКИХ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ І ПІДТРИМУВАВ УКРАЇНСЬКУ ЕМІГРАЦІЮ. В РОКИ МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ У ПРАЗІ ПОСТАЛИ І АКТИВНО ДІЯЛИ УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ВИСОКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. М. ДРАГОМАНОВА, УКРАЇНСЬКІ МИСТЕЦЬКА СТУДІЯ, ГІМНАЗІЯ, ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО, НАУКОВА АСОЦІАЦІЯ, МУЗЕЙ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ УКРАЇНИ, У ПОДЄБРА-ДАХ УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ. ЕКОНОМІЧНА КРИЗА ЗАВДАЛА СЕРЙОЗНОГО УДАРУ ПОЧСР. ВУЗЬКІСТЬ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ, ВЕЛИКА ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ЕКСПОРТУ ПРИЗВЕЛИ ДО ЗНАЧНОГО І ЗАТЯЖНОГО СПАДУ ВИРОБНИЦТВА. НАЙБІЛЬШЕ ПАДІННЯ ВИРОБНИЦТВА ПРИПАДАЄ НА 1933 P. : 44% ПОРІВНЯНО З 1929 Р. БЕЗРОБІТНИХ НАРАХОВУВАЛОСЬ БЛИЗЬКО 1 МЛН. ОСІБ. ОБ ВГАМУВАТИ КРИЗУ, Щ УРЯД ОТРИМАВ НАДЗВИЧАЙНІ ПОВНОВАЖЕННЯ. ПІД ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ БУЛО ПОСТАВЛЕНО ДІЯЛЬНІСТЬ 25 КОНЦЕРНІВ, ДО ЯКИХ ВХОДИЛО 75% ПІДПРИЄМСТВ. БУЛА ВСТАНОВЛЕНА ДЕРЖАВНА МОНОПОЛІЯ НА ТОРГІВЛЮ ХЛІБОМ. ЗРЕШТОЮ СТАНОВИЩЕ ВДАЛОСЬ СТАБІЛІЗУВАТИ І ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЗРОСТАННЯ З 1936 Р.

• У ПОЛІТИЧНОМУ РОЗВИТКУ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА БУЛА НАЙБІЛЬШ ДЕМОКРАТИЧНОЮ P ДЕРЖАВОЮ ЄВРОПИ. КОНСТИТУЦІЯ, ПРИЙНЯТА У 1920. , ЗАБЕЗПЕЧУВАЛА ДЕМОКРАТИЧНІ ПРАВА І СВОБОДИ. ТУТ ДІЯЛО БЛИЗЬКО ДВАДЦЯТИ ПАРТІЙ. НАЙБІЛЬШОЮ ПІДТРИМКОЮ КОРИСТУВАЛИСЬ ЦЕНТРИСТСЬКІ І ЛІВОЦЕНТРИСТСЬКІ ПАРТІЇ, ЯКІ УТВОРЮВАЛИ УРЯДОВІ КОАЛІЦІЇ. СТАБІЛІЗУЮЧУ РОЛЬ У. ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ВІДІГРАВАЛИ НЕФОРМАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ ПРЕЗИДЕНТА КРАЇНИ Т. МАСАРИКА (1918 -1935. ) З ЛІДЕРАМИ ПРОВІДНИХ ПАРТІЙ, НА PP ЯКИХ ВДАВАЛОСЬ УСУВАТИ НАЙБІЛЬШ СЕРЙОЗНІ РОЗБІЖНОСТІНА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ. ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА ОРІЄНТУВАЛАСЬ НА ФРАНЦІЮ, А У 1920 -1921 PP. РАЗОМ З РУМУНІЄЮ І ЮГОСЛАВІЄЮ СТВОРИЛА МАЛУ АНТАНТУ. НЕЗМІННИМ КЕРІВНИКОМ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЧСР У 1918 -1935 PP. БУВ Е. БЕНЕШ, ЯКИЙ ПІСЛЯ ВІДСТАВКИ Т. МАСАРИКА БУВ ОБРАНИЙ ПРЕЗИДЕНТОМ.

• У 1989 КОМУНІСТИ ВТРАТИЛИ ВЛАДУ В РЕЗУЛЬТАТІ ОКСАМИТОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, А КРАЇНУ ОЧОЛИВ ПИСЬМЕННИК-ДИСИДЕНТ ВАЦЛАВ ГАВЕЛ — ОСТАННІЙ ПРЕЗИДЕНТЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ І ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ ЧЕХІЇ. У 1989– 1992 КРАЇНА НОСИЛА НАЗВУ «ЧЕСЬКО-СЛОВАЦЬКА ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА» , ПРОТЕ ФЕДЕРАЦІЯ ВИЯВИЛАСЯ НЕСТАБІЛЬНОЮ. 7 ЛИПНЯ 1992 РОКУ НАРОДНА РАДА СЛОВАЧЧИНИ ПРИЙМАЄ 17 1 ДЕКЛАРАЦІЮ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ. СТАТОЧНОЮ Ж ДАТОЮ РОЗПАДУ С О ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ ВВАЖАЮТЬ 1 СІЧНЯ 1993 РОКУ ПРОВІДНУ РОЛЬ У ВЕДЕННІ МИРНИХ ПЕРЕГОВОРІВ З . РОЗДІЛЕННЯ КРАЇНИ ВІДІГРАЛИ ТОДІШНІ ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРИ РЕСПУБЛІК АЦЛАВ КЛАУС ТА ВЛАДИМИР МЕЧІАР. В ЗАВДЯКИ МИРНОМУ ПРОТІКАННЮ ПРОЦЕСУ РОЗДІЛУ КРАЇНИ, ЦЕЙ РОЗДІЛ ІНОДІ НАЗИВАЮТЬ « КСАМИТОВИМ О РОЗЛУЧЕННЯМ» .