Скачать презентацию ЧЕРВОНА ТА ЗЕЛЕНА КНИГИ УКРАЇНИ ЧЕРВОНА КНИГА Скачать презентацию ЧЕРВОНА ТА ЗЕЛЕНА КНИГИ УКРАЇНИ ЧЕРВОНА КНИГА

lect8_97.ppt

  • Количество слайдов: 44

ЧЕРВОНА ТА ЗЕЛЕНА КНИГИ УКРАЇНИ ЧЕРВОНА ТА ЗЕЛЕНА КНИГИ УКРАЇНИ

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Згідно Положення про Червону книгу України (1992 р, постанова ВР України) ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Згідно Положення про Червону книгу України (1992 р, постанова ВР України) Червона книга України є офіційним основним документом з питань охорони тваринного і рослинного світу, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та морської зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів та заходи щодо збереження і відтворення.

КУЩ ТЕРМІНУ “ВИД” Історикоеволюційні та екологічні типи • Ендемічний • Аборигенний • Вид-індикатор • КУЩ ТЕРМІНУ “ВИД” Історикоеволюційні та екологічні типи • Ендемічний • Аборигенний • Вид-індикатор • Піонерний • Сінантроп (благоприємні умови життя коло житла людини) • Вірний • впроваджений • охоронний • Рідкий • Вимираючий Типи • Той, що скорочується розповсюдження • Вимерлий та чисельності • Відновлений • Зниклий • Знаходиться під загрозою Господарські типи • шкідливий • Карантинний • Той, що експлуатується • Вид-індикатор ВИД – сукупність особин, що утворює популяцію та мають спільну еволюційну долю, являє собою систему генотипів, які формують певну сукупність екологічних ніш в біогеценозах.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Третє видання Червоної книги містить 542 види тварин та 826 рослин ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Третє видання Червоної книги містить 542 види тварин та 826 рослин і грибів. Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги – це комплекс організаційних, правових, економічних, наукових та інших заходів, спрямованих на забезпечення, охорони та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів !!!! тваринного і рослинного світу.

ВІДБІР ВИДІВ ДЛЯ ЗАНЕСЕННЯ ЇХ У ЧЕРВОНУ КНИГУ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА КОМПЛЕКСІ КРИТЕРІЇВ, В ТОМУ ВІДБІР ВИДІВ ДЛЯ ЗАНЕСЕННЯ ЇХ У ЧЕРВОНУ КНИГУ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА КОМПЛЕКСІ КРИТЕРІЇВ, В ТОМУ ЧИСЛІ: Таксономічні Хорологічні (особливості поширення в Україні та загальний ареал) ПОПУЛЯЦІЙНІ (чисельність, щільність, віковий спектр, відтворення, динаміка, структура популяції, тенденції змін популяційних параметрів) Прагматичних – практичне значення: лікарські, технічні рослини Еколого-ценотичні – види, які приурочені до рідкісних біотопів, яким загрожує зниження Естетичні – декоративні види, які масово знищуються у природі Онтогенетичні – складний цикл розвитку. Симбіотичні зв'язки з іншими організмами, наприклад, з грибами- мікоризоутворювачами; специфічний спосіб живлення тощо Флорогенезисні – реліктовість видів, характерних для певних історичних епох

СТРУКТУРА СТАТЕЙ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. СТРУКТУРА СТАТЕЙ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. Назва. Родина Природоохоронний статус (згідно категорій) Наукове значення (реліктовий, маргенальний на межі ареалу, ендемік, термофільність тощо) Ареал виду та його поширення в Україні Чисельність та структура популяцій Причини зміни чисельності Умови місце зростання Загальна біоморфологічна характеристика Режим збереження популяцій та заходи з охорони (занесення до європейських або світових червоних списків, в якому об'єкті ПЗФ охороняється) Розмноження та розведення у спеціально створених умовах (установа, де штучно розмножується: ботсад тощо) Господарське та комерційне значення (декоративне, лікарське, ґрунтозахисне, протиерозійне, кормове тощо).

КАТЕГОРІЇ ВИДІВ ТВАРИННОГО І РОСЛИННОГО СВІТУ, ЩО ЗАНОСЯТЬ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ Зниклі в КАТЕГОРІЇ ВИДІВ ТВАРИННОГО І РОСЛИННОГО СВІТУ, ЩО ЗАНОСЯТЬ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ Зниклі в природі Зникаючі вразливі Рідкісні Неоцінені Недостатньо відомі Категорії МСОП • Зниклий (Extinct, EX) • Зниклий в природі (Extinct in the Wild, EW) • Знаходиться під критичною загрозою (Critically Endangered, CR) • Знаходиться під загрозою (Endangered, EN) • Уразливий (Vulnerable, VU) • Близький до загрозливого стану (Near Threatened, NT) • Знаходиться під невеликою загрозою (Least Concern, LC) • Відомості недостатні (Data Deficient, DD) • Недосліджений (Not Evaluated, NE)

ОХОРОННИЙ СТАТУС Охоронний статус виду є індикатором достовірності того, що даний вид продовжить своє ОХОРОННИЙ СТАТУС Охоронний статус виду є індикатором достовірності того, що даний вид продовжить своє існування в майбутньому. При присвоєнні категорії охоронного статусу до уваги беруться багато чинників: не тільки кількість існуючих представників виду, але також і тенденції зміни чисельності (скорочення або збільшення), ступінь успішного розмноження, нормальна кількість особин цього виду в екосистемах , де він живе, відомі фактори небезпеки, а також фактори, які сприяють виживанню виду, тощо. Астрагал шерстистоквітковий, категорія - вразливий

 Зниклі – види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або Зниклі – види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про наявність їх у природі чи спеціально створених місцях. До них відносяться: тюлень-монах (зустрічався у Криму, о. Зміїний), осетер атлантичний (зустрічався Чорне море - Крим, гирло Дунаю). ОСЕТЕР АТЛАНТИЧНИЙ ТЮЛЕНЬ-МОНАХ

 Зниклі в природі – види, які зникли в природі, але збереглися у спеціально Зниклі в природі – види, які зникли в природі, але збереглися у спеціально створених умовах або поза межами України. Наприклад, людвігія болотна, вирощують у Ботсаду ім. О. В. Фоміна; ломикамінь супротивнолистий, первоцвіт борошнистий. Ботанічний сад ім. О. Фоміна Бузок Карпатський

 Зникаючі – види, які перебувають під загрозою зникнення у природних умовах і збереження Зникаючі – види, які перебувають під загрозою зникнення у природних умовах і збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій. Для них спостерігається скорочення ареалу! чи або зниження чисельності! До них відносяться: нічниця ставкова, стерв'ятник, полоз візерунковий, жовтопузик, джміль пахучий, стерлядь прісноводна; тюльпан скіфський, липа пухнастовпчикова, півники рогаті. Полоз візерунковий Стерлядь прісноводна Стерв'ятник

 Вразливі – види, які у найближчому РАК ШИРОКОПАЛИЙ майбутньому можуть бути віднесені до Вразливі – види, які у найближчому РАК ШИРОКОПАЛИЙ майбутньому можуть бути віднесені до категорії зникаючих, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій (молочай прибережний – дюни Криму; береза низька – Пд. Карпати; широкопалий рак; пеонія тонколиста – Степ. Гір. Крим; плаун щитолистий – Лісостеп, Чернігівське ПЕОНІЯ ТОНКОЛИСТА Полісся; аконіт Бессера – Зх. Поділля). АКОНІТ БЕССЕРА ПЛАУН ЩИТОЛИСТИЙ

ЖУРАВЕЛЬ СІРИЙ Рідкісні – види, популяції яких невеликі і на даний час не належать ЖУРАВЕЛЬ СІРИЙ Рідкісні – види, популяції яких невеликі і на даний час не належать до категорії зникаючих чи вразливих, хоча їм і загрожує небезпека. Відомі з небагатьох місцезнаходжень, популяції характеризуються відносно стабільними, хоча і низькими показниками (Дельфіній високий - Карпати, фіалка біла Закарпаття; совка трейчке – Крим, журавель сірий – оз. Сиваш; сич волохатий - Крим). СИЧ ВОЛОХАТИЙ АЙСТРА АЛЬПІЙСЬКА ЯСЕНЕЦЬ БІЛИЙ

 Неоцінені – види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, Неоцінені – види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесені до неї. Більш-менш розповсюджені в різних регіонах України (Сон кримський – Крим, рододендрон східнокарпатський – ”червона рута” - Пд. Та Сх. Карпати; горностай – Крим, йорж балона – гирло Дунаю, бас. Дніпра). ЧЕРВОНА РУТА ЦИБУЛЯ ВЕДМЕЖА ГОРНОСТАЙ ПІДСНІЖНИК БІЛИЙ

 Недостатньо відомі – види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій Недостатньо відомі – види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної повної і достовірної інформації (сліпак буковинський; ковила шорстка вирощують у Донецькому ботсаду). СЛІПАК КОВИЛА

КАТЕГОРІЇ ВИДІВ ТВАРИННОГО І РОСЛИННОГО СВІТУ, ЩО ЗАНОСЯТЬ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ Національною комісією КАТЕГОРІЇ ВИДІВ ТВАРИННОГО І РОСЛИННОГО СВІТУ, ЩО ЗАНОСЯТЬ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ Національною комісією з питань Червоної книги України можуть бути внесені пропозиції про встановлення й інших категорій видів тваринного і рослинного світу, що заносяться до Червоної книги України. 2 -ге видання Червоної книги мало ще 1 категорію: відновлені.

ОХОРОНА ТА ВІДТВОРЕННЯ ВИДІВ РОСЛИН, ЩО ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ У третьому (останньому) ОХОРОНА ТА ВІДТВОРЕННЯ ВИДІВ РОСЛИН, ЩО ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ У третьому (останньому) виданні Червоної книги України (2009 р. ) у списку рослин та грибів, які потребують охорони, налічується 826 видів: 611 видів судинних рослин, мохоподібні - 46 видів, водорості - 60 видів, лишайники – 52 види, гриби – 52 види.

ДИНАМІКА ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ВИДІВ РОСЛИН ТА ГРИБІВ У 1 -3 ВИДАННЯХ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ ДИНАМІКА ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ВИДІВ РОСЛИН ТА ГРИБІВ У 1 -3 ВИДАННЯХ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ 826 900 800 541 700 600 500 400 300 151 200 100 0 1 -е видання, 1980 р. 2 -е видання 1996 р. 3 -е видання, 2009 р.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ. ТВАРИННИЙ СВІТ До третього видання Червоної книги України занесені 542 види ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ. ТВАРИННИЙ СВІТ До третього видання Червоної книги України занесені 542 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), круглі (2) та кільчасті (9) черви, ракоподібні (31), павукоподібні (2) та багатоніжки (3), ногохвістки (2), комахи (226), молюски (20), круглороті (2) та риби (69), земноводні (8), плазуни (11), птахи (87), ссавці (68). Розширення видів відбулося за рахунок груп риб, (осетрові), тварин степових і заплавних біотопів, мисливських тварин (лось, дупель, сіра качка).

КІЛЬКІСТЬ ВИДІВ ТВАРИН В РІЗНИХ ВИДАННЯХ “ЧЕРВОНОЇ КНИГИ” 542 600 500 382 400 300 КІЛЬКІСТЬ ВИДІВ ТВАРИН В РІЗНИХ ВИДАННЯХ “ЧЕРВОНОЇ КНИГИ” 542 600 500 382 400 300 200 85 100 0 1 -е видання, 1980 р. 2 -е видання 1994 р. 3 -е видання, 2009 р.

ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ Зелена книга України* — є офіційним державним документом, в якому зведено ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ Зелена книга України* — є офіційним державним документом, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні. На відміну від Червоної книги, Зелена книга звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угруповань. * Згідно Положення про Зелену книгу України (Постанова Кабміну, 2002 р. N 1286 )

 Рослинне угруповання (фітоценоз) – це стійке, історично складена спільнота видів, складена рослинними організмами Рослинне угруповання (фітоценоз) – це стійке, історично складена спільнота видів, складена рослинними організмами одного або декількох поколінь, що утворило власне середовище (фітоклімат, обмін речовиною). СТРУКТУРА ФІТОЦЕНОЗУ Вертикальна (основний елемент ЯРУС) У часі Горизонтальна структура (розподіл популяцій у спільноті) • Деревинний ярус • Кущовий ярус • Трав'янистий або травино кустарничковий ярус • Мохово-лишайниковий • Добові зміни • Сезонні зміни • Щорічні • Нерегулярний розподіл (випадковий) • Груповий (контагіозний) • Рівномірний розподіл • Комбінований розподіл (популяційні групи рівномірно розподілені в межах угруповання)

 Зелена книга є основою для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання Зелена книга є основою для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання занесених до неї природних рослинних угруповань. Охорона цих угруповань спрямовується на збереження їх ценотичної структури, популяцій рідкісних видів рослин та умов місцезростання. Ідея створення Зеленої книги започаткована в Україні й відображена в монографії «Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране раститетльные сообщества» , 1987. НПП ГОЛОСІЇВСЬКИЙ, ЗЕЛЕНА КНИГА. ГРАБОВО-ЗВИЧАЙНОДУБОВИЙ ЛІС ВЕДМЕЖОЦИБУЛЕВИЙ

ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ Ідеологія Зеленої книги України знайшла своє втілення у цілому ряді прийнятих ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ Ідеологія Зеленої книги України знайшла своє втілення у цілому ряді прийнятих законодавчих та нормативних документів, зокрема: «Програмі перспективного розвитку заповідної справи в Україні (Заповідники)» (22 вересня 1994 р. ), «Положенні про Зелену книгу України» (19 лютого 1997 р. ; 29 серпня 2002 р. ), «Національній доповіді України про збереження біологічного різноманіття» , «Концепції збереження біологічного різноманіття України» (12 травня 1997 р. ), «Про затвердження Положення про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення» (8 лютого 1999 р. ), «Про рослинний світ» (9 квітня 1999 р. ), «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000— 2015 роки» (21 вересня 2000 р. ). Функції ведення Зеленої книги України, формування та забезпечення діяльності відповідної міжвідомчої комісії покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

ОХОРОНА ПРИРОДНИХ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ, ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ШЛЯХОМ - - : установлення ОХОРОНА ПРИРОДНИХ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ, ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ШЛЯХОМ - - : установлення їх особливого правового статусу, врахування вимог щодо охорони цих угруповань під час розроблення нормативноправових актів; створення на місцевостях, де існують угруповання, біосферних заповідників, інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі транскордонних; врахування спеціальних вимог щодо їх збереження під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної документації, проведення екологічної експертизи тощо; проведення постійного спостереження (моніторингу) за їх станом та необхідних наукових досліджень; запровадження особливих видів режиму збереження; проведення відповідної еколого-просвітницької роботи та інформування громадськості про їх стан; установлення адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження угруповань та їх місць зростання; приєднання України до відповідних природоохоронних конвенцій, укладення міжнародних угод у цій сфері.

ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ Відтворення рослинних угруповань здійснюється на основі науково обґрунтованих заходів шляхом: сприяння ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ Відтворення рослинних угруповань здійснюється на основі науково обґрунтованих заходів шляхом: сприяння їх природному відновленню; запобігання небажаним змінам та негативному антропогенному впливу; їх формування на штучно створених об'єктах природнозаповідного фонду. Білоцвіт весняний

ЗЕЛЕНА КНИГА МІСТИТЬ ТАКУ ІНФОРМАЦІЮ: - біномінальна наукова назва рослинного угруповання, його синфітосозологічний індекс, ЗЕЛЕНА КНИГА МІСТИТЬ ТАКУ ІНФОРМАЦІЮ: - біномінальна наукова назва рослинного угруповання, його синфітосозологічний індекс, Клас, категорія, статус, поширення в Україні, фізико-географічні умови, біотоп, фітоценотична, аутфітосозологічна та ботаніко-географічна значущість, ценотична структура та флористичне ядро, потенціал відновлюваності, вид режиму збереження, обґрунтування необхідності здійснення охорони, біотехнічні і созотехнічні рекомендації, джерела інформації, картосхема поширення угруповання.

ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ Зелена книга України включає 160 статей, в яких дається відповідна інформація ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ Зелена книга України включає 160 статей, в яких дається відповідна інформація про 800 асоціацій рослинності України, серед яких є рідкісні (347), такі, що перебувають під загрозою зникнення (354) та типові (99). Статті згруповані відповідно до типів рослинності: лісова (308 асоціацій), чагарникова і чагарничкова рослинність Карпат і Криму (32 асоціації), трав’яна і чагарникова степова рослинність (222 асоціації), трав'яна і чагарничкова рослинність ксеротичного типу на відслоненнях та пісках (32 асоціації), лучна (20 асоціацій), болотна (39 асоціацій), галофітна (10 асоціацій), водна (137 асоціацій).

СТАТУС Залежно від стану та ступеня загрози для рослинного угруповання за статусом вони поділяються СТАТУС Залежно від стану та ступеня загрози для рослинного угруповання за статусом вони поділяються на: Рідкісні угруповання характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі. Угруповання, що перебувають під загрозою зникнення, характеризуються різким скороченням ареалів і можуть зникнути, якщо продовжиться дія антропогенних чинників, що негативно впливають на їх стан. Типові угруповання, які потребують охорони – зональні, вразливі до дії зовнішніх факторів, внаслідок чого підлягають охороні.

Рідкісні - Угруповання сріблястолипових лісів Вулканічні передгір’я Вигорлат-Гутинського хребта(північні схили Косинівських гір, Юлівська гора, Рідкісні - Угруповання сріблястолипових лісів Вулканічні передгір’я Вигорлат-Гутинського хребта(північні схили Косинівських гір, Юлівська гора, околиці м. Берегово, Закарпатська обл. ) Рідкісний тип асоційованості домінуючих видів у деревостані.

Угруповання під загрозою зникнення Угруповання яворових лісів (Aceretа pseudoplatani) з домінуванням у травостої лунарії Угруповання під загрозою зникнення Угруповання яворових лісів (Aceretа pseudoplatani) з домінуванням у травостої лунарії оживаючої Українські Карпати: Сколівські Бескиди (Львівська обл. ), Воловецький та Великоберезнянський ДЛГ (Закарпатська обл. ), Свидовець. Ясінянський ДЛГ (Закарпатська обл. ); Буковинські Карпати (Чернівецька обл. ); Придністров’я (Хмельницька обл. ) Рідкісний тип асоційованості домінанта деревостану з домінантом травостою – лунарії оживаючої (Lunaria rediviva) – реліктового виду, занесеного до ЧКУ.

СИНФІТОСОЗОЛОГІЧНИЙ ІНДЕКС Синфітосозологічний індекс є інтегральним кількісним показником созологічної (охоронної) цінності угруповання, який вираховується СИНФІТОСОЗОЛОГІЧНИЙ ІНДЕКС Синфітосозологічний індекс є інтегральним кількісним показником созологічної (охоронної) цінності угруповання, який вираховується математично. Визначення синфітосозологічних індексу та класу проводиться за методикою «Синфітосозологічної оцінки рослинних угруповань» , затвердженою Мінприроди України. Синфітосозологія (син. – з грець. «разом» )– це наука, яка вивчає методи та принципи збереження та відновлення груп видів або популяцій фітоценозів Аутфітосозологія –(аут. – з грець. «сам, один» ) це наука, яка вивчає методи та принципи збереження та відновлення виду у фітоценозі.

СИНФІТОСОЗОЛОГІЧНИЙ ІНДЕКС РОЗРАХОВУЄТЬСЯ ЯК: Отримання сум показників оцінок ознак угруповання (СО), які множаться на СИНФІТОСОЗОЛОГІЧНИЙ ІНДЕКС РОЗРАХОВУЄТЬСЯ ЯК: Отримання сум показників оцінок ознак угруповання (СО), які множаться на рангові коефіцієнти їх созологічного значення (К). Загальна сума ділиться на кількість діагностичних ознак (Н). Загальна кількість діагностичних ознак – 8. СО- бал (згідно таблиці).

СИНФІТОСОЗОЛОГІЧНА ОЦІНКА СИНТАКСОНІВ РОСЛИННОСТІ УКРАЇНИ № Ознаки угруповання Коефіцієнт вартості ознаки (К) ГРАДАЦІЯ ОЗНАК СИНФІТОСОЗОЛОГІЧНА ОЦІНКА СИНТАКСОНІВ РОСЛИННОСТІ УКРАЇНИ № Ознаки угруповання Коефіцієнт вартості ознаки (К) ГРАДАЦІЯ ОЗНАК ТА ЇХ ОЦІНКА (У БАЛАХ) - СО 4 3 2 1 1 Фітоценотична значущість 8 Унікальний тип асоційованості домінантів Рідкісний тип асоційованості домінантів головного ярусу Рідкісний тип асоційованості домінантів та співдомінантів усіх ярусів Звичайний тип асоційованості домінантів та співдомінантів 2 Фітосозологічна значущість 7 Едифікатор та домінанти підлеглих ярусів занесені до ЄЧС Едифікатор та співедифікатор занесені до ЧКУ Домінанти підлеглих ярусів занесені до ЧКУ Домінанти не мають созологічного значення 3 Ботанікогеографічна значущість 6 Едифікатор чи домінант є ендеміком, диз’юнктивноареаль ним видом Едифікатор чи домінант головного ярусу – на межі ареалу Домінант підлеглого ярусу – на межі ареалу Угруповання знаходиться в межах ареалу 4 Регіональна репрезентативніст ь 5 Трапляється лише в одному геоботанічному окрузі Трапляється лише в одній геоботанічній підпровінції Трапляється лише в одній геоботанічній провінції Трапляється ширше 5 Еколого-ценотична амплітуда та щільність поширення 4 Вузько розповсюджене угрупування із низьким ступенем концентрації Вузько розповсюджене угруповання із високим ступенем концентрації Широко розповсюджене угруповання із низьким ступенем концентрації Широко розповсюджене угруповання із високим ступенем концентрації 6 Характер зміни ареалу 3 Постійно низький Згасаючий Стабільний Експансивний 7 Положення в сукцесійному ряду 2 Клімакс, субклімакс Серійне довготривале Серійне короткотривале Дигресивне 8 Потенціал відновлюваності 1 Дуже слабкий Слабкий Задовільний Добрий

ВИЗНАЧЕНІ СФІ КОЖНОЇ АСОЦІАЦІЇ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИДІЛИТИ СИНФІТОСОЗОЛОГІЧНІ КЛАСИ (СФК) 1 СФК • Це найцінніші, ВИЗНАЧЕНІ СФІ КОЖНОЇ АСОЦІАЦІЇ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИДІЛИТИ СИНФІТОСОЗОЛОГІЧНІ КЛАСИ (СФК) 1 СФК • Це найцінніші, з огляду на охорону Угруповання СФІ яких більше 11 ценорізноманіття, і найвразливіші, угруповання 2 СФК Угруповання, СФІ яких коливається від 8 до 11 • Це регіонально рідкісні, досить вразливі угруповання. • це типові зональні угруповання, досить широко розповсюджені й досить стійкі Угруповання, СФІ яких до дії антропогенних факторів. знаходиться у межах від 5 до 7, 9 3 СФК 4 СФК Угруповання, СФІ яких менше 5 • Це найнижчі синфітосозологічі значення угруповань

До Зеленої книги України заносяться усі рослинні угруповання І синфітосозологічного класу, а також ті До Зеленої книги України заносяться усі рослинні угруповання І синфітосозологічного класу, а також ті рослинні угруповання ІІ синфітосозологічного класу, які потребують охорони. Перший клас об’єднує асоціації, найвразливіші до антропогенного впливу, збереження яких має забезпечуватися в системі природно-заповідного фонду на територіях та об’єктах високого рангу (природні заповідники, національні природні парки). До другого синфітосозологічного класу належать регіонально рідкісні асоціації, менш вразливі до зовнішнього впливу; їх збереження може бути здійснене в регіональних ландшафтних парках, заказниках, пам’ятках природи та заповідних урочищах або на територіях господарських угідь зі спеціальним режимом охорони та використання.

ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНА Пропозиції щодо занесення до Зеленої книги чи вилучення з неї рослинних ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНА Пропозиції щодо занесення до Зеленої книги чи вилучення з неї рослинних угруповань можуть подаватися науково-дослідними установами, державними та громадськими організаціями, окремими вченими, фахівцями, що займаються охороною та використанням природних рослинних ресурсів, разом з відповідним науковим обґрунтуванням із зазначенням відомостей про ботаніко-географічне та історичне значення, рідкісність, кількість місць зростання та їх площу, рівень стабільності екологічних умов та інших показників, що свідчать про необхідність вжиття заходів для охорони певних угруповань. Офіційне видання Зеленої книги відбувається не рідше ніж один раз на 10 років та розповсюдження її примірників; оперативне інформування заінтересованих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та громадян про зміни, що вносяться до Зеленої книги.

ЗАЛЕЖНО ВІД НАУКОВОЇ ТА СОЗОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ОДНІЄЇ З 4 КАТЕГОРІЙ ЗАЛЕЖНО ВІД НАУКОВОЇ ТА СОЗОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ОДНІЄЇ З 4 КАТЕГОРІЙ ОХОРОНИ Категорія 2 – Категорія 1 – угруповання з унікальним типом асоційованості домінуючих видів, в яких останні мають аутфітосозологічну (занесені до ЧКУ, ЄЧС), ботанікоісторичну (раритетні релікти), ботанікогеографічну (раритетні ендеміки, диз’юнктивно ареальні, погранично ареальні види) значущість і характеризуються вразливістю, обмеженими площами поширення та перебувають під загрозою зникнення. угруповання з рідкісним типом асоційованості домінуючих видів, в яких домінант або співдомінант мають аутфітосозологічну (занесені до ЧКУ, ЄЧС), ботаніко-історичну (релікти), ботанікогеографічну (ендеміки, диз’юнктивноареальні, погранично ареальні види та види, що знаходяться на межі висотного поширення) значущість, або відзначаються ценотично оригінальним поєднанням широко розповсюджених видів, синекологічні оптимуми яких відмінні і характеризуються зменшенням площ місцезростань. Категорія 3 – угруповання із звичайним типом асоційованості домінуючих видів, в яких останні мають аутфітосозологічну (занесені до ЧКУ, ЄЧС), ботанікоісторичну (релікти), ботанікогеографічну значущість (ендеміки, диз’юнктивноареальні, погранично ареальні види та види, що знаходяться на межі висотного поширення), що стали рідкісними внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів і мають тенденції до зменшення площ місцезростань Категорія 4 – угруповання із звичайним типом асоційованості домінуючих видів, що стали рідкісними внаслідок впливу антропогенних чинників і знаходяться під загрозою зникнення при подальшій дії несприятливих факторів.

КАТЕГОРІЇ ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ Категорія 1 - Угруповання букових лісів тисових та ялицево–букових лісів тисових КАТЕГОРІЇ ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ Категорія 1 - Угруповання букових лісів тисових та ялицево–букових лісів тисових - Закарпаття, Передкарпаття (басейн р. Прут), Буковина. Унікальний тип асоційованості домінанта підліску – тиса негній-дерево (Taxus baccata) – реліктового виду, занесеного до ЧКУ, із домінантами трав’яно-чагарничкового ярусу, якими є реліктові види (плющ звичайний (Hedera helix)) чи види, занесені до ЧКУ (цибуля ведмежа (Allium ursinum)). Рідкісний тип асоційованості домінанта підліску – тиса негній-дерево – із типовими домінуючими видами деревостану та травостою.

КАТЕГОРІЇ ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ Категорія 3 Угруповання формації костриці скельної - Івано. Франківська, Закарпатська області. КАТЕГОРІЇ ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ Категорія 3 Угруповання формації костриці скельної - Івано. Франківська, Закарпатська області. Звичайний тип асоційованості домінантів.

ЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА ТА ФЛОРИСТИЧНЕ ЯДРО Дається коротка характеристика Ценотична структура та флористичне ядро вертикальної ЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА ТА ФЛОРИСТИЧНЕ ЯДРО Дається коротка характеристика Ценотична структура та флористичне ядро вертикальної і горизонтальної угруповання букових лісів (Fagetа sylvaticae) з домінуванням барвінку малого структури угруповань та (Vinca minor): (Львівська обл. (Розточчя, флористичне ядро, що включає Гологори), Тернопільська обл. (Кременецькі основні види рослин усіх наявних гори), Передкарпаття, Буковина (Хотинська ярусів, які відіграють важливу роль у височина)) формуванні угруповання. Різновіковий деревостан із зімкнутістю крон 0, 9– 1, 0 і продуктивністю І–ІІ бонітетів утворює бук лісовий, заввишки 27– 28 м. Часто другий, розріджений, ярус (0, 1) формує граб звичайний (Carpinus betulus). У несформованому підліску зростають ліщина звичайна (Corylus avellana), гордовина (Viburnum lantana), бузина чорна (Sambucusnigra), бруслина європейська (Euonymus europaea) та б. бородавчаста (E. verrucosa). У травостої (70%) домінує барвінок малий (60%). Поcтійно зрос тають види – копитняк європейський (Asarum europaeum), апозерис смердючий (Aposeris foetida), щитник чоловічий (Dryopteris filixmas), зірочник ланцетовидний (Stellaria holostea), підлісник європейський (Sanicula europaea). Моховий покрив не виражений, куртинами трапляється рунянка ялівцева (Polytrichum juniperinum).

ФІТОЦЕНОТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ Ознака «фітоценотична значущість» характеризує типи асоційованості популяцій домінуючих видів в угрупованні Унікальний ФІТОЦЕНОТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ Ознака «фітоценотична значущість» характеризує типи асоційованості популяцій домінуючих видів в угрупованні Унікальний тип асоційованості характеризує поєднання пануючих видів, коли ними є види, занесені до «Червоної книги України» (ЧКУ) чи «Європейського Червоного списку» (ЄЧС), або вузькі ендеміки (не занесені до ЄЧС та ЧКУ), чи перші й другі разом, а також поєднання домінантів, які за генетичними, фенотипічними та іншими ознаками, а також екологічною приуроченістю відрізняються від типових зональних. Рідкісний тип асоційованості характеризує поєднання домінантів у головному ярусі або домінантів головного ярусу з домінантами підлеглих ярусів, де тільки один із них є ендемічним видом або видом із ЧКУ (чи ЄЧС), чи це широко розповсюджені види різних елементів флор, що вирізняються за екологічною або ценотичною приуроченістю. Звичайний тип асоційованості характеризує поєднання зональних широко розповсюджених домінуючих видів.

 Ознака «фітосозологічна значущість» характеризує угруповання з позицій наявності чи відсутності серед видів-домінантів таких, Ознака «фітосозологічна значущість» характеризує угруповання з позицій наявності чи відсутності серед видів-домінантів таких, що охороняються на міжнародному або національному рівні. Залежно від созологічної цінності домінантів кількісні показники цієї ознаки зменшуються у такому порядку: домінант, занесений до міжнародних Червоних списків; домінант чи співдомінант головного ярусу, занесений до «Червоної книги України» ; домінант підлеглих ярусів, занесений до «Червоної книги України» ; домінанти, що не мають аутсозологічного значення. Угруповання букових лісів (Fagetа sylvaticae)з домінуванням у травостої лунарії оживаючої (Lunaria rediviva) Рідкісний тип асоційованості домінуючих видів головного ярусу з домінантом травостою, яким є лунарія оживаюча (Lunaria rediviva) – реліктовий вид широколистяних лісів, занесений до ЧКУ.

РЕЖИМ ЗБЕРЕЖЕННЯ Режим збереження — це сукупність науково обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, РЕЖИМ ЗБЕРЕЖЕННЯ Режим збереження — це сукупність науково обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають характер допустимої діяльності, порядок охорони, використання і відтворення раритетних угруповань. Режим абсолютної заповідності – цілковите невтручання людини у хід природних процесів фітоценозів з будьякою метою. Режим регульованої заповідності – обмежене науково обгрунтоване втручання людини у хід природних процесів фітоценозів з метою їх збереження і регулювання функціонування екосистем та запобігання в них негативним процесам. Заказний режим – заборона окремих видів і форм господарської діяльності для забезпечення збереження фітоценозів чи екосистем.