Черви Презентація з Біології 8 клас Підготували

Зарегистрируйтесь, чтобы просмотреть полный документ!

Черви Презентація з Біології 8 клас Підготували : Ольга Ф. Ірина С.

Еволюція Червів Предки плоских червів, якісь двошарові тварини, від плавання перейшли до повзання. Для цього були потрібні міцні м’язи. Вони не могли розвинутися з ектодерми та ентодерми , які були в двошарових тварин. Ектодерма забезпечує зв’язок із зовнішнім середовищем, а ентодерма — засвоєння їжі. Тому у предків плоских червів виник проміжний шар — мезодерма. Отже, багатоклітинні тварини, починаючи з плоских червів, стали тришаровими. Із мезодерми й розвинулися м’язи, а також опорна сполучна тканина. Пізніше утворилися стінки порожнини тіла та судини кровоносної й видільної систем і статеві органи. Тому виникнення мезодерми мало дуже велике значення в розвитку тваринного світу. З переходом до повзання в багатоклітинних тварин виникає двобічна симетрія тіла й виділяється головний кінець. На ньому розміщуються органи чуттів і скупчуються нервові клітини — нервові вузли, а згодом і головний мозок. Поява сполучної тканини і шкірно м’язового мішка в тварин утруднила виведення шкідливих непотрібних речовин із тіла безпосередньо через його стінки під час руху. Тому розвиваються спеціальні органи виділення. Усе це ми бачимо в плоских червів.

У круглих червів, які стають ще більш рухливими, з’явля ться порожнина тіла без власних стінок. Туди спочатку над ходять непотрібні речовини, а вже потім звідти виводяться назовні. Круглі черви стають порожнинними тваринами. У їхній травній системі виникає анальний отвір, який забезпечує наскрізне про ходження їжі, сприяє її кращому засвоєнню. У кільчастих червів, які ще активніше рухаються, з’являється кровоносна система. Вона переносить поживні речовини від органів травлення до місць споживання. Удосконалюється нервова система, розвивається великий головний вузол. До того ж, у кільчастих червів порожнина тіла має власні стінки. Отже, чим активніший спосіб життя веде тварина, тим різноманітнішими і досконалішими стають не тільки органи руху, а й інші системи органів. І навпаки, з переходом до одноманітного, сидячого способу життя спрощується організація і навіть зовсім зникають деякі органи, що ми бачимо в червів паразитів.

Тип Плоскі черви üЗагальна характеристика плоских червів üМолочна планарія üПечінковий сисун üБичачий ціп’як

Загальна характеристика плоских червів Плоскі черви живуть у прісних і морських водоймах, у вологій підстилці тропічних лісів, ведуть паразитичний спосіб життя. Для них характерне плоске двобічно симетричне листоподібне або стрічкоподібне тіло. За рівнем організації плоскі черви стоять дещо вище кишковопорожнинних. У них є покривна, м'язова, травна, видільна, нервова, статева системи органів, що розвиваються з трьох зародкових листків (ектодерми, ентодерми , мезодерми). Вони бувають вільноживучі та паразитичні. Вільноживучі плоскі черви — переважно хижаки. Паразитуючі черви живляться або шляхом всмоктування живильних речовин за допомогою ротової присоски, або вбирають їх всією поверхнею тіла осмотичним шляхом.

Відомо близько 15 тис. видів плоских червів. Найчисельнішими є клас Війчасті черви, клас Сисуни і клас Цестоди. Ми розглянемо лише Війчасті черви , Сосуни , Стьожкові черви. Плоскі черви Війчасті Сисуни Стьожкові

Молочна планарія Тіло планарії витягнуте й сплющене зверху вниз. Задній кінець його загострений, а передній — розширений, від нього в обидва боки відходить по короткому відростку — щупальцю. Тут же міститься і двоє чорних очей. Якщо придивитися, то можна помітити, що права половина планарії має вигляд дзеркального відо браження лівої. Таку симетрію, на відміну від променевої симетрії кишковопорожнинних, називають двобічною. Двобічна симетрія характерна для більшості багатоклітинних тварин. Вона виникла у зв’язку з розвитком у них здатності до активного пересування. Тіло планарії вкрите війками, завдяки яким вона може плавно пересуватися. Під шкірним покривом є кілька шарів м’язів. Вони не лежать у вигляді окремих пучків, а щільно зростаються із шкірою, утворюючи шкірно м’язовий мішок. За допомогою м’язів планарія може змінювати форму тіла і пересуватися. Під шкірно м’язовим мішком немає порожнини, і весь простір між органами заповнений пухкою сполучною тканиною. Так, м’язові клітини планарії, подібні будовою й функціями, утворюють м’язову тканину, яка забезпечує рух. Тканину, що вкриває тіло тварини, називають покривною. Нервові клітини утворюють нервову тканину. Таким чином, планарії мають 4 різновиди тканин: покривну, сполучну, м’язову й нервову.

Спеціальних органів дихання у планарії немає, і розчинений у воді кисень проникає в її організм крізь усю поверхню тіла. Утворений вуглекислий газ видаляється назовні також крізь усю поверхню тіла тварини. Усе тіло планарії пронизане численними тонкими розгалуженими канальцями. Нервові клітини планарії не розкидані по всьому тілу, як у гідри, а зібрані у два нервові стовбури. У передній частині тіла нервові стовбури з’єднуються, внаслідок чого утворюється потовщення — нервовий вузол. У передній частині тіла планарії містяться два овальних тільця — яєчники, а по всьому тілу розкидані численні пухирці — сім’яники. У яєчниках розвивають ся яйця, у сім’яниках — сперматозоїди. Отже, у тієї самої планарії утворюються як жіночі, так і чоловічі статеві клітини. Таких тварин, в організмі яких є одночасно і жіночі, і чоловічі органи розмноження, називають двостатевими, абс; гермафро дитами.

Печінковий сисун Серед плоских червів відомі паразити, що посе ляються в тілі тварин і людини. Один з них — печінковий сисун. Він живе в протоках печінки великої рогатої худоби. Його тіло завдовжки 3— 4 см, дуже сплющене і має листоподібну форму. Оскільки печінковий сисун постійно перебуває на одному місці, то органів руху — війок у нього немає. Зате в нього є органи прикріплення — присоски: передній, або ротовий, на передньому кінці тіла і черевний, на черевній частині тіла. Присосками черв’як закріплюється в печінці хазяїна. Живиться сисун кров’ю і клітинами печінки, всмоктуючи їжу через ротовий присосок за допомогою м’язистої глотки. З глотки їжа потрапляє в розгалужений і сліпий, як у планарії, кишечник. Печінковий сисун, як і планарія, — гермафродит. Розмпожується печінковий сисун у личинковій стадії. Кінцевий хазяїн велика рогата худоба, дрібна рогата худоба , людина статево зріла Яйце Циста Проміжний хазяїн ( личинк. стад. , мірацидії , спороциста) Цекарії Редій Личинка (плаває від 3 5 днів)

Бичачий ціп’як Ціп’як складається з маленької головки, короткої шийки і довгого стьожкоподібного тіла. На головці є круглі м’язисті присоски, якими дорослий паразит прикріплюється до стінки кишки хазяїна. Тіло черв’яка завдовжки 4— 10 м і складається з великої кількості члеників (їх буває до 1000). Черв’як росте все своє життя. При цьому кількість його члеників збільшується. Нові членики утворюються на шийці. Спочатку вони дуже малі, але ближче до заднього кінця стають більшими. Однією з основних особливостей бичачого ціп’я ка є те, що в нього немає спеціальних органів травлення. До рослий паразит живе в тонких кишках людини, де є вже перетравлена їжа. Цю їжу він і всмоктує всією поверхнею тіла. Ціп’як, особливо його личинка, може також перетравлю вати їжу своїм покривом. Як і більшість плоских червів, ціп’як — гермафродит. У кожному його членику, крім наймо лодших, є один яєчник і багато сім’яників. Яйця дозрівають у найстаріших, розташованих ближче до заднього кінця, чле никах. Ці членики відриваються і з калом виходять назовні. Як і більшість плоских червів, ціп’як — гермафродит. У кожному його членику, крім наймо лодших, є один яєчник і багато сім’яників. Яйця дозрівають у найстаріших, розташованих ближче до заднього кінця, чле никах. Ці членики відриваються і з калом виходять назовні.

Круглі черви

Скачать презентацию Черви Презентація з Біології 8 клас Підготували

Черви.pptx

Количество слайдов: 13