Частина 1 МІЖНАРОДНА МІКРОЕКОНОМІКА РУХ ТОВАРІВ ТА ЧИННИКІВ

Частина 1 МІЖНАРОДНА МІКРОЕКОНОМІКА: РУХ ТОВАРІВ ТА ЧИННИКІВ ВИРОБНИЦТВА

Тема 1 МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ

Міжнародна торгівля товарами та послугами була історично першою і до певного часу головною сферою міжнародних економічних відносин.

Чинники, що зумовлюють необхідність міжнародної торгівлі: • Виникнення світового ринку; • Нерівномірність розвитку окремих галузей в різних країнах; • Тенденція до безмежного розширення розмірів виробництва; • Прагнення отримати більш високі прибутки у зв`язку з використанням дешевої робочої сили та сировини з країн, що розвиваються.

Участь у міжнародній торгівлі забезпечує країнам : • Можливість експортувати ті товари, у виробництві яких ширше споживаються ресурси, котрі є у них у порівняно великій кількості; • Можливість імпортувати такі товари, для виробництва яких потрібно було б витратити багато порівняно обмежених у неї ресурсів; • Ефект економії на більших масштабах виробництва, спеціалізуючись при цьому на більш вузькому наборі товарів.

Споживачі зацікавлені у міжнародній торгівлі, щоб: • Імпортувати споживчі товари за дешевою ціною у порівнянні з вітчизняними або які за певними параметрами відрізняються від них у кращу сторону; • Імпортувати сировину і експортувати промислові товари, що знижує внутрішні витрати виробництва, дає можливість відмовитись від випуску виробів, виготовлення яких виключно залежить від іноземних постачальників; • Експортувати вітчизняні товари , а отримані кошти використати для імпорту.

Виграш від міжнародної торгівлі для вітчизняних міжнародних фірм: • Експорт товарів і послуг забезпечує вітчизняним виробникам отримання прибутку, збільшення масштабів виробництва з меншими витратами. Крім того, експорт і імпорт можуть зменшити коливання попиту, пропозиції і цін окремих товарів; • Несподівані зміни в доступі до вітчизняних джерел сировини можуть компенсуватись протилежними змінами в імпорті сировини; • Виробники із значними обсягами зарубіжного продажу менше залежать від внутрішніх економічних умов; • Ставши учасником світового ринку, фірма може відшукувати більше способів підвищення своєї конкурентоспроможності; • Знання і досвід, отримані фірмами в процесі міжнародної торгівлі, сприяють підвищенню ефективності їх діяльності при проведенні маркетингових операцій на внутрішньому ринку.

КЛАСИФІКАЦІЯ РИНКІВ Ознака класифікації 1. Галузева приналежність товару як об'єкта обміну Види ринків Товарні ринки - охоплюють ринок якого-небудь конкретного товару чи групи товарів, пов'язаних між собою певними ознаками виробничого характеру чи таких, що слугують задоволенню однієї і тієї ж потреби (ринок взуття, ринок чорних металів, ринок автомобілів, ринки сировинних товарів). 2. Об'єкт обміну і Товарні ринки країн та регіональні товарні ринки - межі його охоплення основі підрозділу лежить приналежність до країн чи регіональна галузева приналежність об'єктів обміну. Ці ринки охоплюють ринок конкретного товару, групи товарів чи товарів певної галузі однієї країни чи регіону (ринок взуття Туреччини, ринок побутової електротехніки України, ринок автомобілів ЄС).

3. Сфера міжнародного товарного обміну і галузева приналежність об'єктів обміну Світові товарні ринки - це сукупність національних ринків. В основі економічних відносин між їх учасниками лежить міжнародний поділ праці. Об’єкти світового товарного ринку - конкретні товари або групи товарів (зерно, гумовотехнічна продукція…) Основні риси світового ринку : • Він є категорією товарного виробництва, що вийшло в пошуках збуту своєї продукції за національні кордони; • Проявляється в міждержавному переміщенні товарів, які знаходяться під впливом не лише внутрішнього, але й зовнішнього попиту і пропозиції; • Оптимізує використання чинників виробництва, підказуючи виробникові, у яких галузях і регіонах вони можуть бути застосовані найбільш ефективно; • Виконує санаційну роль, прибираючи з міжнародного обміну товари і часто навіть їх виробників, котрі не спроможні забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентними цінами.

Відмітні особливості світового ринку: • На світовий ринок впливають міждержавні кордони і зовнішньоекономічна політика окремих країн; • На світовому ринку діє система світових цін; • Світовий ринок товарів доповнюється ринком послуг; • Структура і напрям торгівлі окремих країн на світовому ринку визначаються зміною конкурентоспроможності їх товарів і послуг; • Світовій торгівлі притаманна нерівномірність зростання як торгівлі окремих країн, так і всього світового товарообігу; • Розвиток міждержавних форм регулювання світового ринку: міжнародні торгівельні організації (зокрема СОТ) і регіональні інтеграційні економічні організації (Бенілюкс, ЄС, Латиноамериканська асоціація інтеграції, Асоціація країн Південно-Східної Азії та ін. ).

4. Відношення до національних кордонів сфери обміну Внутрішній (місцевий) і зовнішній (іноземний ринок). Внутрішній ринок - це форма господарського спілкування, при якій усе, що призначено для продажу, збувається самим виробником усередині країни. Зовнішній ринок - охоплює всю сферу товарного обігу, що виходить за національні кордони конкретної країни. Міжнародний ринок, ринки країн, світові товарні ринки є зовнішніми (іноземними) тільки для однієї конкретної країни. Економічні відносини між учасниками товарного обміну припускають, що учасники мають різну національну приналежність і об'єкт обміну перетинає національні митні кордони відповідних країн 5. Характер об'єкта товарного обміну Ринок товарів, ринок послуг, ринки технологій, капіталів, робочої сили, цінних паперів.

6. Характер і рівень попиту та пропозиції на ринку. Ринок продавця, на якому попит перевищує пропозицій. Ринок покупця, на якому пропозиція перевищує попит. Для ринку продавця характерна обмеженість товарного асортименту і кількісної пропозиції товару, а також наявність дефіциту, що спонукає покупця здобувати те, що пропонує продавець, не пред'являючи особливих вимог до якості і техніко-економічних характеристик товару. Ринок покупця характеризується наявністю різноманітного асортименту товарів, що випускаються різними виробниками. Це породжує конкуренцію між продавцями виробів, які задовольняють ті ж самі чи аналогічні потреби покупців. 7. Характер взаємин між продавцем і покупцем Ринки вільні, замкнуті, регульовані. На вільних ринках немає обмежень для укладання комерційних угод між контрагентами. У торгівлі різними товарами частка вільних ринків різна. Замкнуті (закриті) ринки - внутрішні корпоративні постачання ТНК, що складають в цілому близько 40% міжнародного товарообігу. Регульовані ринки - що підпадають під дію міжнародних товарних угод, спрямованих на їх стабілізацію.

Класифікація товарів Міжнародна мобільність. Для визнання торгівлі міжнародною, продажі товару – експортом, а купівлі – імпортом необхідно, щоб товар перетнув кордон держави і даний факт був зареєстрований у відповідній звітності.

В міжнародній економіці товар розглядається не як продукт виробництва, а як об'єкт попиту і пропозиції. Товар (послуга) стає таким за таких умов: • якщо він комусь потрібен; • якщо на нього спрямовані дві основні сили ринкової економіки — попит і пропозиція; • якщо хоча б одна з цих сил (попит і пропозиція) діють із-за кордону.

Виходячи з міжнародної мобільності, товари поділяються на «ринкові» та «неринкові» «Ринкові товари» — котрі можуть пересуватися між різними країнами. «Неринкові товари» — котрі споживаються в країні виробництва і не переміщуються між країнами

Відмінності між ринковими та неринковими товарами за основними ознаками ОЗНАКА РИНКОВІ ТОВАРИ НЕРИНКОВІ ТОВАРИ Ціни Визначаються співвідношенням попиту і пропозиції на світовому ринку і знаходяться під впливом попиту і пропозиції на них як всередині країни, так і за кордоном. Визначаються співвідношенням попиту і пропозиції на національному ринку. Коливання цін на такі товари в інших країнах не мають значення. Підтримання внутрішнього балансу попиту і пропозиції Підтримання балансу не особливо істотне, оскільки недостатність внутрішнього попиту можна компенсувати збільшенням попиту за кордоном, а нестачу внутрішнього споживання - збільшенням поставок іноземних товарів. Підтримання балансу дуже важливо. 3 його порушенням можливі соціально-економічні диспропорції. Внутрішні ціни Їх динаміка та рівень слідують за Вони можуть істотно динамікою і рівнем цін в інших країнах. відрізнятись від цін інших країн, а їх зміна може не призводити до зміни зарубіжних цін на такі товари.

Класифікація ринкових товарів «Ринкові товари» Експортовані Товари реального експорту Імпортовані Субститути експорту - вітчизняні товари, котрі в даний момент родаються лише на внутрішньому ринку, але за бажанням можуть бути продані і за кордоном Товари реального імпорту Субститути імпорту - вітчизняні товари, котрі за бажанням можна замінити іноземними

Міжнародну торгівлю утворюють два зустрічних потоки товарів і послуг: експорт та імпорт Під експортом розуміють: • • • вивіз із країни товарів, виготовлених, вирощених чи добутих у країні, а також товарів, раніше завезених через кордон і перероблених на митній території; вивіз товарів, раніше завезених, переробка яких відбувалася під митним контролем; реекспорт - вивіз за кордон раніше завезеного товару, що не піддавався в країні експорту якій-небудь переробці. Предметом реекспорту найчастіше виступають товари, реалізовані на міжнародних аукціонах і товарних біржах. До реекспорту відносять також вивіз (експорт) товарів з території вільних зон і з приписних складів.

Під імпортом розуміють: • ввіз у країну товарів іноземного походження безпосередньо з країни - виробника чи з країни-посередника для особистого споживання, для промислових, будівельних, сільськогосподарських та інших підприємств або для переробки з метою споживання усередині країни, чи з метою вивозу з неї; • ввіз товарів з вільних зон чи приписних складів; • реімпорт - ввіз через кордон раніше вивезених вітчизняних товарів, що не піддавались там переробці. До реімпорту відносяться товари, не продані на аукціоні, повернуті з консигнаційного складу, забраковані покупцем та ін. ; • ввіз товарів для переробки під митним контролем. Це товари, які ввозять у країну для переробки з метою вивозу готової продукції, що містить у собі даний товар у переробленому чи зміненому вигляді. Імпортер звичайно звільняється від сплати мита.

Співвідношення експортних і імпортних цін називається умовами торгівлі. Умови торгівлі виражені співвідношенням експортних і імпортних цін через співвідношення індексу експортних і індексу імпортних цін в цілому.

• Індекс умов торгівлі Т = 1 - означає, що ціни експорту й імпорту рівні і умови торгівлі залишились незмінними. • Т > 1, - означає, що на кожну одиницю експортованого товару можна придбати більше імпортних товарів. • Т < 1, - означає, що на кожну одиницю експортованого товару можна придбати менше імпортних товарів.

Еластичність імпорту (Еim) – зміна попиту на імпорт, що випливає із зміни умов торгівлі. Вимірюється як відношення процентної зміни обсягів імпорту до процентної зміни його ціни. Якщо ціни на імпортні товари спадають, то обсяги імпорту збільшуються. Попит на імпорт вважається еластичним, якщо Еim > 1. Це значить, що падіння ціни на імпортні товари на 1% призвело до зростання попиту на них більш ніж на 1%. Попит на імпорт вважається нееластичним, якщо Еim< 1. Це означає, що падіння ціни на імпортні товари на 1% призвело до зростання попиту менш ніж на 1 %.

МІЖНАРОДНИЙ БАЛАНС ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ • на світовому ринку зіштовхуються попит і пропозиція на товари, що імпортуються одними країнами та експортуються іншими; • обсяг експорту визначається надлишком на національному ринку даного товару, а обсяг імпорту залежить від обсягу дефіциту; • порівняння рівноважних внутрішніх цін на світовому ригку дозволяє встановити наявність надлишку пропозиції даного товару з одних країн і надлишок попиту на нього в інших країнах; • мінімальні та максимальні рівноважні ціни внутрішнього ринку різних країн на один певний товар задають нижню і верхню межі світової ціни, за якою цей товар реалізуватиметься на світовому ринку; • міжнародні потоки товарів складаються під впливом прагнення держав експортувати ті товари, котрі відносно є дешевими в умовах автаркії (відособленості країни), і імпортувати відносно дорогі; • зміна світової ціни приводить до зміни кількості експортованих та імпортованих товарів на світовому ринку, а зміна кількості експортованих та імпортованих товарів – до зміни світової ціни; • на конкурентному ринку виникають тенденції, які гасять відхилення фактичної ціни світового ринку на товар від його рівноважного значення.

ФОРМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ за специфікою предмету торгівлі 1. Торгівля сировинними товарами. 2. Торгівля промисловими товарами, машинами, устаткуванням. 3. Торгівля послугами.

ФОРМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ відносно способу та організації взаємовідносин між партнерами

ЗУСТРІЧНА ТОРГІВЛЯ - прийняття партнерами зустрічних зобов'язань щодо закупівлі погоджених товарів і послуг. Зустрічна торгівля характеризується наступними рисами: • є важливим інструментом регулювання міжнародного товарообміну на компенсаційній основі, дозволяє на кілька років уперед визначити види й обсяги товарів взаємного постачання, їх загальну вартість і порядок розрахунків, характер і вартість супутніх чи окремо наданих технічних послуг і науково-технічних знань; • гнучкість, що дозволяє контрагентам пристосовуватися до умов, що змінюються, на світових товарних ринках; дає можливість країнам цілеспрямовано диверсифікувати свій експорт, виходити на нетрадиційні ринки збуту, на важкодоступні ринки розвинутих країн, обгороджені тарифними і нетарифними бар'єрами; створює умови для економії валюти, прискорення процесу міжнародного товарообміну; • пов'язування експорту із зустрічними закупівлями товарів імпортуючої фірми чи країни-імпортера, і навпаки.

ВИДИ МІЖНАРОДНОЇ ЗУСТРІЧНОЇ ТОРГІВЛІ • • • бартерні операції; зустрічні закупівлі; викуп техніки, що була у вживанні; операції з давальницькою сировиною; прості компенсаційні операції; складні компенсаційні угоди.

БАРТЕРНА (ТОВАРООБМІННА) УГОДА передбачає оплату експортних (імпортних) поставок частково передбачена в натуральній формі між контрагентами, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якім сполученні, який не оподатковується рухом засобів у готівковій чи безготівковій формах. Головна особливість бартерної операції: безвалютний товарообмін здійснюється на основі рівності вартостей обмінюваних товарів за світовими цінами.

ЗУСТРІЧНІ ЗАКУПІВЛІ дозволяє партнерам гнучко виконувати свої зобов'язання з урахуванням повної чи часткової оплати товарів у грошовій чи товарній формі, заліку фінансових вимог без переказу валютних коштів, досягнення збалансованості взаємопоставок.

ВИКУП ТЕХНІКИ, ЩО БУЛА У ВЖИВАННІ (при збуті більш нових моделей і модифікацій) Експортер одержує можливість продати більш сучасну і дорогу продукцію, а імпортер — можливість звільнитися від морально застарілої техніки, а також продати її за залишковою вартістю і врахувати її у вартості нової придбаної техніки. Вартість викупленої техніки зараховується в платіж за нову і складає в залежності від її стану, моделі, року виготовлення й інших умов приблизно 10— 20% вартості нової.

ОПЕРАЦІЇ З ДАВАЛЬНИЦЬКОЮ СИРОВИНОЮ Давальницька операція — це постачання однією країною сировини, напівфабрикатів, комплектуючих деталей для їх наступної переробки, складання в країні торгівельного партнера і зворотнє постачання готових виробів у країну першого експорту. Економічний зміст даних операцій: власник сировини, не володіючи потужностями для його переробки, надає її переробному підприємству в іншій країні в обсязі, необхідному для забезпечення виробництва заданої кількості готової продукції, покриття витрат, пов'язаних з переробкою, а також для забезпечення визначеної норми прибутку переробному підприємству.

ПРОСТІ КОМПЕНСАЦІЙНІ УГОДИ Експортер поставляє виробниче устаткування на умовах комерційного кредиту, а імпортер після його встановлення і пуску в експлуатацію, компенсує його вартість і вартість кредиту постачанням продукції, виготовленої на цьому устаткуванні, поставленому, з розстрочкою платежу. Мета даних операцій: створення нових виробництв, нової продукції, насичення сучасним устаткуванням і технологією енергоємних галузей промисловості, що потребують реконструкції. У контракті передбачаються наступні зобов'язання іноземного експортера: • поставити необхідне устаткування; • передати супутні ліцензії на використання винаходів і ноу-хау з • виділенням їх вартості в загальній сумі; • здійснити монтажні роботи; • забезпечити пуск в експлуатацію; • навчити персонал.

СКЛАДНІ КОМПЕНСАЦІЙНІ УГОДИ Довгострокові (на 5 -10 років) компенсаційні операції великомасштабного характеру (100 млн. дол. і більше). Особливість таких угод: експортер не зацікавлений сам використовувати компенсуючу продукцію у великих обсягах і найчастіше відмовляється від неї на користь третьої сторони, яка в міру реалізації продукції компенсує експортерові вартість устаткування і кредит. Таким чином, складна компенсаційна угода носить тристоронній характер.

ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ охоплює дистриб'юцію, маркетинг, продаж чи доставку товарів або послуг електронними засобами завдяки використанню Інтернету для комерційних цілей. Комерційна операція поділяється на три етапи: • реклама та пошук; • замовлення та оплата; • постачання.