Часові межі феномену глобалізації Лекція 1 Через

Часові межі феномену глобалізації Лекція 1

“Через 100 років, коли про нас вже давно забудуть, ті хто ніколи про нас не чув, будуть змушені жити з наслідками наших дій”

Світ розділився… • … на дуже швидку • і на дуже повільну смуги • Китай подвоює ВВП кожних 7 -9 років Джерело: The Economist, 16 Sept, 2006

Світ розділився… • … на дуже швидку • і на дуже повільну смуги • Китай подвоює ВВП кожних 7 -9 років • Границя смуги не проходить по національних кордонах • Різні частини країни, міста, організації можуть знаходитись в різних смугах Джерело: The Economist, 16 Sept, 2006

Інший світ… • слово “Менеджмент” • паранойя щодо “лідерства” • індивідуалістичні • Найпопулярніша книга Видавництва цінності Гарвардської бізнес-школи? . . фактори” – • “вхідні • …”Стратегія Блакитного Океану” праця земля, капітал, • Взаємини, а не транзакції • “невидима рука ринку” • Філософія Конфуція: “Чим більше Ти базується на антагоністичних стосунках демонструєш своє лідерство, тим менше • управлінські Тебе вважають за лідера” парадигми промислового суспільства Джерело: The Economist, 16 Sept, 2006

Хто тепер конкурентоздатніший? • За 10 років профіцит торгового балансу збільшився: – У Китаї на 140 млрд. $ – У Азії на 250 млрд. $ – У нафтових експортерів на 425 млрд. $ • У той час, коли в США дефіцит торгового балансу збільшився на 720 млрд. $ Джерело: The Economist, 16 Sept, 2006

Найбільша міжнародна допомога сучасності? • Інвестиції країн, що розвиваються в держ. облігації США • Країни, що розвиваються мають 70% валютних резервів світу Джерело: The Economist, 16 Sept, 2006

Cправді погана новина… • 200 млн. китайців переселяться протягом наступних 18 років з сіл в міста… • 600 млн. китайців переселяться протягом наступних 43 років з сіл в міста… • … і крім того, вони ще й підвищуватимуть свою продуктивність! Джерело: The Economist, 16 Sept, 2006

• В Україні: – Майже немає нафти – Немає навіть 200 млн. людей, які переселяться з сіл в міста – Зростають затрати на працю через зростання зарплати, що перевищує зростання продуктивності • Питання: Як вижити?

“З полів у фінанси“ Робочі місця в США за сектором економіки Джерело: The Economist (December 31, 1999)

Валовий доход компанії General Electric 1980 Джерело: Slater 2000

Валовий доход компанії General Electric 1990 Джерело: Slater 2000

Валовий доход компанії General Electric 1995 Джерело: Slater 2000

Валовий доход компанії General Electric 1998 Джерело: Slater 2000

Валовий доход компанії General Electric 2000 Джерело: Slater 2000

Валовий доход компанії General Electric 2005 Джерело: Slater 2000

Відповідь: Перехід від принципу “Made in Ukraine” до принципу: “Designed in Ukraine”

Імператив творчості вимагає революції у менеджменті

У чому полягає революція? • • від національного ринку до глобального від низької ціни до інноваційності від політичних і фінансових активів до людських від підприємливої системи менеджменту до системної для нових підприємств – від бюрократичної до підприємливої для старих підприємств • від авторитарно-бюрократичних методів до ліберально-демократичних – від військового оркестру до джаз-бенду • від негативної мотивації до позитивної – від вказівного пальця до великого

Плоский світ • Все, що може бути зроблене, буде зроблене • Якщо щось не робиться, це тому, що Ти цього не робиш! • Найважливіша конкуренція – це та, яка відбувається між Тобою і Твоєю уявою

• 1. Обґрунтування поняття «глобалізація»

Глобалізація • процес універсалізації, становлення єдиних для всієї планети Земля структур, зв’язків і відносин в різних сферах життєдіяльності. Феномен глобалізації, що сприймається як об’єктивна реальність заявляє про себе замкнутістю глобального простору, єдиним світовим господарством, всезагальною економічною взаємозалежністю, глобальними комунікаціями.

Манфред Б. Стегер вказує, що глобалізація – ровесниця людства, і виокремлює п’ять чітких історичних періодів: Найновіший (з 1970 -х р. р. ). сучасний (1750 -1970); ранньосучасний (1500 – 1750); досучасний (3500 д. н. е. – 1500 н. е. ); доісторичний (10000 до н. е. – 3500 до н. е. );

В ХІХ – ХХ ст. глобалізація охопила багато країн і пройшла такі етапи (хвилі): • І етап – на межі ХІХ-ХХ ст. теоретики першої хвилі глобалізації (Р. Кобден, Дж. Брайт) переконливо обґрунтували положення про те, що вільна торгівля незворотно підсилить всесвітнє економічне зростання (саме Британія стала гарантом „першої хвилі” зростання, досягши військової та індустріальної могутності).

ІІ етап глобалізації • (відродження) розпочався в кінці 1970 -х рр. , який виник на основі революції в інформатиці і телекомунікаціях, чому сприяло те, що транснаціональні корпорації і неурядові організації стали легко переходити кордони і здійснювати владу над населенням менш розвинених країн. • США здійснили свою гегемонію заради процесу відкриття світової економіки: створення багатосторонніх інститутів, активної участі в багатосторонніх раундах торгових переговорів, відкриття власних ринків для імпорту та реалізація торгового лібералізму.

Глобалізація • це процес, що визначається ринковими, а не державними силами. Глобалізація означає гомогенізацію життя: ціни, продукти, рівень якість охорони здоров’я, рівень доходів, відсоткові банківські ставки мають в даному випадку тенденцію до вирівнювання на світовому ринку.

Сам термін „глобалізація” виник і набув • поширення в середині 80 -х років минулого століття і його застосування в основному пов’язують з іменем американського соціолога Р. Робертсона, який у 1985 р. дав тлумачення цьому поняттю, а згодом, у 1992 р. видав книгу під такою самою назвою. Теорія глобалізації робить наголос саме на масштабності тих змін, які охопили майже весь світ, а з іншого боку, свідчить про потенціал західної моделі розвитку, яка визначає і уособлює цю тенденцію до глобалізації, справляє враження активної експансії вестернізації.

Особливого поширення ідея глобалізації набула в період 90 -х років, коли західний світ досяг значного економічного зростання. Справжня глобалізація постає в період становлення інформаційної економіки, тобто економіки, яка розвивається на основі інформаційних ресурсів (В. Валерстайн).

2. Теоретико-методологічні основи аналізу глобалізації зводяться до використання наступних підходів: Функціональний підхід – акцент робиться на ролі національних держав у праві спасіння національних економік від згубного впливу „гібридної” і „космополітичної” глобалізації.

Апологетичний підхід • , підкреслює роль глобальних ринків в інноваційних процесах обмежує втручання держави у процеси „космополітичної глобалізації”.

Технологічний підхід – найновіші „кібернетичні” технології як умовно вибіркової, „гібридної глобалізації”, допомагає периферійним країнам інтегруватися в глобальну економіку, зберігаючи власну регіональну специфіку.

Парадигми розуміння гібридної глобалізації (Я. Пітерс): „зіткнення цивілізацій” „макдольнадизація” фрагментація світу відбувається через цивілізаційні відмінності, які базуються на культурній диференціації гомогенізація культур, яка здійснюється транснаціональними корпораціями і відбувається під прапором модернізації (вестернізації, європеїзації, американізації);

• – „гібридизація” – широкий спектр міжкультурних взаємодій, які приводять до взаємозбагачення.

• Таким чином, економічна глобалізація – це формування глобальних ринків і стратегій поведінки, корпорацій і міжнародних фінансово-економічних інститутів, перспективи формування принципово нових економічних відносин і типів господарств.

Базові процеси, які забезпечили економічну глобалізацію наступні: • 1. Комерціалізація – поступове формування глобальних ринків товарів, послуг, праці, капіталів. • Бюрократизація – еволюція бюрократичних апаратів: від аграрних імперій до абсолютних і конституційних монархій; республіканський устрій і форми демократичного контролю над демократією.

• Колективізація – різноманітні форми соціальної мобілізації, які використовують механізми суспільної регуляції і саморегуляції. • Демократизація – еволюційні форми демократії: представницькі і партійні системи демократичного забезпечення інтересів різних соціальних груп.

• Раціоналізація – виникнення експериментальної науки Нового часу її парадигматизація, наукова революція ХХ ст. , наукова організація праці, наукове програмування, системний менеджмент, інформатизація.