Центральна Україна з найдавніших часів Призентація студентки 21

Центральна Україна з найдавніших часів Призентація студентки 21 групи факультету історії та права Романенко Юлії

Географічні особливості Буго - Дністровського межиріччя поляягають у його розташуванні на рубежі двох природних зон-степу й лісостепу Дніпровського Правобережжя. Сприятливі природо-кліматичні умови, наявність водних і сировинних ресурсів, родючих земель, багатих пасовиськ та лісових угідь приваблвїювали людей кочувати цим краєм , а згодом тут і селились.

Десятки тисячроків тому тут влаштували свої стоянки первісні мисливці (територі сучаних сіл Сабатинівка Ульновскького, Володимирівка і Торговиця Новоархангельського районів, Гайворонський районта інші). Помітне місце в їх діяльності займало рибальство. Це поснюється розселенням давніх людей на берегах Днпра. Ці племена повільніше переходили до скотарства і землеробства.

У IV -III тисячоліттях до н. е. регіон освоювали племена трипільської культури. Центральна Україна (зокрема, Світловодщина , Онуфраївщина , Новомиргородщина та Новоархангельщина ) входила до складу території, на якій згодом формувалось основне ядро правлов'янських племен.

Найдавнішими відомими еллінським історикам племеніми, які жили в наших краях, котрі з'явилися на півні Східної Європи у часи Гомера. В "Іліаді" вони названі "бідними і найсправедливішими з людей". Є згадки про кімерійців у грецького автора кінця VIII - VII сторіч до нашої ери Гесіода ( "Роботи і дні " ) , а також в клинописних текстах стародавньої Ассирії. Історичні є свідчення про кімерійців подають батько історії Геродот, географ Страббон , Плутарх, Калімман та ін.

у VII столітті до нашої ери кіммерійців витіснили скіфи. Скіфи - орачі продовжили тут землеробськ традиції. Скіфи - скотарі розводили худобу. Цей народ заснував у придніпровському регіоні перше державне утворення. У III ст. до н. е. скіфв витіснили сарматські племена. Основоюю їх господарства було кочове скотарство. Досить розвиненим були ремесла - обробка заліза й бронзи , кольорових металів , гончарство , ткацво. Вони мали також досить розвинену військову справу.

У першому столітті н. е. територію сучасної Кіровоградщини заселили землеробські племена східних слов'ян , які заснували десятки поселень.

З утворенням Київської Русі півнісні райони Кіровоградщини увійшли до її складу і виконували роль прикордонних земель , на яких слов'яни протистояли натиску печенігів , а згодом половців.

Землям між Дніпром та Синюхою пройшли моголотатари. На останніх річкі археологи досліджують поселення, яке, очевидно, було одним з порубіжних адміністративних центрів Золотої Орди. Влітку 1362 року військо під командуванням князя Ольгерда завдало на Синюсі ординцям поразки , що підірвало їх сили в Центральній Україні. Край спочатку потрапив у залежність спочатку до Литви , потом до - Польщі (більшість нинішньої території Новоархангельського району Гайворонського , ГОлованівського і Ульяновського , частина Олександрівського і т. д).

Висновок : Таким чином , сприятливі кліматичні умови , чорноземи викликали давнє заселення Центральної України , про що свідчать багаті пам'ятки археології. Але, оскільки наші предки жили на перехресті військових і торгових шляхів , їх землі зазнавали постіцної агресії з різних боків. Далекі й близькі сусіди не давали в той час змоги укрїнцяям збудувати свою державу, куди б увішла всі територія Буго-Дніпровського межиріччя. За цих умов формувались не ьілки землеробські традиції , а й отримувався досвід оборони краю.

Список викоританої літератури : - Історичне краєзнавство : курс лекцій (Навчальний посібник ) УКЛ. Шевченко С. І. - Кіровоград : ПП "Центр оперативної поліграфії "Авангард" , 2015 - 132 с.