Бюджетне право України у схемах і таблицях

Бюджетне право України (у схемах і таблицях)

Бюджет. Поняття. Бюджет в економічному розумінні становить сукупність грошових (економічних) відносин між державою (територіальною громадою) і юридичними й фізичними особами з приводу формування, розподілу, перерозподілу та подальшого використання централізованого фонду коштів, призначеного для забезпечення виконання державою (органом місцевого самоврядування) функцій, спрямованих на задоволення публічних інтересів. (Бюджет як суспільна категорія) Бюджет як матеріальна категорія - централізований грошовий фонд, який акумулюється на рівні певного утворення (держави або територіальної громади) та яким розпоряджається відповідний орган державної чи місцевої влади. Бюджет в юридичному розумінні: Бюджетний кодекс: Ст. 2 ч. 1 п. 1: «бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади АРК, ОМС протягом бюджетного періоду» .

Бюджетна система (устрій) України

Управління бюджетом

Структура бюджету

Структура бюджету. Фонди. Підстави структурування бюджету: üвертикальна (загальний та спеціальний фонди), üгоризонтальна (склад доходів та видатків). Загальний фонд - для фінансування основних функцій держави й ОМС. Складовими частинами загального фонду бюджету є: 1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету; 2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету; 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету); 4) фінансування загального фонду бюджету. Спеціальний фонд - предметно-цільове використання бюджетних коштів за бюджетним призначенням (як повноваження надане головному розпоряднику бюджетних коштів). Їх введення – захід з підсилення централізованого регулювання коштів бюджетних установ (щоб не було позабюджетних фондів, створених такими установами). Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: 1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; 2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); 4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Структура бюджету. Фонди. Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група – надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група – інші джерела власних надходжень бюджетних установ. У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 – плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 – надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 – плата за оренду майна бюджетних установ; підгрупа 4 – надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна). У складі другої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 – благодійні внески, гранти та дарунки; підгрупа 2 – кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів; підгрупа 3 – кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право. Резервний фонд (ст. 24 БКУ) Стабілізаційний фонд

Структура бюджету. Бюджетна класифікація.

Кошторисне фінансування. Суб'єкти.

Бюджетне регулювання. Методи.

Надходження бюджету (узагальнення) НАДХОДЖЕННЯ ДБУ доходи повернення кредитів кошти від запозичень повернення з депозитів податкові трансферти пред'явлення/продаж ЦП неподаткові плата за адмінпослуги власні (29, ч. 2, 3 БКУ) поточний бюджет кошти від приватизації власні надходження бюджетних установ регулюючі закріплені (64 -66 БКУ) бюджет розвитку кошик доходів ДБУ кошик доходів МБ

Витрати бюджету (узагальнення) Витрати ДБУ видатки надання кредитів видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання АРК та МС – ст. 87 БКУ погашення боргу розміщення коштів на депозитах видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання АРК та МС з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності – ст. 87 БКУ придбання ЦП видатки на реалізацію прав та обов'язків АРК та МС, які мають місцевий характер і визначені законами України – ст. 88 -91 БКУ Д Ж Е А Р Е Л на основі принципу субсидіарності перша група - з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст, з бюджетів міст Києва та Севастополя друга група - з бюджетів міст республіканського АРК та міст обласного значення, а також районних бюджетів, з бюджетів міст Києва та Севастополя третя група – з бюджету АРК та обласних бюджетів, з бюджетів міст Києва та Севастополя

Фінансування бюджету (узагальнення) Фінансування ДБУ обсягу боргу депозитів і цінних паперів Джерела фінансування кошти від приватизації зміна залишків ДБ, що на дефіцит чи профіцит не можуть бути емісійні кошти НБУ вільний залишок бюджетних коштів повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) – щодо державного бюджету

Бюджетний баланс

Схема формування та використання коштів ДБУ

Міжбюджетні відносини (узагальнення) (1) Моделі розподілу доходу ДБ між територіями: I. пайовий розподіл податків між різними адміністративними рівнями влади; II. різні рівні влади застосовують однакову базу оподаткування, встановлюючи власні податкові ставки, тобто загальна ставка дорівнює сумі податкових ставок усіх рівнів влади; III. повне розмежування окремих податків між різними рівнями влади, закріплюючи їх законодавчо за різними бюджетами. Міжбюджетні відносини – відносини між державою, АРК та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України. Бюджетне регулювання, поняття = фінансове вирівнювання. Методи – трансферти: процентні відрахування, дотації, субвенції, субсидії. Міжбюджетні трансферти поділяються на: 1. дотацію вирівнювання; – ст. 98 і ст. 99 БК; 2. субвенції; – ст. 101, 102, 104 -107, 3. кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; – ст. 100 БК; 4. додаткові дотації. – ч. 4 ст. 97 БК, ст. 101 БК, ст. 103 БК.

Міжбюджетні відносини (узагальнення) (2) ДОТАЦІЯ ВИРІВНЮВАННЯ міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує; Дотація (ознаки) – для збалансування; загальний х-р, нецільова; без повернення. Термін дії права на отримання і витрачання – один рік. Визначається на підставі рівня бюджетної забезпеченості. Розмір між бюджетних трансфертів визначається на основі спеціальної формули, затвердженої Постановою КМУ «Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів» від 8 грудня 2010 року. Дві формули: 1. формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним та місцевими бюджетами; vвизначається за загальним фондом місцевого бюджету як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків та розрахунковим обсягом доходів (кошика доходів), закріплених за відповідними місцевими бюджетами. Обсяг дотації вирівнювання = обсяг видатків (89, 90) – обсяг доходів (64, 66) (кошик доходів). 2. формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до місцевого бюджету) між районним або міським (м. Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим чи обласного значення) бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст, адміністративно підпорядкованих відповідному району або місту. vвизначається за загальним фондом бюджету МС як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків та обсягом доходів, закріплених за відповідним бюджетом місцевого самоврядування. Обсяг дотації вирівнювання = обсяг видатків (88, 89) – обсяг доходів (64, 66) (кошик доходів).

Бюджетний цикл. Бюджетний процес і його учасники. Бюджетний цикл охоплює діяльність ОДВ й МС, починаючи з розробки й складання проекту акта про бюджет, його розгляду і затвердження, виконання та закінчуючи складанням, розглядом і затвердженням звітності про виконання відповідного бюджету. Бюджетний цикл охоплює всі стадії бюджетного процесу, в тому числі бюджетний період, і триває понад два роки. Бюджетний цикл: (2, 5 року) 1) період формування бюджету, 2) виконання, 3) пільгові бюджетні терміни (час дії минулорічних асигнувань), 4) період звітності. Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною першою цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період.