БУТАН Підготував: Студент ГТБ – 33 Кондрат Ю. Р.
Політична карта Бутану Прапор Бутану Королівство Бутан - держава в Азії в Гімалаях, розташована між Індією і Китаєм. Столиця - місто Тхімпху. Самоназва - Друк Юл або Друк Ценден - «країна дракона-громовержця» . Герб Бутану
Ізоляція Бутану розпочалася ще з 1910 році коли король нової династії Уг'єн Вангчук уклав з Англією мир, визнавши сюзеренні відносини в обмін на повну автономію і невтручання Англії у внутрішні справи Бутану. Після оголошення незалежності Індії в 1949 році, Бутан також став незалежним. В 1971 році Бутан вступив в ООН. Четвертий король династії Джігме Сінг'є Вангчук вступив на трон в 1972 році і провів ряд реформ. У Бутан стали допускатися в обмеженій кількості зарубіжні журналісти і туристи. У 2002 році в Бутані було створено національне телебачення.
Загальні відомості Столиця (та найбільше місто) Офіційні мови дзонг-ке Державний устрій конституційна монархія - Король - Прем'єр-міністр Незалежність Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук Джигме Тинлей від Індії - Проголошено Урядовий комплекс будівель в монастирі Ташічо-дзонг, побудованому в 1216 р. і повністю відреставрованому до 1952 р. Тхімпху (99 021 осіб станом на 2012 р. ) 8 серпня 1949 року Площа Населення Основні релігії Грошова одиниця ВВП (ПКС) - Повний - На душу населення 46 500 км 2 750 443 чол. (2012 р. ) Буддизм, індуїзм Нгултрум 4, 287 млрд. $ (154 -й) 6 112 $
Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук П'ятий король Бутану. Вступив на трон в 2006 році після зречення його батька, четвертого короля Джігме Сінгьє Вангчука на його користь. Закінчивши основне навчання в Бутані, Намг'ял навчався в декількох коледжах США і Великобританії і захистив дисертацію з політології в Оксфорді. Як наслідний принц, він їздив за кордон, офіційно представляючи Бутан кілька разів і приймав активну участь у діяльності численних культурних, освітніх та економічних організацій. Він також є активним гравцем баскетболу і представляв Бутан на багатьох міжнародних змаганнях. Зараз Намг'ял — наймолодший глава держави у світі 33 роки. 13 жовтня 2011 року 31 -річний король Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук одружився на 21 -річній Джецун Пема. Королівське весілля пройшло у відповідності зі складним буддійським церемоніалом.
Населення Бутану За даними останнього перепису, розпочатої в 2005, населення Бутану становило 672 425 чоловік. За оцінками ООН і ЦРУ, які вважають, що в країні проживає 750 443 чоловік. Зростання населення — 2, 11% на рік. Чоловіки становлять 50, 5% населення. Частка молодих (до 15 річного віку) — 42, 7%, старших 65 років — 4, 2%. Серед населення старших 15 років — грамотні 47% (жінок — менше 20%). Середня тривалість життя чоловіків — 66 років, жінок — 66, 2 років.
Мови Бутану В Бутані всього налічується 25 мов. Офіційною мовою в країні є дзонг-ке. Термін «дзонг-ке» цією ж мовою означає «мова, якою говорять у дзонгах» , дзонги — монастирі-фортеці в Бутані. Мова належить до сино-тибетської мовної сім'ї й своєю структурою найбільш близька до тибетської. Бхотія говорять на різних тибетських діалектах, непальці, відповідно, — на непальських діалектах. На заході країни превалює мову дзонг-ке, на сході — безліч східно-бутанського мов, з приводу яких не існує чіткої класифікації, основні з них — цхангла, дзала-кха, кхенг-кха , бумтанг-кха. Крім того налічується близько 10 мов, якими розмовляють різні іммігрантські групи в Бутані. З них найбільш представлена ассамска мова — на ній розмовляють близько 109 тисяч іммігрантів. Дзонг-ке
Лісове господарство Бутану Бутан багатий лісами і природною рослинністю. Розташування Бутану в східних Гімалаях, з його субтропічними рівнинами і альпійським ландшафтом, надає йому більше опадів, ніж сусідам на заході, що суттєво сприяє зростанню лісів. Ліси містять численні листяні і вічнозелені породи дерев, починаючи від тропічних листяних порід до дубових і соснових лісів. Невелика численність населення і слабкий розвиток промисловості сприяли збереженню лісів. Уряд проводить природоохоронну політику, що має вирішальне значення для навколишнього середовища.
Вирубка лісів У 1981 році близько 33 000 км², або 7074% території, було покрито лісами, але в 1991 році, за закордонними оцінками, цей показник зменшився до 60 -64%. Навіть за найскромнішими підрахунками в 2010 році не менше 50% території Бутану було покрито лісами. В кінці 1980 року лісовою промисловістю було вироблено близько 15% ВВП країни. У 1991 році уряд, за сприяння ПРООН і Всесвітнього фонду дикої природи, створив цільовий фонд збереження навколишнього середовища. Початковий розмір фонду становив 20 млн доларів США. Фонд спрямовував до 1 млн доларів США в рік на навчання в галузі лісового господарства та екології, аналіз і реалізацію планів управління охоронюваними районами, а також підтримку державного екологічного бюро, програм інформування громадськості та комплексних програм збереження та розвитку лісового господарства.
Сільське господарство Бутану — галузь бутанської економіки. Головними пріоритетами в сільському господарстві Бутану є збільшення продуктивності на одиницю сільськогосподарської праці і сільськогосподарських угідь, а також самоокупність основних сільськогосподарських культур. Ведення сільського господарства в Бутані утруднено через проблеми зі зрошенням, пересіченій місцевості, низької якості грунтів і обмеженої кількості орних земель. Для підвищення продуктивності покращують якість насіння зернових, олійних та овочевих культур, застосовують добрива, механизують роботи та проводять підготовку фахівців у сільському господарстві.
У сільськогосподарському секторі впроваджують різні проекти: Проект розвитку долини Паро Проект розвитку Гелепху Проект розвитку долини Пунакха — Вангді Проект розвитку району Трашіганг — Монгар Проект розвитку іригації гірського району Ціранг Виробництво таких культур, як яблука, апельсини і кардамон, збільшилося і стало прибутковим. У деяких районах підсічно-вогневе землеробство змінюється садівництвом. Вчені вважають, що це призведе до збільшення вирощування товарних культур. Важливу роль в продовольчому постачанні країни грає виробництво рису в Бутані.
Транспорт і комунікації Згідно з офіційною статистикою, в королівстві 4007 кілометрів доріг та 426 мостів. У 2003 році було зареєстровано 25 000 транспортних засобів. Залізниць в країні немає, але є розроблений спільно з Індійськими залізницями план будівництва залізниці в південній частині країни для включення Бутану в індійську залізничну мережу. Єдиний міжнародний аеропорт Паро (Paro (PBH)), зліт і посадка в якому вважаються одними з найскладніших у світі, знаходиться в однойменному місті.
Розвиток туризму в Бутані Поступовий розвиток туризму призвів до обладнання туристичних маршрутів, в які входять відвідини культурних об'єктів і проходження гірських стежок. Для туристів за підтримки уряду обладнуються стежки, на яких підтримується необхідна інфраструктура — хатини для ночівлі, супровід туристів з кіньми і яками. Села на туристичному маршруті несуть відповідальність за його підтримку і отримують також певні доходи. Нерідко в туристичні стежки обладнують стародавні караванні шляхи. Туризм займає третє місце в економіці Бутану. Головною туристичною визначною пам'яткою країни є монастир Таксанг-лакханг.
Монастирі Бутану
Дякую за увагу =)
