Буковинський державний медичний університет ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК
1. За складом – прості та складні. Прості речовини (гомосполуки) – це продукт взаємодії хімічного елементу внаслідок хімічної або фізичної взаємодії. Прості речовини поділяють на метали, неметали та інертні гази. Складні речовини – продукт взаємодії двох ( бінарні ) та більше елементів. 2. За хімічними ознаками – приналежність до певного класу сполук. Найважливішими класами складних неорганічних сполук є: оксиди, основи, кислоти та солі.
В оксидах атоми оксигену зв’язані тільки з атомами іншого елементу та не зв’язані між собою. Номенклатура: назва елементу + валентність елементу римськими цифрами + оксид. Н-д: CO 2 – карбон (IV) оксид. Якщо елемент має постійну валентність, то її в назві не вказують. Н-д: Al 2 O 3 – алюміній оксид.
Типи оксидів. Несолетворні оксиди – які не утворюють солей при взаємодії з кислотами та основами (СО, Si. O, N 2 O, NO). Солетворні – це оксиди, які утворюють солі при взаємодії з кислотами та основами. Продукти взаємодії оксидів з водою називають гідратами оксидів (гідроксидами). В залежності від характеру відповідних гідроксидів всі солетворні оксиди поділяють на основні, кислотні, амфотерні.
Чим більша різниця електронегативностей, тим в більшій мірі відповідний оксид проявлятиме основні властивості і навпаки. В періодах зліва на право – зростає заряд центрального іону, зменшується його радіус, зменшується різниця електронегативностей, тому основні властивості послаблюються, зростають кислотні. В групах зверху вниз зростають радіуси умовного іону, збільшується різниця електронегативностей – кислотні властивості зменшуються, а основні зростають.
КИСЛОТНІ ОКСИДИ НЕСОЛЕТВІРНІ ОСНОВНІ Cu. O, Ba. O, Na 2 O, Ca. O АМФОТЕРНІ СОЛЕТВІРНІ SO 2, N 2 O 5, CO 2, P 2 O 5, SO 3, Si. O 2 Al 2 O 3, Zn. O, Cr 2 O 3, Fe 2 O 3 CO, N 2 O, NO
Основні оксиди – це оксиди, гідрати яких є основами. Всі оксиди одновалентних металів та більшості двохвалентних є основними. ОСНОВНИЙ ОКСИД + ВОДА→ ЛУГ Ba. O + H 2 O → Ba(OH)2 ОСНОВНИЙ ОКСИД + КИСЛОТНИЙ ОКСИД → СІЛЬ 3 Ca. O + P 2 O 5 → Ca 3(PO 4)2 ОСНОВНИЙ ОКСИД + КИСЛОТА → СІЛЬ + ВОДА Mg. O + 2 HNO 3 → Mg(NO 3)2 + H 2 O
Кислотні оксиди – це оксиди, гідрати яких є кислотами. Оксиди перехідних елементів у найвищих ступенях окиснення, а також оксиди неметалів. КИСЛОТНИЙ ОКСИД + ВОДА→ КИСЛОТА SO 3 + H 2 O → H 2 SO 4 КИСЛОТНИЙ ОКСИД + ОСНОВНИЙ ОКСИД → СІЛЬ CO 2 + Na 2 O → Na 2 CO 3 КИСЛОТНИЙ ОКСИД + ОСНОВА → СІЛЬ + ВОДА SO 2 +2 KOH → K 2 SO 3 + H 2 O
Амфотерні оксиди – це оксиди, яким відповідають амфотерні гідроксиди. Be. O, Zn. O, Pb. O, Sn. O, більшість оксидів III, IV валентних металів (перехідних металів в проміжних ступенях окислення). АМФОТЕРНИЙ ОКСИД + КИСЛОТА → СІЛЬ + ВОДА Al 2 O 3 + 6 HCl → 2 Al. Cl 3 + 3 H 2 O АМФОТЕРНИЙ ОКСИД + ЛУГ → СІЛЬ + ВОДА Zn. O + 2 Na. OH Na 2 Zn. O 2 + H 2 O (сплавлення) Реагують з кислотними оксидами з утворенням солей: Zn. O + SO 3 = Zn. SO 4 Реагують з основними оксидами з утворенням солей при нагріванні: Zn. O + Na 2 O = Na 2 Zn. O 2
Взаємодією простих речовин з киснем: 2 Ba + O 2 = 2 Ba. O Розкладом деяких кисневмісних кислот: H 2 SO 3 = SO 2 + H 2 O Розкладом нерозчинних основ при нагріванні: 2 Fe(OH)3 = Fe 2 O 3 + 3 H 2 O Розкладом деяких солей: Ca. CO 3 = Ca. O + CO 2 2 Cu(NO 3) = 2 Cu. O + 4 NO 2 + O 2
КЛАСИФІКАЦІЯ КИСЛОТ ЗА КІЛЬКІСТЮ АТОМІВ ГІДРОГЕНУ Одноосновні: HCl, HNO 3 Двохосновні: H 2 SO 4, H 2 S Трьохосновні: H 3 PO 4 ЗА ВМІСТОМ ОКСИГЕНУ Оксигеновмісн і: H 3 PO 4, H 2 Si. O 3, HNO 3 Безоксигенові: H 2 S, HCl, HBr
ДІЯ НА ІНДИКАТОРИ МЕТИЛОРАНЖ – рожевий; ЛАКМУС – червоний; ФЕНОЛФТАЛЕЇН безбарвний КИСЛОТА + МЕТАЛ (розміщений в ряду напруг до H 2) → СІЛЬ + ВОДЕНЬ 2 Al + 3 H 2 SO 4 → Al 2(SO 4)3 + 3 H 2↑ КИСЛОТА + ОСНОВНИЙ ОКСИД → СІЛЬ + ВОДА Ca. O + 2 HNO 3 → Ca(NO 3)2 + H 2 O КИСЛОТА + НЕРОЗЧИННА ОСНОВА АБО ЛУГ → СІЛЬ + ВОДА Cu(OH)2 + 2 HCl → Cu. Cl 2 + 2 H 2 O КИСЛОТА + СІЛЬ (більш слабшої кислоти) → НОВА СІЛЬ + НОВА КИСЛОТА H 2 SO 4 + Ba. Cl 2 → Ba. SO 4 + 2 HCl
Основи – складні речовини, молекули яких складаються з атомів металу та однієї або кількох гідроксильних груп – ОН. Загальна формула Ме(ОН)n , n – число гідроксильних груп, яке рівне заряду металу. Na–O–H Номенклатура: назва металу + валентність металу + гідроксид Ca(OH)2 – кальцій гідроксид, Fe(OH)3 – ферум (III) гідроксид
КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВ За кількістю гідроксильних груп основи поділяють на однокислотні та багатокислотні (дво- та три кислотні). За розчинністю: РОЗЧИННІ У ВОДІ Na. OH, Ba(OH)2, KOH НЕРОЗЧИНН І У ВОДІ Fe(OH)3, Mg(OH)2, Cu(OH)2 ОСНОВИ
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РОЗЧИННИХ ОСНОВ ДІЯ НА ІНДИКАТОРИ МЕТИЛОРАНЖ – жовтий; ЛАКМУС – синій; ФЕНОЛФТАЛЕЇН - малиновий ЛУГ + АМФОТЕРНИЙ ОКСИД→СІЛЬ + ВОДА 2 KOH + Zn. O → K 2 Zn. O 2 + H 2 O ЛУГ+АМФОТЕРНИЙ ГІДРОКСИД→СІЛЬ+ВОДА Ba(OH)2 + 2 Al(OH)3 → Ba(Al. O 2)2 + 4 H 2 O ЛУГ + КИСЛОТА → СІЛЬ + ВОДА ЛУГ+СІЛЬ→НЕРОЗЧИННА ОСНОВА+НОВА СІЛЬ Ba(OH)2 +2 HNO 3→Ba(NO 3)2 +2 H 2 O 2 KOH + Cu(NO 3)2 → 2 KNO 3 + Cu(OH)2↓ ЛУГ+КИСЛОТНИЙ ОКСИД→СІЛЬ+ ВОДА 6 Na. OH + P 2 O 5 → 2 Na 3 PO 4 + 3 H 2 O
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НЕРОЗЧИННИХ ОСНОВ НЕРОЗЧИННА ОСНОВА + КИСЛОТА → СІЛЬ + ВОДА Fe(OH)2 + 2 HCl → Fe. Cl 2 + 2 H 2 O РОЗКЛАД ПІД ЧАС НАГРІВАННЯ 2 Al(OH)3 → Al 2 O 3 + 3 H 2 O
КЛАСИФІКАЦІЯ СОЛЕЙ* СЕРЕДНІ СОЛІ Na 3 PO 4, K 2 CO 3 КИСЛІ Na. H 2 PO 4, KHCO 3 ОСНОВНІ (Cu. OH)2 CO 3, Mg. OHCl
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СОЛЕЙ СІЛЬ+МЕТАЛ (розміщений у ряді напруг ліворуч від металу, що утворив сіль) → ІНША СІЛЬ + ІНШИЙ МЕТАЛ Zn + Cu(NO 3)2 → Zn(NO 3)2 + Cu СІЛЬ+ЛУГ→НЕРОЗЧ. ОСНОВА+ІНША СІЛЬ Zn(NO 3) + 2 Na. OH → Zn(OH)2↓ + 2 Na. NO 3 СІЛЬ+СІЛЬ→ІНША СІЛЬ+ІНША СІЛЬ↓ Ba. Cl 2 + Na 2 SO 4 → Ba. SO 4↓ + 2 Na. Cl СІЛЬ + КИСЛОТА (якщо серед продуктів буде осад чи газ) → →СІЛЬ + ВОДА Ba(OH)2 + 2 Al(OH)3 → Ba(Al. O 2)2 + 4 H 2 O ТЕРМІЧНИЙ РОЗКЛАД → ДВІ І БІЛЬШЕ РЕЧОВИН (простішого складу) Mg. CO 3 → Mg. O + CO 2↑ СІЛЬ + КИСЛОТА (ЯКЩО СЕРЕД ПРОДУКТІВ БУДЕ ОСАД ЧИ ГАЗ → СІЛЬ + ІНША КИСЛОТА АБО СІЛЬ + ВОДА + ГАЗ Ba(NO 3)2 + H 2 SO 4 → Ba. SO 4↓ + 2 HNO 3 K 2 CO 3 + 2 HCl → 2 KCl + H 2 O + CO 2↑
Неметалл Кислотний оксид Кислота Сіль Метал Сіль - Сіль + … (8) Сіль + метал (9) Основний оксид - Сіль (4) Сіль + вода (3) - Основа - Сіль + вода (2) Сіль + вода (1) Сіль + основа (5) Сіль - - Сіль + кислота (6) Сіль + сіль (7)
1. Взаємодiя основ з кислотами: Cu(OH)2 + H 2 SO 4 = Cu. SO 4 + 2 H 2 O 2. Взаємодiя основ з кислотними оксидами: 2 NH 4 OH + SO 2 = (NH 4)2 SO 3 + H 2 O 3. Взаємодiя основних оксидiв з кислотами: Cu. O + 2 HNO 3 = Cu(NO 3)2 + H 2 O 4. Взаємодiя основних оксидiв з кислотними оксидами: Ca. O + CO 2 = Ca. CO 3 5. Взаємодiя розчинних основ (лугiв) з солями: 3 Na. OH + Fe. Cl 3 = Fe(OH)3 + 3 Na. Cl
6. Взаємодiя солей з кислотами: Ba. Cl 2 + H 2 SO 4 = Ba. SO 4 + 2 HCl 7. Взаємодiя двох солей мiж собою з утворенням нерозчинної солі: Ba. Cl 2+Na 2 SO 4=Ba. SO 4 +2 Na. Cl 8. Взаємодiя металiв з кислотами. Водень видiляється при взаємодiї металiв з усiма кислотами, крім азотної кислоти i концентрованої сiрчаної кислоти Н 2 SO 4. Zn + 2 HCl = Zn. Cl 2 + H 2 9. Взаємодiя солей з металлами при умові, якщо метал, що вступає у реакцію більш активний, ніж метал, що утворюється: Zn + Cu(NO 3)2 = Cu + Zn(NO 3)2 10. Взаємодiя металiв з неметалами: Cu + Cl 2 = Cu. Cl 2
11. Взаємодiя металiв, гiдроксиди яких є амфотерними, з лугами: Zn + 2 Na. OH = Na 2 Zn. O 2 + H 2 у водних розчинах реакцiя йде за рiвнянням: Zn + 2 Na. OH +2 H 2 O = Na 2[Zn(OH)4] + H 2 12. Сплавленням солей з деякими кислотними оксидами. K 2 CO 3 + Si. O 2 = K 2 Si. O 3 + CO 2 13. Взаємодiя лугiв з галогенами: На холоду : Cl 2+2 KOH = KCl+KCl. O+H 2 O 14. Взаємодiя галогенiдiв з галогенами: 2 KBr + Cl 2 = Br 2 + 2 KCl
Скачать презентацию Буковинський державний медичний університет ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК
класи неор сполук.pptx