БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Л Е К Ц

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Л Е К Ц І Я професора кафедри анатомії людини ім. М. Г. Туркевича Хмари Тетяни Володимирівни на тему: , , ЗАГАЛЬНА АНАТОМІЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТА ВЕНОЗНОГО ВІДДІЛІВ КРОВОНОСНОЇ СИСТЕМИ. МІКРОЦИРКУЛЯТОРНЕ РУСЛО. ВНУТРІШНЬОСИСТЕМНІ ТА МІЖСИСТЕМНІ АНАСТОМОЗИ. ”

ЛІКТЬОВА СУГЛОБОВА СІТКА (RETE ARTICULARE CUBITI) утворена 8 анастомозуючими артеріями – по чотири зверху і знизу. Кожний анастомоз розміщений в одній із чотирьох борозен ліктя: 1) у присередній передній ліктьовій борозні (sulcus cubitalis medialis anterior): a. collateralis ulnaris inferior (від a. brachialis) // r. anterior a. recurrens ulnaris (від a. ulnaris) 2) у бічній передній ліктьовій борозні (sulcus cubitalis lateralis anterior): a. collateralis radialis (від a. profunda brachii – гілки a. brachialis) // a. recurrens radialis (від a. radialis) 3) у присередній задній ліктьовій борозні (sulcus cubitalis medialis posterior): a. collateralis ulnaris superior (від a. brachialis) // r. posterior a. recurrens ulnaris (від a. ulnaris) 4) у бічній задній ліктьовій борозні (sulcus cubitalis lateralis posterior): a. collateralis media (від a. profunda brachii – гілки a. brachialis) // a. interossea recurrens (від a. interossea posterior – гілки a. interossea communis (від a. ulnaris)

ПОВЕРХНЕВА ДОЛОННА ДУГА (ARCUS PALMARIS SUPERFICIALIS) утворена анастомозуючими кінцевим відділом a. ulnaris та r. palmaris superficialis a. radialis. Проектується на середині тіл п’ясткових кісток. Arcus palmaris superficialis 4 aa. digitales palmares communes (до II, IV міжкісткових проміжків і ліктьового боку мізинця) 10 7 aa. digitales palmares propriae (до долонних поверхонь II-IV пальців і долонної поверхні V пальця з ліктьового боку) + 3 aa. digitales palmares (від a. princeps pollicis – гілки a. radialis) (до долонної поверхні великого пальця і променевої сторони вказівного пальця) При порушенні кровотоку в поверхневій долонній дузі кровопостачання кисті забезпечується артеріями глибокої долонної дуги.

ГЛИБОКА ДОЛОННА ДУГА (ARCUS PALMARIS PROFUNDUS) утворена анастомозуючими кінцевим відділом a. radialis та r. palmaris profundus a. ulnaris. Проектується на основи II-V п’ясткових кісток. Arcus palmaris profundus 3 aa. metacarpales palmares (до трьох міжкісткових проміжків, починаючи з другого, та на рівні міжпальцевих складок зливаються з aa. digitales palmares communes від arcus palmaris superficialis) 3 rr. perforantes (крізь II-IV міжкісткові проміжки проникають на тил кисті та анастомозують з aa. metacarpales dorsales, які відходять від rete carpale dorsale)

ТИЛЬНА ЗАП'ЯСТКОВА СІТКА (RETE CARPALE DORSALE) утворена r. carpalis dorsalis a. radialis та r. carpalis dorsalis a. ulnaris, а також a. interossea anterior et posterior від a. interossea communis – гілки a. ulnaris. Rete carpale dorsale 4 aa. metacarpales dorsales (у II, III, IV міжкісткові проміжки) 7 aa. digitales dorsales ( до тильної поверхні II-V пальців) 10 + 3 aa. digitales dorsales (від a. metacarpalis dorsalis prima – гілки a. radialis) (до тильної поверхні великого пальця і променевої сторони вказівного пальця)

ДОЛОННА ЗАП'ЯСТКОВА СІТКА (RETE CARPALE PALMARE) утворена r. carpalis palmaris a. radialis та r. carpalis palmaris a. ulnaris. У формуванні долонної зап’ясткової сітки може брати участь гілочка від a. interossea anterior та (або) a. comitans nervi mediani. Долонна і тильна зап’ясткові сітки кровопостачають променево-зап’ястковий, міжзап’ясткові та зап’ястково-п’ясткові суглоби. Тильна зап’ясткова сітка кровопостачає також п’ястково-фалангові та між фалангові суглоби і тильні поверхні пальців.

СУГЛОБОВА КОЛІННА СІТКА (RETE ARTICULARE GENUS) утворена 10 анастомозуючими артеріями: - aa. superiores lateralis et medialis genus від a. poplitea - aa. inferiores lateralis et medialis genus від a. poplitea - a. media genus від a. poplitea - a. descendens genus від a. femoralis - aa. recurrentes tibiales anterior et posterior від a. tibialis anterior - r. circumflexus fibularis від a. tibialis posterior - r. descendens a. circumflexa femoris lateralis від a. profunda femoris (гілки a. femoralis)

Присередня кісточкова сітка (rete malleolare mediale) утворена анастомозуючими - rr. malleolares mediales від a. tibialis posterior - a. malleolaris anterior medialis від a. tibialis anterior. Бічна кісточкова сітка (rete malleolare laterale) утворена анастомозуючими - rr. malleolares laterales від a. fibularis - a. malleolaris anterior lateralis від a. tibialis anterior - r. perforans від a. fibularis - rr. posteriores a. tarsalis lateralis від a. dorsalis pedis.

ГЛИБОКА ПІДОШВОВА ДУГА (ARCUS PLANTARIS PROFUNDUS) На підошвовій поверхні в горизонтальній площині розташована глибока підошвова дуга, яка утворена кінцевими відділами a. plantaris lateralis та a. plantaris medialis – кінцевими гілками a. tibialis posterior. У стріловій площині стопи є ще одна дуга, яка є анастомозом між arcus plantaris profundus та a. plantaris profunda від a. dorsalis pedis. Arcus plantaris profundus 4 aa. metatarsales plantares (їх дистальні кінці називаються aa. digitales plantares communes) 9 aa. digitales plantares propriae 10 + a. digitalis plantaris propria (від a. plantaris lateralis) (до бічного краю V пальця) Примітка: Перша загальна підошвова пальцева артерія (a. digitalis plantaris communis pima) віддає 3 власні підошвові пальцеві артерії (aa. digitales plantares propriae): одну – до присереднього краю II пальця і дві – до I пальця. Кожен палець отримує по 2 підошвові пальцеві артерії.

ПОВЕРХНЕВА ПІДОШВОВА ДУГА (ARCUS PLANTARIS SUPERFICIALIS) непостійна утворена a. plantaris lateralis та a. plantaris medialis – кінцевими гілками a. tibialis posterior. КРОВОПОСТАЧАННЯ ТИЛУ СТОПИ А. arcuata (від a. dorsalis pedis – кінцевої гілки a. tibialis anterior) aa. metatarsales dorsales secunda, tertia et quarta (II-IV) 6 aa. digitales dorsales (відходять від тильних плеснових артерій на рівні головок плеснових кісток) 10 + 3 aa. digitales dorsales (дві – до I пальця і одну – до присереднього краю II пальця) від a. metatarsalis dorsalis prima ( одна з двох кінцевих гілок a. dorsalis pedis) + a. tarsalis lateralis (від a. dorsalis pedis) умовно є 10 -ю тильною пальцевою артерією (кровопостачає бічний край мізинця) Кожен палець отримує по 2 тильні пальцеві артерії.

ПОРТО-КАВАЛЬНІ ТА КАВО-КАВАЛЬНІ АНАСТОМОЗИ Існує 9 основних анастомозів: На передній стінці черевної порожнини куба – 3. На задній – 3. На верхній – 2. На нижній – 1. Анастомози передньої стінки живота А. Каво-кавальні: 1. Між верхньою та нижньою надчеревними венами справа та зліва, через підшкірні вени пупкової ділянки анастомозують верхня та нижня порожнисті вени. v. epigastrica superior → v. thoracica interna → v. brachiocephalica → v. cava superior // v. epigastrica inferior → v. iliaca externa → v. iliaca communis → v. cava inferior 2. Між грудо-надчеревними та поверхневими надчеревними венами: v. thoracoepigastrica → v. axillaris → v. subclavia → v. brachiocephalica → v. cava superior // v. epigastrica superficialis → v. femoralis → v. iliaca externa → v. iliaca communis → v. cava inferior

Б. Порто-кавальний: 3. У межах підшкірних вен пупкової ділянки анастомозують припупкові вени з верхньою та нижньою надчеревними венами. Таким чином, формується порто-верхньо- та нижньо-кавальний анастомоз. До ворітної вени печінки кров потрапляє через припупкові вени ( vv. paraumbilicales ), а каво-кавальний анастомоз викладено вище. У випадку портальної гіпертензії різного походження (онкопроцес, цироз печінки) пупкова ділянка має вигляд зазначений терміном «голова медузи» (caput medusae), значно збільшується селезінка і кількість серозної рідини у порожнині очеревини (асцит), спостерігається варикозне розширення вен стравоходу, геморой. Анастомози задньої стінки живота А. Каво-кавальні: 4. Між поперековими венами та висхідними поперековими венами: vv. lumbales → v. cava inferior // vv. lumbales ascendentes → v. azygos (v. hemiazygos) → v. cava superior 5. Між хребтовою веною, задніми міжребровими венами та поперековими і бічними крижовими венами через зовнішні і внутрішні хребтові венозні сплетення. Зазначені сплетення містяться вздовж усього хребта. v. vertebralis → v. brachiocephalica → v. cava superior vv. intercostales posteriores → v. azygos (v. hemiazygos) → v. cava superior // vv. lumbales → v. cava inferior vv. sacrales laterales → v. iliaca interna → v. iliaca communis → v. cava inferior

Б. Порто-кавальний: 6. Між венами мезоперитонеальних відділів ободової кишки та поперековими венами (т. зв. cистема вен Ретціуса). v. colica dextra → v. mesenterica superior → v. portae hepatis v. colica sinistra → v. mesenterica inferior → v. splenica → v. portae hepatis // vv. lumbales → v. cava inferior Це порто-нижньокавальний анастомоз. Враховуючи каво-кавальний анастомоз задньої стінки (4), легко уявити на ній і весь порто-кавальний. 3. Анастомози верхньої стінки живота А. Каво-кавальний: 7. Між верхніми та нижніми діафрагмовими венами: vv. phrenicae superiores → v. azygos → v. cava superior // vv. phrenicae inferiores → v. cava inferior Б. Порто-верхньокавальний: 8. Між лівою шлунковою веною та стравохідними венами у ділянці черевної частини стравоходу: v. gastrica sinistra → v. portae hepatis // vv. oesophageales → v. azygos → v. cava superior

Анастомози нижньої стінки живота Порто-нижньокавальний: 9. Між верхньою прямокишковою веною та середньою і нижньою прямокишковими венами через прямокишкове венозне сплетення. v. rectalis superior → v. mesenterica inferior → v. splenica → v. portae hepatis // vv. rectales mediae et inferiores → v. iliaca interna → v. iliaca communis → v. cava inferior Усі зазначені вище анастомози забезпечують повернення крові до серця обхідними шляхами у випадку блокування кровотоку в одній із магістральних вен (верхній і нижній порожнистих, ворітній). При цьому, в залежності від стадії хвороби, з’являється морфологічна та функціональна симптоматика.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!