Будова рослинної клітини План 1. Клітина – елементарна жива одиниця тіла рослини 2. Склад, структура і функції компонентів клітини
Бота ніка — розділ біології, що вивчає рослини: їх будову, життєдіяльність, розмноження, хвороби, історію розвитку, географічне поширення, класифікацію тощо, а також структуру, розвиток і розміщення на земній кулі рослинних угруповань. Весь вміст клітини можна розділити на живу частину – протопласт і продукти його життєдіяльності. Жива частина клітини включає цитоплазму та її органели: ендоплазматичну сітку, пластиди, ядро, мітохондрії, рибосоми, комплекс Гольджі, вакуолі, лізосоми і т. д.
Сучасні рослини створені з великої кількості клітин. Проте є й такі, що складаються лише з однієї – хлорела, хламідомонада. У цьому випадку зливається поняття про клітину і організм. Клітинну будову мають живі та мертві тканини та органи рослини. Отже, клітина є основною структурною одиницею багатоклітинного організму.
Рослинна клітина має оболонку, що розташовується назовні від плазмалеми – клітинну стінку. Клітинна стінка найчастіше складається із целюлози (клітковини) і виконує переважно механічні функції (захист від ушкоджень, від розриву клітини під впливом високого внутрішнього тиску).
Ядро має кожна еукаріотична клітина. В ньому зосереджена спадкова інформація у вигляді молекул ДНК. Ядро має подвійну оболонку з порами. В середині заповнене каріолімфою (нуклеоплазмою), в якій і розташовується речовина спадковості – ДНК у вигляді хроматину. Хроматин, це більш компактна структура, яка формується при з‘єднанні ДНК з білком. При підготовці до ділення хроматин ще більше “ущільнюється”, утворюючі хромосоми. Також в ядрі міститься ядерце. Воно складається в основному із білків і РНК, може містити фосфоліпіди, неорганічні елементи. Функція ядерця – синтез рибосомальної РНК, а також утворення рибосом, які потім надходять у цитоплазму.
Хлоропласти – білково-нуклеїново-ліпідні тільця зеленого кольору. Їх колір зумовлений наявністю пігменту хлорофілу. У більшості рослин хлоропласти еліпсовидної форми, рідше кулясті, зірчасті, стрічкоподібні. Дуже різноманітні вони у водоростей. Строма хлоропласта неоднорідна, в ній є щільні тільця – грани і міжгранна зерниста маса. Основною структурною і функціональною одиницею їх є фотосинтетичні мембрани двох типів. Одні в формі дисків, розміщуючись один над одним, утворюють грани. Тому їх називають дисками або тилакоїдами гран. Другі утворюють міжгранні мембрани різної конфігурації. Це ламели, або міжгранні тилакоїди строми.
Мітохондрії є обов'язковими органоїдами всіх живих рослинних клітин. В одній клітині залежно від типу і стану їх міститься від 50 до 5000. Мітохондрії – це округлі, паличкоподібні, ниткоподібні, розгалужені тільця діаметром 0, 1 – 1 мкм і завдовжки до 7 мкм. Функціонують мітохондрії в клітині 5 – 10 днів. Завдяки власній генетичній системі (ДНК, РНК, рибосоми) вони множаться діленням або брунькуванням. Мітохондрії – двомембранні органели, в яких відбувається процес окислення органічних речовин до неорганічних із виділенням енергії, яка фіксується у вигляді енергії АТФ – процес клітинного дихання.
Рибосоми Це мікроорганели рослинної клітини, що складають значну частину цитоплазми. Вони відіграють важливу роль в біосинтезі білків. Рибосоми – невеликі органели, які являють собою з‘єднання великої та малої субодиниць. Субодиниці складаються із білків та особливої – рибосомальної РНК. Рибосоми можуть вільно розташовуватися в цитоплазмі або міститися на поверхні ендоплазматичної сітки. Основна функція рибосом – біосинтез білків, – універсальний загально біологічний процес, який визначає особливості будови та існування кожного живого організму.
Ендоплазматична сітка (ЕПС) Система мембранних порожнин та каналів, що являє собою єдине ціле із цитоплазматичною мембраною клітини. По каналам відбувається транспорт речовин в межах клітини, які можуть в ній тимчасово нагромаджуються. ЕПС здійснює розділення внутрішньої порожнини клітини на окремі “камери”, що дає змогу одночасному протіканню протилежних біохімічних процесів. Ця особливість, що реалізується за рахунок ЕПС називається принципом компартменталізації клітини.
Апарат Гольджі – багатоярусна система плоских порожнистих дископодібних цистерн (диктіосом), які до периферії потовщуються і утворюють трубчасті відростки. До складу комплексу Гольджі обов'язково входять дрібні пухирці, які відшнуровуються від диктіосом. Функції комплексу Гольджі різноманітні. Насамперед він зав'язаний із секреторними процесами клітини. За участю АГ (ферментів, що в ньому синтезуються чи накопичуються) відбувається розщеплення старих чи нефункціонуючих структур клітини.
Вакуолі — порожнини цитоплазми, оточені тонопластом і заповнені клітинним соком. Функції вакуолей: 1) вакуолі є місцем накопичення запасних поживних речовин і продуктів відпрацювання; 2) є своєрідними органами осморегуляції.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Будова рослинної клітини План 1 Клітина елементарна
1121052_52AE8_budova_roslinno_klitini.ppt