«Будова клітин людини» {
Кліти на (від лат. cellula — комірка) — структурнофункціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власнийметаболізм та здатність до відтворення. Від середовища, яке її оточує, клітина відмежована плазматичною мембраною(плазмалемою). Розрізняють два основні типи клітин: прокаріотичні, що не мають сформованого ядра, характерні для бактерій таархей, та еукаріотичні, в яких наявне ядро, властиві для всіх інших клітинних форм життя, зокрема рослин, грибів та тварин. Донеклітинних форм життя належать лише віруси, але вони не мають власного метаболізму і не можуть розмножуватись поза межами клітин-живителів.
Усі організми поділяються на одноклітинні, колоніальні т а багатоклітинні. До одноклітинних належать бактерії, археї, деякі водорості ігриби, а також найпростіші. Колоніальні та багатоклітинні організми складаються з великої кількості клітин. Різниця між ними полягає в тому, що колоніальні організми складаються з недиференційованих або слабо диференційованих клітин, які можуть виживати одна без одної. Клітини багатоклітинних організмів більш-менш спеціалізовані на виконанні певних функцій і залежні одна від одної в процесах життєдіяльності.
Будова еукаріотичної клітини До еукаріот належать три основні царства живих організмів: Тварини, Рослини та Гри би. Попри деякі відмінності у будові, їхні клітини схожі між собою і відрізняються від клітин прокаріот наявністю ядра так омпартменталізацією цитоплазми на окремі відсіки за допомогою системи внутрішніх мембран. Живий вміст клітини називається протоплазмою, протоплазму оточено напівпроникною плазматичною мембраною або плазмалемою, зовні протоплазми можуть розташовуватись надмембранні структури, такі якклітинна стінка (у рослин та грибів) або глікокалікс (у тварин). До складу протоплазми клітини входить ядро та цитоплазма, яка у свою чергу складається із колоїдного розчину — гіалоплазми — та розміщених у нійорганел — постійних структурних і функціональних елементів клітини. Окрім цього клітини можуть тимчасово накопичувати певні речовини, що утворюють клітинні включення.
Ядро клітини Ядра наявні в усіх еукаріотичних клітинах, окрім деяких високодиференційованих типів, таких як еритроцити ссавців і ситоподібні трубки флоеми рослин. Інколи трапляються багатоядерні клітини: наприклад, у деяких найпростіших, зокрема інфузорії туфельки, наявні два функціонально різні ядра — макронуклеус і мікронуклеус, також існують клітини із кількома однаковими ядрами, наприклад м'язові волокна. Проте у більшості клітин є одне ядро розміром близько 10 мкм, його добре помітно під світловим мікроскопом. Ядро необхідне для функціонування клітини, оскільки саме воно містить генетичну інформацію у формі ДНК. Тут відбувається не тільки збереження, а й реалізація спадкової інформації: процеси транскрипції, що є початковим етапом біосинтезу білків, які регулюють переважну більшість процесів у клітині, та реплікації, що забезпечують точне відтворення ДНК клітини для дочірних клітин. Ядро оточене двошаровою ядерною оболонкою, в якій є отвори — ядерні пори. Заповнює ядро нуклеоплазма (ядерний сік), у ній розміщується комплекс ДНК і білків — хроматин. Також у структурі ядра виділяють щільнішу структуру, не відмежовану мембранами — ядерце.
![Пероксисоми — органели, присутні в усіх головних групах еукаріот[10], оточені однією мембраною, всередині містять](https://present5.com/presentation/163484006_134451106/image-8.jpg "Пероксисоми — органели, присутні в усіх головних групах еукаріот[10], оточені однією мембраною, всередині містять")
Пероксисоми — органели, присутні в усіх головних групах еукаріот[10], оточені однією мембраною, всередині містять ферменти, такі як каталаза та уратоксидаза, у такій великій кількості, що вони часто кристалізуються в центрі органели. До основних функцій пероксисом належить окиснення багатьох органічних речовин (зокрема β-оксинення жирних кислот, яке у тварин відбувається також і в мітохондріях, а в рослин та грибів — тільки у пероксисомах), знешкодження надлишку шкідливого для клітини пероксиду водню, метаболізм спиртів та амінів (наприклад 25% етилового спирту в печінці людини окиснюється саме в пероксисомах), здійсненнягліоксалатного циклу у клітинах насіння рослин
![Мітохондрії або певні їхні видозміни присутні в клітинах всіх еукаріот[11]. Деякі найпростіші, такі як](https://present5.com/presentation/163484006_134451106/image-9.jpg "Мітохондрії або певні їхні видозміни присутні в клітинах всіх еукаріот[11]. Деякі найпростіші, такі як")
Мітохондрії або певні їхні видозміни присутні в клітинах всіх еукаріот[11]. Деякі найпростіші, такі як кишковий паразит людини Giardia, не мають мітохондрій, проте у них наявні гомологічні структури, що могли з них розвинутися[12]. Кількість мітохондрій коливається від однієї, як у водоростей Euglena та Chlorella), до кількох сотень або навіть тисяч[2]. Загальний об'єм мітохондрій у клітині корелюєіз її метаболічною активністю. Основною функцією цих органел є здійснення аеробного етапу клітинного дихання: тут відбуваєтьсяцикл трикарбонових кислот, реакції електронтранспортного ланцюга та окисне фосфорилювання АДФ, що має своїм наслідком утворення АТФ. Таким чином мітохондрії є головними енергетичними станціями клітини. Окрім цього мітохондрії є одним із головних місць теплопродукції клітини (особливо активно цей процес відбувається у бурому жирі), а також місцем накопичення кальцію
Пластиди наявні в усіх живих рослинних клітинах. Ці органели між собою поєднує те, що їх вкрито двома мембранами і в одного організму є кілька однакових копій ДНК. Всі пластиди утворюються з пропластид меристемних клітин рослин. Пропластиди диференціюються залежно від потреб клітини
Цитоскелет клітини — це система тонких білкових ниток, розташованих у цитоплазмі. Складається з трьох основних типів елементів: мікротрубочок, актинових мікрофіламентів та проміжних філаментів. Основною функцією цитоскелету є опора та підтримання форми клітини. Окрім цього елементи цитоскелету разом із моторними білками забезпечують різні типи руху: локомоцію самої клітини (як за допомогою джгутиків чи війок, так і за допомогою псевдоподій), скорочення клітини, зокрема м'язових волокон, руху окремих органел у цитоплазмі (наприклад транспорт везикул ендомембранної системи). Цитоскелет є динамічною структурою: його нитки можуть збиратись або розбиратись на кінцях.
Клітинна стінка — це надмембранна структура, наявна у клітин рослин, грибів (а також у прокаріот), але відсутня у тварин. Вона потрібна для підтримання форми, захисту клітини та запобігання надмірного надходження до неї води. У грибів клітинна стінка складається в основному з хітину, а в рослин — із фібрил целюлози та геміцелюлоз, занурених у матрикс із пектинів. Молода рослинна клітина утворює тонку гнучку первинну клітинну стінку (товщиною близько 0, 1 мкм). Між клітинними стінками двох сусідніх клітин розміщується серединна пластинка, що складається в основному із пектинів, які «склеюють» клітини між собою. Після того як рослинна клітина перестає рости, вона укріплює свою клітинну стінку, відкладаючи додаткові шари целюлози. У певнихтканинах (наприклад провідних та опорних) клітини утворюють досить товсту вторинну клітинну стінку, що може складатись з інших речовин — наприклад лігніну в деревині або суберину у корку
Волошина Катерина група лс/41/12
