БОЄЦЬ ПОВЕРТАЄТЬСЯ З АТО
Незважаючи на звернення або не звернення самого бійця АТО до Уряду, виконавчих служб, організацій, пересічних громадян ► Ми можемо мати безпосередній контакт з бійцем АТО (сусід, знайомий, родич, брат, чоловік батько дитини однокласника) ► Ми можемо мати опосередкований зв’язок (через дитину або членів родини, що навчається в закладі або працює на роботі)
Основне, що ми маємо пам'ятати про бійців Вони жили за простими правилами війни Чітке дотримання цих правил – основа виживання на війні: ► У тебе є лише відчуття: зір, слух, інтуїція. Ніяких емоцій тільки агресія. ► Довіряй тільки тим, хто перевірений в бою. ► Увесь час зберігай пильність скануй/аналізуй ситуацію навколо. Постійно, звертай увагу на будь-які зміни у оточенні. ► Є тільки “чорне” і “біле”, “так” або “ні”, “правильно” чи “неправильно”. ► Дій миттєво та рішуче! Часу на роздуми може не бути.
Пам’ятаймо: Саме ці правила дозволили бійцю вижити та повернутися додому. Але у мирному житті вони сприймаються оточуючими як “неадекватні”, не сприяють взаєморозумінню та утруднюють повернення у мирне життя
Зрозумій, підтримай, терпи, навчайся адже: 1. Їхня поведінка після повернення – це нормальна реакція на ненормальні обставини, що довелося пережити даній людині. 2. Це новий досвід отриманий “там” якого немає “тут” 3. Бійцю потрібен час для прийняття “мирного життя” 4. Ми маємо бути небайдужими, допомогти знайти можливість використати отриманий досвід в мирному житті
Основні зони змін Тілесна/фізична зона Емоційна зона Ціннісна зона Інтелектуальна зона Зона соціальної взаємодії
Тілесна/фізична зона ü Сон ü Їжа ü Особиста гігієна ü Одяг ü Фізичні навантаження ü Постійний низький старт ü Стрес
Емоційна зона ü Зниження, знебарвлення, замороженість емоцій ü Свій/чужий: довіра-недовіра ü Агресія, злість, щоб вижити ü Ти або тебе ü Завтра може не настати ü Зневіра та депресія, небажання діяти
Ціннісна зона Дружба, довіра, щирість, справжність, взаємодія ü Щирість переживань, новий досвід ü Почуття вини/провини ü Самотність, «непотрібність» ► Знецінення результату üЗнецінення/знебарвлення матеріальних речей ü
Інтелектуальна зона Прості фізичні вправи М’язова пам’ять Відсутність можливостей для широкого аналізу (країна, новини, процеси) ü Низька можливість для читання, розвитку ü Небажання розвитку, лінь, інтелектуальне заціпеніння ü Фізичні обмеженні: втома, ►aвітаміноз, хвороби ü ü ü
Зона соціальної взаємодії ü ü ü Свій/чужий Довіра перевіреним Віра/недовіра командиру Віра/недовіра командуванню Віра/ недовіра «тилу»
Стресові фактори, які міг отримати боєць: ► Потрапити під обстріл ► Потрапити у засідку (зрада) ► Бачити смерть товаришів ► Бачити мертві тіла ► Бачити/збирати частини тіл ► Взнати про смерть товариша, побратима ► Пережити зраду командування ► Недостатність соціальної підтримки
Прояв наслідків отриманого негативного досвіду ► Гостра реакція на стрес (до 3 -днів) ► Гострий стресовий розлад (від 4 -х тижнів до 3 х місяців) ► ПТСР постравматичний синдром (після 4 місяців). ► Статистика країн, що перебували в військових діях світова 20%, Америка 9, 8%, Ізраїль 3, 6% (максимальне сприйняття суспільством)
Типові емоційні та поведінкові реакції після повернення бійців ► Погані сни ► Часті негативні спогади про війну ► Злість, ненависть, агресивність ► Відчуття безпорадності, страху, нервування ► Відчуття суму, самотності, непотрібності ► Відчуття збудження, схвильованість ► Неможливість відчувати позитивні емоції ► Легке погіршення настрою ► Почуття провини, сорому, самосуду ► Почуття безнадії щодо майбутнього
► Труднощі з концентрацією уваги ► Слабкість, понижена працездатність ► Легко лякається, реагує на голосні звуки ► Постійно насторожі, проявляє надмірну пильність, нав’язливі думки про безпеку ► Уникання людей або місць скупчення людей ► Надмірне вживання алкоголю, наркотиків, надмірне паління ► Поганий апетит, не дбає про своє здоров’я ► Проблеми із звичним виконанням завдань удома або на роботі ► Агресивний стиль водіння авто. Агресивний стиль поведінки.
Важливо пам'ятати: ►Всі ці прояви не є ознакою хвороби або незворотних змін особистості. ►Це нормальні реакції на ненормальні обставини та на довготривале перебування у ситуації хронічного стресу.
ВАРТО ДОТРИМУВАТИСЬ ТАКИХ ПРАВИЛ У СПІЛКУВАННІ З БІЙЦЯМИ АТО üПотрібен простий, чіткий та врівноважений стиль спілкування. üПроявляйте повагу, але не “жалійте”. Ця людина змогла вижити у надскладних умовах. Цьому треба віддати належне! üНадання інформації, повинно бути простим, чітким та необ’ємним. üНе чекайте відразу зворотнього зв’язку: боєць звик «приймати інформацію» та звітувати про виконання, на обмін інформацією потрібно дати час. üНе бійтесь агресивних реакцій. Проявляйте готовність допомогти. Якщо вирішення того чи іншого питання не відноситься до вашої компетенції, чітко та просто поясніть, чому це так і роз’ясніть, куди треба звертатися.
►Якщо людина проявляє вербальну агресію чи скаржиться, не конфліктуйте, висловіть розуміння та залишайтесь спокійними. ►Не зупиняйте людину, якщо бачите, що їй треба виговоритись. Просто вислухайте. ►Якщо людина потребує моральної або емоційної підтримки, дайте зрозуміти, що підтримуєте її, але не перетворюйтесь на “жилетку” чи “психотерапевта”. ►Не давайте оцінок. Наприклад: «Те що вам довелося пережити – це жах» або “Всі генерали - зрадники”. ►Не намагайтесь авторитарно вказувати, що потрібно робити. ►Не давайте порад, попередньо не вислухавши уважно, що каже людина. ►Не поспішайте. Якщо потрібно, повторіть інформацію чи роз’яснення.
Пам’ятайте: ü Агресивні реакції частіше за все виникають, якщо людина сприймає оточуючих як холодних, байдужих, безвідповідальних чи відсторонених. ü Агресія бійця – прояв внутрішнього дискомфорту, відчуття страху та безпорадності. ü У зоні бойових дій агресія була адаптивною та корисною реакцією на стрес та небезпеку для життя. ü Агресія спрямована не на вас особисто, а на ситуацію і обумовлена особливостями сприйняття людини.
ЯКЩО ВАМ НЕ ВДАЄТЬСЯ ОРГАНІЗУВАТИ СПІЛКУВАННЯ Турбуйтесь про свій фізичній, емоційний та психологічний стан. üВчасно помічайте прояви виснаження, звертайтеся за допомогою до фахівців! üНе займайте “рятувальну позицію” ü Зверніться до інших співробітників, до психолога, до свого керівника, до працівників охорони, міліції
ПАМ’ЯТАЙМО: Боєць виконав свій обов’язок перед Батьківщиною. Він зробив те, чого хотіла і чого потребувала від нього держава. Як свідомі громадяни, ми повинні про це завжди пам’ятати. ü Боєць – це людина, що пережила серйозні стресові ситуацїї та змогла вижити. Цьому треба віддати належне! ü Незвичні прояви чи симптоми реакції на стрес – це не хвороба, а нормальна відповідь організму на ненормальні обставини. Скоріш за все, з часом ці прояви будуть зменшуватись. ü Бійцю потрібен час на адаптацію. Майте терпіння. ü Не сприймайте агресію, скарги чи інші емоційні прояви на свій особистий рахунок. ü
Отже: 1. Бійці, які повернулися із зони АТО та іх родини - це новий прошарок в суспільстві, але це наші друзі родичі, знайомі, діти – отже наше майбутнє благополуччя 2. Стан бійця - це нормальна реакція на ненормальні обставини, що довелося пережити даній людині. 3. Потрібен час для прийняття бійцем “мирного життя” 4. Знайдемо разом можливість допомогти бійцю використати отриманий досвід в мирному житті та повернутись до звичного життя.
Психологічна допомога учасникам АТО ГО “Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій” Психологічна кризова служба 0986136323
Скачать презентацию БОЄЦЬ ПОВЕРТАЄТЬСЯ З АТО Незважаючи на звернення
61208606d4b0b4c711090f6e70155cdf.ppt