Блок-схема - графічний спосіб, c допомогою якого можна описати алгоритм, де кожен крок зображується у вигляді пов'язаних блоків. При складанні блок-схеми необхідно додавати елементи зверху вниз послідовно один за одним. При виникненні умов дотримуватися деревоподібній ієрархію. Блок-схема обов'язково повинна починатися з елемента "Початок" і закінчуватися елементом "Кінець", причому кожен з них повинен бути вжито тільки по одному разу.
* Блок пуск-зупинка визначає початок і кінець алгоритму (для блока пуск (початок) визначений тільки вихід, для блока зупинка (кінець) – тільки вхід) Блок введення-виведення визначає введення інформації в програму або виведення на пристрій Блок процес визначає зміну значень, форми подання або розташування даних Блок перевірки умови визначає подальші кроки виконання алгоритму залежно від умови Блок покрокового повторення визначає цикл з параметром із заданими початковим, кінцевим значеннями та кроком зміни параметра циклу
* Зумовлений процес відображає виконання процесу, що складається з однієї або кількох операцій, що визначений в іншому місці програми (у підпрограмі, модулі). Всередині символу записується назва процесу і передані в нього дані. З’єднувач відображає вихід в частину схеми і вхід в іншу частину цієї схеми. Використовується для обриву лінії та продовження її в іншому місці (приклад: поділ блок-схеми, що не поміщається на листі). Відповідні сполучні символи повинні мати одне (при тому унікальне) позначення. Коментар використовується для більш детальної інформації про кроки, процесу або групи процесів. Опис поміщається з боку квадратної дужки і охоплюється їй по всій висоті. Пунктирна лінія йде до описуваного елементу, або групі елементів (при цьому група виділяється замкнутої пунктирною лінією). Також символ коментаря слід використовувати в тих випадках, коли обсяг тексту в будь-якому іншому символі (наприклад, символ процесу, символ даних та ін) перевищує його обсяг.
В алгоритмах лінійної структури дії виконуються послідовно одна за другою:
В алгоритмах розгалуженої структури в залежності від виконання або невиконання будь-якої умови виконуються різні послідовності дій. Кожна така послідовність дій називається гілкою алгоритму.
В алгоритмах циклічної структури в залежності від виконання або невиконання будь-якої умови виконується повторювана послідовність дій, що називається тілом циклу. Вкладеним називається цикл, що знаходиться всередині тіла іншого циклу.
Ітераційним називається цикл, число повторень якого не задається, а визначається в ході виконання циклу. У цьому випадку одне повторення циклу називається ітерацією. Ітераційні цикли З передумовою З післяумовою
* Можливі випадки, коли всередині тіла циклу необхідно повторювати деяку послідовність операторів, тобто організувати внутрішній цикл. Така структура отримала назву циклу в циклі або вкладених циклів. Глибина вкладення циклів (тобто кількість вкладених одна в одну циклів) може бути різною. При використанні такої структури для економії машинного часу необхідно виносити з внутрішнього циклу в зовнішній всі оператори, які не залежать від параметра внутрішнього циклу. Приклад вкладених циклів для. Обчислити суму елементів заданої матриці А (5, 3).
При складанні структурної схеми алгоритму укладач повинен дотримуватися наступних правил, так званих правил для складання структурної схеми алгоритму: Будь-який алгоритм повинен мати початок і кінець Усі блоки, крім перевірки умови, мають тільки один вихід. Усі блоки алгоритму мають не більше одного входу. Лінії алгоритму не можуть розгалужуватися. Типи алгоритмів та їх структурні схеми
Скачать презентацию Блок-схема — графічний спосіб c допомогою якого можна
Blok-skhemaa (1).ppt