БІЗНЕС-ПЛАН Експертно-консалтинговий вексельний центр “СТАНДАРТ” Автор проекту Рудненко Т. Б.
Передумови створення ЕКВЦ “СТАНДАРТ” Об’єктивні чинники економіки України: l дефіцит обігових коштів для поточної діяльності і розвитку підприємств усіх форм власності; l дебіторсько-кредиторська заборгованість у 2005 р. відносно ВВП склала відповідно 82, 3 і 105, 2%; l висока зношеність основних фондів; l зниження цін на експортну продукцію у металургії; l ріст цін на енергоносії; l необхідність переведення виробництва на енергозберігаючі технології; l посилення зовнішньої та внутрішньої коньюктур між виробниками у зв’язку з вступом до СОТ; l прогнозований ріст імпорту; l необхідність забезпечення інтенсивного розвитку економіки; l фактичне надходження інвестицій в Україну не задовольняє потреб економіки. Актуальність максимального використання внутрішніх ресурсів очевидна. Найбільш дешеві обігові кошти можна отримати на внутрішньому фінансовому ринку за допомогою векселів. За світовим досвідом найбільш затребуваними векселі є в умовах економіки, що розвивається. В Росії частка векселів в обігу у 2000 -2004 рр. складала 5 -9%. Векселі обслуговують до 40% ВВП.
Що гальмує розвиток вексельного ринку? Недосконалість національного законодавства про обіг векселів (не відповідність окремих норм міжнародному вексельному праву та суперечливість національних правових актів між собою); l недосконале податкове законодавство (зокрема, практика вільного трактування норм законів та регулювання оподаткування листами – не нормативними документами); l негативний імідж векселя, що дістався нам у спадщину від використання векселів у корупційних держаних програмах на кшталт програми НДЦ з енергетичних векселів та діяльності “Укрспецфіну” на ринку боргів держави; l неорганізований ринок (торгівля векселями на організованому біржовому ринку заборонена рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового від 18. 03. 2002 р. N 103), а значить – можливість для зловживань і шахрайства внаслідок відсутності ринкової вартості векселів; l відсутність статистики, яка б дозволяла оцінювати вплив виданих векселів на макроекономічні показники та розвиток економіки, а також робити прогнози; l заборона випуску банками фінансових векселів, що унеможливлює додаткове залучення ресурсів до банківської системи та не сприяє появі на ринку додаткових банківських продуктів (зокрема, розробки вексельних програм); l високі ризики вексельних операцій внаслідок недосконалого законодавства, низької обізнаності учасників вексельного ринку у вексельному праві (і як наслідок - чисельні непорозуміння та зловживання з використанням векселів), відсутності інформації про невиконані зобов’язання за векселями (опротестовані векселі), незадовільного фінансового стану значної частки векселедавців та непрозорості їх діяльності (звітність не відповідає світовим стандартам і є застарілою та недоступною); l недостатня систематизація та аналіз судової практики розгляду вексельних суперечок, що з переданням цих справ на розгляд загальних судів призвело до збільшення кількості апеляцій. l Треба визнати, що такий стан не є задовільним для ефективного використання векселя як інструменту для розвитку суб’єктів господарювання та економіки.
Актуальність векселя як інструменту для суб’єктів господарювання і фактичне обслуговування ВВП векселями підтверджується наступними даними: протягом останніх 7 років частка операцій з векселями складає майже половину (середня частка дорівнює 47, 4%) від загальних обсягів торгів на фондовому ринку; l l у 2005 р. обсяги торгів векселями перевищили 133 млрд. грн. динаміка обсягів торгів векселями на фондовому ринку протягом останніх 5 років чітко корелює з ВВП (коефіцієнт кореляції - 0. 987); l за даними комерційних банків у серпні-жовтні 2005 р. середні обсяги авальованих банками векселів склали 2, 8 млрд. грн. , а врахованих векселів - 1. 1 млрд. грн. l крім того, аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості між підприємствами та установами України свідчить про те, що прострочена заборгованість за товари, роботи, послуги, яка оформлена векселями, у 5 -8 разів менше, простроченої заборгованості, не оформленої векселями. Тобто, вексельне право гарантує більш високу платіжну дисципліну щодо виконання зобов’язань. l обсяг операцій з векселями у першому кварталі 2005 р. у порівнянні з ІУ кварталом 2004 р. перевищив обсяг операцій з акціями; загальні обсяги виконаних договорів з векселями у І кварталі 2005 року складали 40, 74 % від загального обсягу виконаних договорів, у порівнянні з ІV кварталом 2004 року це на 1, 46% більше. l
Вексель на фондовому ринку (за даними ДКЦПФР) Нижче наведені результати щодо кількості виконаних договорів торговцями цінними паперами за видами цінних паперів у грошовому і у кількісному виразі у 2004 р. (Рис. 2) та І кварталі 2005 р. (Рис. 3) Рис. 2. Обсяги та кількість виконаних договорів торговцями цінних паперів за видами цінних паперів у 2004 р
Вексель на фондовому ринку (за даними ДКЦПФР) Рис. 3. Загальні обсяги виконаних договорів (млн. грн. ) та кількість виконаних договорів (тис. ) з різними фінансовими інструментами за І квартал 2005 року Рис. 4. Загальний обсяг виконаних договорів за різні періоди по різних видах торговців ЦП (млн. грн)
Вексель на фондовому ринку (за даними ДКЦПФР) Рис. 5. Загальна кількість виконаних договорів по видах діяльності (тис. шт. ) різними видами торговців у І кварталі 2005 року. Рис. 6. Загальні обсяги виконаних договорів (млн. грн. ) по видах діяльності різними видами торговців у І кварталі 2005 року
Вексель на фондовому ринку (за даними ДКЦПФР) З даних, наведених на Рис. 4 - 6 випливає наступне: l головними гравцями на ФР є „чисті торговці” (ТЦП) і банки, частка яких у загальному обсязі виконаних договорів складає відповідно 49, 5% і 46, 9%, причому обсяги діяльності банків зростають не стрімко, але постійно; l через банки здійснюється менша кількість комерційних операцій, але більш великі за сумою угоди, ніж через ТЦП; l головними видами діяльності ТЦП і банків є комісійна і комерційна діяльність, причому у банків переважає комерційна діяльність, а у ТЦП – комісійна. Це може бути пов’язано з представленням окремими банками у фінансової звітності операцій з врахування векселів як операцій з купівлі векселів (згідно із спільним листом ДПАУ „Про окремі питання оподаткування” від 31. 12. 1999 р. N 10777/5/22 -1119, Мінфіну України від 25. 01. 2000 р. N 04 -05, ДКЦПФР від 10. 01. 2000 р. N 179/18 за погодженням з Правлінням НБУ). Наслідком цього є викривлення статистики щодо обігу векселів.
Вексель на фондовому ринку (за даними ДКЦПФР) Нижче приведені дані щодо видів посередницьких послуг, які надавались торговцями цінними паперами та види фінансових інструментів, з якими здійснювались комісійні (Рис. 7) і комерційні (Рис. 8) договори. Рис. 7. Загальний обсяг виконаних договорів по видах фінансових інструментів при здійсненні комісійної діяльності ТЦП у 1 кварталі 2005 р. , млн. грн. Рис. 8. Загальний обсяг виконаних договорів по видах фінансових інструментів при здійсненні комерційної діяльності ТЦП у 1 кварталі 2005 р. млн. грн
Вексель на фондовому ринку (за даними ДКЦПФР) Дані, наведені на Рис. 7 і 8, свідчать про наступне: l Частка операцій з обміну векселів складає лише 4, 27% від усіх комісійних операцій з векселями; у той же час операція обміну векселів є одним з інструментів при оптимізації оподаткування господарських операцій СПД. l При здійсненні комерційних операцій перевищення обсягу купівлі векселів над обсягом продажу на 1 373, 16 млн. грн. свідчить про те, що частка куплених векселів залишається у портфелях до погашення. Це, з одного боку, підтверджує думку про наявність серед цих обсягів векселів, врахованих банками, а з другого боку, зобов’язує звертати особливу увагу векселедержателів на ризики, пов’язані з платоспроможністю платників за векселями, а також необхідності оцінки і переоцінки вартості векселів у портфелі.
Векселі обслуговують ВВП України Динаміка зростання ВВП чітко корелює з обсягами торгів векселями на фондовому ринку. Коефіцієнт кореляції складає 0. 987. Даний факт є свідченням того, що векселі обслуговують ВВП. Постійно висока питома вага операцій з векселями на фондовому ринку свідчить про затребованість ринком даного інструменту. Рис. 1. Динаміка розвитку вексельного сегменту фондового ринку та її кореляція з ВВП.
Обіг фінансових векселів у 1999 -2001 рр. не вплинув на макроекономічні показники
Вексельне право гарантує більш високу платіжну дисципліну щодо виконання зобов’язань Структура дебіторської та кредиторської заборгованості у 2005 р. (усереднені дані Держкомстату за 11 місяців) Всього: (I+II+III) - II. З суб’єктами господарської діяльності країн СНД та Балтії + III. З суб`єктами господарської діяльності інших країн Дебіторська та кредиторська заборгованість, що не оформлена векселями: • Дебіторська – 92. 1% (168, 3 млрд. грн); • Кредиторська – 83. 4% (185, 6 млрд. грн). У тому числі – прострочена: • Дебіторська - 25, 6% (43, 1 млрд. грн); • Кредиторська - 30, 0% (55, 7 млрд. грн). • Дебіт. -326, 1 млрд. грн або 82, 3% ВВП; • Кредит. - 416, 7 млрд. грн або 105, 2% ВВП). I. Між підприємствами та установами України: • Дебіторська заборгованість - 95% (309, 8 млрд. грн); • Кредиторська заборгованість - 89% (370, 9 млрд. грн). Заборгованість за товари, роботи, послуги (враховуючи і заборгованість, оформлену векселями): • Дебіторська - 59% (182, 8 млрд. грн); • Кредиторська - 60% (222, 5 млрд. грн)). Дебіторська та кредиторська заборгованість, що оформлена векселями: • Дебіторська - 7, 9% (14, 44 млрд. грн); • Кредиторська - 16, 6% (36, 9 млрд. грн). У тому числі – прострочена: • Дебіторська - 5, 2% (0, 8 млрд грн); • Кредиторська - 3, 8% (1, 4 млрд. грн). Питома вага простроченої заборгованості за товари, роботи, послуги, не оформленої векселями, у 5 -8 разів вище, ніж за векселями, що свідчить про більш високу платіжну дисципліну у вексельному обігу, яка забезпечена вексельним правом.
Оформлення заборгованості векселями призведе до: l зниження обсягів простроченої заборгованості і активізації оборотності дебіторсько-кредиторської заборгованості, що у кінцевому результаті має підвищити вартість компаній і СПД; l збільшення обігових коштів за рахунок дебіторської заборгованості, оформленої векселями. За кордоном переважно використовуються переказні векселі, які шляхом акцепту дебіторську заборгованість переводять в активи, що реалізують у розрахунках. В Україні переважно використовуються прості векселі, що свідчить про брак обігових коштів у СПД; l підвищити платіжну дисципліну у розрахунках між підприємствами та установами України; l активізації роботи нотаріальної та виконавчої служб і судової системи по стягненню простроченої заборгованості; l затребуваності ринком послуг ЕКВЦ “СТАНДАРТ” по усім напрямам його діяльності.
Місія ЕКВЦ “СТАНДАРТ” - сприяння розвитку прозорого вексельного обігу, формуванню інфраструктури вексельного ринку, розвитку суб’єктів господарювання та економіки України, отримання прибутку від власної діяльності.
Етапи розвитку ЕКВЦ На першому етапі розвитку ЕКВЦ переважними будуть консультаційні, експертні, організаційні та навчальні послуги. Організація торгівельного вексельного майданчику на базі ПФТС забезпечить значний обсяг експертних послуг з обслуговування торгів векселями на організованому позабіржовому ринку. Створення реєстру опротестованих і прострочених векселів, а також бази даних щодо втрачених і фальшивих векселів надасть можливість надання інформаційних послуг. З часом за участю ЕКВЦ може бути створена саморегулівна організація учасників вексельного ринку, яка візьме на себе формування інфраструктури вексельного ринку та створення позабіржової вексельної торгівельної системи.
Зацікавлені сторони: ДКЦПФР Серед головних завдань Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісії) є забезпечення розвитку ринку цінних паперів, зокрема, організованого фондового ринку в Україні. Тому Комісія зацікавлена у створенні ЕКВЦ, який буде сприяти вдосконаленню законодавства України про обіг векселів, розвитку ринку векселів, особливо його організованої частки шляхом запровадження спеціальної процедури на організаторах торгівлі. Невід’ємною його часткою є проведення документарної експертизи векселів, виставлених на торги. Ця послуга ЕКВЦ стане постійною після реалізації спеціального порядку торгівлі векселями і з часом обсяги її будуть тільки збільшуватися. Торгівля векселями на організованому позабіржовому ринку зменшить ризики проведенні операцій та можливості для шахрайства і зловживань внаслідок визначення ринкової вартості векселів, а крім того, суттєво полегшить облік векселів у портфелях торговців цінними паперами на базі їх ринкової вартості.
Зацікавлені сторони: ПФТС (біржі) Організатори торгівлі фондового ринку безпосередньо зацікавлені в запровадженні спеціального порядку торгівлі векселями, оскільки це забезпечить збільшення обсягів торгів та їх прибутку. ТЦП, КУА, венчурні фонди Торгівці цінними паперами, компанії з управління активами, венчурні фонди потребують доходних інструментів, які прозоро обертаються на ринку. Створення торгівельного вексельного майданчику буде сприяти зниженню ризиків при проведенні операцій з векселями. Національний банк України Створення ЕКВЦ реєстру опротестованих, прострочених, втрачених та фальшивих векселів та системи оцінки вартості векселів, а також формуваня ринкової вартості векселів шляхом організації торгів векселями за спеціальним порядком дозволить знизити ризики Національного банку при рефінансуванні банків під заставу векселів та підвищити ефективність рефінансування. Вдосконалення системи статистичного обліку векселів в Україні дозволить Національному банку України оцінювати та враховувати вплив векселів в обігу на монетарну політику.
Зацікавлені сторони: ДПАУ Запровадження за допомогою ЕКВЦ торгівлі векселями на організованому позабіржовому ринку нарешті вирішить проблему реалізації векселів з податкової застави, яка існує на цей час завдяки забороні ДКЦПФР торгувати векселями на організованому ринку. Крім того, ЕКВЦ може сприяти підвищенню кваліфікації фахівців ДПАУ у сфері вексельного права шляхом організації спеціальних навчальних заходів. Банки Діяльність ЕКВЦ буде сприяти: l зниженню ризиків банків при проведенні активних операцій з векселями; l розширенню обсягів операцій з векселями клієнтів та прибутку від них; l підвищенню ефективності рефінансування Національним банком України під заставу векселів; l спрощенню обліку векселів у портфелях за ринковою вартістю при запровадженні торгів векселями на організованому позабіржовому ринку; l участі банків в організації торгів векселями на організаторах торгівлі за спеціальним порядком у якості зберігачів та маркетмейкерів; l розширенню вексельного бізнесу банків шляхом співпраці з ЕКВЦ та проведення спеціальних системних навчальних заходів разом з клієнтами; l розширенню клієнтської бази банків через висвітлення на сайті ЕКВЦ спільної діяльності з Центром.
Зацікавлені сторони: СПД Суб’єкти підприємницької діяльності (малий та середній бізнес), промислові та сільськогосподарські підприємства потерпають від недостачі обігових коштів для поточної діяльності і розвитку бізнесу (виробництва). Але вони не використовують повною мірою можливості векселя як фінансового інструменту внаслідок недосконалого (суперечливого) законодавства про обіг векселів в Україні та недостатнього рівня кваліфікації фахівців у сфері вексельного права, а як наслідок – високого рівня ризиків при проведенні вексельних операцій. В Україні практично не розробляються вексельні програми, які, крім забезпечення додатковими обіговими коштами, діють можливість компаніям створювати власний позитивний інвестиційний імідж під час їх реалізації для зниження вартості наступних запозичень на внутрішньому та зовнішніх ринках. Зниження обсягів дебіторсько-кредиторської заборгованості шляхом переоформлення її векселями та прискорення її оборотності позитивно впливає на кредитний та інвестиційний імідж СПД потребують консалтингової допомоги у суперечках з органами ДПИ, що виникають при перевірках операцій з використанням векселів у розрахунках. Розгляд вексельних суперечок у судах загальної юрисдикції також має безліч прикладів винесення рішень всупереч законодавства України про обіг векселів. Отже, необхідність у консалтингових та навчальних послугах для цієї категорії клієнтів є очевидною, особливо, коли йдеться про великі суми.
Зацікавлені сторони: Уряд Діяльність ЕКВЦ буде сприяти реалізації задекларованих Урядом принципів щодо прозорості і чесності ведення бізнесу, адаптації національного законодавства до Директив ЕС, створення позитивного інвестиційного клімату тощо. Крім того, грамотне використання векселів суб’єктами господарювання забезпечить їх додатковими обіговими коштами для розвитку виробництва та розширення бізнесу, а також зниження вартості залучених ресурсів, що також буде сприяти реалізації планів Уряду щодо розвитку економіки України. Вдосконалення статистичного обліку виданих і погашених векселів забезпечить мінімізацію витрат на складання та узагальнення статистичної звітності і дозволить здійснювати оцінку впливу обсягів векселів в обігу на економічні і макроекономічні показники та прогнози на перспективу. Збільшення обсягів ліквідних векселів, зокрема поновлення випуску фінансових векселів банками (під залучені пасиви) буде сприяти підвищенню ліквідності вексельного ринку та зменшенню рівня дебіторсько-кредиторської заборгованості в країні. Повернення векселів на організований ринок забезпечить зменшення зловживань та шахрайства при проведенні операцій з векселями на організованому позабіржовому ринку внаслідок визначення ринкової вартості векселів. Зменшення дебіторсько-кредиторської заборгованості, зокрема, простроченої, шляхом переоформлення її векселями, підвищить платіжну дисципліну, пожвавить рух капіталу та прискорить фінансові розрахунки в країні, що в свою чергу призведе до підвищення рівня капіталізації фондового ринку через збільшення вартості компаній.
Зацікавлені сторони: Верховний Суд України Потенційно ВСУ має бути зацікавленим у співпраці з ЕКВЦ, оскільки одним з головних завдань ВСУ являється підвищення ефективності судової системи та зменшення кількості апеляцій. Як показує практика, доречним може бути проведення закритих круглих столів провідних фахівців вексельного права з суддями для обговорення проблемних питань. Крім того, можна запропонувати ВСУ співпрацю з узагальнення судових рішень щодо вексельних суперечок.
Правове поле Вексельний обіг в Україні є зарегульованим (загальна кількість документів, що регулюють обіг векселів в Україні, перевищує 1500). Законодавство України про обіг векселів є недосконалим і потребує приведення його у відповідність нормам Женевських вексельних конвенцій 1930 р. , до яких Україна приєдналася у липні 1999 р. , і гармонізації національних законодавчих і нормативних актів між собою. У контексті вступу до ЕС необхідна також адаптація національного законодавства про обіг векселів до норм європейського права. Протягом 2003 -2004 рр. НБУ і АУБ проведена робота з вдосконалення законодавства, що регулює діяльність банків на фондовому ринку. Зокрема, Асоціацією було розроблено „Перелік проблем, що заважають розвитку вексельного обігу та заходи щодо їх подолання. ” Окремі заходи цього переліку АУБ вже реалізовано, деякі заходи – у стані реалізації. Реалізація заходів Переліку забезпечить умови для розвитку вексельного обігу у відповідності до норм міжнародного права. На базі заходів Переліку може бути розроблена стратегія розвитку вексельного ринку України з конкретними пропозиціями щодо змін законодавчих та нормативних актів. Необхідні для співпраці з регуляторами і Урядом контакти напрацьовані.
Послуги Експертно-консалтингового вексельного центру “СТАНДАРТ”
Консалтингові послуги l з питань випуску, обігу та погашення векселів (разові абонентське супроводження вексельного обігу компанії на договірної основі); l з розробки вексельних схем та організації вексельних програм; l з оцінки вартості векселів; l з питань вексельних суперечок та їх судового розгляду, зокрема щодо стягнення простроченої заборгованості; l з питань переоформлення векселями дебіторсько-кредиторської заборгованості та її мінімізації.
Експертні послуги l l l Підготовка експертних висновків з проблемних питань вексельного законодавства та пропозицій щодо його вдосконалення - для регуляторів і законотворців; експертна оцінка векселів для реалізації торгівлі векселями на організованому позабіржовому ринку; документарна експертиза векселів – для корпоративних клієнтів і фізичних осіб; проведення експертизи вексельних проектів, підготовка зауважень та пропозицій щодо муніципальних та державних програм з використанням векселів – для уряду та органів місцевого самоврядування; підготовка експертних висновків зі спірних питань з векселями на запит учасників вексельного ринку; експертна економічна оцінка векселів (документарна експертиза, вартість, ризики) – для НБУ та учасників ринку.
Інші послуги Організаційні послуги: l l проведення різноманітних заходів (семінарів, „круглих стлів”, конференцій) з питань вексельного обігу; розробка вексельних схем і організація вексельних програм. Інформаційні послуги: l надання виписки з реєстру опротестованих і прострочених векселів, а також бази даних щодо втрачених та фальшивих векселів на запит. Навчальні послуги: l організація навчальних заходів для учасників вексельного ринку з питань вексельного обігу та вексельного права.
Використання векселів для розвитку економіки l Простота процедури випуску векселів, відома матеріальна і процесуальна строгість вексельного законодавства забезпечує високу привабливість векселів серед інших фінансових інструментів для підвищення ефективності фінансування короткострокового боргу, які використовують суб’єкти господарювання. l Вексель відрізняється від інших інструментів залучення ресурсів також „гнучкістю” внаслідок того, що він згідно чинного законодавства може виконувати різні функції в обігу: цінного паперу (Закон України „Про цінні папери і фондовий ринок”), боргового інструменту („Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі”) та платіжного інструменту (Закон України „Про банки і банківську діяльність”). l Вексель має кредитну природу та дає змогу векселедавцю отримувати в кредит без участі банків на умовах відстрочки платежу товари, послуги, роботи від контрагентів по бізнесу. Фактично вексель є оперативним інструментом поповнення короткострокових дешевих обігових коштів для розвитку бізнесу СПД. Слід відмітити, що на відміну від облігацій, емісію яких можуть дозволити собі лише великі компанії, за допомогою векселів можна залучати і невеликі обсяги ресурсів. l Солідарна відповідальність за векселем усіх осіб, що поставили на ньому свій підпис, суттєво підвищує ліквідність векселя.
Використання векселів для розвитку економіки l Вексель прямо не впливає на інфляцію, оскільки згідно чинного законодавства оплата векселя може здійснюватися лише у безготівкової формі. l Платіжна дисципліна платників за векселем крім Женевських вексельних конвенцій гарантована також механізмом виконавчого вексельного напису та прискореним розглядом вексельних суперечок у судах. l Прозора і відповідальна системна робота з векселями при публічному її висвітленні у ЗМІ дає можливість суб’єкту господарювання одночасно з поповненням обігових коштів формувати свій позитивний інвестиційний імідж і створювати кредитну історію. Наступні запозичення на ринку (внутрішньому чи зовнішньому) при наявності позитивного іміджу забезпечуватиме меншу вартість залучених ресурсів. l Високі обсяги і низька оборотність дебіторсько-кредиторської заборгованості гальмують рух фінансових розрахунків, знижують привабливість суб’єкта господарювання та його рейтинг, а значить, і його ринкову вартість. Оформлення векселями дебіторської заборгованості дозволяє замість потенційного активу отримати актив (вексель), який можна одразу використовувати для розрахунків. Як наслідок – зниження обсягів заборгованості та прискорення руху капіталу.
Фінансові векселі l Заборона випуску фінансових векселів банками позбавляє банки можливості залучення додаткових ресурсів, а клієнтів – корисного інструменту, а також суттєво знижує можливості організації вексельних програм для клієнтів. l У більшості країн фінансові векселі мають вільний обіг (наприклад, Росія, Чехія, Угорська Республіка, Франція, Німеччина, Литва, Бєларусь тощо). l Виключення складають Україна та Казахстан, де видача векселя дозволена лише за поставлені товари, роботи, послуги. l Досвід Росії свідчить про значні обсяги операцій з векселями, завдяки яким суб’єкти господарювання розвивають виробництво і бізнес. За матеріалами Міжнародної конференції, що відбулась у 2005 р. у Москві, на цей час обсяг векселів в обігу в Росії складає 380 -420 млрд. рублів, в обігу знаходяться векселі 100 -150 компаній і банків, а на долю 20 найбільших банків припадає половина всіх виданих векселів. Серед емітентів векселів можна зустріти крім банків великі підприємства, залізниці, аптечні об’єднання, фірми, що займаються гральним бізнесом, муніципалітети, органи федеральної виконавчої влади тощо. У Росії майже 75 відсотків ресурсів залучені за допомогою фінансових векселів.
Фінансові векселі За досвідом російського вексельного обігу до переваг вексельного запозичення можна віднести: l більш свобод ний і легкий доступ до боргових капіталів; l підвищення фінансової стійкості підприємства-векселедавця; l можливість оперативно управляти строками і обсягами запозичень; l скорочення регулятивних витрат; l потенційне зниження вартості фінансових ресурсів для векселедавця; l спрощення управління борговим портфелем; l можливість використання векселів у якості платіжного інструменту для розрахунків. Останнім часом вексель як фінансовий інструмент в Росії набув ознак інвестиційного інструменту - комерційних паперів (commercial paper – найбільш розповсюдженою формою КП є прості векселі або „promissory note”) для залучення ресурсів на внутрішньому ринку аналогічно. Лідером з випуску комерційних паперів є США (близько 60% світового обсягу; друге місце посідає Японія - 6%), причому обсяг комерційних цінних паперів на борговому ринку США складає майже 3 трлн доларів, або 12% від сумарного обсягу.
Вексельні програми Реалізація вексельної програми за технологією комерційних паперів передбачає: l структуризацію програми, визначення технології випуску векселів у рамках програми; l підготовку інформаційного меморандуму; l формування інфраструктури обігу; l презентацію програми інвесторам; l розміщення векселів на відкритому ринку; l підтримання ліквідності вторинного ринку; l погашення векселів в міру настання строку платежу за векселем. Очевидно, що така програма є досить прозорою і при належної організації не тільки дозволяє отримати найбільш дешеві ресурси з внутрішнього ринку для розвитку, а і сприяти формуванню позитивного кредитного (інвестиційного) іміджу векселедавця.
Стан вексельного ринку України Особливості розвитку вексельного ринку Росія Україна Етап розвитку: Радянський - до 1990 р. . Ринок слаборозвинутий, законодавство – на базі Женевських вексельних конвенцій 1930 р. Етап розвитку: Незалежний - після 1990 р. Формування національного законодавства про обіг векселів. І в Росії, і в Україні випуск „фінансових” векселів дозволений (але в Україні – тільки для банків, при цьому з точки зору оподаткування залучені кошті вважаються доходом, тому економічно випуск векселів не вигідний). Активізація ринку. • • • Етап розвитку: Активізація – 1992 – 1997 рр. Прийняття Постанови ВР України „Про використання векселів у господарському обігу в Україні” 17. 06. 1992 р. № 2470. 1994 -1995 рр. Проведення всеукраїнської акції з оформлення взаємної заборгованості векселями згідно Указу Президента України від 14. 09. 1994 р. № 530. Активізації обігу векселів не сталося. Криза неплатежів. 1996 -1997 рр. - Активізація ринку за рахунок енергетичних векселів. Ринок неорганізований, ризики вексельних операцій значні. 1997 р. - Запровадження в обіг „податкових” векселів. 1997 - Запровадження векселів Державної скарбниці для фінансування витрат державного бюджету. 1998 р. - Активізація ринку банківських векселів завдяки внесенню змін до ст. 7. 6 Закону про оподаткування прибутку підприємств відносно оподаткування операцій з випуску банківських векселів. 1998 - Створення спеціалізованого державного підприємства "Укрспецфін" - генерального агента Головного управління Державного казначейства України з викупу кредиторської і дебіторської заборгованості держави та його «активна» комерційна діяльність. 1999 р. - Приєднання України до Женевських вексельних конвенцій 1930 р. 1999 рр. – Припинення діяльності "Укрспецфіну" Указом Президента України від 24. 12. 99 р. № 1618/99 у зв’язку з «…негативним впливом на стан бюджетної дисципліни…» та • • • Етап розвитку: Становлення, розвиток, розквіт. -1996 – 1998 рр. Швидкий розвиток вексельного ринку. 15 жовтня 1996 р. заснована Асоціація учасників вексельного ринку Росії (АУВЕР). В обігу переважно банківські векселі, з’являються перші векселі Газпрому. Відсутність загальновизнаних процедур, правил, неорганізованість ринку. Велика частка «товарних» векселів (за якими не передбачається оплата грошима). Етап розвитку: Післякризовий. Осінь 1998 – кінець 1999 р. Криза 1998 р. призвела до падіння усіх фінансових ринків країни. Вексель – практично єдиний доходний рублевий актив, який залишився на ринку. Швидке відновлення вексельного ринку. Початок роботи на вексельному ринку не кредитних організацій. „Хіт” ринку - векселі Газпрому. Збільшення частки банківських векселів, повернення до початку 2000 р. до докризової структури.
Стан вексельного ринку України Особливості розвитку вексельного ринку Росія • Етап розвитку: Стагнація - 2000 -2004 рр. . • 2000 р. - Заборона на випуск банками фінансових векселів з набранням чинності Законом України „Про обіг векселів в Україні”. • 2000 -2001 рр. - Скорочення обсягів операцій з врахування векселів банками внаслідок прирівнення ДПАУ (листом – не нормативним документом!) у податковому обліку кредитної операції врахування векселя до операцій з купівлі-продажу векселя, як наслідок – неможливість віднесення дисконту на валові витрати векселедержателя, що робило операцію економічно невигідною. • Заборона торгівлі векселями на організованому ринку за рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового від 18. 03. 2002 р. N 103. Україна Етап розвитку: 2000 – початок 2004 р. «Нова економіка» • Впевнений розвиток вексельного ринку. • Затвердження загальновизнаних процедур, поява інфраструктури – «цивілізованість» ринку. • Необхідні і достатні передумови для якісного перетворення вексельного ринку, поява на ньому нового продукту – «комерційних паперів» . • Проект федерального закону «Про внесення змін і доповнень до Федерального Закону «Про переказний і простий вексель» (розроблявся Мінекономрозвитку Росії в 2002 р. ) • Вихід на ринок вексельних запозичень підприємств – природній етап розвитку. • 2002 р. – обсяг векселів в обігу – 1 трлн. руб. • Фінансові компанії зайнялися новим видом діяльності – організацією вексельних програм. • Збільшення обсягів при неналежному контролі ризиків, ейфорія. • Векселі СІБУРа – «перший дзвоник» . Етап розвитку: 2004 р. Криза • Лютий – дефолт АПХ «Русагрокапітал» . Обсяг непогашених векселів – біля 1 млрд. руб. • Весна – літо. Банківська «криза довіри» - суттєвий вдар по підприємствах – векселедавцях. • Липень – дефолт Стройметресурсу. Обсяг непогашених векселів – біля 600 млн. руб. • Відмова чи відстрочка у погашенні ряду векселедавців – Міжрегіонгаз, Промэксімбанк, Служба 77, МІГ і інші. • Липень - серпень. Практично повне припинення операцій на вексельному ринку
Стан вексельного ринку України Особливості розвитку вексельного ринку Росія Україна Вексельний ринок сьогодні • Загальний обсяг векселів в обігу не відомий. • Ринок не організований. • Розвитком вексельного ринку ДКЦПФР займається суто формально. Національний банк лише регулює операції банків з векселями. • Органа, який був би зацікавлений у розвитку вексельного обігу і мав би цілісний підхід щодо його реалізації, в Україні не має. Хоча потенційно в цьому мають бути зацікавлені Міністерство економіки і Міністерство фінансів, оскільки обсяги векселів суб’єктів господарської діяльності в обігу зростають. За даними комерційних банків у серпні-жовтні 2005 р. середні обсяги авальованих банками векселів склали 2, 8 млрд. грн. , а врахованих векселів – 1, 1 млрд. грн. • За даними ДКЦПФР протягом останніх 7 років частка операцій з векселями у загальному обсягу укладених угод на фондовому ринку становить 38 -45% не зважаючи на постійне збільшення загальних обсягів торгів. Це свідчить про затребуваність інструменту ринком. Кореляція обсягів торгів векселями на фондовому ринку та ВВП (R=0, 987) свідчить також про те, що векселі обслуговують ВВП. • Ринку бракує інструментів, особливо високодохідних. • Неодноразові звернення до Національного банку України з приводу ініціювання поновлення випуску банками фінансових векселів для залучення пасивів не принесли результатів. • Використання векселів у ЗЕД практично неможливо внаслідок законодавчої неврегульованості та невиправдано жорсткого валютного регулювання. • Ситуація на ринку змінилась кардинально: переваги вексельних і облігаційних позик усвідомили практично усі успішні підприємства. • На кінець першого півріччя 2005 р. обсяг векселів в обігу – 380 -420 млрд. руб (за різними оцінками). У денному обсягу рублевого боргового ринку векселі складають 40% (корпоративні облігації – 36%, муніціпальні облігації -20%, федеральні облігації – 4%). Дохідність векселів – 6, 35 -6, 5% (облігацій – 6%, депозитів – 9, 25 -10, 0%). • За даними Банку Росії на липень 20005 р. обсяг врахованих банками векселів менше обсягів випущених банками векселів приблизно у 6 разів. • На ринку обертаються векселі 100 -150 компаній і банків, більше половини виданих векселів складають векселі 20 найбільших банків. У перший півріччі 2005 р. На ринку розміщені вексельні запозичення 41 не кредитних організацій на суму більше 9 млрд. руб. • Різке розшарування векселедавців – підвищений попит на векселі «першого ешелону» , незначний попит чи його відсутність на всі інші. Але оператори вексельного ринку готові до появи нових надійних векселів не дуже великих підприємств і активної робот із ними. • На ринку облігацій, який не зазнав дефолту, успішно обертаються папери другого, третього, . . . ешелонів. • Великі обсяги торгів, повернення до докризових рівнів. • Потреба ринку в більш доходних інструментах.
Стан вексельного ринку України Особливості розвитку вексельного ринку Росія Україна Вексельний ринок – уроки минулого • Результат реалізації Указу Президента України від 14. 09. 1994 р. „Про випуск і обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності: мішки з оформленими векселями - у фінансових відділах підприємств, але активізації вексельного обігу не сталося (за виключенням окремих посередників, які на цьому „робили гроші”). Вагомий негативний вплив на імідж векселя – фактично дискредитація інструменту. Які цілі мав вирішити цей Указ? Якщо отримання надприбутку для окремих посередників вексельного ринку – ціль була досягнута. Якщо розвиток вексельного обігу – навпаки. Головною причиною провалу слушної акції очевидно стала недостатня правова підготовка учасників вексельного ринку і погана організація її реалізації. • Завдяки корупціонної діяльності Національного диспетчерського центру Міністерства енергетики національна енергетика у 1996 -1998 рр. була доведена до занепаду (дисконти за енергетичними векселями доходили до 80%!). Знов важкий удар по іміджу векселя. • Внаслідок корупційних дій Укрспецфіну на ринку державного боргу України зазнала величезних збитків. Іміджу векселя нанесена ще одна значна шкода. • Заборона за ініціативою НБУ „на всяк випадок” випуску фінансових векселів банками для залучення ресурсів з внутрішнього ринку призвела к стагнації вексельного ринку і неможливості реалізації вексельних програм в Україні, що суттєво загальмувало розвиток економіки внаслідок браку обігових коштів і недостатніх обсягів іноземних інвестицій. За даними Асоціації українських банків обсяги випущених банками в період 1998 -2001 рр. фінансових векселів не вплинули на макроекономічні показники в Україні. • Аналіз причин кризи 2004 р. і розробка нових стандартів, процедур, методів контролю і зниження ризиків – завдання, що стоїть перед вексельною спільнотою. • Неконтрольований випуск векселів – головна причина підвищеного ризику вексельних запозичень. • Не має регулятору ринку. • Підприємство – векселедавець часто дає про себе неповну інформацію.
Стан вексельного ринку України Особливості розвитку вексельного ринку Росія Україна Вексельний ринок – зниження ризиків • Вдосконалення законодавства, а саме: приведення у відповідність до норм Женевських вексельних конвенцій 1930 р. та гармонізація національного законодавства про обіг векселів. • Підвищення іміджу векселя шляхом організації прозорого обігу векселів. • Організація навчальних заходів для усіх учасників вексельного ринку для підвищення кваліфікації з вексельного права. • Повернення в обіг фінансових векселів за умов регулювання Національним банком України обсягів випуску векселів банками з врахуванням нормативів їх ліквідності. • Створення СРО для організації прозорого обігу векселів, формування уніфікованої вексельної документації, запровадження звичаїв вексельного обігу і міжнародних норм звітності та контролю за виконанням вексельних зобов’язань платниками за векселями. • Відміна заборони на торгівлю векселів на організаторах торгівлі та організація торгівлі векселями за спеціальним порядком. • Вдосконалення статистичного обліку операцій з векселями з метою врахування їх впливу на розвиток економіки та макроекономічні показники. • Організація публічних вексельних програм. • Вексельний ринок – об’єктивно необхідна частина російського ринку fixed incom, що розвивається за власними законами. Маятник дуже відхилився від точки рівноваги і тепер повертається до неї. • Організатором випуску являється тільки одна компанія – професійний учасник ринку, який повністю контролює обсяг і параметри вексельного залучення. • Роль організатора суттєво підвищується. Він постійно аналізує фінансове становище векселедавця і при несприятливих ознаках негайно інформує ринок. • Оскільки ФСФР не регулює вексельний обіг, то аналогічні функції (частково? ) можуть взяти на себе АУВЕР або НАУФОР. • Підприємство – векселедавець дає про себе таку ж повну інформацію, як при випуску облігацій. Ця інформація має бути у відкритому доступу або у векселедавця, або у організатора, або на сайтах НАУФОР чи АУВЕР. • Можливі деякі форми забезпечення вексельної позики.
Стан вексельного ринку України Особливості розвитку вексельного ринку Росія Україна Вексельний ринок – погляд у майбутнє • Економіка України потребує активного розвитку. В цих умовах вексельний ринок буде залишатися значним сегментом ринку цінних паперів України. Але необхідна розробка стратегії розвитку вексельного ринку на державному рівні. • Організація прозорого обігу векселів забезпечить активізацію вексельного ринку, додаткове фінансування суб’єктів господарської діяльності за рахунок внутрішнього ринку, активізацію обігу капіталу. • Вдосконалення статистичного обліку операцій з векселями дозволить оцінювати та регулювати їх вплив на економіку України. • Запровадження в обіг фінансових векселів, виданих банками, дозволить підвищити ліквідність вексельного ринку та буде сприяти зменшенню обсягів дебиторсько-кредиторської заборгованості в Україні. • Організація вексельних програм, крім забезпечення суб’єктів господарської діяльності додатковими обіговими коштами для розвитку, буде сприяти скороченню термінів оборотності їх дебіторськокредиторської заборгованості, а також формуванню позитивного кредитного та інвестиційного іміджу (а як наслідок – підвищення їх вартості на ринку). • Забезпечення прозорості вексельного ринку та практика регульованого обігу фінансових векселів, виданих банками, у перспективі може стати підґрунтям для появи комерційних цінних паперів (КП), зокрема, простих векселів, як найбільш поширеної форми КП, які за світовим досвідом активно використовуються розвинутими країнами і забезпечують економіку дешевими ресурсами. Переваги вексельних запозичень очевидні: 1) більш вільний доступ до боргових капіталів, 2) підвищення фінансової стійкості підприємства-векселедавця, 3) скорочення регулятивних витрат, 4) потенційне зниження вартості фінансових ресурсів для векселедавця, 5) спрощення керуванням борговим портфелем, 6)можливість використання векселів як платіжного інструменту. • Створення реально працюючого органу (Комітету або Координаційної Ради з питань вексельного обігу) на базі учасників ринку, їх об’єднань та регуляторів для реалізації стратегії розвитку вексельного ринку. • При забезпеченні достатнього рівня надійності, з’явиться попит на векселі не тільки найбільш великих банків, але і середніх підприємств, яким потрібні невеликі позики. • Розвиток і вдосконалення вексельного ринку, зниження ризиків, поява великої кількості нових векселедавців приверне увагу інвесторів. • Вексельний ринок продовжує залишатися одним із найбільш значних сегментів російського ринку цінних паперів. Можна сформулювати три головні передумови переходу до нової структури сучасного вексельного ринку, значну частку якого займають корпоративні папери: • усвідомлення підприємствами можливості залучення ресурсів за допомогою вексельних запозичень і їх готовність до цієї роботи; • готовність професійних учасників фондового ринку, виводити нові вексельні програми на ринок, виступати організаторами цих програм, а також створювати та підтримувати вторинний ринок; • готовність фондового ринку прийняти “нові” векселі і працювати з ними. Якщо перші два фактори були присутні вже біля двох років тому, то третій з’явився лише останнім часом. Таким чином, в наявності об’єктивні і суб’єктивні передумови початку нового етапу в розвитку вексельного ринку. Його сутність полягає у виході на ринок векселів крупних и середніх корпорацій, випущених в рамках ретельно пророблених вексельних програм, які мають за ціль забезпечити фінансування діяльності і подальший розвиток компаніівекселедавця. В кінців, розвиваючи вексельні програми усі ми вирішуємо одне завдання - сприяємо зросту та укріпленню економіки Росії.
Скачать презентацию БІЗНЕС-ПЛАН Експертно-консалтинговий вексельний центр СТАНДАРТ Автор проекту Рудненко
74389acad81577b939263391c244f668.ppt