БІОТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВІДХОДІВ В ЕНЕРҐОНОСІЇ Виконала: Абашкіна О.
Склад біогазу • Біогаз складається з 50 -80% метану, який утворюється в результаті життєдіяльності метаногенних археїв і 20 -50% вуглекислого газу, теплотворна здатність кубічного метру газу еквівалентна 0, 7 -0, 8 кг умовного палива. • З однієї тони органічної речовини (за сухою вагою) отримують 350 -600 м 3 біогазу.
- Процес конверсії органічних відходів здійснюється багатовидовою мікробною асоціацією, що має міцні трофічні зв’язки. - Обов’язковими компонентами спільноти є первинні анаероби гідролітичної мікрофлори (гідролізують біополімери); - бродильної мікрофлори (зброджують молекули мономерів); - ацетогенної мікрофлори (перетворюють різноманітні продукти бродіння в субстрати метаногенезу); - вторинні анаероби – метанутворюючі археї
На першій (гідролізній) стадії трансформації субстрату у мезофільному режимі максимальна кількість біогазу за нейтрального рівня р. Н (7, 0– 7, 5) продукується на 2– 3 добу з гною ВРХ та гнойової суміші, і на 3– 4 добу зі свиного гною. Після четвертої доби починається кислотогенна стадія, за якої рівень р. Н знижується.
Визначено, що механічне подрібнення рослинної сировини сприяє збільшенню кількості біогазу в 10 разів, аніж неподрібнена.
Використання селекціонованної мезофільної целюлолітичної асоціації мікроорганізмів скорочує час початку гідролізу сировини на дві доби та збільшує кількість утворюваного біогазу на 45%.
Висновок. Технології анаеробного зброджування органічної сировини надають можливість одночасного рішення двох задач: • одержання енергії у вигляді біогазу; • запобігання забрудненню оточуючого середовища.
Скачать презентацию БІОТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВІДХОДІВ В ЕНЕРҐОНОСІЇ Виконала
abash.ppt