Біосинтез МНС, процесинг та презентація антигену Лич Інна Валентинівна
Нобелівську премію в 1980 році по фізіології та медицині одержали Баруй Бенацерраф, Жан Доссе і Джонатан Снелл “за відкриття, пов'язані з генетично детермінованими структурами на клітинній поверхні, що регулюють імунні реакції”. Було з'ясовано, що гени головного комплексу гістосумісності (major histocompatibility complex, МНС) поділяються на два класи: МНС І – це гени трансплантаційний антигенів, а МНС ІІ – це гени імунної відповіді. Отже, МНС - major histocompatibility complex – головний комплекс гістосумісності – комплекс генів, що контролюють відторгнення трансплантанту.
Гени МНС по-різному експресовано в клітинах організму. МНС І експресуються майже в усіх клітинах і тканинах організму (крім еритроцитів) (за винятком деяких, де рівень експресії дуже низький, наприклад, у роговиці ока; саме тому цю тканину досить легко трансплантувати). МНС ІІ експресовано лише в деяких клітинах, тих, що можуть представляти антиген в імунній відповіді. Це перш за все макрофаги, дендритні клітини і В-Лф. Вперше МНС були знайдені у мишей та названі антигенами Н 2 (histocompatibility-2) (антигени гістосумісності), у людини вони називаються HLA (лейкоцитарні, human leucocyte-associated), так як були вперше знайдені на лейкоцитах.
Будова молекул МНС ІІ
Будова молекул МНС
Будова молекул МНС
Продукт генів МНС І – гетеродимер, що складається із важкого α-ланцюга і β 2 мікроглобуліна, ген якого не входить у комплекс генів МНС. Важкий ланцюг складається з 3 доменів: α 1, α 2, та α 3 трансмембранної ділянки (перетинає мембрану) і цитоплазматичного С-кінця. α 3 та β 2 -мікроглобулін – константні домени і належать до Ig-родини. α 1 та α 2 – утворюють порожнину для звязування антигену – вони є поліморфними доменами – різними у різних видів (саме тут локалізовано амінокислотні заміни).
Продукт генів МНС ІІ – теж гетеродимер, який складається з двох ≈ однакових ланцюгів α та β. Обидва ці ланцюги перетинають мембрану і мають трансмембранну ділянку. α-ланцюг складається з α 1 та α 2 -доменів, β-ланцюг: з β 1 та β 2 – доменів. α 2 та β 2 – константні домени і належать до Ig-родини. α 1 та β 1 – утворюють порожнину для звязування антигену.
Тривимірна будова МНС І та МНС ІІ
Порожнина у МНС І більш обмежена – краї порожними замкнені. Весь пептид ніби в “кишені”. У МНС ІІ краї щілини розімкнені і пептид може виходити за межі порожнини. Пептиди, що зв'язуються з МНС І – менші за розміром (8 – 10 АК залишків). З МНС ІІ зв'язуються пептиди 12 – 18 АК залишків (такий пептид розташовується у щілині у видовженому вигляді).
МНС – “вікна” – через які клітини дивляться одна на одну і вирішують “як їм існувати далі”. В організмі існує система контролю та система представлення внутрішньоклітинних АГ, вона експанує назовні те, що є всередині. Всі білки, що синтезуються в клітині, не представляються на поверхні. Достатньо вирізати окремі фрагменти з білків + МНС і клітини представляють такі комплекси на своїй поверхні. Всі АГ, що синтезуються всередині клітини –ендогенні. Всі АГ, що захоплюються зовні клітини – екзогенні. Розпізнають рецептори МНС – Т-клітини. Тх – розпізнають МНС ІІ, а Т цитотоксичні клітини розпізнають МНС І, тому що Тц – повинна мати потенційну змогу прямо вбити будь-яку клітину організму.
Спасибо за внимание!!!
Скачать презентацию Біосинтез МНС процесинг та презентація антигену Лич Інна
МолекулиМНС_Инна.ppt