БІБЛІОТЕКА Дон. НМУ ЗАПРОШУЄ ПОРТРЕТ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ віртуальна виставка
«НЕ ПОЕТ, БО ЦЕ Ж ДО БОЛЮ МАЛО, НЕ ТРИБУН — БО ЦЕ ЛИШ РУПОР МАС, І В Ж Е Н Е М Е Н Ш З А В С Е —„ К О Б З А Р Т А Р А С “ — ВІН, КИМ ЗАЙНЯЛОСЬ І ЗАПАЛАЛО» . МАЛАНЮК Є. ПОЕЗІЇ. / УПОР. Т. САЛИГА. — ЛЬВІВ: ФЕНІКС, 1992. — С. 151
Шевченко Тарас Григорович (1814– 1861) Одна з найпопулярніших особистостей в українській культурі та мистецтві. Кожний великий народ має свої знакові постаті. Для Англії – це Байрон, для Німеччини – це Гете, для Польщі – Міцкевич, для Росії – Пушкін, для України – Шевченко. Віртуальна виставка, яку ми хочемо запропонувати вашій увазі, розповість про Шевченкахудожника. Поетична спадщина Т. Шевченка налічує понад 240 творів, а живописна – близько 1200 робіт. Лише ця кількість робіт свідчить про те, що малярству Шевченко приділяв багато часу й уваги. Сподіваємося, що виставка буде цікава не тільки шанувальникам творчості Тараса Григоровича, але і всім читачам бібліотеки і відвідувачам нашої web-сторінки.
«Свою Україну любіть. Любіть її. . . во врем'я люте, В останню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть!» Тарас Шевченко Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Григоровичу Шевченку належить особливе місце. Поборником правди і свободи називають його. Він своєю полум’яною поетичною і мистецькою творчістю виражав споконвічні вільнолюбні прагнення нашого народу. Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.
ПОРТРЕТ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ РОЗДІЛ 1. БІОГРАФІЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА РОЗДІЛ 2. СВІТ ХУДОЖНИКА 2. 1. АВТОПОРТРЕТ 2. 2. ЖИВОПИСНА УКРАЇНА 2. 3. ПОРТРЕТИ 2. 4. ПЕЙЗАЖІ РОЗДІЛ 3. ПАМ’ЯТНИКИ Т. Г. ШЕВЧЕНКУ
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда. У восьмирічному віці батько віддав Тараса до школи, до кирилівського дячка-вчителя Павла Рубана. 1823 р. , коли Тарасу було дев'ять років, померла мати, у 1825 року помирає і сам батько Тараса. Згодом майбутній поет іде школярем-попихачем до кирилівського дяка Петра Богорського, де його життя було постійно напівголодним. Звідти він тікає у Лисянку до диякона-живописця, а згодом - у село Тарасівку до дяка-маляра, але дяк відмовив йому. Із ранніх років він цікавився народною творчістю, у дяків навчився читати й писати, рано виявився у хлопця хист і до малювання, який помітив маляр із села Хлипнівці, але на той час Шевченкові було вже чотирнадцять років і його зробили козачком В. В. Енгельгардта. Восени 1829 року разом з обслугою Енгельгардта Шевченко виїздить до міста Вільно. Помітивши здібності козачка до малювання, Енгельгардт віддає Тараса вчитися у досвідченого майстра, можливо, Яна Рустемаса. 1831 року сімнадцятирічний Шевченко приїздить до Петербурга, куди було переведено Енгельгардта, 1832 року Енгельгардт законтрактував Шевченка на чотири роки Ширяєву - різних живописних справ майстру. У 1836 році Шевченко познайомився з українським художником В. Сошенком, а через нього - з К. Брюлловим, В. Григоровичем, В. Жуковським, які вирішили б звільнити молодого художника з кріпацтва. У 1838 портрет Жуковського, написаний Брюлловим, був розіграний в лотереї, і на отримані 2500 руб. Шевченко був викуплений у Енгельгардта. У тому ж році був прийнятий в Академію мистецтв, де став учнем і товаришем Брюллова. Навчався жадібно, багато читав, вивчав мистецтво, оволодів майстерністю малюнка і живопису. Добре знав творчість українських та російських письменників.
У 1840 в Петербурзі була опублікована перша українська збірка віршів Шевченка - "Кобзар", почав нову епоху в історії української літератури. У 1843 році повертається на Україну, протягом року подорожує, відвідує рідних, спостерігає життя народу, багато малює. Випустив альбом "Живописна Україна". У 1844 Шевченко закінчив Академію мистецтв, отримавши звання "некласного художника", і знову їде на Україну, вирішивши оселитися в Києві. До цього часу визначаються його революційнодемократичні погляди, народжуються задуми великих творів : "Сон" (1844); "Кавказ" (1845); "Єретик". В 1840 -е написав безліч прекрасних віршів, що увійшли до збірки "Три роки", який завершувався віршем "Як умру, то поховайте. . . " (1845). У 1846 вступив в таємне політичне товариство - "Кирило-Мефодіївське братство", члени якого було заарештовано за доносом провокатора. Шевченко був заарештований в 1847 і, пройшовши каземат Третього відділення, за революційні вірші у збірці "Три роки", знайдені при арешті, був засланий у солдати до Орської кріпості з вироком Миколи 1: "Під найсуворіший нагляд, із забороною писати і малювати". Але Шевченко продовжував таємно писати вірші, ховаючи їх: поеми "Варнак" і "Марина" (1848), цикл "Царі" та ціла серія ліричних віршів, які висловили гарячу любов до України, написані у фортеці. У 1848 Шевченка як художник був включений до складу експедиції по обстеженню Аральського моря, де він багато малював і створив 350 акварельних пейзажів і портретів. 1850 року за доносом одного з офіцерів поет був заарештований в Оренбурзі, відправлений по етапу в Орській фортеці і поміщений в каземат. Незабаром був переведений на півострів Мангишлак Каспійського моря, до Новопетровського укріплення.
Після смерті Миколи 1 Шевченко був звільнений за амністією, але не відразу, а лише після наполегливих клопоту друзів. По дорозі в Петербург змушений був затриматися в Нижньому Новгороді, так як йому було заборонено в'їзд до обох столиць. Тут була написана поема "Неофіти" (1857), триптих "Доля", "Муза", "Слава". Друзі Шевченка домоглися для нього дозволу жити в Петербурзі, і по приїзді туди, він опинився в центрі уваги. Зблизився з колом "Современника", "Іскри", з багатьма російськими і польськими революційними демократами (Чернишевським, Курочкіним та ін. ). У 1860 Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка по класу гравюри. В роки революційної ситуації в Росії Шевченко використав біблійні та євангельські сюжети для втілення революційних ідей: "Наслідування II псалму", "Наслідування Єзекіїля. Глава 19" (1859), поема "Марія" та ін. В 1860 написав сміливий і сильний вірш "Світе тихий! Світе ясний!. . " У 1861 день свого народження Шевченка зустрів тяжкохворим (розлад печінки, серця, водянка). Під ранок він помер. Це сталося 26 лютого (10 березня н. с. ) в Петербурзі.
АВТОПОРТРЕТИ Тарас Шевченко любив малювати свої автопортрети і малював їх упродовж усього життя. Переважна більшість його живописних робіт взято немов у рамку автопортретів 1840 і 1861 років. Примітно, що всі автопортрети дуже реалістичні, Шевченко не намагається представити себе краще, величніше, романтичніше, ніж він був у житті. Це перший автопортрет Шевченка 1840 р.
ДРУГИЙ АВТОПОРТРЕТ Т. Г. ШЕВЧЕНКА 1843 р.
АВТОПОРТРЕТ 1845 р. АВТОПОРТРЕТ ЗІ СВІЧКОЮ 1860 р.
1848 р. Глибоким драматичним звучанням відзначається один з найперших портретів періоду заслання Незмірне страждання та незламну волю передає він. Епіграфом до нього могли б служити відомі рядки: “Караюсь, мучусь, але не каюсь”.
АВТОПОРТРЕТ У ЧОРНОМУ ГОЛОВНОМУ УБОРІ 1849 -1850 рр.
АВТОПОРТРЕТ З БОРОДОЮ, 1860 р. І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї: То одинокому мені Здається — кращого немає Нічого в бога, як Дніпро Та наша славная країна. . . Аж бачу, там тільки добро, Де нас нема…
ОСТАННІЙ АВТОПОРТРЕТ ШЕВЧЕНКО, 1861 р. Минають дні, минають ночі, Минає літо; шелестить Пожовкле листя; гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло. І не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь. . .
ЖИВОПИСНА УКРАЇНА 1844 р. «Мне кажется, будь родина моя самая бедная, ничтожная на земле – и то бы она мне казалась краше Швейцарии и всей Италии. Те, которые видели однажды нашу Краину, говорят, что желали бы жить и умереть на ее прекрасных полях. Что же нам сказать ее детям? Должно любить и гордиться своею прекраснейшею матерью. Я как член ее великого семейства служу ей ежели не на существенную пользу, то по крайней мере на славу имени Украины. Обладая в мале искусством в живописи, предпринял я издание, названное мною «Живописная Украина» . Из письма Т. Г. Шевченко
ЖИВОПИСНА УКРАЇНА 1844 р. Посередине название: Судный совет. Слева от него поясняющий текст Шевченко. «Атаман собирает на селе общество, когда что случается необычное на совет и суд, возле кабака или на площади, община, посоветовавшись и рассудивши как следует и давши мир врагам или казнь расходится, выпивши по чарке водки. »
ЖИВОПИСНА УКРАЇНА 1844 р.
ЖИВОПИСНА УКРАЇНА 1844 р. Справа внизу на картинке автограф и дата: Шевченко//1844. Посредине название: Сказка. Ниже её – пояснительный текст Шевченко к офорту: А откуда и куда бог несёт, господин солдат? И где табачок брали: не с чемерицей ли? Потому что мы вас знаем, вертихвосты! -Из самой Расеи идем на тот свет, сударыня смерть!. .
Т. ШЕВЧЕНКО - ПОРТРЕТИСТ У мистецькому доробку Шевченка понад 150 портретів. У цьому жанрі він працював у різних техніках: рисунок, акварель, олійний живопис, сепія, офорт. Надзвичайно різноманітні портрети і за композицією – погрудні, поясні, на повний зріст, а також твори, які стоять на межі портретного та побутового жанру. У них простежується прагнення митця підкреслити гармонійну сутність людини.
З ТВОРІВ, НАПИСАНИХ ОЛІЙНИМИ ФАРБАМИ, ОСОБЛИВО ЦІКАВІ ЖІНОЧІ ПОРТРЕТИ, СТВОРЕНІ У 1843 -1847 рр. ЦЕ ПОРТРЕТИ МАЄВСЬКОЇ, КЕЙКУАТОВОЇ, ГОРЛЕНКО, ГАННИ ЗАКРЕВСЬКОЇ.
ПОРТРЕТ ДІТЕЙ В. М. РЕПІНА Окрему сторінку в портретному доробку Шевченка складають зображення дітей. Він добре відчував дитячу душу, легко вловлював настрій дитини і міг його передати в портреті. Діти і молодь були йому улюбленим товариством
СЕРЕД ПОРТРЕТІВ, СТВОРЕНИХ ШЕВЧЕНКОМ ПРОСТЕЖУЄТЬСЯ ПРАГНЕННЯ МИТЦЯ ПІДКРЕСЛИТИ ГАРМОНІЙНУ СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ. ДЛЯ ШЕВЧЕНКА ЛЮДИНА — МІРА ВСІХ РЕЧЕЙ, ВІН БАЧИТЬ І ВИЯВЛЯЄ В ЛЮДИНІ ПРЕКРАСНЕ І ВИСОКЕ.
ПОРТРЕТИ РОСІЙСЬКИХ ПОЛКОВОДЦІВ ПОРТРЕТИ СІМ’Ї КАТЕРИНИЧЕЙ
ПЕЙЗАЖІ ТА ПОБУТОВІ СЦЕНКИ
У БАГАТЬОХ ТВОРАХ ОСНОВНИМ ВИРАЖАЛЬНИМ ЗАСОБОМ СТАЄ НЕ КОЛІР, А ЛІНІЯ (ПРАЦІ ІТАЛІЙСЬКИМ ОЛІВЦЕМ ТА КРЕЙДОЮ), ВОНА ТОЧНА І ВІРТУОЗНА, ІНОДІ ЛЕГКА, НІБИ ПОВІТРЯНА. У ЦЕЙ ЖЕ ЧАС ВІН ГЛИБОКО ВИВЧАЄ МИСТЕЦТВО ОФОРТУ, ДОСЯГАЄ В НЬОМУ ВЕЛИКИХ УСПІХІВ.
ЦИГАНКА-ВОРОРЖКА ПАННА СОТНИКОВА. ЕСКІЗ
ПАМ’ЯТНИКИ Т. Г. ШЕВЧЕНКУ На сьогоднішній день налічується 1384 пам'ятника Тарасу Шевченку в світі: 1256 в Україні і 128 за кордоном - у 35 -ти країнах. В Україні найбільша кількість пам'яток встановлено в Івано. Франківській області - 199, за ній йдуть Львівська (187), Тернопільська (165) і Черкаська (102). За кордоном найбільше пам'яток встановлено у Росії - 30 (10 пам'яток і 20 меморіальних дощок), Казахстані - 16, США - 9 і Канаді 9, а також в Білорусії (6), Польщі (5), Молдова (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) і ін Перший пам'ятник Т. Шевченко був відкритий у 1881 році до 20 річчя з дня смерті художника в р. Форт Шевченко (Казахстан) під керівництвом І. А. Ускова, який був комендантом Новопетровського укріплення, коли Шевченко перебував там на засланні. В Україні перший пам'ятник Шевченка (його бюст) був встановлений у Харкові в садибі Алчевських у 1881 році.
ДОНЕЦЬК. ПАМ’ЯТНИК СПОРУДЖЕНИЙ 1955 РОКУ ЗА ПРОЕКТОМ АРХІТЕКТОРА В. О. ШАРАПЕНКО. СКУЛЬПТОРИ М. К. ВРОНСЬКИЙ ТА О. П. ОЛІЙНИК. ТАКОЖ У ДОНЕЦЬКУ Є СКУЛЬПТУРА КОБЗАРЯ В ТЕАТРІ КІНО ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ПАМ'ЯТНИК ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ У КИЄВІ Пам'ятник видатному українському поету і художнику Тарасові Шевченку у Київі, що знаходиться у парку Шевченка, навпроти Червоного корпусу Київського університету. Встановлений у 1939 році з нагоди 125 -річчя з дня народження поета. Є одним із символів сучасного Києва.
ПАМ'ЯТНИКИ ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ У ЛЬВОВІ ТА ХАРКОВІ
ПАМ'ЯТНИК ШЕВЧЕНКУ В АКТАУ (КОЛ. ШЕВЧЕНКО) ПАМ'ЯТНИК ШЕВЧЕНКОВІ В ОТТАВІ ВІДКРИТИЙ 26 ЧЕРВНЯ 2011. ПАМ'ЯТНИК РОБОТИ КАНАДСЬКОГО СКУЛЬПТОРА УКРАЇНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ЛЕО МОЛА.
ТАРАСОВА ГОРА. МОГИЛА Т. Г. ШЕВЧЕНКА 1939 р. СК. МАТВЕЙ МАНИЗЕР. АРХ. Е. А. ЛЕВИНЗОН. Як умру, то поховайте Мене на могилi Серед степу широкого На Вкраїнi милiй, Щоб лани широкополi I Днiпро, i кручi Було видно, було чути, Як реве Ревучий. . .
З побажаннями та пропозиціями просимо звертатися до директора бібліотеки. ВІДПОВІДАЛЬНА ЗА ВИПУСК: ДИРЕКТОР БІБЛІОТЕКИ УКЛАДАЧ: Зав. інформаційнобібліографічним відділом Кабардіна Г. К. 344 -41 -11 kabardina@dsmu. edu. ua Котелевська Г. М. 344 -40 -65 biblio@dsmu. edu. ua
Скачать презентацию БІБЛІОТЕКА Дон НМУ ЗАПРОШУЄ ПОРТРЕТ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ віртуальна
Портрет великого Кобзаря.pptx