Безробіття в трансформаційній економіці України Виконала студентка ЕП-42 Іщук О. А Перевірив Ступницький В. В
Зміст РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ БЕЗРОБІТТЯ: ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ВИМІРЮВАННЯ РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ РОЗДІЛ 3. ПОЛІТИКА ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
Поняття безробіття: основні визначення та вимірювання Безробіття – це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу.
Безробіття поділяється на такі основні групи: – абсолютне безробіття — таке, що виникає, коли робочих місць менше, ніж працездатного населення (тобто у результаті перенаселення). – відносне безробіття виникає, коли в одному місці спостерігається надлишок робочої сили, а в іншому — її дефіцит. Є такі основні види безробіття: – фрикційне; – структурне; – циклічне. Фрикційне безробіття виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу після звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, шукає роботу. Структурне безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді коли в результаті науково-технічного прогресу відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, а отже, й у структурі попиту на робочу силу. Циклічне безробіття зумовлене спадами виробництва, коли сукупний попит на товари та послуги знижується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає.
Аналіз стану безробіття в Україні Основні проблеми ринку праці нашої держави пов’язані зі зростанням тривалості періоду безробіття, збільшенням кількості громадян, які шукають роботу, а також існуванням труднощів щодо працевлаштування соціально незахищених верств населення. І хоча, за даними Державного центру зайнятості, рівень безробіття в Україні нижче, ніж у Євросоюзі (чисельність безробітних в Україні в середньому за 9 місяців 2010 року, порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшилася на 153, 6 тис. осіб і становила 1, 8 млн. осіб), все одно особливої актуальності набуває розробка нової концепції вирішення проблеми зайнятості та безробіття.
Однією з відмінних рис українського безробіття є значні розходження між загальним та зареєстрованим безробіттям. На рис. 2. 1 продемонстровано рівень безробіття, зареєстрований державною службою зайнятості та рівень безробіття за даними вибіркових обстежень робочої сили (за методологією МОП) у 2004 -2009 роках.
Рівень безробіття є досить диференційованим по окремих регіонах України (рис. 2. 3). Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіття характерний для західних областей республіки — Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття склалися в Одеській області, м. Києві та Севастополі.
Для подолання безробіття в Україні потрібно проводити певні заходи, такі, як: реалізація державної та регіональної програм зайнятості; приведення законодавства України у відповідність до міжнародних норм; захист внутрішнього ринку праці; приєднання України до міжнародного ринку праці; забезпечення сприятливих умов для розвитку малого бізнесу та підприємницької діяльності безробітних та ін. Також необхідно звернути увагу на оновлення та підвищення технічного рівня робочих місць для того, щоб кожне з них забезпечувало зайнятому прожитковий мінімум і подальше зростання заробітної плати (з урахуванням інфляції). Це дозволить привести заробітну плату у відповідність з продуктивністю праці, ліквідувати фіктивні робочі місця, зменшити приховане безробіття. Напрями боротьби з безробіттям мають забезпечуватися підвищенням конкурентоспроможності робочої сили за рахунок підвищення її якості, а саме: зростання рівня загальної освіти; підвищення кваліфікації; розширення діапазону оволодіння працівниками професій і спеціальностей; розвиток таких необхідних складових відтворення якісної робочої сили, як медицина, культура, спорт.
Політика зайнятості в умовах становлення ринкових відносин Ринок праці як важлива багатопланова сфера економічного і соціально-політичного життя суспільства потребує кваліфікованого регулювання з метою підвищення ефективності його функціонування. Державна політика зайнятості населення залежить від темпу і характеру ринкових перетворень. Вона передбачає систему адаптації різних категорій незайнятого населення до вимог ринку праці, а також систему соціального захисту безробітних та осіб з обмеженою конкурентоспроможністю. Державне регулювання зайнятості населення має ґрунтуватися на: * забезпеченні соціального партнерства суб'єктів ринку праці, тобто створенні рівних можливостей усім громадянам незалежно від їхнього походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії; * сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганні безробіттю, створенні нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва; * добровільності й відсутності примушування громадян щодо вибору сфери діяльності й робочого місця; * гласності на основі всебічного інформування населення про наявність вакантних робочих місць; * дотриманні комплексності заходів щодо регулювання зайнятості вселення; * підтримці працездатних громадян у працездатному віці; * забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулювання зайнятості населення та відтворення робочих місць; * певної гарантії зайнятості, тобто гарантії збереження робочих місць і професії, гарантії одержання доходів.
Висновок Тож, як бачимо, безробіття набуло небаченого раніше розмаху в Україні, а офіційний перехід України до статусу країни з ринковою економікою є лише примарливою завісою реалій сьогодення. У моделі управління системою зайнятості повинні дістати відображення всі фактори, що впливають на поповнення ринку робочої сили, і мотиви, які формують поведінку населення допрацездатного віку, працюючого, працездатного не-працюючого і непрацездатного. Суспільне виробництво України в умовах переходу до ринкових відносин перенасичене робочою силою. На це влада й повинна робити ставки.
Скачать презентацию Безробіття в трансформаційній економіці України Виконала студентка ЕП-42
Презентация1.pptx