Березень
А вже весна, вже березень почався, Дзвенять пташині радісні пісні. І хоч квітками сад не заквітчався, Та дні стоять погожі і ясні. А вже весна. Хоч сніг летить, а тане, Стає водою і струмком біжить. А сонечко як із-за хмарки гляне, То все навколо щедро заблищить. А вже весна. І пахощі весняні Звідкіль беруться і куди летять? Та тільки серцю милі і жадані, Тривожать душу, серце веселять. А вже весна. . .
ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ КУЛЬТУРНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ І ЛЕГЕНДА ПРО БЕРЕЗЕНЬ НАЗВА МІСЯЦЯ В ІНШИХ КРАЇНАХ КАЛЕНДАР ТА ВИЗНАЧНІ ДАТИ ПОЕЗІЯ ПРО БЕРЕЗЕНЬ
БЕРЕЗЕНЬ - таку назву цей перший весняний місяць отримав у середині минулого століття. Назва походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу який використовували для виготовлення скла). До цього часу він іменувався март. У народі його також називали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, полютий, соковик, красовик. Також, походження назви місяця березень виводять від слова береза, яка в цей місяць починає цвісти.
ОСКІЛЬКИ ВЕСНЯНЕ РІВНОДЕННЯ ПРИПАДАЄ НА 21 БЕРЕЗНЯ, У БАГАТЬОХ НАРОДІВ БЕРЕЗЕНЬ БУВ ПЕРШИМ МІСЯЦЕМ НОВОГО РОКУ (А НЕ СІЧЕНЬ, ЯК ТЕПЕР). ЙМОВІРНО, ЩО З ЦІЄЇ Ж ПРИЧИНИ ДО 15 СТОЛІТТЯ І В УКРАЇНІ БЕРЕЗЕНЬ УВАЖАВСЯ ПЕРШИМ МІСЯЦЕМ ГРОМАДСЬКОГО РОКУ (ДИВ. ДОКЛАДНІШЕ НОВИЙ РІК НА РУСІ ТА НОВИЙ ЧАС). КУЛЬТУРНЕ ЗНАЧЕННЯ ІНДІЙЦІ НА ПОЧАТКУ БЕРЕЗНЯ СВЯТКУВАЛИ МАЛЕ СВЯ ТО БОГИНІ ДУРГИ. А ВЕЛИКЕ СВЯТО ЦІЄЇ БОГИНІ ІНДІЙЦІ СВЯТКУВАЛИ В ДЕНЬ ОСІННЬОГО РІВНОДЕННЯ. У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ В БЕРЕЗНІ БУЛО СВЯТО КІБЕЛИ, НА ЯКОМУ ЇЇ ЖРЕЦІ ОПЛАКУВАЛИ АТТІСА — СИМВОЛ СОНЦЯ, ЩО ПОВЕРТАЛОСЯ НА ВЕСНУ. НА ДРУ ГИЙ ДЕНЬ ПІСЛЯ ОПЛАКУВАННЯ АТТІСА РИМЛЯНИ ЗУ СТРІЧАЛИ ВЕСНЯНИЙ ПОВОРОТ СОНЦЯ ВСЕНАРОДНІМ РАДІСНИМ СВЯТОМ. В ЄГИПТІ В БЕРЕЗНІ ЗГАДУВАЛИ ПОХОРОН ОЗІРІСА, ЯКИЙ ЗГІДНО З ЄГИПТЕСЬКОЮ РЕЛІГІЄЮ БУВ СОНЦЕМ, ЩО БУЛО СЛАБКИМ ВЗИМКУ, А НА ВЕСНІ ЗНОВ ДІСТАВАЛО СВОЮ СИЛУ.
ЗА СВІДЧЕННЯМИ ПЛУТАРХА, В АФІНАХ ТАКОЖ У БЕРЕЗНІ БУЛО СВЯТО «ГІОЛКОНОШЕННЯ» — ЖИТЕЛІ МІСТА НОСИЛИ ПО МАЙДАНАХ ПАЛЬМОВЕ ГІЛЛЯ. У СТАРОДАВНІХ ЮДЕЇВ У БЕРЕЗНІ ПОЧИНАВСЯ НО ВИЙ СВЯТИЙ РІК, А ПЕРСИ ЦЬОГО МІСЯЦЯ СВЯТКУВАЛИ НОВОЛІТТЯ. У ЧЕХІВ І ЧАСТКОВО У НІМЦІВ ЗА ЧАСІВ ЯЗИЧНИЦТВА ПЕРШЕ ЧИСЛО БЕРЕЗНЯ ВВАЖАЛОСЯ ПОЧАТКОМ ВЕСНИ І ПЕР ШИМ ДНЕМ СВІТОБУДОВИ. У ПЕРСІВ ТА В СТАРОДАВНІХ СЛОВ'ЯН ЗА ЧАСІВ ПО ГАНСТВА БУВ ЗВИЧАЙ УЛАШТОВУВАТИ ВРОЧИСТИЙ ОБІД — «ТРИЗНУ» — НА ЧЕСТЬ МЕРТВИХ РОДИЧІВ. ТАКІ ТРИЗНИ ВІДБУВАЛИСЯ НА ПОЧАТКУ БЕРЕЗНЯ. ПІД ЧАС ТРИЗНИ ЛЮДИ ОСПІВУВАЛИ КІНЕЦЬ ЗИМИ І ПРИ ЦЬОМУ ПАЛИЛИ СОЛОМ'ЯНЕ ОПУДАЛО. ТАКЕ СВЯТО ЩЕ Й ДОСІ ЗБЕРІГАЄТЬСЯ У ПІВДЕННИХ ШВЕДІВ, ЛУЖИЧАН ТА ЧЕХІВ, І ТАМ ВОНО ПРОХОДИТЬ ПІД ЗНАКОМ ОСЛАБЛОЇ ЗИМИ І ВОСКРЕСЛОЇ ВЕСНИ.
АНГЛІЯ – MARCH. НІМЕЧЧИНА – MÄRZ. ІТАЛІЯ – MARZO. ФРАНЦІЯ – MARS. ГРЕЦІЯ – ΜΆΡΤΙΟΣ. РУМУНІЯ – MARTIE. . ПОЛЬЩА – MARZEC. ТУРЕЧЧИНА – MART. ГОЛЛАНДІЯ – MAART. КИТАЙ 三月. ЧЕХІЯ – BŘEZEN. ШВЕЦІЯ – MARS.
ПОЕЗІЯ ПРО БЕРЕЗЕНЬ. СНІГІВ УСЮДИ ЗАЙВИНА. КАПОТИТЬ. І ПІДМЕРЗАЄ ЗНОВ. ДЕНЬ ГОРИТЬ, МОВ ДІВЧИНА НЕЗАЙМАНА, У ЯКІЙ ПРОКИНУЛАСЬ ЛЮБОВ. ПРОЛІСКИ ВЖЕ ВИЛІЗЛИ НА ПАГОРБОК. . . ЗНОВ МЕТІЛІ. ЗНОВУ СТУЖА ЗИМ. . . ОЙ, НЕВІРНИЙ БЕРЕЗЕНЬ, ЯК ПАРУБОК, ЩО ЦІЛУЄ Й ЗРАДЖУЄ ЗАТИМ. КАПЛЕ СІК З БЕРЕЗИ. . . КАХНУВ СЕЛЕЗЕНЬ, ТО ВЕСНА, ТО ЗНОВ МЕТЕ ЗИМА. . . НЕПОСТІЙНА, НАЧЕ МІСЯЦЬ БЕРЕЗЕНЬ, І ТВОЯ ЛЮБОВ, І ТИ САМА!
ПОЕЗІЯ ПРО БЕРЕЗЕНЬ ЦЕЙ БЕРЕЗЕНЬ МЕНЕ НЕ БЕРЕЖЕ, П’Є НАВЗАЄМ, ТАК ЖАДІБНО Й НЕСТРИМНО, ЩО СКОРО НЕ ЗАЛИШИТЬСЯ НІ РИМИ, Я ВСЕ ВІДДАМ І ВЛАСНЕ І ЧУЖЕ, КУМЕДНУ ДОЛЮ, МІЖ РЯДКІВ НАВСКІС, ЗУХВАЛЕ ВМІННЯ ПАДАТИ ВСЕ ВИЩЕ… Я ВСЕ ВІДДАМ, І ЛИШЕ ЦЮ ЗАЛИШУ ХИМЕРНУ ЗВИЧКУ – ПЛАКАТИ БЕЗ СЛІЗ…
ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ v У БЕРЕЗНІ ВЖЕ ЩУКА РИБА МОЖЕ ХВОСТОМ ЛІД РОЗБИТИ. v БЕРЕЗЕНЬ БЕРЕЗОВИМ ВІНИКОМ ЗИМУ ВИМІТАЄ, А ВЕСНУ В ГОСТІ ЗАПРОШУЄ. v БЕРЕЗЕНЬ У ЗИМИ КОЖУХА КУПИВ, А НА ТРЕТІЙ ДЕНЬ ПРОДАВ. v У БЕРЕЗНІ НЕ БАЙДИКУВАТИМЕШ ВОСЕНИ І НА ЗИМУ ДО СТОЛУ МАТИМЕШ. v У БЕРЕЗНІ СІМ ПОГОД НА ДВОРІ: СІЄ, ВІЄ, КРУТИТЬ, ЗВЕРХУ ЛЛЄ, ЗНИЗУ МЕТЕ. v ВІД БЕРЕЗНЕВИХ ДОЩІВ ЗЕМЛЯ КВІТНЕ. v БЕРЕЗЕНЬ НЕВІРНИЙ: ТО СМІЄТЬСЯ, ТО ПЛАЧЕ.
ЛЕГЕНДА ПРО БЕРЕЗЕНЬ ВЕСНЯНІ МІСЯЦІ НЕ ЖИВУТЬ У МИРУ. КОЛИСЬ, КАЖУТЬ, БЕРЕЗЕНЬ ПОКЛИКАВ ДО СЕБЕ В ГОСТІ КВІТНЯ. ТОЙ І ПОЇХАВ ВОЗОМ. А БЕРЕЗЕНЬ НАПУСТИВ НА НЬОГО ДОЩ. МІСИВ КВІТЕНЬ ГРЯЗЮКУ ТА Й ВЕРНУВСЯ. ТОДІ БЕРЕЗЕНЬ ЗАМОРОЗИВ ГРЯЗЬ І ЗАКИДАВ ЇЇ СНІГОМ. КВІТЕНЬ ЗВАЖИВСЯ ЇХАТИ САНЬМИ. ПІШЛА РОЗТАЛЬ, УШКВАРИВ ДОЩ І КВІТЕНЬ ЗНОВУ ВЕРНУВСЯ. ПІСЛЯ ТОГО КВІТЕНЬ І ХВАЛИТЬСЯ ТРАВНЮ: ТАК І ТАК. . . УЖЕ ДВІЧІ ЗБИРАВСЯ ДО БЕРЕЗНЯ В ГОСТІ Й НІЯК НЕ ДОЇДУ. ВОЗОМ ГРЯЗЬ ЗАВАЖАЄ, САНЬМИ РОЗТАЛЬ НЕ ДАЄ ХОДУ. ТРАВЕНЬ І НАВЧАЄ ЙОГО: ЯК ХОЧЕШ ДОЇХАТИ, БЕРИ ВІЗ І КЛАДИ НА НЬОГО САНИ ТА ЧОВЕН. ЗРОБИВ КВІТЕНЬ ТАК, ЯК СКАЗАВ ТРАВЕНЬ, І МАХНУВ ДО БЕРЕЗНЯ В ГОСТІ. БЕРЕЗЕНЬ НАПУСТИВ СНІГ, А ТОЙ СКЛАВ ВІЗ І ЧОВЕН НА САНИ ТА Й ПОЇХАВ ДАЛІ; ПОЛИВ ДОЩ, РОЗЛИЛАСЬ ВОДА ВСЮДИ, ТОЙ СКЛАВ ВІЗ І САНИ В ЧОВЕН ТА Й ЗНОВУ ПОЇХАВ. ПРИЇЗДИТЬ ДО БЕРЕЗНЯ, А ТОЙ І ОЧІ ВИТРІЩИВ. ЯК ТИ, КАЖЕ, ЗУМІВ ДОЇХАТИ В ТАКУ ЛИХУ НЕГОДУ? НЕ ДОЇХАВ БИ НІКОЛИ, ТА СПАСИБІ ТРАВНЮ НАВЧИВ, КАЖЕ КВІТЕНЬ. НУ, ЧЕКАЙ ЖЕ, МАЮ! Я ТОБІ КРИЛЕЧКА УВІБГАЮ, КАЖЕ БЕРЕЗЕНЬ. З ТОГО ЧАСУ МІЖ БЕРЕЗНЕМ І ТРАВНЕМ НЕМАЄ ЛАДУ: ЩО В ТРАВНІ ЗАЦВІТЕ АБО ЗРОСТЕ РАННЄ, ТО БЕРЕЗНЕВИЙ МОРОЗ ЙОГО Й ПОНИЩИТЬ.
Березень 1 8 15 22 29 2 9 16 23 30 3 10 17 24 31 4 11 18 25 5 12 19 26 6 13 20 27 7 14 21 28
ВИЗНАЧНІ ДАТИ 9 березня 1814 р. – дата народження великого українського кобзаря Тараса Григоровича Шевченка. 10 березня 1861 р. – дата смерті Тараса Шевченка. А також: 1 березня - Міжнародний день котів. 4 березня - День преподобного Льва. 8 березня - Міжнародний жіночий день. 15 березня - Всесвітній день споживача. 23 березня - Всеукраїнський день працівників культури. 25 березня - День Служби безпеки України. 26 березня - День Внутрішніх військ МВС України. 27 березня - День театру.
ЗАГАДКИ ВІН ПРИЙДЕ, І В МАМИ СВЯТО: КВІТІВ, ПОБАЖАНЬ БАГАТО. ЛІД ПРОМІННЯМ ТОПИТЬ ВРАЗ, В ЛІСІ ПРОЛІСКІВ ПАЛАС. ПРОМІНЧИК ЛАГІДНО ВСМІХНУВСЯ, У ЛІСІ ПРОЛІСОК ПРОСНУВСЯ. ВСЕ ПРОКИДАЄТЬСЯ ВІД СНУ, СТРІЧАЄ ДІВЧИНУ ВЕСНУ.
