Бердянський університет менеджменту і бізнесу Лекція з дисципліни “Фінансовий ринок” на тему: ВАЛЮТНИЙ РИНОК Бердянськ 2012
МЕТА ОБ'ЄКТ ПРЕДМЕТ вивчення поняття валютного ринку як складної взаємопов'язаної системи, а також визначення основних складових валютного ринку, механізм дії даної системи, а також методи її регулювання. цілісний комплекс відносин, які складаються у сфері функціонування валютного ринку предметом виступає саме валютний ринок, як складна система відносин між суб‘єктами господарювання та державою
План до лекції 1. Становлення національної та світової валютних систем. 2. Валютний ринок та основні його складові 2. 1 Поняття, функції та суб'єкти валютного ринку 2. 2. Валюта як об‘єкт валютного ринку 2. 3. Валютний курс 3. Валютні операції. Розрахунки між учасниками 4. Валютне регулювання та курсова політика Центрального банку. Ключові поняття: валютна система, валютний механізм, валютні відносини, валюта, валютний курс, конвертованість, котирування, валютний ринок, валютні операції, міжбанківський валютний ринок, валютний арбітраж, валютне регулювання
1. Становлення національної та світової валютних систем Міжнародні валютні відносини - одна з головних складових міжнародних економічних відносин. Найважливішим елементом міжнародних валютних відносин виступає валютна система. Розрізняють національну та світову валютні системи. Остання розвивається на регіональному та глобальносвітовому рівнях. У свою чергу національні, світові та регіональні валютні системи активно взаємодіють між собою, утворюючи єдину цілісну систему міжнародних валютних відносин. Національна валютна система - це форма організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави. Основні елементи національної валютної системи визначаються національним законодавством. Складовими національної валютної системи є: - національна валюта - грошова одиниця держави; - валютний паритет як основа валютного курсу; - режим курсу національної валюти; - організація валютного ринку; - національні органи, що регулюють валютні відносини країни; -умови обміну національної валюти на золото та інші валюти - конвертованість валюти. Чим вищий ступінь конвертації національної валюти, тим більшою мірою національний валютний ринок інтегрується в міжнародний. Для країн з вільно конвертованою валютою визначальним є міжнародний валютний ринок, на якому резиденти можуть здійснювати будь-які операції з валютою. Для нашої країни, як для країни з перехідним типом економіки та неповністю конвертованою валютою, характерним є жорстко регульований національний валютний ринок. До складу національної валютної системи входять відповідні інфраструктурні ланки - банківські та кредитнофінансові установи, біржі, спеціальні органи валютного контролю, інші державні та приватні інститути.
Американський - із центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос. Анджелесі Європейський - із центрами в Лондоні, Цюріху, Франкфурті Азіатський - із центрами в Токіо, Гонконзі, Сингапурі
Світова валютна система - це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий оборот у межах світового господарства. Рис. 1. 1. Елементи світової валютної системи Світова валютна система Світовий грошовий товар є носієм міжнародних валютно-грошових відносин. Валютний курс Валютні ринки Міжнародні валютнофінансові установи Валютний курс - це мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.
2. Валютний ринок та основні його складові. 2. 1 Поняття, функції та суб'єкти валютного ринку інституційний механізм (сукупність установ і організацій – банків, валютних бірж, інших фінансових інститутів), що забезпечують розвиток валютних ринкових механізмів система економічних і правових відносин між споживачами, продавцями валюти та державою з приводу купівлі – продажу іноземних валют, банківських металів, платіжних документів і цінних паперів в іноземних валютах, а також здійснення кредитно – депозитних та інших операцій з валютою. Валютний ринок - це механізм за допомогою якого встановлюються правові та економічні взаємовідносини між споживачами і продавцями валют. сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар як валюта; сукупність спеціальних інститутів і механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продавати та купувати валюту.
Система валютного ринку Валютний механізм Валютні відносини представлений правовими нормами й інститутами, що репрезентують ці норми на національному та міжнародному ринках щоденні зв'язки, в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання або продаж іноземної валюти.
Функції валютного ринку üреалізація валютної політики держави, спрямованої на забезпечення регулювання національної економіки та розширення зовнішньоекономічних зв'язків; ü створення суб'єктам валютних відносин передумов для своєчасного здійснення міжнародних розрахунків і сприяння завдяки цьому розвитку зовнішньої торгівлі; üвизначення і формування попиту та пропозиції на валюту; üрегулювання валютних курсів; üдиверсифікація валютних резервів; üхеджування валютних ризиків; üотримання прибутку від операцій з валютою та валютними цінностями тощо.
Загальна класифікація ВАЛЮТНОГО РИНКУ КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ НАЗВА СЕГМЕНТІВ ВАЛЮТНОГО РИНКУ Залежно від організації торгівлі - біржовий - позабіржовий За видами валютних курсів - з фіксованим режимом - з "вільно плаваючим" режимом - з "регульованим плаваючим" режимом - з подвійним режимом - з системою множинних режимів За характером операцій - конверсійний (касовий, ф'ючерсів, форвардів, свопів, опціонів, арбітражний) - депозитний (короткостроковий, до запитання) - кредитний (короткостроковий, середньо-строковий, довгостроковий) За сферою поширення - міжнародний - світовий - національний - регіональний Відносно валютних обмежень - вільний - регульований За територіальним розміщенням - європейський - північноамериканський - азіатський або далекосхідний За суб'єктами, які здійснюють операції з валютою -Міжбанківський (спот-ринок, форвардний і своп-ринок) - біржовий - клієнтський
Суб'єктами валютного ринку є: 1) центральні банки - на макроекономічному рівні: Федеральна резервна система США, Банк Англії, Бундесбанк Німеччини, Національний банк України тощо; 2) комерційні банки, що мають ліцензію на проведення валютних операцій. Саме міжбанківський ринок є основою валютного ринку і саме тут формується валютний курс. Банки посідають провідне місце на валютному ринку, оскільки вони ведуть рахунки та мають розвинуті системи телекомунікацій, постійно торгують валютою всередині країни і за її межами. Деякі комерційні банки, обсяги щоденних оборотів яких сягають мільярдних сум, мають міжнародний авторитет: це, наприклад, американські банки Чейз Нешенел, Чейз Манхет-тен, Сітібанк, німецькі банки - Німецький, Комерційний, Дрезденський тощо; 3) фірми, які здійснюють зовнішню торгівлю або капіталовкладення за кордоном. Саме ці господарські суб'єкти стимулювали розвиток валютного обміну, виникнення цілого ряду складних видів валютних угод; 4) приватні (фізичні) особи, що їздять за кордон, здійснюють перекази валют, купують валюту з метою нагромадження (заощадження) та здійснюють інші неторговельні угоди; 5) брокерські контори - володіють необхідною інформацією щодо покупців і продавців валюти, надають консультаційні послуги комерційним банкам, фірмам, що орієнтовані на зовнішній ринок; 6) підприємці, які купують і продають валюту для забезпечення своєї комерційної діяльності (імпортери, експортери); 7) інвестори, які вкладають свій чи позичений капітал у валютні цінності з метою одержання процентного доходу; 8) спекулянти, які постійно купують-продають валюту задля одержання доходу від різниці в її курсі; професійними спекулянтами є валютні дилери, якими можуть бути юридичні та фізичні особи; 9) хеджери - здійснюють операції на валютному ринку для захисту від несприятливої зміни валютного курсу.
2. 2. Валюта як об‘єкт валютного ринку Об'єктом валютного ринку виступає валюта. Поняття валюти широко застосовується в економічній літературі і на практиці. Валюта обслуговує такий широкомасштабний сектор економіки, як зовнішньоекономічні відносини. На її основі функціонує валютний ринок, що є елементом грошового ринку, формуються такі високоефективні регулятивні інструменти, як валютний курс, платіжний баланс, золотовалютні резерви тощо. Валюта обслуговує функціонування світової економіки та інтеграцію до неї національних економік окремих країн. Незважаючи на широке застосування, сутність валюти не знайшла однозначного трактування в літературі. Більшість авторів, які досліджують валюту, визначають її як грошову одиницю певної країни, що прямо чи побічно пов'язана із зовнішньоекономічними відносинами. Переважно поняття "валюта" застосовується в трьох значеннях: грошова одиниця даної країни (долар США, японська йєна, вітчизняна гривня тощо); грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні засоби, що виражені в іноземних грошових одиницях та використовуються в міжнародних розрахунках; міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця та платіжний засіб (євро, СПЗ).
Для функціонування валютного ринку особливе значення має те, чи є національна валюта конвертованою. Попит на іноземну валюту пов'язаний із залежністю національної економіки від імпорту та обумовлений конвертованістю. Конвертованість - це гарантована можливість грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти. При повній конвертованості національної валюти кожна юридична і фізична особа може вільно брати участь у зовнішньоекономічній діяльності, продавати, купувати та обмінювати національну валюту на іноземну за певними курсами без будь-яких обмежень або прямого втручання держави. Чим нижче рівень конвертації національної валюти, тим більше валютний ринок під-власний державному регулюванню (перш за все, встановленню фіксованого курсу національної валюти щодо інших валют). Існує класифікатор іноземних валют, за яким всі види валют поділені на три групи. Групи валют Вільно конвертована неконвертована З обмеженою конвертованіст ю
ü Вільно конвертована валюта (ВКВ) - валюта, що вільно та без обмежень обмінюється на валюти інших країн і застосовується у всіх видах міжнародного обігу. В наш час лише деякі держави мають вільно конвертовану валюту: США, Великобританія, Японія, Китай, Канада, Нідерланди, Нова Зеландія, Сингапур, Саудівська Аравія та ін. Деякі вільно конвертовані валюти є резервними валютами. Резервна валюта- це вільно конвертована валюта, яка використовується для міжнародних розрахунків і зберігається Центральними банками інших країн. Центральні банки нагромаджують валюту країн, які є лідерами у світовій торгівлі. Практично всі зовнішньоторговельні та фінансові операції здійснюються в доларах США, швейцарських франках, йєнах, євро, фунтах стерлінгах. Саме ці валюти і є резервними. ü Валюти з обмеженою конвертованістю, які обмінюються на інші валюти з певним обмеженням і крос-курси яких визначаються НБУ. Це - чилійські песо, китайські юані, чеські крони, словацькі крони, єгипетські фунти, гонконг-ські долари, сингапурські долари, угорські форинти, індійські рупії, ізраїльські шекелі, корейські вони, румунські леї, реали Саудівської Аравії, тайванські долари, турецькі ліри, кувейтські динари, новозеландські долари, мальтійські ліри, російські рублі, болгарські леви, хорватські куни та деякі інші; ü Неконвертована (замкнена) валюта - національна валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти. Неконвертованими є ті валюти, на які накладаються обмеження щодо ввезення, вивезення, купівлі, продажу і до яких застосовуються різноманітні заходи валютного регулювання, в тому числі валютні коефіцієнти з метою обмеження розрахунків в іноземній валюті.
2. 3. Валютний курс Основою валютних операцій, що здійснюються на валютному ринку, є ціна валюти - валютний курс, рівень якого постійно коливається під впливом попиту й пропозиції учасників цих операцій. Валютний курс - це ціна грошової одиниці певної країни, що виражена в грошових одиницях іншої країни; співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій. Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій: - допомагає долати національну обмеженість грошової одиниці певної країни і перетворювати її в міжнародну; - виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин, утворення цілісної світової системи грошей; - зіставляє цінові структури окремих країн, розвиток їхніх продуктивних сил, темпи економічного зростання, а також торговельний і платіжний баланси; - зниження курсу національної грошової одиниці (девальвація) сприяє подорожчанню імпорту й зростанню експорту, і навпаки, зростання курсу (ревальвація) призводить до здешевлення імпорту і падіння експорту; є структурною ланкою механізму реалізації міжнародної вартості товарів і послуг, так як через механізм валютних курсів відбувається перерозподіл національного продукту між країнами, які здійснюють зовнішньоекономічні зв'язки та ін. Необхідність встановлення валютного курсу пояснюється тим, що національна валюта за межами внутрішнього ринку не може виступати законним купівельним і платіжним засобом. Відповідно до чинного законодавства окремих країн курси іноземних валют встановлюються їх котируванням. Котирування - це 1)визначення офіційними державними органами (центральним банком чи іншою фінансовою установою) курсу (ціни) іноземної валюти; 2) встановлення курсів іноземних валют відповідно до практики, що склалася, і законодавчих норм.
3. Валютні операції Функції валютного ринку реалізуються через валютні операції, під якими розуміються будь -які платежі, що пов'язані з переміщенням валютних цінностей між суб'єктами валютного ринку. Валютні цінності є більш ширшим поняттям, що включає національну та іноземну валюти, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, а також банківські метали (золото, срібло, платина, метали платинової групи у злитках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів). Для характеристики прав і обов'язків суб'єктів валютного ринку важливе значення має поділ учасників ринку на дві групи. До першої входять резиденти, до другої - нерезиденти. ü До резидентів належать фізичні особи, які постійно проживають в Україні або тимчасово перебувають за її межами, а також юридичні особи й організації, їх представництва, що створені відповідно до законодавства України за кордоном. ü До нерезидентів належать фізичні особи, які постійно проживають за кордоном або тимчасово перебувають в Україні, а також юридичні та неюридичні особи, їхні представництва і фірми, що створені відповідно до законів іноземної держави і функціонують на території України.
Класифікація валютних операцій за терміном здійснення платежу за цільовим призначенням - касові, або операції з негайною поставкою - строкові - з метою отримання валют - з метою страхування - з метою отримання прибутку Операції валютного ринку за формою здійснення за масштабами операцій за механізмом здійснення - безготівкові; - готівкові; - оптові - здійснюються між банками; - роздрібні - здійснюються між банками та їх клієнтами - форвардні - валютний своп - ф'ючерсні - валютний арбітраж - опціонні
Розрахунки між учаниками Розрахунки за міжнародними операціями між безпосередніми учасниками здійснюються через банки, які розглядають валютні операції як один із способів отримання доходу. Саме в ході міжбанківських операцій безпосередньо формується курс валюти. У зв'язку з цим при котируванні банки встановлюють два курси: Ø курс покупця(Віа) - курс, за яким банк купує валюту; Ø курс продавця (Offer) - курс, за яким банк продає валюту. При укладанні угод купівлі-продажу валюти на валютному ринку використовуються такі види курсів: v. Крос-курс - це співвідношення між валютами, які є похідними від їхніх курсів по відношенню до третьої валюти, як правило, долара США. Часто виникають ситуації, коли невигідно або неможливо здійснювати пряму купівлю певної іноземної валюти. Тоді використовують крос-курс. v. Спот-курс - ціна одиниці іноземної валюти однієї країни, виражена в одиницях валюти іншої країни і встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами банками-кореспондентами на другий робочий день із моменту укладення угоди. v. Форвард (терміновий курс) - ціна, за якою дана валюта продається або купується за умови передачі її на певну дату в майбутньому. Таким чином, при укладенні такого роду угод сторони намагаються передбачити рівень обмінного курсу. Якщо на дату угоди курс відрізнятиметься від передбаченого в договорі, то одна із сторін отримає додатковий прибуток від курсової різниці, а друга зазнає v. Ф'ючерс - курс у майбутньому; ціна, за якою через деякий час буде укладено угоду і яка визначається в момент укладання контракту. Ф'ючерсні угоди виникли у вигляді торгових договорів із погодженою ціною товарів та їх поставкою на певну дату.
4. Валютне регулювання та курсова політика Центрального банку Ефективна діяльність валютного ринку багато в чому залежить від системи його регулювання. Валютне регулювання - це діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентування міжнародних розрахунків і порядок здійснення операцій з валютними цінностями. Основними завданнями валютного регулювання та контролю є: 1)організація системи курсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня конвертованості національної грошової одиниці; 2) регулювання платіжної функції іноземної валюти та інших іноземних інструментів, регламентація поточних операцій платіжного балансу; 3) організація внутрішнього валютного ринку; 4) регламентація та регулювання банківської діяльності з валютними цінностями; 5) регулювання процесів утворення та руху валютного капіталу, захист іноземних інвестицій; 6) встановлення режиму та обмежень на вивезення і ввезення через кордон валютних цінностей; 7) забезпечення стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний валютний ринок.
Методи валютного регулювання: Ø ринковий - діє на основі закону вартості і закону попиту та пропозиції і застосовується в умовах економічної стабільності. Ø державний – регулювання валютного ринку зі сторони держави Головною виконавчою установою валютного регулювання є Національний банк України, який: -здійснює валютну політику, керуючись принципами загальної економічної політики України; -складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс держави; -видає обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України; -нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики; -видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування; - установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або в розрахункових (клірингових) одиницях; Конкретними виконавцями валютного регулювання є комерційні банки. Вони проводять валютні операції відповідно до ліцензії, яку отримують від НБУ, здійснюють контроль за дотриманням клієнтами валютного законодавства і поданням звітності про укладення валютних угод.
Використання іноземних валют у міжнародних розрахунках потребує вирішення питання про їх кількісне співвідношення, тобто про валютний курс, який впливає не тільки на стан міжнародної торгівлі, а значною мірою і на національну економіку, особливо в кризових ситуаціях, тому головною метою валютного регулювання Центрального банку будь-якої країни повинно бути проведення зваженої курсової політики. Види режимів валютних курсів Фіксований Подвійний Регульований плаваючий Вільно плаваючий Система множинних валютних курсів
ØФіксований валютний курс - це офіційно встановлене Центральним банком фіксоване співвідношення між національною грошовою одиницею та валютою іншої країни. ØВільно плаваючий курс - це співвідношення між національною грошовою одиницею та валютами інших країн, яке складається залежно від попиту і пропозиції валют на валютному ринку країн. ØРегульований плаваючий валютний курс - режим, що характеризується відчутним впливом Центрального банку, який у процесі встановлення валютного курсу на валютному ринку вирівнює різні короткострокові, а іноді і серед-ньострокові коливання курсу з метою його передбачення та стимулювання зовнішньої торгівлі. Валютний коридор - можливе мінімальне та максимальне відхилення офіційного курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют. В Україні встановлювався валютний коридор як максимальне та мінімальне відхилення гривні щодо долара США, яке визначалося урядом та Національним банком. ØСистема множинних валютних курсів - це валютні курси, які вводять країни, що розвиваються та роблять перші кроки у напрямку ринкової системи курсоутворення і конвертованості національної грошової одиниці. Множинні валютні курси можуть бути: 1) контрольовані урядом 2) вільні ринкові курси, встановлені під впливом попиту і пропозиції. ØПодвійний валютний курс - це різновид системи множинних валютних курсів, який використовують в умовах активної валютної спекуляції центральні банки промислово розвинених країн. Суть його полягає в подвійному котируванні курсу національної грошової одиниці: окремо за комерційними і фінансовими операціями.
Національний банк України у своїй курсовій політиці використовує загальновизнані методи валютного регулювання, а саме: v валютні інтервенції; v дисконтну політику; v валютні обмеження. Валютна інтервенція - це пряме втручання центрального банку в діяльність валютного ринку з метою впливу на курс національної валюти шляхом купівлі-продажу іноземної валюти. Дисконтна, або облікова, політика - це метод регулювання валютного курсу, який зводиться до підвищення або зниження дисконтної ставки центрального емісійного банку з метою впливу на рух зарубіжних короткострокових капіталів. Валютні обмеження - це система нормативних правил, які встановлюються в законодавчому та адміністративному порядку і спрямовані на обмеження операцій з іноземною та національною валютою, золотом та іншими валютними коштами на ринку і передбачають обов'язкову їх здачу казначейству.
Висновки: У найбільш узагальненому вигляді валютний ринок - це організаційно оформлена система стійких взаємозв'язків між уповноваженими структурами по купівлі-продажу іноземної валюти. Основними суб’єктами сучасних валютних ринків виступають держави, юридичні та фізичні особи, банки, валютні біржі та брокерські фірми. Основними видами операцій, які виконують суб’єкти цього ринку є традиційні операції до яких відносять операції спот, форвард та ф’ючерсні операції та нетрадиційні валютні операції - своп, опціони, а також процентні інструменти. Ключовими вимогами, які необхідні для успішного функціонування валютного ринку є: 1. забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору; 2. дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти. 3. впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системи платежів, вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того , щоб викликати довіру до системи.
Скачать презентацию Бердянський університет менеджменту і бізнесу Лекція з дисципліни
Презентация ФР Валютний ринок.ppt