Базисні функції соціальної роботи Діагностична Прогностична

Базисні функції соціальної роботи Діагностична Прогностична Перетворююча (оцінка (планування) (втручання) ситуації) Цикл соціальної роботи

Соціальна діагностика (від гр. diagnostikos - здатність розпізнавати; загальний спосіб отримання вичерпної інформації стосовно досліджуваного об'єкту чи процесу) ü діяльність по розпізнаванню й аналізу соціальних патологій і проблем; ü процес такого аналізу з формулюванням обґрунтованого висновку про предмет розгляду; ü галузь соціальних наук, присвячена методам одержання знання про суспільство; ü процес наукового виявлення та вивчення причинно- наслідкових зв'язків і взаємостосунків у суспільстві, що характеризують його соціально-економічний, культурно- правовий, морально-психологічний, медико-біологічний та санітарно-екологічний стани; ü вивчення причин соціальних проблем, котрі створюють складні життєві ситуації для індивіда, сім'ї, окремих груп; ü аналіз стану соціальних об'єктів і процесів з метою виявлення проблем їх функціонування і розвитку…

Зміст поняття «Соціальна діагностика» n оцінка ситуації, одиничне дослідження соціальної ситуації клієнта, якому соціальний працівник повинен надати допомогу; n оцінка ситуації у групі, громаді, мікросоціумі з метою виявлення стану речей та сприяння їх розвитку; n необхідний етап будь-якого впливу в соціальній роботі, технологічний імператив соціального обслуговування; n сукупність наукових методів, що обґрунтовують правильність отриманої інформації. Відтак, соціальна діагностика складає зміст діяльності фахівц різних органів і установ, що використовують широкий сп технологій, методів соціальних (іноді також природних — випадку медико-соціальної роботи) наук на різних рівнях різними цілями.

Соціальний діагноз може здійснюватися: n на рівні суспільства в цілому, для виявлення загальних тенденцій розвитку в області економіки, соціальної політики, духовного життя і т. д. ; n на рівні соціальної групи або територіальної спільності, наприклад, розвиток класів, народностей, територіальних груп, трудових колективів і ін. ; n на особистісному рівні, допомагаючи персоніфікувати, додати «адресність» при виявленні проблем життєдіяльності.

Загально-соціальний рівень соціальної діагностики Мета діагностики: науково- інформаційний супровід державної соціальної політики в цілому і в різних її елементах (сім'ї, молодь, діти та ін. )

Загально-соціальний рівень соціальної діагностики

Загально-соціальний рівень соціальної діагностики

Регіональний (територіальний) рівень соціальної діагностики Додаткова інформація по сільських радах Мета Корюківського району на виконання до проекту “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” діагностики: соціально- № Назва сільської Відстань до Соц. - Готовніс з/п ради райдержадм. , економ. ть до економічний км розвиток співпраці територіальний 1. Холминська с/р 30 І ІІІ моніторинг, 2. Б. Слобідська с/р 45 ІІ оцінка рівня 3. Будянська 15 ІІІ І розвитку громад, 4. Домашлинська 25 І ІІІ виявлення 5. Забарівська 20 І ІІІ соціальних 6. Козилівська 42 ІІІ І проблем 7. Наумівська 8 І ІІІ регіонального 8. Олександрівська 18 ІІІ І рівня 9. Перелюбська 30 ІІ 10. Прибинська 40 ІІІ І

Індивідуальний рівень соціальної діагностики Мета діагностики: Етапи індивідуальної діагностики: оцінка потреб 1. Звернення клієнта (скарга, заява, клієнта, офіційне звернення в ОВС, вуличний проблемний аналіз контакт і т. п. ) у зв'язку з появою його ситуації, проблеми. знаходження 2. Збір даних про соціальну ситуацію правильних (історико-генетичні і структурно- засобів для її функціональні методи). покращання 3. Аналіз даних (зіставлення ряду даних, їх сортування на важливі і малозначимі, диференціація ознак, побудова причинно-наслідкових зв'язків тощо). 4. Висновки і рекомендації

Принципи соціальної діагностики Принципи СД Об'єктивності Наукової обґрунтованості Соціальної верифікації Системності Ефективності Клієнтоцентризму Конфіденційності

Класифікація методів соціального діагностування за І. Г. Зайнишевим (загально-соціальний та територіальний рівні) n зондажно-інформаційне обстеження - збір даних про інфраструктуру, чисельність, склад і динаміку місцевого населення тощо; n соціально-історичне обстеження – вивчення історії заселення та освоєння даної території, зміни складу місцевого населення, дослідження його традицій тощо; n інформаційно-цільовий метод - аналіз різних документів, статей з місцевої та центральної преси, матеріалів електронних засобів інформації, листів, звернень громадян тощо; n соціальне картографування - аналіз соціально- просторового розподілу і динаміки народжуваності та смертності населення, залежність якості життя від різних природних та соціальних факторів.

Методи соціальної діагностики на індивідуальному та груповому рівнях n Спостереження - один з емпіричних методів дослідження, який полягає в безпосередньому та цілеспрямованому сприйнятті оточуючої дійсності. В соціальній роботі цей метод здебільшого використовується для збору інформації про поведінку конкретної людини чи певної групи.

Методи соціальної діагностики на індивідуальному та груповому рівнях Опитування - спосіб отримання інформації про суб'єктивний світ людей, їх нахили, судження, мотиви діяльності. Різновидами опитування є: інтерв'ю (дистанційне та очне), яке проводиться у формі бесіди за чітко визначеним планом; анкетування, що полягає в отриманні інформації шляхом відповіді респондентів у письмовій формі на пропонований перелік запитань; бесіда - метод одержання і коректування інформації на основі вербальної комунікації.

Методи соціальної діагностики на індивідуальному та груповому рівнях Фокус-група - це групове інтерв'ю, яке проходить у формі групової дискусії і спрямоване на отримання від її учасників "суб'єктивної інформації" про те, як вони сприймають конкретні суспільні події та явища.

Методи соціальної діагностики на індивідуальному та груповому рівнях Метод експертної оцінки - це опитування експертів шляхом анкетування й інтерв'ювання. Іноді соціальна проблема має потребу в оцінці компетентних осіб — експертів, що мають глибокі знання про предмет або об'єкт дослідження.

Методи соціальної діагностики на індивідуальному та груповому рівнях Соціометрія — це метод опитування й алгоритм для математичної обробки первинних вимірів. Суть її зводиться до вирахування різноманітних персональних і групових індексів. Використовується для виявлення статусних, лідерських, ділових, неформальних, референтних та інших відносин у соціальних групах.

Методи соціальної діагностики на індивідуальному та груповому рівнях Моніторинг — це організація постійного відстеження інформації, включене спостереження, оцінка й аналіз соціальних ситуацій у фокусі їхньої зміни, із прогнозуванням цих змін на визначену перспективу.

Методи соціальної діагностики на індивідуальному та груповому рівнях Методи тестування. Особливо широко поширені. Тести розділяються на групи за рядом ознак: індивідуальні і групові (колективні), вербальні і невербальні; кількісні і якісні, загальні і спеціальні й ін.

Методи соціальної діагностики на індивідуальному та груповому рівнях Біографічний метод — спосіб дослідження, діагностики, корекції і проектування життєвого шляху особистості. Цей метод заснований на вивченні особистості в контексті її особистої історії і перспектив розвитку її індивідуального буття і взаємин з іншими людьми, спрямований на реконструкцію життєвих програм і сценаріїв розвитку особистості, на переструктурування просторово-часової організації ділового, сімейного, духовного життя в умовах конкретного природного і соціального середовища.

Методи соціальної діагностики на індивідуальному та груповому рівнях Метод аналізу документів – один із основних методів отримання конкретного знання про соціальну реальність на основі інформації, зафіксованої в різних документах, текстах масової комунікації. Він застосовується з метою уточнення або підтвердження результатів опитування та спостереження.

Методи соціальної діагностики на індивідуальному та груповому рівнях Соціальна паспортизація (аналіз соціуму) - є необхідним у ході збору статистичних даних, за допомогою яких можна охарактеризувати життєву ситуацію стосовно осіб у певному соціумі. До таких даних відносять кількість дітей та дорослих, людей з особливими потребами, осіб девіантної поведінки, дані про різні типи сімей, об'єкти культурно-освітнього, медичного призначення, соціальні служби різного типу, громадські організації тощо.

Методи соціальної діагностики на індивідуальному та груповому рівнях Метод апрейзерів – метод статистичного аналізу, спосіб виміру певної властивості об'єкта з використанням трьохзіркової шкали оцінки, де центральний показник виражає середнє значення (рівний нулю, нейтральний), а два інші дають протилежні характеристики досліджуваному об'єкту ("високий" чи "низький", "позитивний" чи "негативний", "важливо" чи "не суттєво" тощо).

Соціальна діагностика - один з найважливіший компонентів соціальних технологій, професійна функція і сфера практичної діяльності соціального працівника. Технологія соціальної діагностики містить у собі принципи, алгоритм процедур і способів перевірки різних методів дослідження соціальних процесів. В основі діагностики лежить проблема аналізу й узагальнення факторів, що характеризують соціальний розвиток людини, соціальних груп, суспільства.