Бароко як культурна доба
Бароко – стиль і напрям в мистецтві XVII—XVIII століть, який найбільше виявив себе в архітектурі і образотворчому мистецтві. Культура бароко розвинулася передовсім у католицьких країнах. Стиль бароко сформувався в кінці XVII ст. в Італії як наслідок кризи гуманізму. Походження терміну: - від італ. barocco – химерний, вибагливий, дивний, чудернацький, схильний до надмірностей; - від порт. perola barroca – перлина неправильної форми.
Загальні особливості стилю • Синтезував мистецтво готики й ренесансу. • Властива особлива композиція, де орнаментація та деталізація підпорядковані ансамблю. • Присутня міцна натурна першооснова (вітіюваті декоративні деталі в дусі природних стихій).
Риси бароко • • Складні конструкції прикраси контрастні форми емоційна насиченість підвищена експресивність містицизм ілюзорність.
Світогляд і філософія бароко: - «природний стан (state of nature) – анархія, війна всіх проти всіх» (Томас Гоббс); - ідея «облагородження» , впорядкування природи на началах розуму; - ідея «сплячого Бога» – деїзм: Бог, створивши світ, не торкається справ Всесвіту. Томас Гоббс
Розвиток науки Рене Декарт Ісаак Ньютон
Розвиток науки Ґотфрід Вільгельм Лейбніц Карл Лінней
Розвиток науки Галілео Галілей Антоні ван Левенгук
Людина доби бароко
Мода доби бароко
Нове у житті суспільства: - виделки, серветки; - дуелі; - променад (прогулянки у парку), каруселі, гойдалки; - картярські ігри; - маскаради; - феєрверки; - уніформа в арміях.
Архітектура бароко На зміну архітектурі Відродження наприкінці ХVІ ст. приходить бароко, що відзначається : v складними планами; v контрастами об'ємів; v пишним декоративним оздобленням;
Архітектура Рим, площа Святого Петра.
Бернини. Пьяцца Сан-Пьетро, Рим
Франція, 17 ст.
Іспанія, 17 ст
Нідерланди. Амстердам
Португалія. Ліссабон Палац Келуш (17 ст.
Англія. Північний Йоркшир. Замок Ховард, . (1699)
Швеція. Королівський палац 17 ст.
Барокко в архитектуре мира Бразилия. Церковь Сан-Франсиско-де Ассис в Сан-Жуандел Рей, (1777)
Барокко в архитектуре мира Нарышкинский стиль (также Нарышкинское или Московское барокко) является условным названием специфического стилевого направления в русской архитектуре конца XVII — начала XVIII вв. , начального этапа в развитии архитектуры русского барокко.
Барокко в архитектуре мира Россия. Санкт-Петербург. Зимний дворец (1754— 1762)
Стиль барокко в архитектуре Украины
Михайлівський Золотоверхий собор у Києві (1113), — типовий приклад стилю українського бароко.
Стиль барокко в Украине Украина. Львов. Собор Святого Юра
Стиль барокко в Украине Украина. Киев. Андрееская церковь. (1749 -1952).
Стиль барокко в Украине Украина. Киев. Мариинский дворец ( 18 век)
Стиль барокко в Украине Украина. Киево-Печерская Лавра. Колокольня Дальних пещер. (1754 -1761)
Стиль барокко в Украине Украина. Чернигов. Троицкий монастырь( 17 век).
Скульптура ХVІІ века Италия: Стефано Мадерна (1571 -1636) Пьетро Такка (ок. 1580 -1640) Джованни Лоренцо Бернини (1598 -1680) Алессандро Альгарди (1602 -1654) Испания: Хуан де Арфес (1535 -1603) Эстебан Иордан (около 1543 -1600) Грегорио Фернандес (1570 до 1636 г. ) Хуан Мартинес Монтаньес (ок. 1580 – 1649) Голландия: Гендрик де Кейзер (1565 -1621)
Бернини. Фонтан Четырёх рек (1652)
Бернини. Алтарь «Экстаз святой Терезы» (1652)
Бернини. Аполлон и Дафна (1622— 1625)
Италійський живопис ХVІІ ст. Микеланджело Меризи да Караваджо (1569 -1609) Гвидо Рени (1575 -1642) Франческо Альбани (1578 -1660) Бернардо Строцци (1581 -1644) Джованни Ланфранко (1580 -1647) Доменекино (1581 -1641) Джузеппе де Рибера (1588 -1652) Гверчино (1591 -1666) Андреа Сакки (1600 -1661) Сальватор Роза (1615 -1673)
Караваджо. Отдых на пути в Египет (ок. 1595)
Испанская живопись ХVІІ века Эль Греко (1541 -1614) Геррера эль Виейо (1576 -1656) Луис Тристан (1586 -1640) Франсиско Сурбаран (1598 -1662) Диего Родригес де Сильва Велакес (1599 -1660) Алонсо Кано (1601 -1667) Бартоломео Эстебан Мурильо (1618 -1682)
Іспанський живопис ХVІІ ст. Ель Греко. Вид Толедо
Ель Греко. Поховання графа Оргаса (ок. 1586)
Веласкес. Кінний портрет Філіппа IV (ок. 1636)
Веласкес. Портрет інфанти Маргарити в детстве (друга треть 17 ст. )
Веласкес. Венера с зеркалом (1651)
Голандський живопис ХVІІ ст. Рембрандт. Повернення блудного сина (ок. 1668)
Рембрандт. Зимовий пейзаж (1646)
Український живопис в стилі бароко
Зображення святого Георгія: Київ 18 століття
Зображення Святих великомучениць Анастасії та Уліанії: Київ 1740 р. р.
Відтворені образи Святих великомучениць Варвари та Катерини: Львів 1740 р. р.
Український іконопис в стилі бароко
Ікона Покрови Богородиці: перша половина 18 століття
Зразок розпису церкви в стилі бароко: приблизно 1760 р. р.
Музичне мистецтво • У музичному театрі розвиваються опера, балет. • Притаманна вокально-інструментальна поліфонія та оновлення музичних жанрів: кончерто-гроссо, соната, сюїта. • Початок формування національних музичних шкіл: італійської, іспанської, англійської, німецької, французької.
Музика раннього бароко (1600— 1654) Портрет Клаудио Монтеверди кисти Бернардо Строцци, 1640 Условной точкой перехода между эпохами барокко и ренессанса можно считать создание итальянским композитором Клаудио Монтеверди (1567— 1643) его речитативного стиля и последовательное развитие итальянской оперы. Начало оперных спектаклей в Риме и особенно в Венеции означало уже признание и распространение нового жанра по стране
Музика зрілого бароко (1654— 1707) Период централизации верховной власти в Европе часто называют Абсолютизмом. Абсолютизм достиг своего апогея при французском короле Людовике XIV. Для всей Европы двор Людовика был образцом для подражания. В том числе и музыка, исполнявшаяся при дворе.
Выдающимся представителем придворных композиторов двора Людовика XIV был Джованни Баттиста Люлли (1632— 1687). Уже в 21 год он получил звание «придворного композитора инструментальной музыки» . Творческая работа Люлли с самого начала была крепко связана с театром.
Композитор и виолинист Арканджело Корелли (1653 — 1713) известен своей работой над развитием жанра кончерто гроссо. Корелли был одним из первых композиторов, чьи произведения публиковались и исполнялись по всей Европе. Среди его последователей был Антонио Вивальди
Музика пізднього бароко (1707— 1760) Точная грань между зрелым и поздним барокко является предметом обсуждения; она лежит где-то между 1680 и 1720. Италия, благодаря Арканджело Корелли и его ученикам Франческо Джеминиани и Пьетро Локателли становится первой страной, в которой барокко переходит из зрелого в поздний период.
Антонио Вивальди (1678— 1741) — итальянский композитор, родился в Венеции. В 1703 году принял сан католического священника.
Его больше знали и помнили как исполнителя, педагога и отца Бахов-младших, в первую очередь Карла Филиппа Эммануила, музыка которого была известнее. Лишь исполнение «Страстей по Матфею» Мендельсоном, через 79 лет после смерти И. С. Баха воскресило интерес к его Иоганн Себастьян Бах родился 21 творчеству. Сейчас И. С. Бах марта 1685 года в городе Эйзенах, является одним из самых Германия. За свою жизнь он сочинил популярных композиторов более 1000 произведений в различных жанрах, кроме оперы. Но всех времён при жизни он не добился какоголибо значимого успеха.
