Бароко в українській культурі Виконав учень 23 -ї групи Тимофєєв Сергій
Бароко p У перекладі з італійської мови слово “бароко” означає “дивний”, “химерний”. p Бароко прийшло на зміну Відродженню; p Бароко характеризується: • • • q поєднанням релігійних і світських мотивів, образів; тяжінням до різних контрастів; ускладненою метафоричністю; прагненням вразити читача, глядача, слухача; пишним, барвистим стилем. Розквіт бароко в українській культурі припадає на кінець XVI – XVIII ст.
Меценати p Гетьмани, козацька старшина, церква, приват ні ктитори і релігійні громади щедро дарували кошти на спорудження храмів та іконостасів Києва, підтри муючи і стверджуючи статус міста як духовної столиці, «Єрусалима землі руської» , за висловом видатного релігійного діяча Дмитрія Ростовського.
В останнє десятиліття XVII ст. у Києві розпочинається пері- од масштабних будівництв: протягом 1690 -1693 рр. на кошти гетьмана Івана Мазепи споруджуються два найвидатніші барокові храми: Миколаївський Військовий собор (Великий Микола) та Богоявленський собор у Братському монастирі (обидва не збереглися). В них найкращими майстрами живопису та різьблення виконуються величні іконостаси.
Головний іконостас Миколаївського собору було поставлено в 1696 р. коштом київського міщанина Созонта Балики.
У 1701 р. завершено будівництво Георгіївського собору у Видубицькому монастирі, фундатором якого був стародубський полковник Михайло Миклашевський. Чудовий іконостас, що прикрашав інтер’єр храму, подарувала Уляна Апостол – дружина Данила Апостола, який пізніше став гетьманом України.
Щедрим дарувальником для храмів Києва був і гетьман Іван Скоропадський – його коштом у 1718 р. було збудовано п’ятиярусний іконостас у Михайлівському соборі Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Архітектура
Михайлівський золотоверхий
Надбрамна церква-дзвіниця Кирилівського монастиря
Покровська церква на Подолі
Троїцька надбрамна церква
Ковнірівський корпус
Андріївська церква
Почаївська лавра
Бернандинський костел (Львів)
Успенський собор Єлецького монастиря (Чернігів)
Література
Барокова поезія p p І. Величковський (збірки “Зегар з полузегариком”, “Млеко”); Д. Туптало й ін.
Козацькі літописи: p p p Самійла Величка Григорія Грабянки Самовидця
Творчість Г. Сковороди p Збірки: “Байки харківські”, “Сад божественних пісень”, філософські трактати
Музика
p Кульмінаційний злет української духовної музики припадає на другу половину XVIII ст. У цей час у національному музичному мистецтві сформувався і розвинувся новий стиль, класиками якого стали українські композитори М. Березовський, Д. Бортнянський та А. Ведель. Вони блискуче опанували композиторську техніку ”латинського“ духовного концерту і, схрестивши її з національними традиціями, створили українську барокову церковну музику без інструментального супроводу.
Скачать презентацию Бароко в українській культурі Виконав учень 23 -ї
Бароко.ppt