BT KT KI.ppt
- Количество слайдов: 3
Банківська таємниця, Комерційна таємниця, Конфіденційна інформація № з/п Найменування Номер і дата Законодавство України 1 Закон України “Про банки та банківську діяльність” 2 Кримінальник Кодекс України 3 № 2121 від 07. 12. 2000 Кодекс України про адміністративні правопорушення 4 Документи ПАТКБ “Правекс-Банк” 1 Наказ Голови Правління Банку “Про затвердження Інструкції про порядок обліку, обігу, зберігання і передачі документів, справ, і видань, які містять відомості, що включені в перелік банківської, комерційної таємниці (БТ, КТ) і іншої конфіденційної інформації ” № 81 КІ від 10. 12. 2004
Банківська таємниця, Комерційна таємниця, Конфіденційна інформація Банківська таємниця — інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту. Банківською таємницею, зокрема, є: üвідомості про стан рахунків клієнтів, в тому числі стан кореспондентських рахунків банка в НБУ і банках-контрагентах; üоперації, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; üфінансово-економічний стан клієнтів; üсистеми охорони банку та клієнтів; üінформація про організаційно-правову структуру юридичної особи — клієнта, її керівників, напрями діяльності; üвідомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; üІнформація відносно звітності банка, за виключенням тієї, що підлягає опублікуванню (в т. ч. інформація, яка надається НБУ і органи статистики) і рекламуванню; üкоди, які використовуються банком для захисту інформації. Банкам забороняється надавати інформацію про клієнтів інших банків, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта. У той же час згідно законодавства України визначається порядок розкриття банківської таємниці, що здійснюється: üна письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації; üна письмову вимогу суду або за рішенням суду; üна письмову вимогу численних державних органів стосовно операцій визначених фізичних або юридичних осіб (чи окремих операцій). Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання банківської таємниці, несуть відповідальність згідно із законами України. Комерційна таємниця — інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею, зокрема, є: 1. Відомості стосовно принципів управління банком: üвідомості стосовно підготовку, прийняття і виконання окремих рішень керівництва банку; üвідомості стосовно перспективних планах і методах управління банком; üвідомості стосовно фактів підготовки, цілях і ведення ділових переговорів, стосовно предмету і цілей нарад і засідань органів управління банку; üдокументація Правління, Ради банку, загальних зборів аукціонерів; üвідомості і документи, які стосуються питань ділової політики банку. 2. Відомості стосовно фінансової діяльності банку: üвідомості, що розкривають планові показники фінансового плану; üвідомості стосовно розроблення банківських продуктів; üвідомості стосовно специфіки міжнародних розрахунків з іншими банками; üвідомості стосовно планування даних за валютними операціями; üвідомості стосовно стратегії і тактики по валютним і кредитним питаннях; üвідомості стосовно методів розрахунків, структурі і розміру знижок; üвідомості стосовно кредитних і валютних відношень з іноземними банками і фірмами; üвідомості стосовно умов взаємовідносин сторін за договорами (контрактами); üвідомості стосовно умов платежів за контрактом; üвідомості стосовно порядку користування печатками і штампами банку. 3. Відомості в області програмного забезпечення банка: üдокументація по користуванню програмними продуктами банка; üкомп'ютерні програми, які використовуються в роботі банка та його відділень;
Банківська таємниця, Комерційна таємниця, Конфіденційна інформація üвідомості, що зберігаються на магнітних носіях (в ПЕОМ і на дискетах); üвідомості стосовно паролів і кодів, які використовуються службовцями банка при входженні в банківські комп’ютерні програми і бази даних; üнормативні документи банку, які регламентують порядок використання програм і баз даних; üдокументація стосовно системи захисту інформації банку і порядку її використання. 4. Інші відомості: üвідомості стосовно порядку і стану організації захисту банківської, комерційної таємниці і його конфіденційної інформації; üвідомості, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію клієнтів і контрагентів банка; üінформація стосовно діяльності служби безпеки банку. Конфіденційна інформація — тип інформації за режимом доступу до неї. Це відомості, доступ до яких обмежений чинним законодавством України або являють комерційну таємницю третіх осіб, тому поширюються лише за їх бажанням відповідно до встановлених умов. Конфіденційною інформацією, зокрема, є: 1. Відомості стосовно персоналу банка: üвідомості, які містяться в особових справах службовців банку; üвідомості стосовно планування змін в кадровій політиці банку; üвідомості стосовно фонду заробітної плати. 2. Відомості стосовно матеріально-технічного забезпечення банку: üвідомості стосовно транспортних і енергетичних потреб банку; üвідомості стосовно маршрутів і цілях поїздок банківського транспорту; üвідомості стосовно розташування складських і допоміжних приміщень, режим надходження цінностей, обладнання і іншого майна; üвідомості стосовно систем банківського телефонного зв’язку та радіозв’язку. Забезпечення захисту комерційної, банківської таємниці і конфіденційної інформації Банка є службовим обов’язком кожного службовця банку. Для здійснення службового і конфіденційного діловодства в підрозділах банку керівники кожного підрозділу назначають відповідальних виконавців, на яких покладаються виконання цих функцій. Облік (реєстрація) документів, які містять відомості, що містять БТ, КІ отримані із прийомної Голови спостережної ради або Правління банку і не зареєстровані раніше, а також отримані із філіалів і відділень здійснюється в загальному відділі банку. На кожному зареєстрованому документі, який містить інформацію рівня БТ, КІ, проставляється штамп, в якому вказано код підрозділу Банку, реєстраційний номер документу і дата його реєстрації. Вихідні номера проставляються на першому аркуші документа в лівому верхньому куті, вхідні – на першому аркуші документа в правому нижньому куті. Розсилка документів або інших носіїв з інформацією рівня БТ, КІ за межі банку здійснюється на основі письмового дозволу Голови спостережної ради або Голови правління банку за поданням начальника відповідного підрозділу банка. Документи, справи або інші носії, що відправляються, мають бути запаковані в непрозорі конверти або відповідну упаковку, яка зберігає інформацію від несанкціонованого знаття копії і псування. На упаковці (конверті) вказується адреса і найменування одержувача і відправника. На упаковці (конверті) забороняється вказувати прізвище і посаду керівника і банківських службовців, а також найменування підрозділу-відправників. Інформація рівня БТ, КІ відкритими каналами зв’язку не передається. Приміщення, в яких розташовані підрозділи банку – утримувачі інформації рівня БТ, КІ, повинні відповідати вимогам по роботі з конфіденційною документацією (устатковані шафами, які закриваються та опечатуються, сейфами, надійними дверима і замками, контроль за місцезнаходженням і використанням ключів від приміщень, шаф і сейфів). Тиражування документів, що містять інформацію рівня БТ, КІ, для внутрішньої роботи здійснюється за дозволом директора департаменту внутрішньої безпеки (накази, розпорядження), головного бухгалтера банка (бухгалтерські документи), керівників підрозділів (поточна переписка), а для передачі в інші організації, тільки з дозволу Голови правління або Голови спостережної ради. Відпрацьовані документи, які не підлягають обов’язковому зберіганню, знищуються працівниками, які працювали з ними, тільки через знищувач документів по закінченню терміну міри потреби. Термін зберігання відпрацьованих документів визначається керівником підрозділу.
BT KT KI.ppt