Бактеріальні хвороби Хвороба Лайма
Опис хвороби Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, Лаймбореліоз, хвороба Ліма) - захворювання, яке переноситься кліщами, характеризується своєрідним шкірним синдромом (erythema chronicum migrans), кардітом, менінгітом і артритом.
Історія хвороби Хвороба названа на честь міста Старий Лайм (штат Коннектікут) де був зареєстрований цілий ряд випадків в 1975 році, хоча клінічні особливості хвороби були описані в Європі ще у 1909 р. Випадки хвороби Лайма зарєєстровані на всіх континентах окрім Антарктиди.
Незважаючи на те, що мігруючі аннулярні висипання були вперше описані у шведського хворого, укушеного іксодовими кліщами Iricinus в 1909 р. У 1975 р. було повідомлено про декілька хворих у Lyme (штату Коннектикут, США) з широким спектром клінічних проявів хвороби, включаючи й такі, як кардит, артрит, менінгіт. З цього опису прийнятий термін «хвороба Лайма» . Захворювання було описано і в Європі, де протікає менш важко, ніж у США.
Збудник хвороби Лайма — бактеріальна інфекція спірохер и роду Borrelia, особливо виду Borrelia burgdorferi, який розноситься кліщами. Borrelia burgdorferi була вперше ідентифікована в 1982 році Віллі Бургдорфером, фахівцем з кліщевих хвороб в Лабораторії Скелястих Гір в м. Гамільтон (Монтана).
Будова бактерії Borrelia burgdorferi Біологічна класифікація Царство: Бактерії (Bacteria) Тип: Spirochaetes Клас: Spirochaetes Ряд: Spirochaetales Родина: Spirochaetaceae Рід: Borrelia Вид: B. burgdorferi Біноміальна назва. Borrelia burgdorferi Тип грам-негативних бактерій, які мають довгі клітини спіральної форми. Вони відрізняються наявністюджгутиків, які рухаються вздовж тіла в периплазмі, між шаром пептидогліканів та зовнішньою мембраною клітини, так звані подовжні філаменти. Вони викликають обертальний рух тіла бактерії, який дозволяє їм пересуватися з місця на місце.
Симптоми хвороби Хворого лихоманить, у нього підвищується температура, болить горло і “тече” з носа. Людина починає лікувати “грип”, а коли з’являються перші ускладнення, звертається до кардіологів, ревматологів, дерматологів.
Інкубаційний період триває від 5 до 30 діб (частіше 10 -14). Із місця укусу зі слиною кліща борелії проникають у шкіру, зумовлюючи розвиток мігруючої кільцевої еритеми. Після розмноження збудника в ділянці вхідних воріт відбувається його гематогенна та лімфогенна дисемінація в лімфатичні вузли, внутрішні органи, суглоби, ЦНС. Основну роль у розвитку хвороби відіграють різноманітні медіатори запалення (інтерлейкіни 1 і 6, фактор некрозу пухлини) та автоімунні реакції.
Лікування Антибактеріальна терапія протягом 2 -3 тижнів: Доксициклін по 100 мг 2 р / доб. Амоксицилін по 500 мг 3 р / добу (дітям 25 -100 мг / кг на добу) всередину Антибіотик резерву - цефтріаксон по 2, 0 г в / м 1 р / добу На тлі антибактеріальної терапії можливий розвиток реакції Яриша-Херксхаймера (лихоманка, інтоксикація на тлі масової загибелі Боррель). У цьому випадку антибіотики на короткий час відміняють, а потім прийом відновлюють у меншій дозі
Скачать презентацию Бактеріальні хвороби Хвороба Лайма Опис хвороби
Хвороба Лайма.pptx