Бактерії облігатні внутрішньоклітинні паразити Хламідії Рикетсії МК

Бактерії – облігатні внутрішньоклітинні паразити. Хламідії. Рикетсії. МК ВНМУ ім. М. І. Пирогова Кафедра мікробіології

Хламідії Таксономія родина Сhlamydiacea рід Сhlamydia види: C. trachomatis, C. pneumonia, C. psittaci C. pecorum Морфологія – це Гр- поліморфні мікроорганізми, нерухомі, спор та капсул не утворюють

Біологічні особливості Облігатний внутрішньоклітинний паразитизм (розмножуються у цитоплазмі клітини, використовуючи АТФ клітини хазяїна – “енергетичні паразити” Будова клітини– прокаріотичні організми із власними рибосомами, нуклеоїдом, трьохшаровою КС, типовою для Гр- бактерій.

Цикл розвитку хламідій

Біологічні особливості Хламідії мають 3 стадії розвитку: – – – елементарне тільце (0, 2 -05 мкм) – інфекційна форма, сферична, пристосована до позаклітинного виживання. За Романовським. Гімзою фарбуються у яскраво-червоний колір; ретикулярне тільце (0, 8 -1, 5 мкм) – внутрішньоклітинна вегетативна форма, сферична, має сітчасту структуру, активно ділиться. За Романовським-Гімзою зафарбовується в рубіновий колір; проміжне тільце (ініціальне) – проміжна форма між елементарним та ретикулярним тільцями. За Романовським-Гімзою фарбується в синій колір.

Антигенна будова -родовий антиген – термостабільний ліпополісахаридний – виявляють в РЗК -видо- та типоспецифічні антигени – термолабільні білкові Резистентність – нестійкі у зовнішньому середовищі, чутливі до нагрівання, більшості дезиінфектантів у робочих концентраціях Культивування -в жовтковому мішку курячого ембріона -в культурах клітин (Mc. Coy) мишей -в організмі лабораторних тварин

Патогенність, епідеміологія і патогенез Фактори патогенності компоненти клітинної стінки, які пригнічують захисні реакції макроорганізму біологічно-активні речовини, які пригнічують злиття ендосом і фагосом екзотоксини ендотоксини Джерело інфекції – хвора людина, птахи або тварини Шляхи передачі (залежно від збудника) контактний (в т. ч. статевий) - C. trachomatis повітряно-крапельний - C. psittaci, C. pneumonia, C. pecorum

C. trachomatis Антигенна будова (15 сероварів) серовари А-С – викликають трахому (хронічний кератокон’юнктивіт з наступним утворенням рубців і розвитком сліпоти) серовари D-K – кон’юнктивіт з включеннями, кон’юнктивіт новонароджених серовари В-L 3 – урогенітальний хламідіоз серовари L 1 -L 3 – венеричний лімфогранулематоз Репродукція відбувається в клітинах епітелію кон’юнктиви ока, слизовій оболонці сечовивідних шляхів (уретра, сечовий міхур), зовнішніх статевих органах (піхва), лімфатичній тканині

C. psittaci Циркулює серед 62 видів: птахів (свійські птахи, папуги, канарки), ВРХ, кіз, овець, котів, собак. Шляхи зараження – контактний (при догляді за тваринами або птахами), аліментарний, повітряно-пиловий та повітряно-крапельний. Розмноження відбувається у клітинах слизової оболонки ВДШ, ШКТ, легень. Після чого може потряпляти в кров (бактеріємія) з подальшим ураженням органів РЕС (селезінка, печінка, ЦНС, суглоби та ін. )

C. pneumonia викликає пневмонії, бронхіти, трахеїти. Джерело інфекції – хвора людина Шлях інфікування – повітряно-крапельний

C. pecorum викликає генералізований хламідіоз (захворювання має професійний характер. Джерело інфекції – ВРХ, мілка рогата худоба, свині, кішки і собаки Шляхи передачі – аліментарний, повітряно-крапельний

Імунітет нестійкий, короткочасний гуморальний (Ig A, M , G) клітинний ( сенсибілізовані Т-лімфоцити) при захворюванні розвивається ГЧУТ

Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження харкотиння, змиви із носоглотки, біоптат кон’юнктиви, виділення з уретри, вміст бубонів, сеча, кров Експрес-діагностика РІФ Бактеріоскопічний метод вивлення збудника в мазках-препаратах, забарвлених за Романовським-Гімзою Біологічний зараження білих мишей та морських свинок – виявлення збудника в матеріалі за допомогою РІФ

Бактеріологічний метод зараження культур клітин або курячих ембріонів виявлення збудника – РІФ ідентифікація – РЗК

Серологічний метод РЗК (виявляють комплементзв’язуючі антитіла з першого тижня захворювання) РНГА ІФА (Ig M і G – діагностика гострої та хронічної інфекції)

Профілактика та лікування Профілактика Неспецифічна виявлення і санація джерел інфекції розрив механізмів передачі Лікування тетрацикліни, макроліди, фторхінолони, сульфаніламіди

Рикетсії Таксономія Родина Ricketsiacea Рід Rickettsia Рід Rochalimae Рід Coxiella

Класифікація рикетсій та рикетсіозів І група – група висипного тифу R. prowazekii – епідемічний висипний тиф, хвороба Бриля R. typhi – ендемічний висипний тиф R. canada – канадський рикетсіоз ІІ група – група кліщових плямистих лихоманок R. rickettsii – плямиста лихоманка Скелястих гір R. conorii – Марсельська лихоманка R. australis – Північно-австралійський кліщовий висипний тиф R. sibirica – кліщовий висипний тиф Північної Азії

Класифікація рикетсій та рикетсіозів III група – група цуцугамуші R. tsutsugamushi – японська річна лихоманка IV група - група пневмотропних рикетсіозів C. burnetti – Ку-лихоманка V група – група пароксизмальних рикетсіозів R. quintana – волинська лихоманка

Біологічні особливості облігатні внутрішньоклітинні паразити. Розмножуються в цитоплазмі клітин або в цитоплазмі і ядрі патогенні для членистоногих, тварин та людини членистоногі є природним резервуаром рикетсій. Розмножуються в ендотеліоцитах кишечника вошей, кліщів, бліх. У кліщів передаються трансоваріально

Біологічні особливості Життєвий цикл розвитку має 2 стадії: стадія спокою – сферична форма, нерухома, оточена щільною оболонкою, трьохшаровою КС. Має відносну кислотостійкість (метод Ціля-Нільсена) вегетативна форма – утворюється в чутливих клітинах під час розмноження, має коковидну, паличковидну, бацилярну, ниткоподібну форму (фарбуються за Грамом – Гр-, за Здродовським – червоні, за Романовським-Гімзою – фіолетові). Розмноження бінарним поділом

Антигенна будова Групоспецифічні АГ – ЛПС клітинною стінки Видоспецифічні АГ – білкові Перехресно-реагуючі АГ – спільні з ОХ штамами P. vulgaris Резистентність- малостійкі у зовнішньому середовищі. Чутливі до високих температур та дезінфектантів. Виключення – збудник Ку-лихоманки. До 1 міс. зберігається в м’ясі, молоці, маслі, не гине при пастерізації, не чутливий до фенолу і формальдегіду Культивування в організмі перенощиків (воші, кліщі) в курячому ембріоні (жовтковий мішок) в культурах клітин фібробластів в організмі лабораторних тварин (білі миші, морські свинки)

Патогенність, епідеміологія та патогенез Фактори патогенності Адгезини та інвазини Ендотоксин Зовнішній токсичний білок (подібний до екзотоксину – R. prowazekii та R. tsutsugamushi Джерело інфекції – людина, тварини, членистоногі Шляхи передачі – трансмісивний (всі рикетсіози), аліментарний, повітряно-пиловий, повітряно-крапельний (Ку -лихоманка)

Патогенез Первинно розмножується збудник розмножується в ендотелії капілярів. Після руйнування ендотеліоцитів він потрапляє в кров і гематогенно розповсюджується у внутрішні органи. Вражає ендотелій капілярів печінки, селезінки, мозку, шкіри. Виникає тромбоз мілких судин, крововиливи та ін. Для рикетсіозів притаманна сезонність та природна вогнищевість, пов’язана з ареалом розповсюдження перенощиків (виключення – висипний епідемічний тиф)

Імунітет стійкий, багаторічний, іноді довічний. гуморальний клітинний при епідемічному висипному тифі можливий рецидив (хвороба Бриля). Виникає за рахунок збереження збудника в моноцитах і в регіонарних лімфатичних вузлах

Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження сироватка, кров, виділення з виразок Серологічний метод неспецифічна РА (Вейгля-Фелікса) з ОХ АГ протея РА з специфічними рикесіозними діагностикумами РЗК РНГА ІФА РІФ Молекулярно-генетичний метод ПЛР

Лабораторна діагностика Бактеріологічний метод зараження курячого ембріона або культур клітин виявлення збудника мікроскопія (диференціяція за місцем локалізації в клітині) РІФ ІФА РЗК Біологічний метод внутрішньоочеревинне зараження морських свинок, білих мишей (“скротальний феномен”) Алергічний метод при Ку-лихоманці

Профілактика та лікування Профілактика Неспецифічна боротьба з педикульозом та кліщами виявлення джерел інфекції розрив шляхів передачі Специфічна епідемічний висипний тиф – жива та хімічна вакцини ендемічний висипний тиф, лихоманка скелястих гір – інактивована вакцина Ку лихоманка – жива атенуйована вакцина Лікування тетрацикліни, макроліди, левоміцетин